вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" квітня 2026 р. Справа№ 910/13988/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колесника Р.М.
суддів: Сковородіної О.М.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Михайлішині В.В.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
від приватного виконавця: Варава Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Давиденка Віталія Васильовича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2026
за результатами розгляду скарги Фізичної особи-підприємця Давиденка Віталія Васильовича
на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича
у справі № 910/13988/22 (суддя - Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Інвестмент»
до Фізичної особи-підприємця Давиденка Віталія Васильовича
прo стягнення 31800,00 гривень та виселення
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Дім-Інвестмент» (надалі також позивач) звернулось в Господарський суд міста Києва із позовом до ФОП Давиденка В.В. (надалі також відповідач) про стягнення 31800,00 гривень боргу по орендній платі та виселення з нежитлового приміщення загальною площею 31 кв. м, що знаходиться на 3-му поверсі в нежилому будинку - будівлі виробничих служб - основний корпус, прибудова під літ. «А», розташованому за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ФОП Давиденка В.В. на користь ТОВ «Дім-Інвестмент» 31800,00 гривень боргу по орендній платі; виселено ФОП Давиденка В.В. з нежитлового приміщення загальною площею 31 кв. м., що знаходиться на 3-му поверсі в нежилому будинку - будівлі виробничих служб - основний корпус, прибудова під літ. «А», розташованому за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12.
21.03.2023 на виконання вищевказаного рішення судом видано відповідні накази.
Короткий зміст скарги на дії державного виконавця та ухвали суду першої інстанції
15.12.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С., в якій він просив: 1) визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С., які полягають у повторному накладенні арешту на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні № 71554602; 2) визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С., яка полягає у нерозгляді заяви про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій; 3) зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вараву Р.С. розглянути заяву боржника про визначення рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», для здійснення видаткових операцій у межах, передбачених законом; 4) зобов'язати приватного виконавця вжити заходів для зняття арешту з зазначеного рахунку з метою забезпечення можливості здійснення видаткових операцій та сплати податків; 5) зобов'язати приватного виконавця скоригувати суму заборгованості на рахунках боржника з урахуванням стягнутих коштів станом на дату розгляду скарги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 скаргу відповідача в частині визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С., які полягають у повторному накладенні арешту на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні № 71554602 залишено без розгляду; в іншій частині в задоволенні скарги ФОП Давиденка В.В. на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. відмовлено повністю.
Короткий зміст апеляційної скарги
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник фактично продублював доводи самої скарги на дії приватного виконавця, а також додатково зазначив про те, що судом першої інстанції було застосовано надмірний формалізм у процесі правового аналізу положень п. 102 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження».
Позиція суду апеляційної інстанції
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням судових рішень здійснюється ГПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», Наказом Мін'юста № 512/5 від 02.04.2012 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», іншими нормативно-правовими актами.
Положеннями ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема засад верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 18 цього ж закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (1). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (3).
Відповідно до частин 5, 7 ст. 26 цього ж закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (5). У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника (7).
Згідно з частинами 1, 4, 6 ст. 48 цього ж закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця) (1). На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (4). Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (6).
Частинами 1-3 ст. 56 цього ж закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (1). Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (2). Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (3).
12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71554602 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/13988/22 від 21.03.2023.
12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С. винесено постанову ВП № 71554602 про арешт коштів боржника згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Давиденку В.В. в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41007,20 гривень.
12.04.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С. винесено постанову ВП № 71554602 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено для боржника Давиденка В.В. розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 569,00 гривень.
23.04.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С. винесено постанову ВП № 71554602 про арешт коштів боржника згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Давиденку В.В. в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 41007,20 гривень.
26.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С. винесено постанову ВП № 71554602 про скасування процесуального документу, яким скасовано документ «Постанова про арешт коштів боржника» від 23.04.2025, що видав Варавою Р.С. при примусовому виконанні наказу № 910/13988/22 виданий 21.03.2023 Господарського судом міста Києва.
Щодо строку звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця в частині визнання протиправними дій виконавця щодо повторного накладення арешту на грошові кошти
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомив суд першої інстанції, що йому 05.07.2025 стало відомо про повторне винесення приватним виконавцем постанови про накладення арешту (від 23.04.2025) отримавши відповідь АТ КБ «Приватбанк» на його звернення № 9817628-ВБ від 10.06.2025.
Положеннями п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України визначено, що скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Згідно з ч. 1 ст. 116 цього ж кодексу перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 116, п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України скаржник дізнавшись про порушення його права щодо повторного накладення арешту мав подати скаргу у строк до 16.07.2025 включно.
