14 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 560/17904/24
адміністративне провадження № К/990/54248/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 (суддя Драновський Я.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 (колегія суддів у складі: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів Сторчака В.Ю., Граб Л.С.) у справі №560/17904/24 за позовом Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури до Кам'янець-Подільської міської ради, виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, третя особа - Департамент містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У грудні 2024 року Керівник Кам'янець-Подільської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільської міської ради (далі - відповідач 1, Міська рада), Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради (далі - відповідач 2, Виконавчий комітет), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів, Департаменту містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради (далі - Департамент містобудування), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Кам'янець-Подільської міської ради та Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради щодо невжиття заходів з відновлення благоустрою міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області;
зобов'язати Кам'янець-Подільську міську раду та Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради вжити заходи щодо відновлення благоустрою міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області шляхом демонтажу тимчасових споруд, розташованих за адресою: вулиця Соборна, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, навпроти будинку № 33, площами місця розміщення 100 кв. м. та 99 кв. м.
2. На обґрунтування позову Прокурор зазначив, що всупереч вимогам законодавства України відповідачі не здійснили владні управлінські функції у сфері благоустрою громади, зокрема, не вжили заходи із демонтажу тимчасових споруд, що, на його думку, свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідачів.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради рішенням від 05.11.2020 №764 погодив для Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват" (далі - ТОВ "Віват") паспорт прив'язки та надав дозвіл на встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: вулиця Соборна, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, навпроти будинку №33, площею місця розміщення 100 кв.м, терміном до 15.10.2023.
4. Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 05.11.2020 №765 погоджено для ТОВ "Віват" паспорт прив'язки та надано дозвіл на встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: вулиця Соборна, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, навпроти будинку №33, площею місця розміщення 99 кв.м, терміном до 15.10.2023.
5. На виконання цих рішень 13.11.2020 між Кам'янець-Подільською міською радою та ТОВ "Віват" укладено договори №90-2020, №91-2020, про пайову участь власників тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в утриманні об'єктів благоустрою на території міста Кам'янць-Подільський.
6. Між Кам'янець-Подільською міською радою та ТОВ "Віват" 05.12.2022 укладено договори №46, №47, тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади.
7. Департамент містобудування 19.12.2023 видав накази №38, №39, якими продовжив до 15.04.2024 терміни дії паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, виданих на підставі рішень виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 05.11.2020 №764, №765.
8. Прокурор встановив, що термін дії вказаних паспортів прив'язок тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності закінчився 15.04.2024 і після спливу цього терміну зазначені вище тимчасові споруди вважаються такими, що самочинно встановлені і підлягають демонтажу.
9. Пунктом 7 в рішеннях Виконавчого комітету від 05.11.2020 №764, №765 передбачено, що в разі закінчення терміну дії дозволу на розміщення майданчика для провадження підприємницької діяльності або втрати чинності рішення виконавчого комітету, ТОВ "Віват" в 10-денний термін зобов'язане демонтувати тимчасові споруди власними силами, провести роботи по благоустрою прилеглої території та привести земельну ділянку до належного естетичного стану.
10. Підпунктом 2.2.5 пункту 2.2 в договорах від 05.12.2022 №46, №47 про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Кам'янець - Подільської міської територіальної громади передбачено, що ТОВ "Віват" зобов'язується демонтувати тимчасову споруду в 10-денний термін при, окрім іншого, закінченні терміну дії дозволів або цих договорів.
Аналогічні вимоги до ТОВ "Віват" передбачені пунктом 2.2 наказів Департаменту Містобудування від 19.12.2023 №38, №39.
11. ТОВ "Віват" не демонтувало тимчасові споруди, не здійснило роботи по благоустрою прилеглої території і приведення земельної ділянки до належного естетичного стану.
12. 19.08.2024 Міська рада надіслала на адресу ТОВ "Віват" лист-попередження про необхідність в 10-денний термін з дня отримання листа власними силами та за власний рахунок здійснити демонтаж встановлених тимчасових споруд, провести роботи по благоустрою прилеглої території та привести земельну ділянку до належного естетичного і санітарного стану.
13. ТОВ "Віват" робіт з благоустрою прилеглої території та приведенню земельної ділянки до належного естетичного і санітарного стану не здійснило.
14. Кам'янець-Подільська окружна прокуратура листами від 22.08.2024, від 12.09.2024, зверталась до відповідачів з вимогою вжити заходи для усунення вказаних порушень.
15. Відповідачі у листах від 06.09.2024, від 30.09.2024, скерованих на адресу Кам'янець-Подільської окружної прокуратури, вказали про причини невиконання цих обов'язків.
16. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невжиття заходів з відновлення благоустрою міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області, Прокурор звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 05.02.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025, позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність Кам'янець-Подільської міської ради та виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради щодо невжиття заходів з відновлення благоустрою міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області. Зобов'язав відповідачів вжити заходи щодо відновлення благоустрою міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області шляхом демонтажу тимчасових споруд, розташованих за адресою: вулиця Соборна, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, навпроти будинку № 33, площами місця розміщення 100 кв.м. та 99 кв.м.
18. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068 (далі - Порядок №244) не містять приписів щодо обов'язкового попереднього або наступного набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на яких вони мають бажання встановити тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності.
Для розміщення тимчасової споруди за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування земельна ділянка не відводиться, а обов'язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування стосується лише тих суб'єктів господарювання, які є власниками земельної ділянки.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ І ВІДЗИВУ НА НЕЇ
19. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
20. Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 28 Закону №3038-VI, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі Порядок №244) щодо повноважень відповідної місцевої ради з повного демонтажу тимчасових споруд, призначених для провадження підприємницької діяльності.
21. Скаржник у касаційній скарзі покликається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 07.10.2019 у справі №705/6569/16-а, від 03.03.2021 у справі №501/112/14-а, щодо застосування наведених вище норм права у правовідносинах з питань повного демонтажу тимчасових споруд, призначених для провадження підприємницької діяльності.
22. Зауважує, що суди, зобов'язавши відповідачів демонтувати тимчасові споруди, не врахували, що ці споруди належать йому на праві приватної власності, тільки він є єдиним суб'єктом, правомочним розпоряджатися цим майном відповідно до вимог закону, і тільки виключно за рішенням суду його може бути позбавлено права власності на це майно.
Вважає, що суди, ухвалюючи рішення, фактично позбавили ТОВ «Віват» права власності на вказані вище тимчасові споруди і права на здійснення підприємницької діяльності у цих тимчасових спорудах шляхом зобов'язання органів місцевого самоврядування відновити благоустрій і демонтувати тимчасові споруди, належні ТОВ «Віват» на праві власності.
23. Скаржник наполягає на тому, що суди порушили норми процесуального права і права ТОВ «Віват» як власника майна, оскільки не залучили його до участі у розгляді цієї справи, яка безпосередньо стосується його прав на майно і не з'ясували статус цього майна, яке на думку скаржника є об'єктом самочинного будівництва, тимчасовою спорудою для провадження підприємницької діяльності.
24. ТОВ «Віват» у касаційні скарзі покликається на те, що суди, ухвалюючи рішення, не дослідили правовий статус об'єкта, який було вирішено демонтувати, і не вирішили питання наявності правових підстав для застосування у цих правовідносинах Закону №3038-VI.
25. Зауважує, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, не перевірив і не надав оцінку доводам скаржника, викладеним в апеляційній скарзі, зокрема, не перевірив і не встановив правовий статус об'єкта, який було вирішено демонтувати.
26. Зазначає, що суди не з'ясували предмет спору, не врахували те, що елементами території в цілях її благоустрою (малі архітектурні форми як елемент оснащення території, метою розміщення яких є виключно оснащення території в цілях її благоустрою) в цій справі Прокурор умисно назвав тимчасові споруди для підприємницької діяльності, єдиною метою розміщення яких, на відміну від малих архітектурних форм (елементів оснащення території), є забудова ними території населеного пункту для провадження в цих спорудах підприємницької діяльності, а не оснащення ними певної території в цілях її благоустрою.
27. Скаржник також покликається на те, що суди не дослідили, не врахували і не надали оцінку тим обставинам, що паспорт прив'язки цих споруд до території не було продовжено органом місцевого самоврядування всупереч вимогам закону про автоматичне продовження дії документів дозвільного характеру на час дії воєнного стану.
