вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2026 р. Справа № 911/119/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Горбасенка П.В.
суддів: Колесника Р.М.
Сковородіної О.М.
за участю секретаря судового засідання Байдрелової М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/119/25 (суддя Ярема В.А.)
за первісним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальмонбуд»
про стягнення 124 679, 19 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальмонбуд»
до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
про стягнення 385 050, 00 грн
за участю представників:
від позивача за первісним позовом: Мітченко К.В. (довіреність № 01-22/7-74 від 07.01.2026)
від відповідача за первісним позовом: Ковальової В.С. (ордер серії АВ № 1181056 від 30.01.2025)
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач за первісним позовом / ДП МА «Бориспіль») звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальмонбуд» (далі - відповідач за первісним позовом / ТОВ «Стальмонбуд») про стягнення 124 679, 19 грн штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог ДП МА «Бориспіль» посилається на обставини порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язань за договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023 щодо усунення виявлених позивачем за первісним позовом недоліків (дефектів) у наданих ТОВ «Стальмонбуд» послугах.
Господарський суд Київської області ухвалою від 20.01.2025 прийняв позовну заяву ДП МА «Бориспіль» до розгляду та відкрив провадження у справі № 911/119/25, призначив останню до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та встановив сторонам строки для вчинення процесуальних дій, таких як подання до суду відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
14.02.2025 з використанням підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Київської області ТОВ «Стальмонбуд» подано відзив на позов та зустрічну позовну заяву про стягнення з ДП МА «Бориспіль» 385 050, 00 грн за надані послуги за договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023.
Господарський суд Київської області ухвалою від 03.03.2025 прийняв до розгляду у справі № 911/119/25 зустрічну позовну заяву ТОВ «Стальмонбуд» до ДП МА «Бориспіль» про стягнення 385 050, 00 грн та об'єднав вимоги за відповідним позовом в одне провадження з первісним позовом ДП МА «Бориспіль» до ТОВ «Стальмонбуд» про стягнення 124 679, 19 грн, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання та встановив сторонам строки для подання до суду додаткових доказів, заяв і клопотань.
23.06.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області ТОВ «Стальмонбуд» подало клопотання про призначення судової експертизи, у якому просило суд призначити в цій справі судову будівельно-технічну експертизу.
Надалі 25.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Стальмонбуд» (далі - заявник) надійшло уточнення до зазначеного вище клопотання.
Обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи у цій справі заявник зазначив, що:
- предметом первісного позову є вимога, зокрема, про стягнення штрафу у розмірі 77 010, 00 грн, передбаченого п. 7.4 договору про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023, згідно якого у разі порушення умов зобов'язання щодо якості послуг стягується штраф у розмірі 20 % ціни неякісно наданих послуг;
- предметом зустрічного позову є вимога про стягнення з ДП МА «Бориспіль» 385 050, 00 грн за надані послуги за договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023, обґрунтована належним виконанням договірних зобов'язань та, відповідно, якісним наданням обумовлених таким договором послуг за ціною 385 050, 00 грн з боку ТОВ «Стальмонбуд», тоді як, за доводами останнього, надані послуги ДП МА «Бориспіль» безпідставно не приймає та оплату за них не проводить, мотивуючи таку відмову, зокрема, неякісно наданими послугами.
Господарський суд Київської області ухвалою від 23.02.2026 у справі № 911/119/25 задовольнив клопотання ТОВ «Стальмонбуд» та призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Також означеною ухвалою Господарський суд Київської області на вирішення експертів поставив питання: «Чи відповідають звіти ТОВ «Стальмонбуд» обстеження об'єкта незавершеного будівництва «Капітальний ремонт дороги № 1 (термінал «D») з влаштуванням надземного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. № 47747) за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7 (Етап 1 та Етап 2), датовані 13.06.2023, направлені замовнику листом № 04/08-23-03 від 04.08.2023, умовам договору № 35.1-14/8.2-00019 про закупівлю, укладеному між сторонами 24.04.2023, а також вимогам нормативних актів в сфері будівництва, діючих на час їхнього складання?» та зупинив провадження у справі № 911/119/25 до закінчення експертних досліджень і отримання висновків експертів.
