вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2026 р. Справа№ 925/1350/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бестаченко О.Л.
суддів: Шаратова Ю.А.
Скрипки І.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційні скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 22.12.2025
та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області
від 08.01.2026
у справі № 925/1350/25 (суддя - Гладун А.І.)
за позовом Золотоніської міської ради
до ОСОБА_1
про стягнення 224 390,32 грн,
Короткий зміст позовних вимог
31.10.2025 Золотоніська міська рада (далі за текстом - позивач, орендодавець) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач, орендар) про стягнення 224 390,32 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами на підставі договорів оренди виникли зобов'язальні відносини. Позивач передав в користування (оренду) відповідачу земельні ділянки площею 0,1800 га, кадастровий номер 7121589401:02:002:0120 та площею 0,0200 га, кадастровий номер 7121589401:02:002:0094. Відповідач неналежно виконав зобов'язання зі сплати за користування земельними ділянками, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права на отримання плати за користування земельними ділянками.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 у справі № 925/1350/25 позов Золотоніської міської ради до ОСОБА_1 задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Золотоніської міської ради 224 390,32 грн та 3 028,00 грн судових витрат зі сплати судового збору.
Вимогу позивача про стягнення з відповідача 218 151,29 грн орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,18 га за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 Господарський суд Черкаської області визнав обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем належним та ефективним та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
Господарський суд Черкаської області встановив, що договір оренди землі від 20.04.2018 з огляду на відсутність згоди між сторонами щодо усіх істотних умов, зокрема об'єкта оренди (кадастрового номера земельної ділянки) є неукладеним.
Враховуючи встановлені судом під час розгляду справи обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосуванню до правовідносин сторін підлягають норми права, що регулюють кондикційні правовідносини, пов'язані із фактичним користуванням земельною ділянкою без укладення договору оренди. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 24 239,03 грн за користування земельною ділянкою площею 0,0200 га за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 суд визнав обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем належним та ефективним та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Золотоніської міської ради 9 000 (дев'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у виді ознайомлення з документами, наданими клієнтом для підготовки позовної заяви; збирання додаткових доказів; здійснення правової оцінки спірних правовідносин та визначення підстав і предмета позову, формування правової позиції по справі у кількості 1 години вартістю 1800,00 грн; підготовки заяв і клопотань з процесуальних питань (попередній розрахунок суми судових витрат, клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження) у кількості 1 години вартістю 1800,00 грн, судом не визнано фактичними та необхідними, оскільки за своїм змістом такий вид правової допомоги охоплюється підготовкою позовної заяви, як самостійним видом правової допомоги, наданою адвокатом позивачу тривалістю 5 годин та вартістю 9000,00 грн.
Короткий зміст апеляційних скарг та їх доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 року у справі № 925/1350/25 та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові повністю. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 та прийняти нову постанову, якою відмовити в стягненні судових витрат повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 року у справі № 925/1350/25 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт стверджує, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121589401:02:002:0094, площею 0,02 га, що розташована в адміністративних межах с. Благодатне, Золотоніського району Черкаської області не підписував, земельною ділянкою не користувався, а тому не має нести відповідальність за оплату оренди на підставі підробленого документа.
Крім того, згідно договору купівлі продажу від 25.07.2012 об'єкт нерухомості, який прописано в пункті 3 Договору кафе-бар Колиба належить ОСОБА_2 на праві власності. Отже, ОСОБА_1 не використовує земельну ділянку взагалі для обслуговування кафе-бару, який йому не належить.
Звертає увагу суду, що судом першої інстанції не враховано, а позивачем не надано доказів затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки (не надано рішення) та не встановлено моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки і відповідно не встановлено дату виникнення обов'язку у відповідача сплачувати орендну плату за незатвердженою новою нормативною грошовою оцінкою.
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 та прийняти нову постанову, якою відмовити в стягненні судових витрат повністю.
Апелянт вказує на те, що якщо буде задоволено апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 року у справі № 925/1350/25, то додаткове рішення підлягає автоматичному скасуванню.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 у справі № 925/1350/25 та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 4 039,02 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі №925/1350/25 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1350/25.
