14 квітня 2026 року справа 160/24084/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 04.09.2024 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення: №0284860412 від 21.05.2024. про сплату штрафу 2985гр92к за порушення строку сплати орендної плати за землю по Покровському району міста Кривого Рогу; №0285030412 від 21.05.2024 про сплату штрафу 3561гр71к за порушення строку сплати орендної плати за землю по Центрально-Міському району міста Кривого Рогу; №0285070412 від 21.05.2024 про сплату штрафу 285гр87к за порушення строку сплати орендної плати за землю по Зеленодольській територіальній громаді.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 року позовні вимоги задоволено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що проведеною податковою камеральною перевіркою встановлено порушення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вимог підпункту 16.1.14 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287, пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: порушено строки сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за лютий-грудень 2022, січень 2023. Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Натомість пунктом 3 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Суд першої інстанції вказував, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 Закону. Суд перщої інстанції вказував, що строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, не поширюється на відносини пов'язані з ліквідацією банку; погашення податкового боргу банку здійснюється у порядку та строки передбачені саме Законом №4452-VI. Згідно з вимогами частини 3 статті 46 Закону №4452-VI під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред'являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Камеральна перевірка проведена 17.04.2024, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулось 21.05.2024 щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (земельного податку) з граничним строком сплати: 31.08.2022, 01.07.2022, 04.05.2022, 31.05.2022, 31.03.2022, 02.08.2022 (розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0284860412); 31.05.2022, 02.08.2022, 01.07.2022, 04.05.2022, 01.10.2022, 31.08.2022 (розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0285030412); 04.05.2022. 31.03.2022, 31.05.2022, 31.08.2022, 31.08.2022, 01.11.2022, 01.07.2022, 02.08.2022, 01.10.2022 (розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0285070412), тобто, після запровадження (25.02.2022) тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури. Податковий борг виник у позивача вже після початку процедури ліквідації банку. Положення Закону №4452-VI мало бути враховано контролюючим органом під час вирішення питання про застосування до позивача штрафних санкцій та пені на підставі оскаржуваного рішення. Суд першої інстанції вказував, що відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань у період перебування платника - банка у процедурі ліквідації, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.05.2024: №0285070412, №0285030412, №0284860412 є протиправними та підлягають скасуванню.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що камеральною перевіркою ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» встановлено факт несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за лютий-грудень 2022, січень 2023. За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Питання нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі банками, в яких запроваджено процедуру ліквідації, мають регулюватися лише цим Кодексом (крім питань відповідальності за порушення норм податкового законодавства та питань щодо діяльності банків, що визначаються іншими законами з урахуванням положень цього Кодексу), регулюються положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині, що не суперечить положенням цього Кодексу. Відповідно до норм чинного законодавства, грошові зобов'язання, які виникли до ліквідації банків, не виключено із загального обсягу зобов'язань перед державою. Підставами для припинення податкового обов'язку у зв'язку з ліквідацією юридичної особи є приписи (пп. 37.1.1 п. 37.1 ст. 37 Кодексу). Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ч. 7 ст. 77 Закону України «Про банки та банківську діяльність»). Інформації щодо ліквідації позивача на момент складання акта камеральної перевірки не було. Висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та ППР, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» платник податку не надав достатніх підстав для скасування податкових повідомлень-рішень, платником податку не надано належних доказів, які б підтверджували неможливість виконання зобов'язань у строк. Апелянт вказував, що податковий борг виник у позивача після початку процедури ліквідації банка, тимчасова адміністрація банку не запроваджена.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Встановлено, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зареєстроване як юридична особа, за кодом ЄДРПОУ 00039002, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до матеріалів справи, Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25.02.2022 року №90-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Згідно рішення, з 25.02.2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, призначено Караченцева Артема Юрійовича строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.
Встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання порушення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» термінів сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю. За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 17.04.2024 року №23613/04-36-04-12/00039002 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення строків сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
Висновками акту перевірки встановлено порушення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вимог підпункту 16.1.14 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287, пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: порушено строки сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за лютий-грудень 2022, січень 2023.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, 01.05.2024 року банком подані заперечення на акт. Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.05.2024року №34652/6/04-36/04-02-16 повідомлено, що за результатами розгляду заперечення встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки від 17.04.2024 №23613/04-36-04-12/00039002 щодо порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань екологічного податку є правомірними.