Призначаючи експертизу в цій справі, суд виходив з того, що для повного та всебічного вирішення спору у справі № 911/119/25 необхідно встановити обставини належного / неналежного виконання зобов'язання ТОВ «Стальмонбуд» перед ДП МА «Бориспіль» за договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023 щодо якості наданих відповідачем за первісним позовом послуг, а саме складання звітів (Етап 1 та Етап 2) обстеження об'єкта незавершеного будівництва «Капітальний ремонт дороги № 1 (термінал D) з влаштуванням надземного пішохідного переходу на території ДП МА «Бориспіль», що, зі свого боку, потребує спеціальних знань.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, ДП МА «Бориспіль» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/119/25 та відмовити ТОВ «Стальмонбуд» у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, а справу передати до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги ДП МА «Бориспіль» (далі - скаржник) посилається на те, що для вирішення спору в цій справі немає необхідності в спеціальних знаннях, оскільки позивачем за первісним позовом надано суду докази, які підтверджують факт надання ТОВ «Стальмонбуд» звітів (Етап 1 та Етап 2) з недоліками, а також з простроченням строку, що, в свою чергу, виключає необхідність додаткового встановлення цих обставин через проведення будівельно-технічної експертизи, а отже, за доводами ДП МА «Бориспіль», остання лише призводитиме до затягування розгляду справи.
Окремо скаржник наголосив на обставинах:
- постановлення судом першої інстанції ухвали про проведення будівельно-технічної експертизи в результаті задоволення клопотання, поданого із пропуском встановленого Господарським судом Київської області на його подання строку, а також беручи за основу для дослідження документи, долучені ТОВ «Стальмонбуд» з порушенням процесуальних строків для подання додаткових доказів;
- подання ТОВ «Стальмонбуд» через канцелярію суду супровідного листа б/н від 27.10.2025 із долученими до нього архівними копіями звітів обстеження об'єкта незавершеного будівництва «Капітальний ремонт дороги № 1 (термінал «D») з влаштуванням надземного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. № 47747) за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7 (Етап 1 та Етап 2) від 13.06.2023, без попереднього направлення такого супровідного листа з додатками (доказами) скаржнику.
Відтак, за твердженнями ДП МА «Бориспіль», враховуючи положення ч. 3, 8, 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, визначені Господарським судом Київської області документи, для дослідження яких призначено судову експертизу, не повинні були братися до уваги судом, а подане ТОВ «Стальмонбуд» клопотання про призначення судової експертизи, з урахуванням заявлених надалі уточнень, не підлягало задоволенню, у зв'язку з чим наявні ґрунтовні підстави для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/119/25 з подальшим направленням такої справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 апеляційну скаргу ДП МА «Бориспіль» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Колесника Р.М., Сковородіної О.М.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.03.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП МА «Бориспіль» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/119/25, постановив здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи, витребував з Господарського суду Київської області матеріали цієї справи та встановив ТОВ «Стальмонбуд» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.
25.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/119/25.
02.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Стальмонбуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить відхилити апеляційну скаргу ДП МА «Бориспіль» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/119/25, а вказану ухвалу залишити в силі.
Так, мотивуючи свою позицію, ТОВ «Стальмонбуд» зауважує про те, що позивач за первісним позовом в підтвердження факту неякісного надання послуг за договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023 посилається на надані ДП МА «Бориспіль» до позову первинні звіти та вважає такі звіти достатнім доказом наведених обставин, тоді як, на думку відповідача за первісним позовом, останній всі зазначені замовником (ДП МА «Бориспіль») недоліки усунув, надавши 04.08.2023 доопрацьовані в межах передбаченої договором процедури остаточні звіти (Етап 1 та Етап 2), датовані 13.06.2023.
Тобто, за доводами ТОВ «Стальмонбуд», 04.08.2023 останнє виконало свої зобов'язання за договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023 належним чином, а отже, долучені до позову первинні звіти не можуть мати доказової сили якості послуг.
Відтак, в розрізі викладеного, посилаючись на предмет доказування за обома позовами в означеній справі - якість наданих послуг, їх відповідність умовам договору та вимогам чинних на час їхнього складання нормативних актів в сфері будівництва, відповідач за первісним позовом зазначає, що без спеціальних знань підтвердити або спростувати обставини належного виконання зобов'язання ТОВ «Стальмонбуд» перед ДП МА «Бориспіль» неможливо.
Також зі змісту відзиву на апеляційну скаргу випливає, що ТОВ «Стальмонбуд» просить про поновлення строку для його подання.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску відповідного процесуального строку, відповідач за первісним позовом стверджує про обставини оголошення в останній день встановленого Північним апеляційним господарським судом п'ятнадцятиденного строку на території Вінницької області та в місті Вінниці повітряної тривоги, яка, зі свого боку, тривала майже увесь робочий день. За твердженнями ТОВ «Стальмонбуд», з огляду на необхідність перебування під час тривоги в укритті, у відповідача за первісним позовом була відсутня можливість подати у цей день до суду відзив на апеляційну скаргу, однак що було зроблено останнім без зволікань у наступний робочий день.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.04.2026 повідомив учасників справи про призначення апеляційної скарги ДП МА «Бориспіль» на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/119/25 до розгляду на 15.04.2026.