04.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію про сплату судового збору (код квитанції - 2226-6192-3677-0576) від 04.02.2026 у розмірі 4 039,02 грн.
09.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/1350/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 у справі №925/1350/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25; об'єднано апеляційні скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 в одне апеляційне провадження; постановлено розгляд апеляційних скарг здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Позивач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористався, відзив на апеляційні скарги не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
05.03.2012 Чапаєвська сільська рада (правонаступником якої є позивач) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклали договір оренди землі площею 0,18 га кадастровий номер 7121589401:02:002:0120, строк оренди 49 років до 31.12.2061.
Сторони погодили усі істотні умови договору, і зокрема домовилися про таке:
п. 1 - орендодавець на підставі рішення Чапаєвської сільської ради від 02.03.2012 №XIII-8/VI надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в адміністративних межах с. Чапаєвка біля траси Черкаси-Золотоноша;
п. 2 - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,18 га кадастровий номер 7121589401:02:002:0120 для комерційних цілей (будівництво та обслуговування будівель торгівлі - розміщення комплексу дорожнього сервісу);
п. 3 - на земельній ділянці побудоване кафе-бар "Колиба";
п. 4 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Золотоніського районного відділу земельних ресурсів від 30.03.2012 становить 78 292,8 грн;
п. 7 - договір укладено терміном на 49 років з 01.01.2012 по 31.12.2061;
п. 8 - орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 9 395,14 грн в рік;
п. 9 - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії;
п. 10 - орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 15 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Чапаєвської сільської ради 33215813700162 ГУДКСУ в Черкаській області 854018. Орендар бере на себе обов'язок щорічно уточнювати коефіцієнти індексації визначені законодавством, розміри орендної плати та банківські реквізити її отримувача;
п. 13 - земельна ділянка передається в оренду для комерційної діяльності;
п. 25 - орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
01.11.2012 договір оренди землі від 05.03.2012 зареєстрований у Державному реєстрі земель запис №712158944011265.
На виконання договору сторони склали та підписали акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки), згідно з яким орендодавець передає земельну ділянку для комерційних цілей площею 0,18 га кадастровий номер 7121589401:02:002:0120, розташовану в адмінмежах Чапаєвської сільської ради біля траси Черкаси-Золотоноша, а орендар приймає вище вказану земельну ділянку в оренду. На земельній ділянці знаходиться кафе-бар "Колиба".
01.11.2012 Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області зареєструвало земельну ділянку кадастровий номер 7121589401:02:002:0120, що знаходиться: Черкаська область, Золотоніський район, с. Чапаєвка, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель торгівлі: землі житлової та громадської забудови; площа земельної ділянки 0,1800 га.
17.10.2022 проведено державну реєстрацію права власності Золотоніської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 7121589401:02:002:0120 площею 0,18 га та речове право оренди земельної ділянки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у підтвердження чого позивач подав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.09.2025 №442471906.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7121589401:02:002:0120 станом на 06.02.2024 становила 1 041 587,20 грн, на 20.01.2025 - 1 166 107,78 грн.
20.04.2018 Благодатнівська сільська рада (орендодавець) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди землі.
Відповідно до умов договору:
п. 1 - орендодавець на підставі рішення сесії Благодатнівської сільської ради №26-5/VIІ від 20.04.2018 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торгового павільйону в адміністративних межах с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області;
п. 2 - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,02 га із земель загального користування;
п. 3 - на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна;
п . 4 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 18 811,30 грн;
п. 7 - договір укладено на 20 років з моменту реєстрації договору оренди землі;
п. 8 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від грошової оцінки землі і складає 2 257,35 грн в рік;
п. 9 - обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції;
п. 10 - орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 15 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Благодатнівської сільської ради ЄДРПОУ 36774284 р/р 33216812700162 МФО 854018, Золотоніське ГУДКУ в Черкаській області, ККД 13050200. Орендар бере на себе обов'язок уточнення розмірів орендної плати та банківських реквізитів її отримувача;
п. 13 - земельна ділянка передається в оренду для будівництва і обслуговування будівель торгівлі;
п. 25 - орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
На виконання договору сторони склали та підписали акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки), згідно з яким орендодавець передає земельну ділянку цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі: категорія землі: із земель загального користування в адміністративних межах Благодатнівської сільської ради в межах населеного пункту площею 0,02 га, а орендар приймає вище вказану земельну ділянку в оренду. На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна.
