Провадження № 2/537/479/2026
Справа № 537/7916/25
06.04.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Бобровської К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д.В. звернувся до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №Z06.24305.005086350 від 29.03.2019 в розмірі 146 104 грн. 08 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Вимоги позову мотивовані тим, що 29.03.1018 між ОСОБА_2 та АТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір №Z06.24305.005086350, за умовами якого позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Як зазначає представник позивача, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Згідно змісту позову, 17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №17112023, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором №Z06.24305.005086350 від 29.03.2019, укладеним між ОСОБА_2 та АТ «Ідея Банк», перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату. Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 146 104 грн. 08 коп., з яких 49 945 грн. 63 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 36 097 грн. 72 коп. - сума заборгованості за відсотками, 60 060 грн. 73 коп. - заборгованість за комісіями.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
За викладених обставин представник позивача і вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 08.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, згідно змісту наданої відповіді на відзив, просив суд розглянути справу за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча повідомлялась судом належним чином про дату, час та місце слухання справи.
Згідно змісту відзиву, наданого представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , останній просив суд відмовити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в задоволені позовних вимог. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами вказав на ненадання представником відповідача інформації про розрахунок нарахування відсотків, а також первинних документів на підтвердження надання відповідачу грошових коштів, наявності заборгованості за кредитним договором. Також представник відповідача вважає неправомірним нарахування комісії в розмірі 60 060 грн. 73 коп., посилаючись на положення статей 1, 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування», та вважає, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Представник відповідача зазначає, що вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг. З урахуванням положень частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» вважає, що умови кредитного договору №206.24305.005086350 від 29.03.2019 про встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості за комісію з обслуговування кредиту, у розмірі 60 060 грн. 73 коп. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи та з урахуванням думки сторін, викладених ними у відповідних клопотаннях.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України , згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до АТ «Ідея Банк» і заявою - анкетою про укладення кредитного договору, у зв'язку із чим 29.03.2019 між ОСОБА_2 та АТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір №Z06.24305.005086350.
Згідно умов пункту 1.1 Кредитного договору № Z06.24305.005086350 від 29.03.2019, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 49 999 грн. 00 коп., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.
Згідно пункту 1.2 Кредитного договору № Z06.24305.005086350 від 29.03.2019, банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 60 місяців.
Відповідно до пункту 1.3 Кредитного договору № Z06.24305.005086350 від 29.03.2019, за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49%.
Відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору № Z06.24305.005086350 від 29.03.2019, станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5 %, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,99 %.
Згідно пункту 1.9 Кредитного договору № Z06.24305.005086350 від 29.03.2019, позичальник стверджує, що розуміє суть і принципи визначення процентної ставки, усвідомлює ризики, які випливають зі змінної частини ставки протягом всього строку кредитування, і погоджується на ці ризики.
Відповідно до пункту 1.14 Кредитного договору № Z06.24305.005086350 від 29.03.2019, банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні.
На умовах пункту 2.1 Кредитного договору №Z06.24305.005086350 від 29.03.2019 сторони погодили, що позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 60 щомісячних внесках включно до 2 дня/числа кожного місяця згідно Графіку щомісячних платежів.
На умовах пункту 3.1 Кредитного договору № Z06.24305.005086350 від 29.03.2019 позичальник зобов'язався одержати і використати кредит на зазначені у даному договорі цілі, повернути кредит, проценти, плату за обслуговування кредитної заборгованості достроково на вимогу банку у випадках, передбачених пунктом 4.2.3 цього договору.
Вказані умови кредитування відображені у Паспорті споживчого кредиту, який підписано відповідачем.
Додатком до Паспорту споживчого кредиту є Горафік щомісячних платежів за кредитним договором.
За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За таких обставин суд вважає, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на погоджених в ньому умовах, у зв'язку із чим суд вважає доведеною обставину укладення 29.03.2019 між ОСОБА_2 та АТ «Ідея Банк» Кредитного договору № Z06.24305.005086350.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Ідея Банк» свої зобов'язання перед відповідачем виконав, надавши грошові кошти. Факт отримання ОСОБА_2 коштів в розмірі 49 999 грн. 00 коп. вбачається із: ордеру - розпорядження №1 про видачу кредиту від 29.03.2019; ордеру - розпорядження №2 про видачу кредиту від 29.03.2019; виписки за період з 29.03.2019 по 17.11.2023 по рахунку НОМЕР_2 , кредит № Z06.24305.005086350 від 29.03.2019.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, виписка за картковим рахунком відповідача підтверджує обставину видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким розрахунком відповідача.
За викладених обставин, суд вважає спростованим твердження сторони відповідача щодо ненадання позивачем підтвердження надання кредитних коштів.
17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №17112023, відповідно до умов пункту 2.1 якого за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Згідно пункту 2.2 Договору факторингу №17112023 від 17.11.2023, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі боржників (Додаток №2), що підписується сторонами в день укладання цього договору, та в Реєстрі боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання - передачі Реєстру боржників в електронному вигляді (Додаток №3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього договору.
За змістом Витягу з Реєстру боржників №2 за Договором факторингу №17112023 від 17.11.2023, до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги щодо боржника ОСОБА_2 , номер кредитного договору Z06.24305.005086350, загальна сума заборгованості 146 104 грн. 08 коп.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За таких обставин суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором Z06.24305.005086350, укладеним 29.03.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно наданої стороною позивача довідки - розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №Z06.24305.005086350 від 29.03.2019, остання не виконувала належним чином свої зобов'язання щодо умов договору, у зв'язку із чим має заборгованість в розмірі 146 104 грн. 08 коп., яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 49 945 грн. 63 коп., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 36 097 грн. 72 коп., заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в розмірі 60 060 грн. 73 коп.
Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в частині стягнення з відповідача комісії в розмірі 60 060 грн. 73 коп. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі №496/3134/19 зазначила наступне. За загальним правилом, передбаченим статтею 204 Цивільного України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Підписавши кредитний договір, відповідач погодив комісію за обслуговування кредитної заборгованості, проте банк не роз'яснив за які конкретні розрахунково- касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Обов'язок сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
З урахуванням положень частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку, що умови кредитного договору №206.24305.005086350 від 29.03.2019 про встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості за комісію з обслуговування кредиту у розмірі 60 060 грн. 73 коп., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача ОСОБА_1 (з урахуванням факту зміни прізвища відповідача з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » у зв'язку з укладенням шлюбу, на підтвердження чого стороною відповідача надано суду свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ) на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованості в розмірі 86 043 грн. 35 коп., що складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 49 945 грн. 63 коп. та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 36 097 грн. 72 коп.
Оскільки позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задоволено на 58,89 % (86 043 грн. 35 коп. - задоволена сума до стягнення, при сумі позову 146 104 грн. 08 коп.), суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума судового збору в розмірі 1 783 грн. 18 коп. (3 028 грн. 00 коп. * 58,89 %).
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 634, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного Кодексу України, суд , -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) заборгованість за Кредитним договором Z06.24305.005086350 від 29.03.2019 в розмірі 86 043 (вісімдесят шість тисяч сорок три) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30) судовий збір в розмірі 1 783 (одна тисяча сімсот вісімдесят три) грн. 18 коп. який було сплачено позивачем при подачі позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.О. Зоріна