10.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від ДП МА «Бориспіль» надійшли заперечення проти відзиву на апеляційну скаргу, у яких останнє виклало аналогічні змісту апеляційної скарги твердження.
У судове засідання 15.04.2026 з'явився представник позивача за первісним позовом, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Також у судовому засіданні 15.04.2026 брав участь представник відповідача за первісним позовом, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши у судовому засіданні 15.04.2026 заяву ТОВ «Стальмонбуд» про поновлення строку на подання відзиву, колегія суддів зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Так, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.03.2026 про відкриття апеляційного провадження у справі № 911/119/25 встановив ТОВ «Стальмонбуд» строк для подання у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення такої ухвали.
За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Із наявної в матеріалах означеної справи довідки про доставку електронного документа б/н від 18.03.2026 випливає, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 у справі № 911/119/25 доставлена до електронного кабінету ТОВ «Стальмонбуд» 17.03.2026 о 14:19, відтак останнім днем встановленого Північним апеляційним господарським судом п'ятнадцятиденного строку для подання відповідачем за первісним позовом відзиву на апеляційну скаргу є 01.04.2026.
Проте, з огляду на матеріали справи, відзив ТОВ «Стальмонбуд» на апеляційну скаргу надісланий до суду засобами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи 02.04.2026, про що свідчить відповідна відмітка на першому аркуші такого документа, отже, означений відзив подано відповідачем за первісним позовом з пропуском процесуального строку на його подання.
Приписами ст. 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Водночас в контексті означеного судом враховано, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).
Захищене ст. 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
За приписами ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
За таких обставин, беручи до уваги викладене вище у сукупності, враховуючи незначний пропуск строку (один день), що свідчить про негайне реагування відповідача за первісним позовом на вимогу суду, з метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання його основних засад, колегія суддів вважає за можливе поновити ТОВ «Стальмонбуд» пропущений процесуальний строк на подання відзиву та здійснювати розгляд апеляційної скарги з урахуванням доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, судова колегія зазначає таке.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення факту належного / неналежного виконання зобов'язання ТОВ «Стальмонбуд» перед ДП МА «Бориспіль» за договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023 щодо якості наданих відповідачем за первісним позовом послуг.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99, ч. 1 ст. 100 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Приписами ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» унормовано, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Як випливає з матеріалів справи, на виконання договору про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023 ТОВ «Стальмонбуд» (далі - виконавець) були надані ДП МА «Бориспіль» (далі - замовник) звіти обстеження об'єкта незавершеного будівництва, за результатами розгляду яких, з огляду на їх невідповідність умовам договору, замовником було складено акти про невідповідність наданих послуг, якими, зі свого боку, сторони погодились доопрацювати первинні звіти в межах передбаченої договором процедури.
ДП МА «Бориспіль» у позовній заяві зауважило, що, в порушення умов договору про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023, ТОВ «Стальмонбуд» так і не усунуло виявлені і зафіксовані в актах про невідповідність наданих послуг недоліки, у зв'язку з чим, за твердженнями замовника, наявні підстави для стягнення з виконавця, зокрема, штрафу у розмірі 20 % ціни неякісно наданих послуг.
Заперечуючи проти наведених вище доводів ДП МА «Бориспіль», ТОВ «Стальмонбуд» наголошує на обставинах належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023, про що свідчать надані останнім 04.08.2023 доопрацьовані в межах передбаченої договором процедури остаточні звіти (Етап 1 та Етап 2), якими, за доводами виконавця, всі зазначені замовником недоліки було усунуто.
Відтак до предмета доказування у цій справі належить встановлення судом обставин щодо якості наданих ТОВ «Стальмонбуд» послуг згідно договору про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023, тоді як для з'ясування того, чи виконані відповідачем за первісним позовом відповідні роботи якісно, необхідно визначити чи відповідають доопрацьовані в межах передбаченої договором процедури остаточні звіти (Етап 1 та Етап 2) (направлені ДП МА «Бориспіль» 04.08.2023) умовам договору про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023, а також вимогам нормативних актів в сфері будівництва, діючих на час їхнього складання.
Для встановлення вказаних обставин необхідні спеціальні знання у галузі іншій, ніж право, якими суд не володіє, у зв'язку з чим, у цьому випадку, висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
З огляду наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для призначення в означеній справі судової будівельно-технічної експертизи.