25.11.2011 Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області зареєструвало земельну ділянку кадастровий номер 7121589401:02:002:0094, що знаходиться: Черкаська область, Золотоніський район, Чапаєвська сільська рада, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель торгівлі: землі житлової та громадської забудови; площа земельної ділянки 0,02 га, нормативна грошова оцінка якої становить 129 567,53 грн, яка проведена 20.01.2025, у підтвердження чого позивач подав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.05.2025 №НВ-7100449802025.
17.10.2022 проведено державну реєстрацію права власності Золотоніської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 7121589401:02:002:0094 площею 0,02 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1976074271215). 28.11.2019 проведено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 , у підтвердження чого позивач подав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.09.2025 №442471920.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7121589401:02:002:0094 станом на 06.02.2024 становила 115 731,91 грн, на 20.01.2025 - 129 567,53 грн.
Об'єктом договору оренди землі від 20.04.2018 є земельна ділянка площею 0,02 га для розміщення торгового павільйону, яка знаходиться в адміністративних межах с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області; кадастрового номеру земельної ділянки договір не містить.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі №695/1275/22 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області встановив, що ОСОБА_3 умисно, протиправно, маючи умисел, спрямований на отримання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 7121589401:02:002:0094 площею 0,02 га здійснив підробку офіційного документа, а саме виконав підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 20.04.2018, укладеному між Благодатнівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 28.11.2019 ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що договір оренди землі від 20.04.2018 підроблений, подав договір для здійснення держаної реєстрації речового права оренди приватному нотаріусу, який 28.11.2019 здійснив державну реєстрацію.
У 2024-2025 роках відповідач за фактичне користування земельними ділянками не сплачував, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за користування земельними ділянками, що становить 224 390,32 грн, зокрема 24 239,03 грн за користування земельною ділянкою площею 0,0200 га за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 (13 887,83 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 за 365 дні у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 115 731,91 грн; 10 351,20 грн за період з 01.01.2025 до 31.08.2025 за 243 днів у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 129 567,53 грн) та 218 151,29 грн за користування земельною ділянкою площею 0,18 га за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 (124 990,46 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 за 365 дні у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 1 041 587,20 грн; 93 160,83 грн за період з 01.01.2025 до 31.08.2025 за 243 днів у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 1 166 107,78 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У статті 13 Закону України "Про оренду землі" зазначається, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Щодо стягнення орендної плати за договором оренди землі від 05.03.2012, укладеним між Чапаєвською сільською радою (правонаступником якої є позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, площею 0,18 га, кадастровий номер 7121589401:02:002:0120, строк оренди 49 років до 31.12.2061, апелянт звертає увагу суду, що судом першої інстанції не враховано, а позивачем не надано доказів затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки (не надано рішення) та не встановлено моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки і відповідно не встановлено дату виникнення обов'язку у відповідача сплачувати орендну плату за незатвердженою новою нормативною грошовою оцінкою.
Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Статтями 21, 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
За змістом статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
З моменту виникнення права користування земельною ділянкою у відповідача виник обов'язок сплачувати за землю.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 1 статті 288 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
За нормами ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.
Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов'язків якого належить надання зазначених витягів.
У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.
Таким чином, витяг із технічної документації з нормативної оцінки земельних ділянок є належним доказом на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки землі.
Позивачем до позовної заяви додано: витяг № НВ-9922308942024 із технічної документації з нормативної оцінки земельної ділянки кадастровий номер 7121589401:02:002:0120, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 041 587,2 грн, дата формування витягу 06.02.2024; витяг № НВ-9906358302025 із технічної документації з нормативної оцінки земельної ділянки кадастровий номер 7121589401:02:002:0120, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 166 107,78 грн, дата формування витягу 20.01.2025.
