вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" квітня 2026 р. Справа№ 925/640/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крижного О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Гаврилюка О.М.
секретар судового засідання: Жукова К.Д.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіто+»
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.03.2026
у справі №925/640/25 (суддя Васянович А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіто+»
до Акціонерного товариства «Черкасиобленерго»
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»
про визнання недійсними рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними рішень.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" до Акціонерного Товариства "Черкасиобленерго" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними рішень залишено без розгляду.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач в судове засідання 03.03.2026 без поважних причин не з'явився, не повідомивши про причини неявки, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, проте, заяви про розгляд справи по суті за його відсутності суду не подавав у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" до Акціонерного Товариства "Черкасиобленерго" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними рішень залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.03.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що відповідно до ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025р. у справі №925/640/25 було задоволено клопотання ТОВ "ЕКСІТО+" про участь в судовому засіданні у справі №925/640/25 у режимі відеоконференції. У пункті 2 резолютивної частини вказаної ухвали Господарський суд Черкаської області постановив: забезпечити участь представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" Васильченко Лілії Ігорівни у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у розгляді справи, яка призначена о 12 год. 30 хв. 30 вересня 2025 року.
Як вказує апелянт, за положеннями чинного процесуального законодавства, поняття "розгляд справи" та поняття "судове засідання" - не є тотожними. В контексті положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, " розгляд справи" охоплює всі стадії судового процесу та означає її розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків особи цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї кримінального обвинувачення. Тобто поняття "розгляд справи", охоплюючи всі стадії судового процесу, охоплює і всі "судові засідання", як і в цьому судовому процесі відбуваються.
Крім того, апелянт посилається на правові висновки, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 23.03.2023р. у справі №905/2371/21, процесуальне законодавство не містить приписів, які б передбачали необхідність звернення до суду з окремими клопотаннями (заявами) про участь в режимі відеоконференції щодо кожного "судового засідання".
Отже, як вважає апелянт, з урахуванням приписів пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025р. у справі №925/640/25, представниці позивача було забезпечено право брати участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у всіх судових засіданнях , які відбувалися при розгляді справи №925/640/25, як мінімум в суді першої інстанції.
Апелянт зазначає, що діючи з урахуванням приписів вказаної ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025р. у справі №925/640/25 та маючи обґрунтовані очікування на запрошення від суду, а також намір взяти участь в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2026р. о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, представниця Позивача ТОВ "ЕКСІТО+", починаючи з 10:30 годин 03.03.2026р. очікувала на таке запрошення/виклик від суду на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в особистому "Електронному кабінеті" в підсистемі ЄСІТС. Тобто фактично внаслідок ненадсилання судом як представниці Позивача запрошення/виклику на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представниця позивача не змогла взяти участь в судовому засіданні 03.03.2026, на участь в якому обґрунтовано розраховувала, та була позбавлена можливості реалізувати будь-які зі своїх прав як представниці Позивача, визначені господарським процесуальним законодавством України.
Апелянт також зазначає, що у даному випадку з урахуванням наведених базових, основоположних приписів Європейської конвенції з прав людини щодо доступу до правосуддя та рівності (змагальності) сторін, коли суд першої інстанції без будь-яких правових підстав не тільки не забезпечив участь як представниці Позивача у судовому засіданні 03.03.2026 у режимі відеоконференції, не надіславши відповідне запрошення, та більше того, поклав відповідальність за це на представницю Позивача і використав цю обставину як "підставу" для залишення позову без розгляду. Такі дії суду призвели не тільки до незабезпечення можливості представниці позивача як стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права та повноваження та порушили принцип змагальності сторін, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, такі дії суду взагалі призвели до порушення фундаментального права, яке закріплене у Загальній декларації прав людини та ст.6 Європейської конвенції з прав людини - права на доступ до правосуддя та обмежили засадниче право позивача на судовий розгляд.