Стосовно ж доводів ДП МА «Бориспіль» про неправомірне, з порушенням строків, долучення Господарським судом Київської області до матеріалів справи звітів обстеження об'єкта незавершеного будівництва «Капітальний ремонт дороги № 1 (термінал «D») з влаштуванням надземного переходу на території ДП МА «Бориспіль» (інв. № 47747) за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7 (Етап 1 та Етап 2) від 13.06.2023 (далі - звіти обстеження об'єкта незавершеного будівництва) судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до ч. 1, 3-5, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, зазначені приписи ГПК України допускають прийняття судом доказів, поданих не у встановлений законом або судом строк, якщо особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, з надісланого 25.10.2025 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Стальмонбуд» до суду першої інстанції клопотання про приєднання додаткових доказів випливає, що відповідач за первісним позовом обґрунтував причини подання звітів обстеження об'єкта незавершеного будівництва із пропуском процесуального строку тим, що оригінали таких звітів направлялись ДП МА «Бориспіль» та досі знаходяться у нього, отже, під час звернення до Господарського суду Київської області із відзивом на позовну заяву у ТОВ «Стальмонбуд» була відсутня можливість для подання разом з відзивом відповідних документів.
З огляду на те, що надані відповідачем за первісним позовом звіти обстеження об'єкта незавершеного будівництва мають виняткове значення для встановлення фактичних обставин цієї справи, враховуючи наявність об'єктивних причин пропуску ТОВ «Стальмонбуд» строку для надання доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно долучив надані відповідачем за первісним позовом докази до матеріалів справи.
Також Північним апеляційним господарським судом враховано твердження ДП МА «Бориспіль» щодо подання ТОВ «Стальмонбуд» через канцелярію суду супровідного листа б/н від 27.10.2025, із долученими до нього архівними копіями звітів обстеження об'єкта незавершеного будівництва, без попереднього направлення такого супровідного листа з додатками скаржнику.
В розрізі наведеного судова колегія вважає за необхідне зауважити, що згідно із положеннями ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Беручи до уваги те, що долучені до супровідного листа б/н від 27.10.2025 документи, а саме копії звітів обстеження об'єкта незавершеного будівництва, попередньо були подані ТОВ «Стальмонбуд» разом із клопотанням про приєднання додаткових доказів через підсистему «Електронний суд», - у останнього був відсутній обов'язок повторного направлення таких звітів на адресу ДП МА «Бориспіль», що, зі свого боку, спростовує доводи позивача за первісним позовом про протилежне.
Відтак місцевий господарський суд, висновуючи про необхідність призначення у цій справі судової будівельно-технічної експертизи, не був позбавлений права визначити предметом її дослідження доопрацьовані в межах передбаченої договором про закупівлю № 35.1-14/8.2-00019 від 24.04.2023 процедури та направлені ДП МА «Бориспіль» 04.08.2023 остаточні звіти (Етап 1 та Етап 2).
В розрізі ж тверджень скаржника стосовно задоволення судом першої інстанції клопотання про призначення судової експертизи, заявленого із пропуском встановленого Господарським судом Київської області на його подання строку, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 177, ч. 2 ст. 182 ГПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Із системного аналізу вказаних положень процесуального законодавства випливає, що саме під час підготовчого засідання суд вирішує заяви та клопотання учасників справи, в тому числі й щодо наявності / відсутності підстав для зупинення провадження у справі. А отже, стадія підготовчого провадження є тим періодом часу, коли судом вирішується питання, зокрема, про витребування додаткових доказів та призначення експертизи.
Як випливає з матеріалів означеної справи, клопотання ТОВ «Стальмонбуд» про призначення судової експертизи, як і оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/119/25, заявлене (постановлена) у межах підготовчого засідання, у зв'язку з чим клопотання відповідача за первісним позовом про призначення експертизи є таким, що заявлене у встановлений ГПК України строк.
Поряд з тим судом також досліджено та враховано й усі інші доводи ДП МА «Бориспіль», однак вони не спростовують правильності призначення судом першої інстанції судової експертизи та, як наслідок, зупинення провадження у справі на час її проведення, з урахуванням предмета та підстав позовних вимог.
Зважаючи на наведене та враховуючи те, що доводи скаржника про порушення Господарським судом Київської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду про призначення експертизи у цій справі не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначений судовий акт відповідає вимогам закону, а отже, підстави для його скасування відсутні.
Приписами ст. 236 ГПК України унормовано, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Положеннями ст. 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В розрізі наведених норм судова колегія зазначає, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про призначення судової експертизи, відтак оскаржувану ухвалу належить залишити без змін.
У зв'язку із залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються судом на скаржника.
Керуючись ст. 98-100, 129, 236, 255, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.02.2026 у справі № 911/119/25 залишити без змін.
3. Покласти витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги на скаржника.
4. Повернути матеріали справи № 911/119/25 до Господарського суду Київської області для подальшого направлення до експертної установи.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не може бути оскаржена.
Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2026.
Головуючий суддя П.В. Горбасенко
Судді Р.М. Колесник
О.М. Сковородіна