Справа № 344/23024/25
Провадження № 2/352/687/26
14 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
25.02.2026 року з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.03.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №7469240325 про надання грошових коштів у позику в електронному форматі у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, товариство надало позичальнику грошові кошти в сумі 7 000 грн строком на 360 днів, шляхом переказу на її банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування стандартна процентна ставка, яка застосовується протягом перших 180 днів та 0,87% процентна ставка , що застосовується з 181 дня користування кредитом. Комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту
Однак, всупереч умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, а саме не повернула своєчасно суму кредиту та не сплатила нараховані відсотки, у зв'язку з чим станом на дату підготовки позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 31961,10 грн, що складається з: 7 000 грн- суми кредиту; 10961,10 грн- заборгованості за відсотками, та 14000 грн - заборгованість за пенею, а тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором та судовий збір.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої є 10.03.2026 року. Правом на подання відзиву не скористалася.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 27.02.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 17.03.2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» договір про надання грошових коштів у кредит № 7469240325 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.22-33).
Відповідно до договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму 7 000 грн.
Згідно п. 2.5 договору строк позики - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту) та процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 2.6.1. договору, стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, та 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).
У відповідності до п. 3.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Згідно п.2.7. договору, комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу кредиту відсутня.
Відповідно до п. 6.1. сторони домовились, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту) та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку визначеного в п. 6.3. договору.
У разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань згідно договору, уключаючи прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, визначених графіком платежів, з наступного календарного дня позичальник повинен виплатити товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення.
Відповідно до п. 7.4. договору за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвіи?ноі? обліковоі? ставки Національного банку Украі?ни, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Позичальник зобов'язується сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії цього договору або в день дострокового повернення кредиту у повному обсязі.
Договір був підписаний ОСОБА_1 17.03.2025 року за допомогою одноразового ідентифікатора 2549 (а.с.33).
У додатку №1 до договору №7469240325 від 17.03.2025 року: Таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за цим договором зазначено дату видачі позики 17.03.2025 року, дату платежу 12.03.2026 року, кількість днів у розрахунковому періоді 30, сума позики 7 000 грн, проценти за користування позикою 23562 грн, загальна вартість позики 31612 грн, реальна річна процентна ставка 3195, 29% (а.с.33зв.-34).
У відповідності до інформації ТОВ «Контрактовий дім» від 01.12.2025 року за №18162, 17.03.2025 року на рахунок ОСОБА_1 №карточки НОМЕР_2 було успішно перераховані кошти в сумі 7 000 грн, номер транзакції 1575259015 (а.с.37).
До матеріалів справи долучена анкета клієнта, ОСОБА_1 із зазначенням ідентифікаційних даних клієнта та інформації стосовно бажаного клієнта; правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Іннова фінанс», паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з врахуванням побажань споживача(сума кредиту 7 000 грн; строк кредитування 360 днів), інформація стосовно орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (1%, починаючи з 181 дня по 360 день дії Договору - 0.87% Річна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 356.49%, тип процентної ставки фіксована, ); порядок повернення кредиту (12 платежів кожні 30 днів останній платіж з періодом внесення 30 дні(в) (згідно з графіком у договорі) з поверненням суми кредиту в кінці строку діі? договору); додаткова інформація та інші аспекти, який підписаний ОСОБА_1 року, правила та умови надання грошових коштів у позику ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (а.с.16, 42-48, 38-40).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №174692403255 від 17.03.2025 року за позичальником ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмір 31 961,10 грн, з яких 7000 грн заборгованість за тілом кредиту; 10 961,10 грн заборгованість за процентами, 14000 грн - заборгованість за пенею. При цьому в рахунок погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом відповідачем було сплачено 6450 грн, в рахунок погашення заборгованості за комісією за надання кредиту - 1050 грн. Нарахування відсотків здійснювалось з 17.03.2025 року по 01.12.2025 року за ставкою 1% протягом 180 днів та за ставкою 0,87% - протягом 79 днів (а.с.52-54).
З інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк» на вимогу ухвали суду від 27.02.2026 року вбачається те, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . 17.03.2025 року на даний номер катки зараховано кошти в сумі 7000 грн, що підтверджується випискою за договором за період 17.03.2025 по 18.03.2025 року (а.с.75-76).
V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що: «доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з вказаною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Щодо стягнення пені.
Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов'язань
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» договір про надання грошових коштів у позику № 7469240325 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму 7 000 грн строком на 360 днів, шляхом переказу на її банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування протягом перших 180 днів та процентною ставкою 0,87% починаючи з 181 дня.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7 000 грн підтверджено інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредиту та випискою по рахунку АТ КБ «Приватбанк».
Відтак підставною є заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7000 грн та відсотків за користування кредитом 10961,10 грн (7000*1%*180 днів+7000*0,87%*79 днів)-6450), яку необхідно стягнути з відповідача в користь позивача.
Що стосується вимоги позивача про стягнення із відповідача відсотків, передбачених ст. 625 ЦК України, в розмірі 14000 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені) в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.
Відтак, позов слід задовольнити частково.
VІІ. Судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1361,31 грн.
На підставі ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054 ЦК України, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором № 7469240325 від 17.03.2025 року у сумі 17 961 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн 10 коп., з яких: 7 000 (сім тисяч) грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 961 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн 10 коп. - заборгованість за відсотками.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» 1 361 (одну тисячу триста шістдесят одну) грн 31 коп. судового збору.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», вул. Болсуновська, 8 поверх 9, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 44127243;
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Рішення складене в повному обсязі 14.04.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.