Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/185/26
Провадження № 2/542/324/26
14 квітня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28 січня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (надалі також - позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 523623-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2025 року в розмірі 65813 грн 55 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25850 грн 00 коп., суми прострочених платежів по процентах - 25365 грн 55 коп., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 13000 грн 00 коп., суми прострочених платежів за комісією - 1598 грн 00 коп.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 92) позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали, суд частково задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у АТ КБ «Приват Банк», зокрема, інформацію щодо випуску банківської картки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_2 ) та інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період із 03 лютого 2025 року по 08 лютого 2025 року включно (а.с. 93-94).
Витребувана судом інформація надійшла до суду 14 квітня 2026 року (а.с. 113-115).
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «БІЗПОЗИКА» посилалось на те, що 03 лютого 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №523623-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 03 лютого 2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 523623-КС-001 про надання кредиту.
03 лютого 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 523623-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6944 на номер телефону, що зазначений Позичальником у анкеті в особистому кабінеті, який Боржником було введено/відправлено.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 26000 грн 00 коп., шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).
Позивачем наголошено на тому, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» не нараховувало процентів після закінчення строку дії кредитного договору.
Вказано, що відповідно до умов кредитного договору встановлена комісія за надання кредиту.
На даний час, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконала, лише частково сплатила кошти в сумі 9030 грн 00 коп., у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 07 січня 2026 року становить 65813 грн 55 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25850 грн 00 коп., суми прострочених платежів по процентах - 25365 грн 55 коп.,суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 13000 грн 00 коп. та суми прострочених платежів за комісією - 1598 грн 00 коп.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 8/02.14.1-44, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 92).
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 05 лютого 2026 року разом із судовою повісткою направлялися на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній» від 24 березня 2026 року (а.с. 103-107).
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, зазначена ухвала вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 05 лютого 2026 року, суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов.
Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 101), у прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 9).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 14 квітня 2026 року, яка направлялась на зареєстровану адресу відповідача, повернулась до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній» від 31 березня 2026 року (а.с. 108-110).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є такою, що належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання та зважаючи на неподання нею відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» 03 лютого 2026 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту № 523623-КС-001 (а.с. 29-39).
03 лютого 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферти) щодо укладення Договору про надання кредиту № 523623-КС-001 на умовах, визначених офертою (а.с. 40-49).
03 лютого 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 523623-КС-001 про надання кредиту(Споживчий кредит. Електронна форма)(надалі також - Договір), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 19-28).
Відповідно до пункту 2.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 26000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».
Згідно з пунктом 2.3. Договору, строк, на який надається Кредит: 24 тижні.
Відповідно до пункту 2.4. Договору, стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 0,7%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Пунктом 2.5. Договору передбачено Комісію за видачу кредиту (надалі - Комісія): 5200 грн 00 коп. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно з пунктами 2.6. - 2.7. Договору, загальний розмір наданого Кредиту: 26000 грн 00 грн; строк дії Договору: до 21.07.2025.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Договір укладається з використанням ІКС Кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) Кредитодавцем та її прийняття (акцептування) Позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до пункту 4.1. Договору, Кредитодавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в пункті 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 Договору.
Згідно з пунктом 4.2. Договору, Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у пункті 10.2. Договору, починаючи з першого для користування Кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до Договору. У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування Процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення Строку кредитування за цим Договором.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що закінчення строку (терміну) дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов Договору, які мали місце під час дії Договору.
Пунктом 7.5. Договору визначено, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов'язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 16-18).
Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, умови нарахування відсотків у разі прострочення виконання зобов'язання, визначена комісія за надання кредиту, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором.
Позивачем до позовної заяви додано анкету клієнта, що містить суму бажаного кредиту, номер банківської картки боржника, номер телефону позичальника (а.с. 51).
