Єдиний унікальний номер № 362/2550/26
Провадження № 3/362/904/26
08.04.2026 року місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді Сухаревої О.В. розглянув об'єднану справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
14.03.2026 о 17.20 год на трасі М-05 «Київ-Одеса», 30 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога. Результат огляду позитивний - 1,70 ‰.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615042, 14.03.2026 о 20:55 год на трасі М05 «Київ-Одеса», 31 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, виражене тремтіння пальців рук. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній категорично відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення 14.03.2026 о 17:20 год визнав, підтвердив, що дійсно 14.03.2026 був зупинений працівниками поліції та на їх вимогу пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Однак щодо вчинення адміністративного правопорушення 14.03.2026 о 20:55 год категорично заперечив, пояснив, що після проходження огляду його доставлено до автомобіля, однак не відсторонено від керування транспортним засобом, навпаки, сказали, що може їхати. Однак як тільки він рушив, до нього одразу ж підбігли працівники поліції і почали повторно складати протокол про керування з ознаками алкогольного сп'яніння.
Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи:
- протоколи про адміністративні правопорушення від 14.03.2026;
- направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу - «Білоцерківська міська лікарня № 1» від 14.03.2026, в якому вказано, що останній доставлений до вказаного медичного закладу на огляд;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано, що ОСОБА_1 від огляду відмовився, що останній підтвердив в графі «З результатами згоден»;
- рапорт працівника поліції від 14.03.2026, відповідно до якого надійшло повідомлення від небайдужих громадян про те, що по трасі М-05 Київ-Одеса на 32 км рухається транспортний засіб «ЗАЗ», водій якого порушує ПДР. Вказаний транспортний засіб було зупинено на 31 км, встановлено, що водієм є ОСОБА_1 , під час спілкування з яким виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, пройшов огляд в найближчому медичному закладі о 18:22, результат - 1,7 ‰;
- відеозапис події адміністративного правопорушення, який підтверджує обставини, зафіксовані в рапорті та протоколі про адміністративне правопорушення;
- довідки про визначення повторності порушення ПДР, відповідно до якої 14.03.2026 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 № 614942 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6835275, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за те, що він 14.03.2026 о 22:12 на трасі М05 «Київ-Одеса», 31 км керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив на законну вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії;
- направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу - за адресою: вул. Декабристів, 87, м. Васильків Обухівського району Київської області від 14.03.2026;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано, що огляд не проводився;
- рапорт працівника поліції від 14.03.2026, відповідно до якого ним зупинено транспортний засіб «ЗАЗ Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , в якого були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі ОСОБА_1 категорично відмовився;
- відеозапис з бодікамери працівника поліції, з якого вбачається, що працівники поліції сидять в службовому автомобілі і спостерігають за автомобілем «ЗАЗ Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , який стоїть припаркований. В подальшому на відеозаписі чутно як вони спілкуються між собою і говорять: «Чи можна вважати, що він рушив?», «Поїхав чи не поїхав?». Після чого вибігають з автомобіля одразу до вказаного автомобіля «ЗАЗ» та зупиняють його. На відеозаписі ОСОБА_1 підтверджує, що щойно їздив в лікарню, проходив там огляд, його відпустили і повторно він нікуди не поїде.
Щодо вчинення адміністративного правопорушення 14.03.2026 о 17:20
Згідно пунктів 2,3,6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
З матеріалів справи вбачається, що у поліцейського були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, 14.03.2026 перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому висловлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Результат тестування, проведеного в медичному закладі, - позитивний, який водій не заперечував.
Враховуючи все вище зазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 14.03.2026 о 17:20 год вбачається порушення п. 2.9 а) ПДР, і наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його дії необхідно кваліфікувати як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо вчинення адміністративного правопорушення 14.03.2026 о 20:55 год.
Дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні 14.03.2026 о 20:55 год. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена допустимими доказами. Фактично з боку працівників поліції мала місце провокація правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 .
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв.
Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.
Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів, активними діями схиляють особу до вчинення злочину, якого вона без такого втручання не вчинила б.
При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин.
Таким чином, у разі виявлення за матеріалами ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд у судовому засіданні має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення.
При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин можливого скоєння злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: - наявність підстав для проведення відповідних заходів; - роль співробітників правоохоронних органів в скоєнні злочину.
ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», № 55146/14, 20 лютого 2018 року, «Баннікова проти Росії», № 18757/06, 04 листопада 2010 року, «Матановіч проти Хорватії», № 2742/12, 04 квітня 2017 року).
Із правових позицій цього суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо: - були активні дії правоохоронних органів; - з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину; - злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
Отже, з пояснень ОСОБА_1 , відеозапису з бодікамери працівників поліції та інших матеріалів справи стає очевидно, що весь алгоритм дії працівників поліції був направлений на складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння останнього не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи акту про затримання транспортного засобу чи розписки від тверезого водія про отримання вказаного транспортного засобу для доставлення його за місцем проживання водія і недопущення керування ним ОСОБА_1 , або ж розписки від самого ОСОБА_1 , який зобов'язувався не керувати транспортним засобом до його повного витвереження.
Вказані дії є порушенням з боку працівників поліції вимог ч. 7 ст. 266 КУпАП, в якій вказано, що у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Натомість з відеозапису з бодікамери працівників поліції вбачається, що останні чекали в своєму службовому авто, коли ОСОБА_1 рушить, щоб зупинити його і скласти протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки достовірно знали, що останній пройшов огляд і перебуває в стані алкогольного сп'яніння і не має права керувати ним, однак свідомо допустили його до керування транспортним засобом.
В тому числі на провокацію вказує і пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд в іншому медичному закладі, а не в тому, де він проходив огляд за декілька годин до цього, хоча перебував практично на тому ж місці (30-31 км траси М-05), а саме: до КНП «Васильківська БЛІЛ», тоді як першого разу ОСОБА_1 проходив огляд в «Білоцерківській міській лікарні № 1», що також є порушенням п. 7 розділу 1 Інструкції, відповідно до якого, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від проходження такого огляду з наведених вище підстав ОСОБА_1 відмовився.
Враховуючи все вище зазначене, суд приходить до висновку, що при належному виконанні працівниками поліції своїх обов'язків, зокрема при відстороненні ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку, останній не вчинив би правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, мала місце провокація вчинення правопорушення працівниками поліції у розумінні ЄСПЛ, тобто схиляння суб'єкта до певних протиправних дій з метою подальшого їх виявлення та порушення питання адміністративного переслідування.
На підставі ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак наявні в матеріалах докази є недопустимими для прийняття рішення про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення 14.03.2026 о 20:55 год, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому суд вважає, що провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи всі обставини справи, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення 14.03.2026 о 17:20 год в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 221, 247, 266, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 14.03.2026 о 17:20 год. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у видіштрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 14.03.2026 о 20:55 год. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Сухарева О.В.