03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6107/2025
15 жовтня 2025 року м. Київ
Справа № 752/2998/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Слив'юк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс», яка подана представником Гусєвим Павлом Володимировичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2024 року, ухвалене у складі судді Мазура Ю.Ю.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ПАТ СК «Інтер-Поліс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди розмірі - 47534 грн. 29 коп., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі - 3550 грн та судові витрати
Свої вимоги позивач мотивував тим, що у Дарницькому районі м. Київ по вулиці Зарічній біля будівлі №44, 27.02.2023 сталася дорожньо-транспортної пригода, при якій автомобіль марки «Opel Astra» сріблястого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рухався заднім ходом та здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 .
Одразу після зіткнення автомобілів водій «Opel Astra» залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, тобто зник. Згідно з онлайн перевіркою чинності полісу внутрішнього страхування, автомобіль марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 на 27.02.2023 року застрахований ПАТ СК «Інтер-Поліс», поліс №213049130. 06 березня 2023 року засобами електронного зв'язку відповідачу на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , було направлене «Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду».
14 березня 2023 року відповідачем було направлено свого представника, яким здійснено поверхневий огляд пошкодженого транспортного засобу Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_3 . Засобами електронного зв'язку 01 квітня 2023 року, відповідачу на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , була направлена «Заява про страхове відшкодування». ПАТ СК «Інтер-Поліс» листом від 23.06.2023 року вих. №1036 відмовило у задоволені заяви про страхове відшкодування за полісом №213049130, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не здійснило відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Відмову мотивовано пунктом 32.1 статті 32 Закону № 1961-IV: «відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону».
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2024 року позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ СК «Інтер-Поліс» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 47 534 грн. 39 коп., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 3550 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник відповідача ПрАТ СК «Інтер-Поліс» - Гусєв П. В., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вважає висновки суду першої інстанції хибними та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки матеріали справи не містять доказів, які були б надані управлінням патрульної поліції зі встановленим транспортним засобом, який спричинив ДТП, та які б доводили факт володіння водієм транспортним засобом в момент ДТП.
Таким чином, відповідно до ст. 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у ПАТ «Інтер- Поліс» відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування, оскільки не надано доказів того, що у дорожньо-транспортній пригоді приймав участь саме транспортний засіб «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду - залишити без змін.
Вказує, що відповідно до висновків у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 не виникнення цивільно-правової відповідальності в особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду відповідно до закону не може позбавити потерпілу в ДТП сторону на судовий захист та страхового відшкодування заподіяної шкоди.
Вказує, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не вирішено питання повернення сплаченого позивачем судового збору, крім того повідомляє, що попередній розрахунок судових витрат на правову допомогу які очікує понести в суді апеляційної інстанції, складає 10 000 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження вини водія автомобіля марки «Opel Astra» позивачем надано до суду знятий відео реєстратором відео файл, на якому зафіксовані обставини та умови під час ДТП від 27.02.2023, схему місця ДТП.
Вивчивши вказаний відео файл, суд вважав, що всупереч вимог п. 10.9 ПДР водій автомобіля марки «Opel Astra» рухався заднім ходом та здійснив зіткнення з нерухомим автомобілем Toyota Rav 4, завдавши майнової шкоди, що доводить склад цивільно-правового делікту у діях водія автомобіля марки «Opel Astra».
На адвокатський запит представника позивача від 24 липня 2023 року засобами електронного зв'язку була отримана відповідь 31 липня 2023 року від ПрАТ СК «Інтер-Поліс» вих.№1738, до якої додано лише протокол огляду транспортного засобу від 13.04.2023 року, та не надано звіт про оцінку колісного транспортного засобу з визначенням вартості відновлювального ремонту оцінюваного КТЗ (що свідчить про його не проведення всупереч вимогам п 34.2, ст.34 Закону) та ПрАТ СК «Інтер-Поліс» відмовлено у надані копії страхового полісу № 213049130.
Враховуючи той факт, що представник страховика (відповідача) хоч і з'явився протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не визначив розміру шкоди, що підтверджується ненаданням Звіту про оцінку колісного транспортного засобу на адвокатський запит від 24.07.2023 року, та не повідомив позивача про розмір нарахованої шкоди, у позивача виникло право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, яке він і реалізував.
Тому суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги щодо стягнення майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 47534,29 грн., витрат на проведення експертного дослідження - 3550 грн.