Відповідно до інформаційної довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» підтверджено здійснення успішного переказу грошових коштів, зокрема: номер платіжної інструкції f4050e8 e-e216-11ef- b90a-000c29d57ed2_1, платник ТОВ Бізнес позика, код ЄДРПОУ 41084239, номер транзакції 43857-73762-67033, дата/час здійснення переказу 03.02.2025 12:09, сума переказу 26000.00 грн, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_3 , емітент платіжної картки отримувача PRIVAT BANK, призначення переказу: перерах. коштів ОСОБА_1 зг. до кредитного дог. № 523623-КС-001 від 03.02.2025 (а.с. 52).
Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду від 05 лютого 2026 року зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період із 03 лютого 2025 року по 08 лютого 2025 року вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 03 лютого 2025 року надійшли кошти в сумі 26000 грн 00 коп. (а.с. 113-115).
Таким чином, ТОВ «БІЗПОЗИКА» виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме: надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до пункту 5.2.3. договору позичальник зобов'язаний повернути Кредит, сплатити Проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення строку (терміну) дії договору.
Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку за кредитом, станом на 08 січня 2026 року вбачається, що відповідачем було частково сплачено заборгованість у загальному розмірі 9030 грн (а.с. 12-14).
Згідно з довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 523623-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2025 року, станом на 08 січня 2026 року за відповідачем рахується загальна заборгованість за договором - 65813 гривень із них: заборгованість за кредитом - 25850 гривень, заборгованість по відсотках - 25365 гривень 55 копійок, заборгованість по комісії - 1598 гривень, заборгованість по штрафам - 13000 гривень (а.с. 15).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором.
У той же час, відповідач, яка зобов'язувалась здійснювати погашення кредиту, процентів та сплатити комісію, свої зобов'язання не виконав.
Станом на дату звернення до суду сума заборгованості ОСОБА_1 залишається непогашеною.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частиною 1 статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням частини 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що 03 лютого 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений електронний договір № 523623-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 26000 грн 00 коп. строком із 03 лютого 2025 року по 21 липня 2025 року.
Відповідно до листа ТОВ «ПрофітГід» про перерахування суми кредиту, грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 52).
Відомості про отримання кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ «Приватбанк» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 05 лютого 2026 року (а.с. 113-115).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення в повному обсязі заборгованості за кредитом, процентами та комісією, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Отже, ОСОБА_1 не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за Договором № 523623-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2025 року в сумі 25850 грн 00 коп., не сплатила відсотки за користування кредитом в сумі 25365 грн 55 коп. та не сплатила обумовлену договором комісію за надання кредиту в сумі 1598 грн 00 коп.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «БІЗПОЗИКА» не повернуті, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення заборгованості за договором № 523623-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2025 року.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках на підставі статті 625 ЦК України в сумі 13000 грн 00 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд зазначає, що відповідні положення процитованої норми стосуються звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
З огляду на викладене, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення заборгованості на підставі статті 625 ЦК України в сумі 13000 грн 00 коп., за Договором № 523623-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2025 року, задоволенню не підлягає, оскільки вона нарахована у період дії воєнного стану.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача, а саме: стягнути заборгованість за Договором № 523623-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2025 року, у загальному розмірі 52813 грн 55 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 25850 грн 00 коп., суми прострочених платежів по процентах - 25365 грн 55 коп., та суми прострочених платежів за комісією - 1598 грн 00 коп., оскільки зазначені суми підтверджені наданими позивачем доказами й відповідачем не спростовані.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 11).
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 80,25 % з розрахунку: 52813 грн 55 коп. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 65813 грн 55 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 80,25 % (відсоток задоволених позовних вимог).
Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2136 грн 58 коп. із розрахунку: 2662 грн 40 коп. (сума сплаченого судового збору) х 80,25 % (відсоток задоволених позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ) суму заборгованості за Договором № 523623-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2025 року, у загальному розмірі 52813 грн 55 коп. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот тринадцять гривень п'ятдесят п'ять копійок), що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 25850 грн 00 коп. (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень), суми прострочених платежів по процентах у розмірі 25365 грн 55 коп. (двадцять п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень п'ятдесят п'ять копійок) та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 1598 грн 00 коп. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім гривень).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2136 грн 58 коп. (дві тисячі сто тридцять шість гривень п'ятдесят вісім копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва