465/961/26
3/465/1129/26
Іменем України
14.04.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Рудаков Д.І., розглянувши адміністративні матеріали відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №868429 від 10.04.2024, ОСОБА_1 , 27.01.2026 року о 14 год. 50 хв. у місті Львові по вул.Лазаренка, 42, залишив будівельні матеріали (цегла, пісок) на проїзній частині вулиці в межах червоних ліній вулиці, чим спричинив перешкоду для руху, чим порушив вимоги п.15.15 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.139 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомленаий про дату, час та місце такого.
Відтак на підставі ст. 268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглядати у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Диспозицією ч.1 ст.139 КУпАП регулюються відносини у сфері пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб'єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.
Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно із п.15.15 Правил дорожнього руху на проїзній частині забороняється встановлення предметів, що перешкоджають проїзду чи паркуванню транспортних засобів, за винятком випадків: оформлення дорожньо-транспортної пригоди, виконання дорожніх робіт або робіт, пов'язаних із зайняттям проїзної частини, обмеження або заборони руху транспортних засобів та пішоходів у випадках, передбачених законодавством.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так матеріали справи містять: протокол про адміністративне правопорушення серії АБА №112733 від 27.01.2026, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 27.01.2026, вимогу-припис №73 від 27.01.2026.
Однак, будь-які докази, що дану перешкоду встановив саме ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Суд же не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі "Малофєєва проти Росії", серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поліцейським було порушено вимоги ст.255 КУпАП та не зібрано доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, до матеріалів справи не додано доказів того, що дане адміністративне правопорушення вчинено саме ОСОБА_1 .
У силу приписів ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість саме ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, а отже і доводили винуватість поза розумним сумнівом.
Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст.263, 278, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.139 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя Д.І. Рудаков