28. ТОВ «Віват» вважає, що ліквідація (демонтаж) його споруд є передчасною і можлива лише після повернення земельної ділянки (території), зайнятої спорудами цього товариства, в розпорядження органів місцевого самоврядування, і лише за відповідним рішенням суду. Вказує, що проведенню демонтажу має передувати звільнення земельної ділянки, зайнятої самочинно збудованим об'єктом.
29. Скаржник зазначає, що суди безпідставно ототожнили відносини у сфері благоустрою (комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території) з відносинами, які включають в себе одночасно земельні відносини (примусове звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки тимчасовими спорудами за рішенням суду про повернення земельної ділянки разом зі знесенням чи демонтажем споруд на ній) і відносинами у сфері містобудування та забудови території (будівельні роботи з примусового демонтажу за рішенням суду про демонтаж об'єкту самочинного будівництва за рахунок його власника), визначивши ці правові відносини та предмети їх регулювання видами родового поняття благоустрою. Зауважує, що внаслідок цього хибного ототожнення різних за природою сфер благоустрою і містобудування суди позбавили позивача права на мирне володіння своїм майном (тимчасовими спорудами для провадження підприємницької діяльності).
30. Вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно застосували висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 12.06.2018 у справі №905/1552/16, від 12.03.2020 у справі №923/652/19, від 25.06.2019 у справі №914/1092/18, оскільки такі висновки не стосуються спірних правовідносин і питань застосування Порядку виконання робіт з демонтажу об'єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 №474 (далі - Порядок №474) та Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій 06.08.2022 №114 (далі - Методика №114), які визначають, що для організації оперативної діяльності з демонтажу пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів будівель і споруд або їх частин, рішення про демонтаж окремих об'єктів приймає виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради (є замовником демонтажу) на підставі звіту, складеного за результатами обстеження, а сам демонтаж проводиться виключно після закінчення виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, спрямованих на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, локалізацію зон надзвичайних ситуацій, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також після проведення обстеження об'єкта на наявність вибухонебезпечних предметів.
31. Скаржник у касаційній скарзі посилається на положення пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про наявність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.06.2018 у справі №905/1552/16, від 12.03.2020 у справі №923/652/19, від 25.06.2019 у справі №914/1092/18, від 25.07.2024 у справі №380/8545/20, від 30.11.2021 у справі №1140/2982/18, від 19.06.2019 у справі №209/5369/15, від 12.10.2023 у справі №420/847/20.
32. На думку скаржника, органи місцевого самоврядування не мають повноважень визначати порядок розміщення будь-яких тимчасових споруд, та, відповідно, встановлювати порядок їх демонтажу в силу пункту 1.7 Порядку №244, відповідно до якого органи місцевого самоврядування наділені правом визначати порядок розміщення тимчасових споруд виключно під час проведення ярмарок, державних та місцевих, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів.
33. Також ТОВ «Віват» у касаційній скарзі окрім наведеного покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що суди, ухвалюючи рішення у цій справі, не вирішили питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема, щодо застосування Закону №2807-ІV, який визначає регулювання правових відносин в сфері благоустрою населених пунктів (щодо об'єктів благоустрою які не підлягають демонтажу чи знесенню), до правових відносин в сфері містобудування та забудови території (щодо об'єктів будівництва, які підлягають демонтажу і знесенню), які врегульовані спеціальним законом про регулювання містобудівної діяльності.
34. Кам'янець-Подільська міська рада 06.01.2026 надала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
35. У відзиві Міська рада наполягає на тому, що прокурор обрав невірний спосіб захисту, оскільки демонтаж самочинно збудованої споруди ТОВ «Віват» є спором у сфері містобудування і ця споруда може бути демонтована лише за рішенням суду за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення (демонтаж) самочинно збудованого об'єкта.
36. Міська рада доводить, що положення статей 1, 2, 5, 12, 34, 40 Закону №2807-IV передбачають, що демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у вимозі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно зведеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.
37. Відповідач 1 зазначає, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб'єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.