Апеляційний суд наголошує, що за усталеною судовою практикою належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (постанова ВП ВС від 9 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).
Відповідач, заперечуючи розмір нормативної грошової оцінки землі, який позивачем підтверджений належними доказами, іншого розрахунку не надав, доказів на спростування позиції позивача до матеріалів справи не долучив. Суд наголошує, що у позивача відсутній процесуальний обов'язок підтверджувати обставини справи всіма можливими доказами.
Також колегія суддів відхиляє твердження відповідача щодо суперечливості інформації, вказаної у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2024 та 2025 роки, про дату нормативної грошової оцінки землі, оскільки такі витяги містять дату формування витягу, а не дату проведення нормативної грошової оцінки.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами по справі на підставі договору оренди землі від 05.03.2012 виникли договірні правовідносини, а також зобов'язання, серед яких і обов'язок орендаря сплачувати на користь орендодавця орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7121589401:02:002:0120 у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у визначені строки.
Водночас, орендарем було порушено умови укладеного договору оренди та всупереч його умовам не виконано взяті на себе зобов'язання, в результаті чого у нього виникла заборгованість із сплати орендної плати.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Апеляційний суд перевірив розрахунок позивача у розмірі 218 151,29 грн за користування земельною ділянкою площею 0,18 га за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 (124 990,46 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 за 365 дні у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 1 041 587,20 грн; 93 160,83 грн за період з 01.01.2025 до 31.08.2025 за 243 днів у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 1 166 107,78 грн) та вважає його арифметично правильним.
При цьому, позивачем у розрахунку вказано, що станом на 01.03.2025 фактично сплачено орендарем за період з 2024 по 2025 рік 18 000,00 грн.
Отже, обґрунтованим є стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1800 га, кадастровий номер 7121589401:02:002:0120 в розмірі 200 151,29 грн.
Щодо договору оренди земельної ділянки площею 0,02 га від 20.04.2018, кадастровий номер 7121589401:02:002:0094, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 20.04.2018 Благодатнівська сільська рада та приватний підприємець ОСОБА_1 уклали договір оренди землі площею 0,02 га, кадастровий номер 7121589401:02:002:0094.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що договір оренди землі від 20.04.2018 є неукладеним, оскільки від імені відповідача згаданий вище договір підписав ОСОБА_3, підробивши підпис відповідача.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі №695/1275/22 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області встановив, що ОСОБА_3 умисно, протиправно, маючи умисел, спрямований на отримання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 7121589401:02:002:0094 площею 0,02 га здійснив підробку офіційного документа, а саме виконав підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 20.04.2018, укладеному між Благодатнівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 28.11.2019 ОСОБА_3, достовірно знаючи, що договір оренди землі від 20.04.2018 підроблений, подав договір для здійснення держаної реєстрації речового права оренди приватному нотаріусу, який 28.11.2019 здійснив державну реєстрацію.
У рішенні суд першої інстанції зазначає, що на підставі частини 6 статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню під час розгляду справи №925/1350/25 обставини, встановлені ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.06.2023 у справі №695/1275/22, зокрема вчинення ОСОБА_3 підпису від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 20.04.2018, укладеному між Благодатнівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 та подання договору оренди державному реєстратору для здійснення держаної реєстрації речового права оренди.
З таким твердженням суду погоджується і колегія Північного апеляційного господарського суду.
Посилаючись на практику Верховного Суду, господарський суд першої інстанції робить висновок, що сплата за користування земельною ділянкою підтверджує факт наявності у відповідача волевиявлення на укладення договору оренди землі від 20.04.2018 та спростовує презумпцію відсутності у відповідача волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин на підставі договору оренди землі від 20.04.2018.