Отже, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що позивач належним чином довів наявність підстав для стягнення відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди з ПрАТ СК «Інтер-Поліс», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні шкоди.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 вказував, що 27 лютого 2023 року на вул. Зарічній біля будівлі № 44 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «Opel Astra» сріблястого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рухався заднім ходом та здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 . Відразу після зіткнення автомобілів водій «Opel Astra» залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Органами Національної поліції особу водія автомобіля «Opel Astra», якого позивач вважає винним у скоєнні ДТП, встановлено не було.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2023 року представник позивача звернувся до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції зі зверненням щодо ДТП, яка мала місце 27.02.2023 року у м. Києві, по вул. Зарічна, 44 за участю невстановленого водія, який керуючи автомобілем «Opel Astra», д.н. НОМЕР_1 здійснив наїзд на стоячий автомобіль «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_3 , та з місця події поїхав.
Листом Управління патрульної поліції у м. Києві від 14 березня 2023 року вих. № 10-1331/41/11/5/02-2023 представнику позивача повідомлено, що відповідно до п. 8 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, вказані матеріали ДТП направлено до Управління патрульної поліції Черкаської області для проведення перевірки з метою встановлення особи водія, який керував автомобілем марки «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1 , та з місця ДТП зник ( а.с. 36).
Листом Управління патрульної поліції у Черкаській області від 29 травня 2023 року вих. № К-262/41/24/01-2023 повідомлено, що матеріали ДТП надіслано за територіальністю до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ( а.с. 37).
Листами Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 21 червня 2023 року вих. № 8431/55/01/06-2023 та № 8430/55/01-2023 повідомлено, що вказані матеріали повернуто до Управління патрульної поліції у м. Києві.
Згідно з онлайн перевіркою чинності полісу внутрішнього страхування, автомобіль марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 на 27.02.2023 року застрахований ПрАТ СК «Інтер-поліс», поліс №213049130.
Засобами електронного зв'язку 01 квітня 2023 року відповідачу на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 представником позивача була направлена заява про страхове відшкодування.
Листом від 23 червня 2023 року вих. №1036 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Інтер-Поліс» відмовило у задоволенні заяви про страхове відшкодування за полісом №213049130 на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», посилаючись на те, що згідно з пунктом 32.1 статті 32 Закону № 1961-IV страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу, складеного 15 жовтня 2023 року суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 на підставі договору з ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку на момент події, заподіяного власнику оцінюваного КТЗ «Toyota Rav 4», державний номер НОМЕР_3 , становить 47 534 грн. 29 коп.
У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, є обов'язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.
Такий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 522/11610/15-ц, від 18 листопада 2019 року в справі № 344/9572/16-ц, від 20 листопада 2019 року в справі № 345/4614/16-ц.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Колегія суддів бере до уваги, що на підтвердження факту завдання шкоди майну позивача саме водієм автомобіля «Opel Astra» НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в ПрАТ СК «Інтер-Поліс» згідно з полісом № 213049130, ОСОБА_1 надав витяг, сформований за допомогою електронного сервісу сайту МТСБУ за державним номером автомобіля НОМЕР_1 , а також відеозапис з місця події та схему ДТП.
Колегією суддів було переглянуто відеозапис, який в електронному вигляді приєднано до позовної заяви, поданої через «Електронний суд», та розміщений у системі «Електронний суд».
Як вбачається з відеозапису з відеореєстратора, що був розміщений в салоні автомобіля позивача, та за кермом якого, як зазначено у схемі ДТП, перебував ОСОБА_2 , на відеореєстраторі зафіксовано дату «2022/06/29», початок відеозапису - 16:23:36. Згідно з відеозаписом, автомобіль знаходився в нерухомому стані в крайньому правому положенні проїжджої частини дороги, поруч розташована споруда з вивіскою «Сімейна пекарня».
О 16:23:49 автомобіль розпочав рух вліво, об'їжджаючи попереду стоячий автомобіль. Після того, як автомобіль проїхав кілька метрів уперед протягом 4 секунд, зайнявши відповідне положення у другій смузі руху проїзної частини дороги, о 16:23:53 відбулось зіткнення з автомобілем «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , який, рухаючись заднім ходом зліва від автомобіля позивача по проїжджій частині дороги, задньою лівою частиною автомобіля зіткнувся із передньою лівою частиною автомобіля позивача, від автомобіля відлетіли уламки пластику червоного кольору. Після зіткнення автомобіль, з якого ведеться відеозапис, зупинився. Автомобіль «Opel Astra» продовжив рух заднім ходом та зник з місця пригоди.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що на відеозаписі зафіксована дата - 29 червня 2022 року, яка очевидно не відповідає порі року, відображеній на відеозаписі.
