Єдиний унікальний номер 205/9309/25
Провадження № 1-кп/205/1064/25
14 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Новокодацького районного суду міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22024000000001150 від 16.12.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки на його думку продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Також встановлено, що обвинувачений має зв'язки із представниками спеціальних служб рф, які беруть участь у збройній агресії проти України, є обізнаним з формами та методами роботи правоохоронних органів, методами конспірації та може їх використовувати з метою уникнення кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 усвідомлює, що вчинив злочин, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може втекти та переховуватись від суду та вчиняти спроби покинути територію України. Крім того, злочинна діяльність ОСОБА_5 була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України, а тому перебуваючи на волі, він може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки був затриманий правоохоронними органами та не виконав усі завдання співробітника спецслужби рф.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти продовження, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати відносно нього біль м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник- адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав свого підзахисного.
Колегія суддів, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.03.2025 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.05.2025 включно без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 26.06.2025 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15 серпня 2025 року, було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому було неодноразово продовжено.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Колегія суддів вважає доведеними зазначені ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Колегія суддів, вважає що, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді виключно позбавлення волі під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, може переховуватися від суду.
Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим та доведеним ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки, обвинувачується у вчиненні ним, під час дії воєнного стану злочину на користь держави - агресора. Знаходячись на волі може надавати сприяння у веденні агресивної війни проти України, а також продовжити надавати державі агресору та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, також ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має офіційно-підтверджених джерел доходів, що може спонукати обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, колегія суддів враховує у сукупності всі обставини, а саме вік та стан здоров'я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, тощо.
Зважаючи на те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, врахувавши всі обставини справи, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів приходить до висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 є виправданим.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх підстав та доцільність продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів.
У відповідності до абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.
Оскільки інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку і на цей час в Україні діє воєнний стан, колегія суддів не визначає обвинуваченому розмір застави.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, а саме до 24-00 години 12 червня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3