Справа 185/4010/26
Провадження № 1-кп/185/1211/26
іменем України
14 квітня 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відео конференції кримінальне провадження № 12025041400000470 від 17 жовтня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
села Видраниця Ковальського району Волинської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, має на утриманні малолітніх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець в спеціальному званні - старший солдат військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відео конференції),
обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відео конференції),
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відео конференції),
установив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
У провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 12025041400000470 від 17 жовтня 2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою суду від 24.03.2026 призначено підготовче судове засідання.
01.04.2026 до суду надійшло клопотання від захисника адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою та відсутністю до нього матеріальних і моральних претензій.
Позиція учасників
Обвинувачений ОСОБА_3 , підтримав заявлене клопотання, розуміє підстави та наслідки закриття провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, між тим підтримав заявлене клопотання.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні 07.04.2026 просила задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням, а кримінальне провадження закрити.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання та вважав за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Встановлені судом обставин
Відповідно до обвинувального акта, старший солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової частини за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 3, 28, 68 Конституції України, вимог ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3, 1.5, 2.1 а), 2.3 б), 2.9 а), 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, діючи з кримінальною протиправною самовпевненістю, 16.10.2025 близько о 11:20 год., керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «КІА», модель - «CARNIVAL», ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_2 , чорного кольору, з номерним знаком - « НОМЕР_3 », разом із пасажиром військовослужбовцем ОСОБА_9 на передньому пасажирському сидінні, не виконав покладені на нього як на водія обов'язки для забезпечення безпеки дорожнього руху знати і неухильно виконувати Правила дорожнього руху, не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, не загрожувати життю і здоров'ю громадян, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі, не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати дорожню обстановку щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, рухаючись по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної автодороги сполученням М-30 «Стрий - Тернопіль - Вінниця - Умань - Кропивницький - Знам'янка - Дніпро - Луганськ - КПП «Ізварине», яка проходить по території Павлоградського району, Дніпропетровської області та має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони міста Павлоград, Дніпропетровської області в бік с. Богуслав, Павлоградського району, Дніпропетровської області, в районі АЗС «УкрНафта», що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Богуслав, вул. Соборна, буд.№1-Ж, перед перехрещенням з другорядною дорогою, зупинився, пропускаючи зустрічний транспорт. Після повної зупинки водій ОСОБА_3 почав поновлювати свій рух з одночасним маневром лівого повороту (з'їздом з головної дороги на другорядну). В подальшому, водій ОСОБА_3 виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ», модель - «210700-20», номер шасі - НОМЕР_4 , з державним номерним знаком НОМЕР_5 , зеленого кольору, під керуванням водія ОСОБА_10 , в салоні якого, на передньому пасажирському сидінні перебував пасажир ОСОБА_8 , які рухались в зустрічному напрямку, внаслідок чого, пасажир ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, садна лобної ділянки праворуч, перелому хірургічної шийки правого плеча, переломовивиху правого стегна, перелому кульшової западини справа, які за своїм характером відносяться до СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я на термін понад три тижні (більш ніж 21 день) згідно п.2.2.1 в) п. 2.2.2. «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово - медичної служби України» від 17.01.1995 р.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Суд, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, перевіривши наявність підстав для задоволення клопотання, доходить таких висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої та частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Вимогами статті 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до вимог статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до необережного нетяжкого злочину.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше, факт примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (ст. 46 КК України). Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ст. 46 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Довідкою УІАП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.01.2026 підтверджується, що ОСОБА_3 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до висновку КНП "ПЛІЛ" ПМР від 16.10.2025, при огляді ОСОБА_3 16.10.2025 о 17:00 год ознак сп'яніння не виявлено.
Таким чином, наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а також закриття кримінального провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Мотиви прийняття інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при постановленні ухвали
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , закривається на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілими, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір процесуальних витрат, а ч. 2 ст. 92 КПК України покладає обов'язок доказування їх розміру на сторону, що їх подає.
Витрати на експертизу, проведену в межах кількох кримінальних проваджень, не можуть стягуватися двічі. Якщо експертиза фактично одна, то її вартість розподіляється між провадженнями або покладається на одне з них залежно від процесуальної ситуації (постанова колегії суддів ККС ВС від 03.12.2019 у справі № 476/614/17, провадження № 51-272км19).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_10 притягуються до кримінальної відповідальності за один епізод дорожньо-транспортної пригоди. Постановою прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону від 16.03.2026 виділено із кримінального провадження № 12025041400000470 від 17 жовтня 2025 матеріали за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_10 .
У межах кримінального провадження № 12025041400000470 від 17 жовтня 2025 проведено експертизу № 3861-25 від 16.12.2025 щодо технічного стану автомобіля "ВАЗ 210700-20", експертизу № 3871-25 від 16.12.2025 щодо технічного стану автомобіля «КІА», модель - «CARNIVAL», а також інженерно-транспортну експертизу № СЕ-19/104-26/1254-ІТ від 21.01.2026 .
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність розподілу процесуальних витрат пропорційно.
Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення експертизи № 3871-25 від 16.12.2055 у розмірі 6785,28 грн, а загальну суму 3565,60 грн витрат за експертизою № СЕ-19/104-26/1254-ІТ від 21.01.2026 розділити між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 порівну.
В іншій частині питання щодо процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні не вирішується, оскільки воно підлягає розгляду у іншому кримінальному провадженні № 12026041400000142 від 16 березня 2026 року.
Речові докази, автомобіль марки «ВАЗ» модель - «210700-20», номер шасі - НОМЕР_4 , з державним номерним знаком НОМЕР_5 , зеленого кольору;автомобіль марки «KIA», модель - «CARNIVAL», ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_2 , чорного кольору, з номерним знаком - « НОМЕР_3 » не вирішується у даному кримінальному провадженні, оскільки мають значення для іншого кримінального провадження № 12026041400000142 від 16 березня 2026 року, зазначені речові докази залишається під арештом у розпорядженні органу досудового розслідування до вирішення у кримінальному провадженні № 12026041400000142 від 16 березня 2026 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 100, 124, 126, 284, 285, 369- 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілими - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілими.
Кримінальне провадження № 12025041400000470 від 17 жовтня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати пов'язані із проведенням експертиз у сумі 8568,08(вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім ) гривень 08 копійок.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 14.04.2026.
Суддя ОСОБА_1