З огляду на викладені обставини, вбачається, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено відеозапису, розміщеного в електронному вигляді як додаток до позовної заяви в системі «Електронний суд», оскільки твердження про перебування автомобіля «Toyota Rav 4» в нерухомому стані не відповідає змісту відеозапису, наданому позивачем.
З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що водій автомобіля «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався заднім ходом та здійснив зіткнення з нерухомим автомобілем «Toyota Rav 4», оскільки з відеозапису чітко вбачається, що автомобіль, з якого вівся відеозапис, до моменту зіткнення рухався протягом чотирьох секунд : від'їхав з крайнього правого положення вліво та рухався прямо по центру проїжджої частини.
Як вбачається зі схеми ДТП, яка сталася 27.02.2023 року о 10 год. 14 хв. за адресою м. Київ, вул. Зарічна, 44, складеної поліцейським УПП у м. Києві Пономаренко І.М., місце зіткнення знаходиться за 9 метрів від правого краю проїзної частини, переднє праве колесо автомобіля - за 8 метрів, а заднє праве колесо автомобіля - за 7 метрів від краю проїзної частини.
Отже, у діях обох водіїв вбачаються ознаки порушення Правил дорожнього руху.
За порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена адміністративна відповідальність статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року ( зі змінами), під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Разом з тим, відповідно до 10.1. ПДР , перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктом 10.3. ПДР визначено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП, визначені у розділі ІХ Інструкції.
У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
У випадках, коли для прийняття об'єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.
Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний строк надіслати його до відповідного суду (пункти 1, 6, 7 розділу ІХ Інструкції).
Відповідно до вимог статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині 3 ст. 12, ч. 1,5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, колегія суддів визнає надані позивачем докази недостатніми для встановлення тієї обставини, що шкода, заподіяна позивачу внаслідок пошкодження автомобіля, була завдана з вини водія автомобіля «Opel Astra» НОМЕР_1 .
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження встановлення у визначеному законом порядку уповноваженою особою Національної поліції порушення Правил дорожнього руху саме водієм автомобіля марки «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1 , а також того, що невідповідність дій водія вказаного автомобіля вимогам п. 10.9 ПДР знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з даною ДТП, виходячи із обставин, зафіксованих на наданому позивачем відеозаписі.
У справі міститься схема місця дорожньо-транспортної пригоди, складена працівником поліції, в якій зазначено вид пригоди - ДТП зі зниклим. У графі «Відомості про місцезнаходження водія та транспортного засобу (на місці/зник)» не зазначено жодних відомостей. Тобто, у разі виникнення ДТП та зникнення особи з місця ДТП працівник поліції зобов'язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 1224 КУпАП. У разі наявності потреби для встановлення такої особи на підставі здобутих на місці ДТП доказів поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода. Уповноважена особа підрозділу поліції протягом строку, який не перевищує один місяця з дати вчинення ДТП, має вжити заходів для встановлення особи, яка вчинила ДТП.
У матеріалах справи наявні листи Департаменту патрульної поліції у Черкаській області, Звенигородського районного відділу поліції Департаменту патрульної поліції у Черкаській області, а також Департаменту патрульної поліції у місті Києві, зміст яких зводиться до інформування ОСОБА_1 про передачу матеріалів справи про адміністративне правопорушення за територіальністю до іншого відділу поліції для перевірки інформації щодо особи, яка вчинила ДТП, однак такі докази не є достатніми, оскільки результатів перевірки позивач до суду не надав.
Відповідно до п.3, 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 8 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов'язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.
Розшук осіб, що зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксацій відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних про оскарження позивачем дій/бездіяльності поліції щодо невстановлення особи, яка залишила місце скоєння дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи, що з дати ДТП 27 лютого 2023 року до часу звернення позивача з цим позовом до суду ( 06 лютого 2024 року) минув майже рік.
Суд першої інстанції зазначені обставини не взяв до уваги, в зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним станом на момент ДТП, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону, забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
За таких обставин колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно помилкових висновків суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення матеріальної шкоди з відповідача з огляду на те, що позивач не надав належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення дорожньо-транспортної пригоди саме з вини водія автомобіля «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована у ПрАТ СК «Інтер-Поліс».
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, вважав доведеними обставини, які мають значення для справи, однак на підтвердження яких позивачем не надано достатніх та допустимих доказів, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс», яка подана представником Гусєвим Павлом Володимировичем, - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер-Поліс» витрати по сплаті судового збору в сумі 1816 грн. 80 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14 квітня 2026 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.