На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області 21.05.2024 року винесені податкові повідомлення-рішення: №0285070412, яким встановлено затримку сплати податків та накладено штраф у розмірі 10% у сумі 285,87 грн; №0285030412, яким встановлено затримку сплати податків та накладено штраф у розмірі 10% у сумі 3561,71 грн; №0284860412, яким встановлено затримку сплати податків та накладено штраф у розмірі 10% у сумі 2988,92 грн.
Згідно розрахунку штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0285070412 випливає, що податковим органом застосовано штраф у розмірі 285,87 грн за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих податкових зобов'язань (кількість днів затримки: 426, 426, 422, 393, 330, 331, 391, 359, 362). З розрахунку штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0285030412 випливає, що податковим органом застосовано штраф у розмірі 3561,71 грн за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих податкових зобов'язань (кількість днів затримки: 422, 359, 391, 426, 299, 330). З розрахунку штрафу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0284860412 випливає, що податковим органом застосовано штраф у розмірі 2988,92 грн за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих податкових зобов'язань (кількість днів затримки: 330, 391, 426, 422, 426, 359).
ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не погодилось з податковими повідомленнями-рішеннями та 10.06.2024 року подало скарги ДПС України. Рішеннями ДПС України про результати розгляду скарг від 08.08.2024: №24129/6/99-00-06-03-02-06, №24123/6/99-00-06-03-02-06, №24126/6/99-00-06-03-02-06 податкові повідомлення-рішення від 21.05.2024: №0285070412, №0285030412, №0284860412 залишені без змін, а скарги без задоволення.
Згідно пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Як передбачено пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 283.3 ст. 283 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Обов'язок сплати податкового зобов'язання з плати за землю виникає протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно п.п. 124.1 - 124.3 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання. Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Отже, норми ПК України встановлюють обов'язок сплатити самостійно задекларовані суми податкового зобов'язання. Обов'язок по сплаті виникає не пізніше 30 днів після закінчення строку граничного для подання відповідної податкової звітності, у відповідності до визначеного зобов'язання з плати за землю (земельний податок, орендної плати за землю).
Натомість слід звернути увагу, що рішенням Правлінням Національного банку України від 25.02.2022 року №90-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» розпочато процедуру ліквідації банку.
Згідно зі ст. 1 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Пунктами 2, 6, 16, 17 статті 2 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені такі поняття, зокрема, ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Пунктом 3 ч. 5 ст. 36 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Суд звертає увагу на приведену норму, згідно з якою під час тимчасової адміністрації (зокрема запроваджена у ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Згідно ч. 3 ст. 46 вищевказаного Закону, вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, не поширюється на відносини пов'язані з ліквідацією банку; погашення податкового боргу банку здійснюється у порядку та строки передбачені саме Законом №4452-VI.
Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред'являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Камеральна перевірка ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена 17.04.2024 року, застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулось 21.05.2024 щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю (земельного податку) з граничним строком сплати: 31.08.2022, 01.07.2022, 04.05.2022, 31.05.2022, 31.03.2022, 02.08.2022 (розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0284860412); 31.05.2022, 02.08.2022, 01.07.2022, 04.05.2022, 01.10.2022, 31.08.2022 (розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0285030412); 04.05.2022. 31.03.2022, 31.05.2022, 31.08.2022, 31.08.2022, 01.11.2022, 01.07.2022, 02.08.2022, 01.10.2022 (розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 №0285070412), тобто, після запровадження (25.02.2022) тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.
Встановлено, що податковий борг виник у позивача вже після початку процедури ліквідації банку.
Суд першої інстанції вірно вказав, що положення Закону №4452-VI мало бути враховано контролюючим органом під час вирішення питання про застосування до позивача штрафних санкцій та пені.
Ліквідаційна процедура банку за рішенням Національного банку України розпочинається з моменту отримання такого рішення Фондом. З дня початку процедури ліквідації банку строк виконання усіх грошових зобов'язань останнього вважається таким, що настав. Зобов'язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Передбачений Податковим кодексом України загальний порядок стягнення податкового боргу не поширюється як на стягнення податкового боргу, так і у разі застосування штрафних санкцій.
Суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 04.12.2018 року у справі № 826/11017/16, від 23.02.2024 року у справі № 818/1202/17.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачене повернення судових витрат, здійснених суб'єктом владних повноважень у тому числі у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 14.04.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова