Єдиний унікальний номер № 362/8892/25
Провадження № 1-кп/362/370/26
про повернення обвинувального акту прокурору
07 квітня 2026 року місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні (№ ЄРДР №12025111140000612 від 04.09.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4ст. 191 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одружений, офіційно не працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,
Учасники провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_3
прокурор ОСОБА_4
представник потерпілого ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_2
захисник ОСОБА_6 ,
10 листопада 2025 року з Обухівської окружної прокуратури до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні (№ ЄРДР №12025111140000612 від 04.09.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4ст. 191 КК України, ОСОБА_2 .
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2026 в даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд в даному кримінальному провадженні на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а кримінальне провадження підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області, у зв'язку з тим, що юридична адреса реєстрації потерпілого перебуває в межах Васильківського району.
Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_6 вказано, що дане кримінальне провадження не підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області, оскільки його підзахисному інкримінується розтрата чужого майна, яке перебувало в його віданні, а саме: те, що він, придбане за допомогою паливної картки пальне, замість заправки службового транспорту, реалізовував третім особам, а гроші від такої реалізації привласнював. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, доступ до яких йому було відкрито після закінчення досудового розслідування, останні операції з вказаною паливною карткою мали місце поза межами Київської області. Тому, на думку, захисника, постає питання навіть в належній підслідності жданого кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Ч. 1 ст. 412 КПК України визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо, зокрема, порушено правила підсудності.
Таким чином, ухвалення судового рішення із порушенням правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безумовною підставою для його скасування в суді апеляційної інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 пред'явлене обвинувачення у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: розтрата чужого майна, яке перебувало в його володінні, вчинене в умовах воєнного стану.
В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 у період часу з 01.06.2025 по 31.08.2025 (більш точного часу не встановлено), перебуваючи на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «БЛГ ВІДІ ЛОГІСТІКС», маючи доступ до паливної картки мережі АЗС WOG, яка була видана йому для службового користування з метою заправи службового автотранспорту, розтратив ввірене йому майно, а саме: паливно-мастильні матеріали - замість заправки службового транспорту, реалізовував пальне, придбане за допомогою вказаної паливної картки, третім особам за готівкові кошти, які в подальшому привласнив.
Отже, як вбачається з обвинувального акта, в ньому не вказано встановлене місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України (адресу місця реалізації пального), а у разі його невстановлення - відсутнє посилання на те, що це кримінальне правопорушення було вчинено у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Тобто в обвинувальному акті не зазначено місце вчинення ОСОБА_2 умисних дій, які виразились у розтраті чужого майна, яке перебувало в його володінні.
Суд, не оцінюючи доведеність обвинувачення, а лише перевіряючи його з метою встановлення підсудності даного кримінального провадження Васильківському міськрайонному суду Київської області, констатує, що в тексті обвинувального акту не вказано місця вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку із незазначенням в обвинувальному акті встановленого органом досудового розслідування місця вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, так само як і посилання на те, що це кримінальне правопорушення було вчинено у невстановленому досудовим розслідуванням місці, суд на теперішній час позбавлений можливості перевірити правильність визначення підсудності для розгляду даного кримінального провадження.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Положення ч. 4 ст. 110 КПК України визначають, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
П. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Обвинувачення за визначенням у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Згідно із ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків,передбачених частино другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 42 КПК України встановлено, що обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.
Це право також гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тобто право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Аналіз змісту вказаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, логічно узгоджуватись та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред'явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.
З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку на основі засади змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.
На думку суду, наведені положення при складанні та направленні обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 дотримані не були з огляду на те, що в обвинувальному акті не зазначене місце вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Допущені порушення не є новими фактичними обставинами, а є очевидними недоліками обвинувального акта, що встановлено на стадії підготовчого судового засідання, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Тому суд вважає необхідним обвинувальний акт та додатки до нього повернути прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-316 КПК України,
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні (№ ЄРДР №12025111140000612 від 04.09.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4ст. 191 КК України, ОСОБА_2 , - повернути прокурору Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1