У свою чергу, скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку не наведено жодних поважних причин та не зазначено обставини, що об'єктивно унеможливили подання даної скарги у встановлений законом строк. Посилання відповідача на дію воєнного стану та перебої в комунікації, як на підставу поновлення пропущеного строку були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.
Отже, колегія суддів, враховуючи вищевикладене, вважає, що за відсутності поважних причин пропуску строку для звернення зі скаргою в частині визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С., які полягають у повторному накладенні арешту на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні № 71554602, суд першої інстанції дійшов правильних та обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні клопотанні про поновлення строку та залишенні скарги в цій частині без розгляду.
При цьому, незважаючи на вищезазначені висновки, колегія суддів додатково звертає увагу на те, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Варавою Р.С. у своїй постанові від 26.01.2026 вже самостійно було визнано помилковість направлення до банків постанови від 23.04.2025 про арешт коштів, що призвело до подвоєння суми арешту за одним і тим самим виконавчим документом, у зв'язку із чим ним винесено постанову про скасування оскаржуваної постанови, що у свою чергу повністю виключає наявність спору у процесі розгляду скарги в частині визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С., які полягають у повторному накладенні арешту на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні № 71554602 згідно з постановою від 23.04.2025.
Щодо вимоги про зобов'язання приватного виконавця розглянути заяву боржника про визначення рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», для здійснення видаткових операцій та сплати податків
Відповідно до п. 102 розділу ХІІІ Прикінцеві та Перехідні положення ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Як було встановлено судом першої інстанції, з довідки АТ КБ «Приватбанк» від 02.06.2025 «Про рахунок і залишок коштів» вбачається, що поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий клієнту Давиденко В.В. як суб'єкту господарювання - фізичній особі - підприємцю.
Відповідно до розділу 26 додатку 1 Призначення та ознаки рахунків бухгалтерського обліку банків України до постанови Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» № 89 від 11.09.2017: Балансовий рахунок 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання має призначення облік вкладів (депозитів) на вимогу суб'єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ), у тому числі поточні рахунки суб'єктів господарювання та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт.
Таким чином, рахунок № НОМЕР_1 відноситься до рахунків суб'єкта господарювання, не є рахунком фізичної особи, з огляду на що визначення такого рахунку для здійснення видаткових операцій відповідно до положень пункту 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» є неможливим та протиправним, оскільки законодавцем визначена можливість встановлення відповідного рахунку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, а також сплати податків, зборів без урахування арешту, лише боржникам - фізичним особам, які не є фізичними особами-підприємцями.
Таким чином, приватний виконавець розглянув та правомірно відмовив відповідачу у задоволенні його заяви про визначення рахунку, відкритого в АТ КБ «Приватбанк», для здійснення видаткових операцій, сплати податків та зборів без урахування арешту в порядку пункту 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження».
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач необмежений в подальшому звернутись до приватного виконавця із відповідною заявою для визначення його поточного рахунку, відкритого Давиденку В.В., саме як фізичній особі, задля здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, сплати податків та зборів без урахування арешту в порядку пункту 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження».
Крім того, розглянувши вимоги скаржника про визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця у зв'язку із нерозглядом ним заяви про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних та обґрунтованих висновків про те, що вирішуючи вимоги скарги, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права скаржника, з огляду на що вимога скаржника про визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Варави Р.С., яка полягає у нерозгляді заяви про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій не забезпечить в жодній мірі захист поновлення порушеного права скаржника, а тому є безпідставна.
Крім того, розглянувши вимоги скаржника про зобов'язання приватного виконавця скоригувати суму заборгованості на рахунках боржника з урахуванням стягнутих коштів станом на дату розгляду скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних та обґрунтованих висновків про те, що зі змісту ст. 343 ГПК України вбачається, що господарський суд за результатами розгляду скарги може зобов'язати виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється, водночас, скаржником не наведено жодних аргументів та обставин щодо порушення його прав та законних інтересів в частині не коригування виконавцем суми заборгованості на рахунках боржника з урахуванням стягнутих коштів станом на дату розгляду скарги, як і не надано доказів на підтвердження, що виконавець в силу закону обов'язаний вчиняти дані дії, але від них ухиляється.
Інші доводити апеляційної скарги, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними та такими, що ніяким чином не впливають на правові висновки викладені вище, а також на результат розгляду самої апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.
Судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Давиденка Віталія Васильовича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 у справі № 910/13988/22 залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Повний текст постанови складено і підписано 14.04.2026 р.
Головуючий суддя Р.М. Колесник
Судді О.М. Сковородіна
А.І. Тищенко