Крім того, суд першої інстанції зазначає, що об'єктом оренди відповідно до договору оренди землі від 20.04.2018 є земельна ділянка площею 0,0200 га, яка знаходиться в адміністративних межах с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області. Умовами договору оренди землі від 20.04.2018 кадастровий номер земельної ділянки сторони не визначили, вказавши лише площу земельної ділянки 0,0200 га, яка знаходиться в адміністративних межах села Благодатне Золотоніського району Черкаської області.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що за відсутності згоди щодо усіх істотних умов договору, у даному випадку об'єкта оренди (кадастрового номера земельної ділянки), договір оренди землі від 20.04.2018 є неукладеним.
Керуючись принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") господарський суд застосував до правовідносин сторін норми права, що регулюють кондикційні правовідносини, та виснував, що вимога позивача про стягнення з відповідача плати за користування земельною ділянкою площею 0,0200 га за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 24 239,03 грн, є обґрунтованою.
Північний апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, безпідставним є висновок господарського суду, що сплата за користування земельною ділянкою підтверджує факт використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0200 га, на якій знаходиться нерухоме майно і яка була надана в користування для здійснення підприємницької діяльності (розміщення торгового павільйону).
Єдиним доказом, що міститься в матеріалах справи, на підтвердження здійснення відповідачем платежів за спірними договорами є лист Фінансового управління виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 04.09.2025 № 132 "Про надання розрахунку суми втрат бюджету", в якому вказано, що станом на 01.03.2025 фактично сплачено орендарем за період з 2024 по 2025 рік 18 000,00 грн, а саме: 2025 рік - 18 000,00 грн.
У вказаному листі не конкретизовано за яку земельну ділянку чи за яким договором здійснено оплату, при цьому між сторонами укладено інший договір оренди землі від 05.03.2012 і відповідач не заперечує сплату орендної плати за ним.
За змістом рішення суду, 10.12.2025 позивач подав до суду заяву про приєднання до матеріалів справи доказів, зокрема довідки №170 від 27.11.2025, довідки про рух коштів за 01.01.2021 до 31.12.2021, за 01.01.2022 до 31.12.2022, за 01.01.2022 до 31.12.2022 у розрізі платників, за 23.01.2023 до 14.04.2023, за 15.05.2023 до 15.06.2023, за 25.10.2023, за 04.02.2025, витяги №НВ-7100163832023 від 23.02.2023, №НВ-7100163862023 від 23.02.2023, №НВ-9922306182024 від 06.02.2024, №НВ-9922308942024 від 06.02.2024, №НВ-9906358302025 від 20.01.2025, №НВ-996356182025 від 20.01.2025
17.12.2025 суд першої інстанції на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України ухвалив клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказів залишити без розгляду. Позивач не обґрунтував поважності причин неможливості подання доказів у встановлений законом строку разом з позовною заявою, з клопотанням про поновлення процесуального строку на подання доказів не звернувся, а тому втратив право на вчинення процесуальної дії (ч. 1 ст. 118 ГПК України). Зміст та мотиви ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 17.12.2025.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач в межах цієї справи не довів здійснення відповідачем сплати у попередні періоди орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 7121589401:02:002:0094, тому існує недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Крім того, висновки господарського суду першої інстанції, що відповідач є власником нерухомого майна та користується земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, не підтверджені доказами.
При цьому, відповідач послідовно в усіх заявах, наданих до суду, стверджує, що спірною земельною ділянкою не користувався та вказує, що згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2012 об'єкт нерухомості, який прописано в пункті 3 договору кафе-бар Колиба належить Чечель Юлії Валеріївні на праві власності.
Підпис на правочині, для якого визначено обов'язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов'язковим атрибутом письмової форми правочину.
З огляду на зміст частини 4 статті 203, частини 1 статті 215, частини 1 статті 218 ЦК України закон не пов'язує недійсність правочину з недотриманням установленої для нього обов'язкової письмової форми, частиною якої є підпис сторін.
Водночас укладеність договору пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних його умов (частина 1 статті 638 ЦК України). Належним підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо визначених у договорі умов є, зокрема, їх підписи.