Апелянт вважає, наведені обставини вочевидь свідчать про незаконність оскарженої Ухвали Господарського суду Черкаської області від 03.03.2026р. у справі №925/640/25.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд апеляційну скаргу представника позивача ТОВ "Ексіто+" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від -03.03.2026 у справі № 925/640/25 без змін.
Як зазначає відповідач у своєму відзиві, 24.09.2025 року через систему "Електронний суд" представницею ТОВ "Ексіто+" подано заяву про проведення підготовчого судового засідання у справі №925/640/2 в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду. У вказаній заяві вона просила забезпечити свою участь у підготовчому судовому засіданні, що призначене на 30.09.2025 об 12 год 30 хв у справі №925/640/25 в режимі відеоконференцзвязку поза межами приміщення суду. Тобто, вказаною заявою адвокат Васильченко Л.І. просила забезпечити її участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду конкретно та виключно у підготовчому засіданні у справі №925/640/25, яке було призначене на 30.09.2025 на 12 год 30 хв.
Враховуючи вказану заяву, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 забезпечено участь представниці ТОВ "Ексіто+" Васильченко Лілії Ігорівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у розгляді справи, яка призначена о 12 год 30 хв 30 вересня 2025 року. Отже, судом була забезпечена участь представниці ТОВ "Ексіто+" в режимі відеоконференції виключно в межах її клопотання (заяви) від 24.09.2025, тобто у підготовчому засіданні, яке призначене на 12 год 30 хв 30 вересня 2025 року. 30.09.2025 відбулося судове засідання у справі №925/640/25 за участі всіх учасників справи, в тому числі представниці ТОВ "Ексіто+" (за межами суду).
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіто+", суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними рішень.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" до Акціонерного Товариства "Черкасиобленерго" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними рішень залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що про дату, місце та час розгляду справи по суті позивача було повідомлено належним чином. Ухвалу від 16.02.2026 доставлено позивачу до його електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" 17.02.2026 о 15 год 22 хв. Таким чином вважається, що позивач отримав ухвалу суду від 16.02026 відповідно до довідки про доставку електронного листа - 17.02.2026. Отже, позивач був завчасно повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи по суті. Проте, позивач у судове засідання 03.03.2026 не з'явився, заяви про розгляд справи по суті за його відсутності суду не подав.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 зазначено таке.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При вирішенні питання щодо можливості залишення позову без розгляду суд повинен враховувати не лише формальну наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 та частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України умов, а й рівень процесуальної активності сторони та добросовісність реалізації нею процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 зазначено, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила, що зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Крім того, об'єднана палата звернула увагу на те, що об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі № 911/3092/23 підкреслив, що: судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; тлумачення частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за яким її приписи застосовуються буквально, не зважаючи на процесуальну єдність стадії розгляду справи по суті та її безперервність, що виражається у послідовному здійсненні процесуальних дій судом, може привести до нерозумного результату, за яким навіть у разі відсутності позивача на оголошенні рішення суду це формально може бути сприйнято як підстава залишення позову без розгляду.
Вирішуючи питання про можливість застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України як підстави для залишення позову без розгляду, суд повинен виходити з комплексного, а не формального підходу до оцінки поведінки позивача.
Зазначені норми, безумовно, визначають процесуальні передумови для застосування такого заходу у разі встановлення в їх сукупності трьох ключових обставин: належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, його неявки без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. Водночас їхнє буквальне тлумачення, і відповідно застосування, не розкриває повного змісту правового регулювання і не може застосовуватися ізольовано від загальних засад господарського процесу, які визначають спрямованість судового процесу на досягнення реального, а не формального правосуддя.
У цьому контексті залишення позову без розгляду має розглядатися саме як виняткова процесуальна дія, що не спрямована на покарання сторони за формальну неявку, а покликана забезпечити ефективність та дисципліну судового процесу, запобігаючи зловживанню процесуальними правами. Тому суд, ухвалюючи рішення про застосування вказаних норм, повинен не лише констатувати саме факт неявки позивача, а й оцінити його процесуальну активність у цілому, зокрема, чи добросовісно він реалізовував свої права, чи виконував обов'язки, і чи свідчить його поведінка про реальну зацікавленість у вирішенні спору або, навпаки, про свідому пасивність.
Інакше кажучи, господарський суд може залишити позов без розгляду лише тоді, коли в їх сукупності встановлено всі передбачені законом умови, а з матеріалів справи не вбачається ознак процесуальної зацікавленості позивача та/або виявлено недобросовісне користування ним процесуальними правами. Формальне ж дотримання лише трьох вищенаведених умов без оцінки загальної динаміки процесуальної поведінки сторони не може вважатися достатньою підставою для ухвалення рішення про залишення позову без розгляду.
Отже, оцінка добросовісності поведінки сторони становить обов'язковий елемент судового аналізу при вирішенні питання про залишення позову без розгляду. Її відсутність зводить застосування відповідних норм до прояву процесуального формалізму, що нівелює завдання господарського судочинства забезпечити справедливий, ефективний і змістовний захист порушених прав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 забезпечено участь представника ТОВ "Ексіто+" Васильченко Лілії Ігорівни у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у розгляді справи, яка призначена на 30.09.2025 о 12:30.
Протокольною ухвалою від 30.09.2025 суд відклав підготовче засідання у справі до 11 год 00 хв 22.10.2025. Також суд задовольнив усне клопотання представника позивача Васильченко Лілії Ігорівни про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 22.10.2025 суд відклав підготовче засідання у справі до 14 год 30 хв 11.11.2025. Також суд задовольнив усне клопотання представника позивача Васильченко Лілії Ігорівни про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У підготовче засідання 11.11.2025 представники сторін не з'явилися, подали до суду заяви, у яких просили суд підготовче засідання провести без їх участі, не заперечують проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
При цьому представник позивача вказала, що буде приймати участь у розгляді справи у Західному апеляційному господарському суді. Справа є складною, кількість учасників перевищує дев'ять осіб (включно з представниками сторін), а судові засідання зазвичай тривають понад годину. Тому у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні адвокатом Васильченко Лілією представник просила провести судове засідання, що призначене на 11.11.2025 без участі представника Позивача.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті було призначено на 12 год. 00 хв. на 10 грудня 2025 року.
10 грудня 2025 року судове засідання у справі не відбулося у зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.
Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року призначено розгляд справи по суті на 12 год. 00 хв. на 14 січня 2026 року.
У зв'язку з припиненням повноважень судді Кучеренко О.І., справу №925/640/25 передано на повторний автоматизований розподіл та передано на розгляд судді Васяновичу А.В.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06 січня 2026 року справу №925/640/25 прийнято судом до свого провадження та призначено розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 05 лютого 2026 року.
Судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 05 лютого 2026 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді по даній справі з 28 січня 2026 року на лікарняному.
Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року призначено розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. на 03 березня 2026 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексіто+" до Акціонерного Товариства "Черкасиобленерго" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Черкасиенергозбут" про визнання недійсними рішень залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що про дату, місце та час розгляду справи по суті позивача було повідомлено належним чином. Ухвалу від 16.02.2026 доставлено позивачу до його електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" 17.02.2026 о 15 год 22 хв. Таким чином вважається, що позивач отримав ухвалу суду від 16.02026 відповідно до довідки про доставку електронного листа - 17.02.2026. Отже, позивач був завчасно повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи по суті. Проте, позивач у судове засідання 03.03.2026 не з'явився, заяви про розгляд справи по суті за його відсутності суду не подав.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2025 через систему "Електронний су" представником ТОВ "Ексіто+" Васильченко Лілією Іванівною подано до суду клопотання про участь у судовому засіданні 30.09.2025 в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025 забезпечено участь представника ТОВ "Ексіто+" Васильченко Лілії Ігорівни у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у розгляді справи, яка призначена на 30.09.2025 о 12:30.
Протокольною ухвалою від 30.09.2025 суд відклав підготовче засідання у справі до 11 год 00 хв 22.10.2025. Також суд задовольнив усне клопотання представника позивача Васильченко Лілії Ігорівни про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 22.10.2025 суд відклав підготовче засідання у справі до 14 год 30 хв 11.11.2025. Також суд задовольнив усне клопотання представника позивача Васильченко Лілії Ігорівни про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У підготовче засідання 11.11.2025 представники сторін не з'явилися, подали до суду заяви, у яких просили суд підготовче засідання провести без їх участі, не заперечують проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
При цьому представник позивача вказала, що буде приймати участь у розгляді справи у Західному апеляційному господарському суді. Справа є складною, кількість учасників перевищує дев'ять осіб (включно з представниками сторін), а судові засідання зазвичай тривають понад годину. Тому у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні адвокатом Васильченко Лілією представник просила провести судове засідання, що призначене на 11.11.2025 без участі представника Позивача.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що діючи з урахуванням приписів ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.09.2025р. у справі №925/640/25 та маючи обґрунтовані очікування на запрошення від суду, а також намір взяти участь в судовому засіданні, призначеному на 03.03.2026р. о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, представниця Позивача ТОВ "ЕКСІТО+", починаючи з 10:30 годин 03.03.2026 очікувала на таке запрошення/виклик від суду на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в особистому "Електронному кабінеті" в підсистемі ЄСІТС. Тобто фактично внаслідок ненадсилання судом як представниці Позивача запрошення/виклику на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - представниця позивача не змогла взяти участь в судовому засіданні 03.03.2026р. у справі №925/640/25, на участь в якому обґрунтовано розраховувала, та була позбавлена можливості реалізувати будь-які зі своїх прав як представниці Позивача, визначені господарським процесуальним законодавством України.
В контексті доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.
За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Частиною першою статті 197 ГПК України передбачено, що учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
На переконання колегії суддів, незважаючи на належність та своєчасність повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи по суті на 03.03.2026, ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є передчасною, оскільки із встановлених обставин чітко вбачається наявність у позивача наміру брати участь у розгляді справи. Це підтверджує поведінка представниці позивача у судових засіданнях.
У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення позовної заяви з формальних підстав без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд, залишивши позов без розгляду, формально підійшов до застосування процесуальних норм, не надавши належної оцінки тим обставинам, які мають визначальне значення для прийняття такого рішення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості залишення позову без розгляду суд повинен оцінювати не лише сам факт неявки представника позивача у підготовче чи судове засідання, але також врахувати загальну процесуальну активність сторони під час усього судового розгляду.
Суд звертає увагу, що представниця позивача:
- подала письмову заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції.
- у всіх судових засіданнях подавала усні клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
- повідомила суд про можливу неявку у зв'язку з участю у розгляді справи у Західному апеляційному господарському суді.
Тобто процесуальна активність представниці позивача демонструє чітку визначеність щодо участі у розгляді справи. І за обставин подання у кожному судовому засідання усного клопотання про проведення наступного засідання у режимі відеоконференції у позивача були обґрунтовані сподівання щодо участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.
Апеляційний господарський суд акцентує увагу на тому, що сам факт зміни складу суду не може вплинути на процесуальні права позивача. І новий склад суду повинен був врахувати всі попередні дії учасників судового процесу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказував про подання представником позивача усних клопотань про проведення наступного засідання в режимі відеоконференції. На думку суду в аспекті зроблених висновків такі обставини навпаки вказують на належну процесуальну поведінку представниці позивача та про обґрунтованість апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, залишення позову без розгляду мало наслідком порушення права позивача на доступ до правосуддя.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіто+» - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.03.2026 - скасувати.
3. Справу № 925/640/25 передати до Господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287 - 291 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 14.04.2026.
Головуючий суддя О.М. Крижний
Судді Б.О. Ткаченко
О.М. Гаврилюк