465/510/26
2/465/2494/26
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
"15" квітня 2026 р. м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Гулієвої М.І.,
з участю секретаря судового засідання Столярської Ю.Є.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу №465/510/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна.
10.02.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.03.2026 клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Лялюги Л.В. про поновлення процесуального строку задоволено, продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву, підготовче засідання відкладено на 15.04.2026 на 11 год. 00 хв.
06.03.2026 через систему "Електронний суд" представником відповідачки - адвокатом Лялюгою Л.В. подано зустрічну позовну заяву та відзив на позовну заяву. З прохальної частини зустрічної позовної заяви вбачається, що відповідачка просить звільнити її від сплати судового збору або відстрочити його сплату до закінчення розгляду справи по суті. Клопотання обгрунтовує тим, що в неї складне матеріальне становище, є потреба в коштах на лікування, необхідність сплати витрат на правову допомогу, а відтак сплата судового збору є для неї ускладненою.
Представник позивача просить залишити зустрічний позов без руху, з чим погодилась і представник відповідача .
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ч.1 ст.11 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
П.4 ч.1 ст.197 ЦПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про прийняття зустрічного позову, якщо це питання не було вирішено раніше.
За змістом ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до положень ст.194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
В зустрічній позовній заяві відповідачка вказує ціну позову в розмірі 150 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Ч.1 ст.3 цього Закону визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст.4 цього ж закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 5 цього закону визначено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Статтею 8 цього закону передбачено випадки відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до ч.1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до ч.2 цієї статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Вирішуючи клопотання відповідачки про звільнення або відстрочення сплати судового збору, суд звертає увагу на те, що відповідачкою в обґрунтування заявленого клопотання не надано відомості про те, що майновий стан відповідачки є таким, що перешкоджає виконанню нею обов'язку зі сплати судового збору.
Зокрема, відповідачкою не долучено відомості про її річний дохід за попередній календарний рік, а саме за період з 05.03.2025 по 05.03.2026 (до дати подання зустрічної позовної заяви), як цього вимагає закон.
З довідки про доходи відповідачки вбачається, що така містить відомості за період з серпня 2021 року по лютий 2024 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з урахуванням вищезазначених вимог законодавства за подання зустрічної позовної заяви відповідачці слід сплати судовий збір в розмірі 1500,00 грн. (1% від ціни зустрічної позовної заяви).
При цьому суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).
Крім того, суд звертає увагу, що в порушення вимог ст.175 ЦПК України, в зустрічній позовній заяві відсутні відомості щодо наявності у відповідачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, підтвердження відповідачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої позовної заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являють собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення зустрічної позовної заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що в клопотанні про звільнення або відстрочення сплати судового збору слід відмовити ,у зв"язку з відсутністю належних доказів щодо матеріального стану позивачки за зустрічним позовом; зустрічну позовну заяву слід залишити без руху, надавши відповідачці строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали, а також зобов'язати відповідачку надати суду документи про усунення недоліків відповідно до кількості учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України,-
В клопотанні ОСОБА_2 про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у цивільній справі №465/510/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 - залишити без руху.
Надати позивачці за зустрічним позовом строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк зустрічну позовну заяву вважати неподаною та повернути відповідачці зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Гулієва