Справа №760/7954/26
1-кс/760/4209/26
26 березня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , на підставі матеріалів досудового розслідування №12023100100002264, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2023, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Смиківці Тернопільської області, з вищою освітою, розлученого, працює ТОВ «Світодар» лікарем-анестезіологом, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
З поданого клопотання вбачається, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100100002264 від 10.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 в 2004 закінчив Тернопільську державну медичну академію ім. І.Я. Горбачевського і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікарська справа» та здобув кваліфікацію лікаря (диплом ТЕ №24575167 від 24.06.2004). 30.06.2006 ОСОБА_5 отримав сертифікат спеціаліста №2996, за яким йому присвоєно звання лікаря за спеціальністю «Анестезіологія». Посвідченням №270 підтверджено те, що ОСОБА_5 02.06.2016 присвоєна кваліфікаційна категорія зі спеціальності «анестезіологія», яка в подальшому підтверджена 19.07.2021 наказом №54 та визначено вища кваліфікаційна категорія.
Відповідно до наказу № КМ000000006-КМ00-00033 від 04.10.2021, ОСОБА_5 прийнято на посаду лікаря-анестезіолога Медичного центру «КИЙМЕДІКАЛ» (Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙМЕДІКАЛ», далі - медичний центр або ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ») та за сумісництвом, відповідно до наказу від 01.10.2021 №КМ000000006 - КМ00-00034, на посаду медичного директора ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ».
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 1-А, має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю організація і управління охороною здоров'я, педіатрія, дитяча хірургія, дитяча отоларингологія, дитяча анестезіологія, акушерство і гінекологія, дерматовенерологія, анестезіологія, терапія, отоларингологія, хірургія, ортопедія і травматологія, ультразвукова діагностика, за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: сестринська справа, сестринська справа (операційна) за місцем провадження діяльності м. Київ, вул. В. Гетьмана, 1-А.
ОСОБА_5 , будучи лікарем-анестезіологом ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ», всупереч вимог ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, в порушення вимог п. «а» ст. 78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», допустив неналежне виконання своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідків для хворої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме смерть останньої.
Так, 04.06.2023 ОСОБА_7 звернулась до медичного центру ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ», за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана, 1-А, для надання консультації з приводу операції - ринопластики.
08.06.2023 ОСОБА_7 була госпіталізована до ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ» з метою проведення планового оперативного втручання (ринопластика), у зв'язку з наявністю деформації зовнішнього носа.
Станом на 08.06.2023, лікарі ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ» мали в своєму розпорядженні дані лабораторних досліджень, зокрема, крові ОСОБА_7 від 03.06.2023, які свідчили про відсутність яких-небудь відхилень від нормальних показників, зокрема, щодо наявності інфекційного процесу в організмі.
08.06.2023 ОСОБА_7 у приміщенні ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ», за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 1-А, було проведено заплановане оперативне втручання з приводу деформації зовнішнього носу, де лікарем-анестезіологом був ОСОБА_5 , при цьому, анестезіологічне забезпечення даного втручання було обраним як «загальна внутрішньовенна анестезія зі штучною вентиляцією легень.
Анестезіологічне забезпечення зазначеного оперативного втручання включало в себе, зокрема:
- Пропофол 150 мл. (препарат, ліпідна форма якого, може бути причиною швидкого росту мікробів при відхиленні від дотримання правил асептики: приготування кількох шприців з одного флакона, повторне використання шприців або інфузійних ліній для різних пацієнтів, неправильне поводження з препаратом);
- Застосування розчинів лідокаїну 1%-12,0, сульфату магнію 10,0 та нітрогліцерину 2,0, що, разом із застосуванням пропофолу, призвело до зниження систолічного тиску та утримуванням його протягом 2,5 годин на рівні 80 мм.рт.ст. (критичні показники для функціонування нирок за рахунок порушення в них кровотоку, що призводить до ушкодження канальців);
- Розчин анальгіну ( нефротоксичний препарат) в дозі 4,0 мл. (2 грама), що перевищує одноразову (0,5 грам) та добову (1 грам) дозу.
Після проведення оперативного втручання, о 18:20 год., ОСОБА_7 з операційної була переведена в «палату післяопераційного перебування» і до ранку 09.06.2023 вона була лише один раз, о 20 год., оглянута ОСОБА_5 без будь-якого лабораторного супроводження.
09.06.2023, о 09 год. 10 хв., ОСОБА_7 оглянута лікарем ОСОБА_5 , який на підставі слів пацієнтки та чергового медперсоналу про недостатню кількість сечі, встановив сечовий катетер, і після не отримання через нього сечі, та на підставі скарг ОСОБА_7 запідозрив розвиток кровотечі з післяопераційної ділянки та призначив лабораторне дослідження крові.
