Справа № 754/1841/25 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2017/2026 Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі
суддів: ОСОБА_2 (головуючої), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченої - ОСОБА_7
захисниці - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12025100030000359 від 30.01.2025 року за апеляційною скаргою прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, українку, громадянку України, незаміжню, непрацюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, засуджено:
- за 1 ст. 308 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки;
- за ч. 2 ст. 308 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років;
на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років;
на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо вона протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
вирішено питання про речові докази.
Відповідно до вироку, у невстановлений слідством дату, час та місці у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, реалізуючи який, вона, перебуваючи з 13.01.2022 року на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю у ТОВ «МЦ МЕДВІН» ЄРДПОУ 44595394, що зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: 02125 м. Київ, бульвар Перова, 44 прим 53, ліцензія МОЗ України, затверджена наказом № 2205, від 11.10.2021, під час якої за призначенням лікаря отримувала для прийому лікарський засіб «Tab.Methadoni 0,025 mg», що містить - метадон, який відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України №200 від 27.03.2012 року, достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії, маючи умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, 18.08.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «МЕДСЕРВІС», яке зареєстровано за юридичною адресою: м. Київ, узвіз Вознесенський будинок, 14 офіс 16/24 та фактично знаходиться я за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 6-Б, подала заяву на отримання наркотичних засобів та уклала угоду про надання медичних послуг приховавши від працівників медичної установи інформацію про перебування на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю в іншому медичному закладі.
Так, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння наркотичного засобу шахрайським шляхом, 18.08.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «МЕДСЕРВІС», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 6-Б, шляхом обману лікаря ОСОБА_9 , отримала рецепт серії ЛД № 360105 від 18.08.2023 на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) на право одержання в аптечних закладах лікарського засобу, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів, а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт.
В подальшому, ОСОБА_7 , використовуючи, отриманий вищезазначений рецепт серії ЛД № 360105 від 18.08.2023 за формою № 3 (ф.3) в аптеці № 119 КП «Фармація», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, 15, 18.08.2023 о 15:50 годин придбала 40 таблеток «Tab.Methadoni 0,025 mg», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 1 г., тим самим заволоділа вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.
Крім того, у невстановлений слідством дату, час та місці, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел спрямований на повторне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи з 13.01.2022 року на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю у ТОВ «МЦ МЕДВІН» ЄРДПОУ 44595394, що зареєстроване та фактично знаходиться за адресою: 02125 м. Київ, бульвар Перова, 44 прим 53, ліцензія МОЗ України, затверджена наказом № 2205, від 11.10.2021, під час якої за призначенням лікаря отримувала для прийому лікарський засіб «Tab.Methadoni 0,025 mg», що містить - метадон, який відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України №200 від 27.03.2012 року, достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії, маючи умисел на повторне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, 24.12.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні ТОВ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР «МЕДСЕРВІС», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 6-Б, шляхом обману лікаря ОСОБА_9 , отримала рецепт серії ЛД № 361163 від 24.11.2022 на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) на право одержання в аптечних закладах лікарського засобу, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів, а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт.
В подальшому, ОСОБА_7 , використовуючи, отриманий вищезазначений рецепт серії ЛД № 361163 від 24.11.2022 за формою № 3 (ф.3) в аптеці № 79 КП «Фармація», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Воскресенський, 15, 24.12.2022 о 11:26 годин придбала 40 таблеток «Tab.Methadoni 0,025 mg», який містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 1 г., тим самим повторно заволоділа вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.
Аналогічним способом ОСОБА_7 ще 39 разів повторно заволодівала наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон (фенадон),шляхом шахрайства.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини обвинуваченої та правильність кваліфікації її дій, вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченої внаслідок м'якості. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказав на те, що суд першої інстанції помилково застосував до обвинуваченої положення ст. 75 КК України, не врахувавши дані, що вказують на її підвищену суспільну небезпечність, оскільки обвинувачена, страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, розпочала лікування на програмі замісної терапії, отримуючи для прийому відповідну дозу лікарського засобу з наркотичними речовинами, однак дізнавшись про спрощений порядок функціонування цієї програми, більше року - протягом 18.08.2022 до 08.10.2023 року 41 раз безвідповідально та нахабно використовувала надану державою можливість для отримання наркотичних засобів в обсязі, що перевищує необхідний для лікування мінімум, для зловживання, та припинила тривале вчинення продовжуваного кримінального правопорушення лише після притягнення до кримінальної відповідальності. Вважає, що ті обставини, які враховані судом при призначенні обвинуваченій виду та міри покарання можуть слугувати підставою для призначення мінімального покарання за санкцією цієї статті, однак не дають підстав для звільнення від відбування покарання. Крім цього, прокурор вказав, що враховуючи дані про особу обвинуваченої та характер обвинувачення за ст. 308 КК України необхідним є застосування до неї передбаченого санкцією цієї статті додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, зокрема пов'язаною з обігом наркотичних засобів. За таких обставин, просив оскаржуваний вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; зач. 2 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, зокрема пов'язаною з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на строк 3 (три) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, зокрема пов'язаною з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на строк 3 (три) роки. В решті вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення прокурора, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити; пояснення обвинуваченої та її захисниці, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Рішення суду в частині доведеності вини ОСОБА_7 та правильності кваліфікації її дій за ч. 1, 2 ст. 308 КК України, а також розмір призначеного їй покарання за ч. 1 ст. 308 КК України учасниками судового провадження також не оспорюється. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного обвинуваченій покарання за ч. 2 ст. 308 КК України та відповідно, остаточного покарання, призначеного на підставі ч. 1 ст. 70 КК України ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченій, то вони, на думку колегії суддів, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах закону.
За змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 65 КК України покарання призначається судом у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вказаних вимог закону при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 308 КК України було дотримано у повному обсязі.
Як вбачається з мотивувальної частини вироку, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 308 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, наявність пом'якшуючих покарання обставин, якими суд визнав щире каяття та відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України стан здоров'я та фізичний стан організму обвинуваченої, який є вкрай виснаженим внаслідок тривалого вживання наркотичних речовин, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, проте перебуває під наглядом у лікаря нарколога з 11.01.2018 з діагнозом: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів зі шкідливими наслідками, за місцем проживання характеризується посередньо.
Таким чином,призначене ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 308 КК України у виді 5 років позбавлення волі та остаточне покарання, призначене їй на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченій та відповідає меті покарання, визначеній ч. 2 ст. 50 КК України. З визначеним судомпершої інстанції ОСОБА_7 видом та розміром покарання колегія суддів погоджується. Обґрунтованих доводів для посилення цього покарання шляхом збільшення його розміру до покарання у виді 6 років позбавлення волі в апеляційній скарзі прокурора не наведено та колегія суддів не вбачає.
При цьому, доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування до призначеного ОСОБА_7 основного покарання за ч. 2 ст. 308 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, зокрема пов'язаною з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на строк 3 (три) роки, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки в межах вказаного кримінального провадження вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення не було пов'язане з її посадою або із заняттям нею певною діяльністю, пов'язаною з обігом наркотичних засобів, а тому суд обґрунтовано, керуючись ст. 55 КК України та роз'ясненнями, викладеними у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», не призначив обвинуваченій додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо можливості застосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК України.
За змістом ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положення ст. 75 ККУкраїни, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні покарання, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Так, розглядаючи питання про наявність підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, колегія суддів враховує те, що згідно з наданими обвинуваченою поясненнями в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції вона має дуже поганий стан здоров'я та тяжкі захворювання кісток, зумовлені тривалим вживанням наркотичних речовин, від яких відчувала сильний біль, а тому вона хоч і отримувала на замісній терапії метадон в обсязі, визначеному програмою, однак його не було достатньо для усунення болю, в результаті чого вона, дізнавшись про спрощений порядок функціонування цієї програми, дійсно почала отримувати наркотичний засіб в інших лікарських установах, про що вона шкодує і запевняє, що якби знала про кримінальну відповідальність за вчинене, то ніколи б такого не зробила. На підтвердження наявності в неї хвороб обвинуваченою та її захисницею в суді апеляційної інстанції було долучено копії документів про стан здоров'я ОСОБА_7 , з яких, зокрема, вбачається те, що обвинувачена має основний діагноз: інший остеопороз із патологічним переломом, множинні локалізації, із компресійними переломами тіл хребців грудного відділу, нерівномірне зниження висоти тіл хребців по типу двоввігнутої лінзи, а також супутній діагноз: хронічний вірусний гепатит С, цироз печінки (відомості з консультаційного висновку спеціаліста від 12.03.2026 року КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6») та відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 10465/25/103/В від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_7 не здатна до окремих видів трудової діяльності або трудової діяльності взагалі, має значні труднощі під час пересування, потребує використання допоміжних засобів, регулярної допомоги один чи кілька разів на день для виконання окремих завдань, пов'язаних з побутом, в результаті чого їй 09 жовтня 2025 року встановлено 2 групу інвалідності строком на 2 роки з загального захворювання. Крім того, з матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_7 дійсно перебуває під наглядом у лікаря нарколога з 11.01.2008 року з діагнозом: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів зі шкідливими наслідками.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_7 хоч і 41 раз безвідповідально використовувала надану державою можливість для отримання наркотичних засобів, отримуючи при цьому на програмі замісної терапії відповідну дозу лікарського засобу з наркотичними речовинами, однак з огляду на вищевказані документи, відсутність заподіяної шкоди суспільну колегія суддів вважає, що такі дії вчинені нею вимушено, через тяжкі захворювання та сильний біль, який вона при цьому відчувала, а тому стверджувати про її підвищену суспільну небезпечність колегія суддів не вбачає підстав.
Також колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , якає особою молодого віку, має постійне місце реєстрації та проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялась у вчиненому та засудила свою протиправну поведінку, наявність пом'якшуючих покарання обставин, якими суд визнав щире каяття та відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України стан здоров'я та фізичний стан організму обвинуваченої, який є вкрай виснаженим внаслідок тривалого вживання наркотичних речовин, відсутність обставин, які обтяжують покарання,безпосередні обставини вчинення обвинуваченою кримінальних правопорушень, поведінка обвинуваченої після їх вчинення, відношення обвинуваченої до наслідків вчиненого.
На думку колегії суддів, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , яка має захворювання кісток та визнана особою з інвалідністю 2 групи, щиро розкаялась у вчиненому, усвідомила протиправність своєї поведінки указують на те, що обвинувачена не становитиме загрозу для суспільства та заслуговує на виправлення без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства.
Всі ці дані у сукупності приводять колегію суддів до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, що указує на правильність висновків суду першої інстанції про можливість застосування до покарання, призначеного обвинуваченій, положень ст. 75 КК України.
Таким чином, доводи прокурора щодо неправильності застосування статті 75 КК України не можуть бути взятими до уваги, адже вони не відповідають фактичним обставинам справи та даним про особу обвинуваченої.
Наведене у своїй сукупності вказує на необґрунтованість апеляційної скарги прокурора і відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому залишає його без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва залишити без задоволення.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4