Цивільний кодекс України передбачає можливість вважати дійсним договір, укладений з дефектами його письмової форми, зокрема й підпису, за таких умов: 1) узгодження сторонами його істотних умов, що також включає в себе волевиявлення сторін на укладення відповідного договору; 2) виконання чи часткове виконання сторонами умов договору. Розглядаючи подібні спори, суди повинні з'ясовувати, чи існує підтвердження укладення і виконання такого договору. Якщо існує, то є підстави вважати такий договір дійсним і обов'язковим для сторін, якщо ні - то договір є неукладеним.
Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від установлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.
Неукладеність договору у зв'язку з недотриманням установленої для нього законом обов'язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину волевиявлення на його укладення, про що може свідчити факт не підписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою не уповноваженою особою (підроблення підпису).
Отже, відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв'язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього.
Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини 1 статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц виснувала, що у разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).
Оскільки доказів вчинення відповідачем дій, що свідчать про виконання умов договору (сплата орендної плати), матеріали справи не містять, то апеляційний суд приходить до висновку, що договір оренди землі від 20.04.2018 є неукладеним.
Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не доведено використання відповідачем для господарської діяльності земельної ділянки кадастровий номер 7121589401:02:002:0094. Тому відсутні підстави для кваліфікації правовідносин сторін, як кондикційних, та задоволення позову Золотоніської міської ради до ОСОБА_1 в частині стягнення 24 239,03 грн за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7121589401:02:002:0094, площею 0,0200 га за період з 01.01.2024 до 31.08.2025 (13 887,83 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 за 365 дні у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 115 731,91 грн; 10 351,20 грн за період з 01.01.2025 до 31.08.2025 за 243 днів у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 129 567,53 грн).
З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що скаржником доведено існування правових підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 у справі № 925/1350/25 в частині стягнення 24 239,03 грн.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Під час дослідження матеріалів справи встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової (правничої) допомоги від 14.01.2025 №424-25; акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №13 від 08.09.2025 на суму 12600,00 грн, платіжну інструкцію №08/09/2025 від 09.09.2025
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до суду першої інстанції відповідачем не було подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат.
На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, ухвалюючи спірне додаткове рішення, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача 9 000,00 грн, врахувавши складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.
Так, у відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Суд першої інстанції дослідив матеріали справи, врахував складність справи, предмет та підстави позовних вимог, а також обсяг наданих адвокатом Компанії послуг, та дійшов висновку, що розмір заявленої Компанією суми витрат на професійну правничу допомогу є надмірно великим в порівнянні з фактично наданими адвокатом послугами.
Відповідач в апеляційній скарзі на додаткове рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не навів, обмежився аналогічними твердженнями, до вказаних в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025.
В той же час, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове скасування рішення господарського суду, то відповідно до ч. 1, 14 ст. 129 ГПК України слід змінити розподіл судових витрат.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд скасовує додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 та ухвалює нове рішення, яким з відповідача стягує 8 028,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
Судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи та наданих сторонами доказів, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні скарги частково обґрунтованими.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 у справі № 925/1350/25 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та мають бути скасовані частково.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 у справі № 925/1350/25 покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 у справі № 925/1350/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.12.2025 у справі № 925/1350/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Золотоніської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1800 га кадастровий номер 7121589401:02:002:0120 в розмірі 200 151,29 грн (двісті тисяч сто п'ятдесят одна гривня двадцять дев'ять копійок), що виникла за період з січня 2024 року по серпень 2025 року (включно), а також 2 700,98 грн судових витрат зі сплати судового збору.
4. У задоволенні іншої частини позову Золотоніської міської ради до ОСОБА_1 відмовити.
5. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 задовольнити частково.
6. Додаткове рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.01.2026 у справі № 925/1350/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву Золотоніської міської ради про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
7. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Золотоніської міської ради 8 028,00 грн (вісім тисяч двадцять вісім гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
8. У задоволенні іншої частини заяви Золотоніської міської ради про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
9. Стягнути із Золотоніської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 436,21 грн (чотириста тридцять шість гривень двадцять одна копійка).
10. Решту витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
11. Доручити Господарському суду Черкаської області видати накази.
12. Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.Л. Бестаченко
Судді Ю.А. Шаратов
І.М. Скрипка