Після чого, 09.06.2023, о 12:20, ОСОБА_5 отримано дані лабораторного дослідження крові, крім того, при огляді ним зафіксовано наявність на верхній частині грудної клітки ОСОБА_7 петехіальних висипань, і який, маючи підозру на «гостре пошкодження нирок» у ОСОБА_7 , рекомендував перевести останню в профільний лікувальний заклад, де є можливість проведення замісної ниркової терапії.
ОСОБА_5 , як головним лікарем ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ» та лікарем анестезіологом, який супроводжував післяопераційний нагляд ОСОБА_7 лише, о 14:43 год., 09.06.2023 здійснений виклик швидкої медичної допомоги, яка доставила ОСОБА_7 до Київської обласної клінічної лікарні, за адресою: м. Київ, вул. Загорівська, 1, де остання 10.06.2023 померла внаслідок сепсису, з розвитком септичного шоку і, відповідно, поліорганної ниркової та печінкової недостатності.
Згідно даних висновку комісійної судово-медичної експертизи №031-27-2024 від 14.11.2025 в наданні медичної допомоги ОСОБА_7 лікарями ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ» мали місце такі дефекти:
-дія, яка показана, але виконана не правильно (№ 1) - під час проведення анестезіологічного забезпечення оперативного втручання - застосування «бактеріально-забрудненого» лікарського засобу пропрофол, великих доз нефротоксичного препарату та розчинів препаратів, які призвели до зниження систолічного тиску з утримуванням його протягом 2,5 годин на рівні, який є критичним для функціонування нирок;
- дія, яка показана, але не виконана («бездіяльність» лікаря) (№ 2) - відсутність динамічного клініко-лабораторного спостереження за ОСОБА_7 після проведення їй оперативного втручання, і, як наслідок, несвоєчасне встановлення розвитку патологічного стану;
- дія, яка показана, але не виконана («бездіяльність» лікаря) (№ 3) - несвоєчасне переведення ОСОБА_7 до профільного медичного закладу (де можливе надання спеціалізованої медичної допомоги).
Саме дефект № 1 є причиною розвитку у ОСОБА_7 сепсису (з розвитком Септичного шоку, і, відповідно, поліорганної, насамперед, ниркової та печінкової, недостатності), і даний дефект можна оцінити за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень - відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
Дефекти № 2 і 3 стали причиною того, що при надходженні ОСОБА_7 до профільного медичного закладу (Київська обласна клінічна лікарня), вже мала місце декомпенсація діяльності життєво-важливих систем її організму, що і обумовило (незважаючи на надання їй необхідної адекватної медичної допомоги) настання смерті саме 10.06.2023, через дві доби після проведення оперативного втручання лікарями ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ».
Тобто, між переліченими вище дефектами (№№ 1, 2, 3) в наданні медичної допомоги та смертю ОСОБА_7 , вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, а саме неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події (трупа) від 10.06.2023; висновком експерта №176/П1 від 05.09.2023 про причини смерті ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 19.08.2023; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 06.07.2023; копіями посадових інструкцій лікаря-анестезіолога, головного лікаря ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ»; медичною карткою ОСОБА_7 з ТОВ «КИЙМЕДІКАЛ»; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.12.2025; протоколом допиту свідка від ОСОБА_12 від 15.12.2025; висновком експерта № №031-27-2024 від 14.11.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
19.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, тобто, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення він може переховуватися від правоохоронних органів та суду, що негативно вплине на судовий розгляд; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впивати у будь-який спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та застосувати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, вказуючи на необґрунтоване клопотання, закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого злочину.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваній у виді домашнього арешту, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100100002264 від 10.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України.
19.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_13 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, до клопотання додані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Проте, суд не може погодитись із тим, що для даного випадку необхідним є застосування такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, оскільки більш м'який запобіжний захід, такий як особисте зобов'язання, з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, цілком зможе запобігти встановленим ризикам.
Надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, майновий стан підозрюваного, його соціальні зв'язки, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, раніше не судимий, його вік, майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та зобов'язати його: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; заборонити спілкуватись з свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів держаної влади (ДМС) свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 179, 181, 184, 193-194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
У задоволені клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкуватись з свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів держаної влади (ДМС) свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі, визначеному КПК України.
Строк дії даної ухвали визначити до 19.05.2026 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СВ Солом'янського УП ГУНП в м. Києві.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1