38. Міська рада зауважує, що судами не враховано, що Виконавчий комітет прийняв рішення від 11.07.2024 №584, яким затвердив Порядок звільнення земельних ділянок комунальної власності Кам'янець-Подільської міської територіальної громади від тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок №584) та Положення про постійно діючу комісію з питань звільнення земельних ділянок комунальної власності Кам'янець-Подільської міської територіальної громади від тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Положення), які передбачають комплекс робіт і заходів із звільнення земельних ділянок комунальної власності від тимчасових споруд. Демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим об'єктом інших заходів реагування, спрямованих на встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є. Демонтаж тимчасових споруд без дотримання чіткої правової процедури встановлення їх незаконного розміщення не узгоджується з конституційним принципом захисту права власності і мирного володіння майном, яке резюмується.
39. Відповідач 1 вважає, що позивач не довів необхідність проведення демонтажу тимчасової споруди без дотримання встановленої процедури і без надання відповідачам разом із власником споруди можливості самостійно звільнити тимчасові споруди від матеріальних цінностей і перенести ці споруди в інше місце.
40. Міська рада зазначає, що проведення демонтажу тимчасових споруд - це юридично врегульована процедура для самовільно встановлених об'єктів, що вимагає дотримання чіткого порядку: обстеження, складання акта, видача припису власнику з вимогою самостійно демонтувати споруду у встановлений термін і лише після його невиконання - примусовий демонтаж відповідно до рішення виконкому або суду, щоб не порушити права власності, як наголошує Верховний Суд у постанові від 07.07.2023 у справі №522/10463/17.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
41. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
42. Повноваження відповідачів у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законами №280/97-ВР та №2807-IV.
43. Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
44. Статтею 30 цього Закону визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
Зокрема, цією статтею врегульовано право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.
45. За визначенням статті 1 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
46. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до частини другої статті 10 Закону №2807-IV належить, зокрема: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
47. Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону №2807-IV до об'єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
48. Статтею 16 Закону №2807-IV на об'єктах благоустрою забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у невідведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).
49. Згідно з частиною першою статті 26 Закону №2807-IV порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з виконанням суб'єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об'єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті, а саме дозвіл на порушення об'єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.
50. Відповідно до частин першої-третьої статті 34 цього Закону правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Правила не можуть передбачати обов'язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
51. Згідно з положеннями частини першої статті 40 Закону №2807-IV самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
52. Статтею 28 Закону №3038-VI визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
53. Механізм розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності регулюється Порядком №244.
Пунктами 2.1, 2.29, 2.30, 2.31 Порядку №244 передбачено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки тимчасової споруди, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється.
54. Зі змісту наведених норм вбачається, що розміщення тимчасової споруди має здійснюватися виключно на підставі оформленого у встановленому порядку паспорта прив'язки. При цьому тимчасові споруди мають відповідати вимогами Порядку №244.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 08.07.2021 у справі №160/674/19.
55. Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення, не дослідили і не встановили: власника споруд, які вимагає демонтувати Прокурор; хто має розпоряджатися цим майном; чиї інтереси і майнові права зачіпаються у разі демонтажу цих споруд; чи потрібно залучати цих осіб до участі у розгляді цієї справи.
Однак скаржник у касаційній скарзі наполягає на тому, що він є власником цих об'єктів і його права порушуються. В матеріалах справи міститься договір від 13.11.2020 №91-2020 про пайову участь власників тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в утриманні об'єктів благоустрою на території м. Кам'янця-Подільського, в якому зазначено, що ТОВ «Віват» є власником тимчасових споруд. Однак ці дані суди не дослідили і не встановили власника цих споруд.
Суди не встановили і правовий статус об'єктів, які було вирішено демонтувати, не з'ясували і не встановили розміри і властивості цих споруд, що є визначальним для вирішення питання щодо їх демонтажу; не встановили належність земельної ділянки; не дослідили і не з'ясували, кому і на якій підставі належить земельна ділянка, на якій розташовані тимчасові споруди.
56. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, не дослідив і не перевірив доводи скаржника про те, що тимчасові споруди, які Прокурор вимагає демонтувати, призначені для підприємницької діяльності, єдиною метою розміщення яких, на відміну від малих архітектурних форм (елементів оснащення території), є забудова нею території населеного пункту для провадження в цих спорудах підприємницької діяльності, а не оснащення нею певної території в цілях її благоустрою.
57. Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про наявність підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 12.06.2018 у справі №905/1552/16 та Верховного Суду, викладених у постанові від 12.03.2020 у справі №923/652/19, оскільки висновки, викладені у цих постановах не суперечать наведеним вище нормам і кореспондуються з ними.
58. При цьому колегія суддів не заперечує право та обов'язок відповідачів вживати заходів щодо забезпечення благоустрою населеного пункту, визначення правил розміщення тимчасових споруд, внесення до них змін, проте такі заходи мають бути правомірними та послідовними, здійснюватися з дотриманням встановленої процедури.
59. Також колегія суддів зазначає, що за обставинами цієї справи у відповідачів право щодо прийняття рішення про демонтаж тимчасових споруд ТОВ «Віват» виникає лише після спливу строку договорів від 05.12.2022 №46, №47 про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Кам'янець-Подільської міської територіальної громади, якими передбачено, що ТОВ «Віват» зобов'язується демонтувати тимчасову споруду в 10-денний термін при, окрім іншого, закінченні терміну дії дозволів або цих договорів.
Однак суди достеменно не встановили, коли саме закінчився термін дії дозволу або договорів про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, та не дослідили доводи ТОВ «Віват» про автоматичне продовження дії дозволу на час дії воєнного стану відповідно до вимог закону та постанов Уряду. Суди не з'ясували у Департаменту містобудування чи продовжувалися після 15.04.2024 терміни дії паспортів прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності ТОВ «Віват».
60. Суд апеляційної інстанції не перевірив покликання ТОВ «Віват» на те, що паспорт прив'язки цих споруд до території не було продовжено органом місцевого самоврядування всупереч вимогам закону про автоматичне продовження дії документів дозвільного характеру на час дії воєнного стану.
61. Суди не перевірили, чи дійсно власник тимчасової споруди самостійно не демонтував цю споруду у встановлений у вимозі строк, чи дійсно ця тимчасова споруда є самочинно зведеною, чи вживалися уповноваженим суб'єктом інші заходи реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків.
62. Суди не надали оцінку доводам Міської ради про те, що Виконавчий комітет прийняв Порядок №584 та Положення, які передбачають комплекс робіт і заходів із звільнення земельних ділянок комунальної власності від тимчасових споруд. Суди не перевірили, чи були дотримані відповідачами і власником тимчасової споруди цей Порядок і Положення, чи вжили відповідачі заходи реагування, спрямовані на встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, чи дотримана процедура встановлення їх незаконного розміщення, чи дотримали відповідачі встановлений порядок видання припису ТОВ "Віват" про самостійне усунення порушення правил благоустрою, не встановили чи визначався такий Порядок рішенням міської ради, чи були зафіксовані ці порушення правил благоустрою в акті обстеження території.
63. Суди не встановили який порядок демонтажу цих тимчасових споруд в залежності від статусу цього об'єкту, хто і в якому порядку має їх демонтувати і чим це передбачено, зокрема Законом №3038-VI чи Законом №2807-IV, в залежності від статусу цього об'єкта. Не з'ясували, чи дотримана відповідачами процедура, яка передує демонтажу цих споруд.
64. Окрім наведеного, суди, приймаючи цей позов до розгляду і ухвалюючи рішення, не перевірили повноваження Прокурора звертатися до суду з цим позовом, не з'ясували і не перевірили доводи відповідачів і ТОВ «Віват», чи правильний спосіб захисту обрав Прокурор, що також свідчить про порушення судами норм процесуального права.
65. Колегія суддів погоджується з доводами відповідача 1, що демонтаж тимчасових споруд - це юридично врегульована процедура для самовільно встановлених об'єктів, що вимагає дотримання чіткого порядку: обстеження, складання акта, видача припису власнику з вимогою самостійно демонтувати споруду у встановлений термін і лише після його невиконання - примусовий демонтаж відповідно до рішення виконкому або суду. Суди, оцінюючи бездіяльність відповідачів, не дослідили і не дали оцінку діям (бездіяльності) відповідачів щодо дотримання такої процедури.
Це узгоджується з підходами, застосованими Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.07.2023 у справі №522/10463/17.
66. Тому, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для демонтажу тимчасових споруд.
67. Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.
68. За приписами частини першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
69. Суд визнає, що суди першої і апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не перевірили і не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
70. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
71. Зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват" задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №560/17904/24 скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя С.М. Чиркін