14 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/16670/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 № 620/16670/24, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 29.12.2018 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов'язано 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 29.12.2018 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 № 620/16670/24.
Свою заяву мотивує тим, що на виконання рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 № 620/16670/24, відповідачем при розрахунку суми підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року було враховано лише посадові оклади, що суперечить правовій позиції Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 11.06.2025 по справі № 620/16670/24.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 встановлено 1 державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області строк, який становить 60 календарних днів, з моменту отримання даної ухвали, для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 № 620/16670/24.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 було отримано відповідачем 13.02.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного документа.
1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області подано до суду звіт про виконання судового рішення від 14.04.2026 № 70451-1176/704501/2, в якому зазначено, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 № 620/16670/24 було нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.12.2018 в розмірі 1502,58 грн. При розрахунку індексації взято посадовий оклад станом на 01.02.2018 в розмірі 1150,00 грн. та посадовий оклад станом на 01.03.2018 в розмірі 5470,00 грн. та базовий місяць - березень 2018 року, як місяць підвищення доходів.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
В силу вимог абзацу першого частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд.
Так, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
У відповідності до положень частини четвертої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, які викладені у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява № 40450/04), саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції. Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів.
Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено:
«Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв'язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів; рекомендує органам влади:
1) забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень;
2) призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України»).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Як слідує із звіту про виконання судового рішення та доданих до нього доказів, позивачу було проведено індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.12.2018, яка вирахувана шляхом різниці посадових окладів станом на 01.02.2018 в розмірі 1150,00 грн. та станом на 01.03.2018 в розмірі 5470,00 грн. (5470,00 грн. - 1150,00 грн. = 4320,00 грн.).
Водночас, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі № 620/16670/24, визначено, зокрема, що:
«грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року - 8441,51 грн., а за березень 2018 року - 8650,52 грн. Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 209,01 грн.
Розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А) склав 209,01 грн. Сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (Б) становить 4463,15 грн (1762 грн х 253,30% / 100).
Сума можливої індексації за березень 2018 року перевищує суму підвищення доходу позивача за цей місяць, а тому позивач має право на отримання з березня 2018 року індексації-різниці згідно абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), в даному випадку до 29.12.2018».
Таким чином, нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення позивачу не відповідає правовим висновкам Шостого апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 11.06.2025 по справі № 620/16670/24, стосовно розрахунку індексації грошового забезпечення позивача.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
В даному випадку невиконання судового рішення не залежить від фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів у суб'єкта владних повноважень, а пов'язано з недобросовісністю його дій, які свідчать про ухилення від виконання судового рішення.
Отже, не виконання відповідачем судового рішення, ухваленого на користь фізичної особи, після набрання ним законної сили, ставить під сумнів для такої особи дієвість в Україні таких складових верховенства права як обов'язковість виконання судового рішення, а також принципи правової визначеності та легітимних очікувань.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення та приходить до висновку про достатність підстав для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, оскільки можливі способи впливу у спірних правовідносинах були застосовані і відповідач, незважаючи на вказане, продовжує ухилення від виконання судового рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня - 3328,00 грн.
Визначаючи розмір штрафу, суд дійшов висновку про необхідність його застосування у мінімальному розмірі, тобто, на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір буде достатнім для відповідача та спонукатиме його виконати рішення суду.
Таким чином, суд вважає за необхідне накласти на начальника 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області ОСОБА_2 штраф у сумі 66560,00 грн., з яких половина штрафу у розмірі 33280,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача, а інша половина штрафу у розмірі 33280,00 грн. підлягає стягненню до Державного бюджету України.
Також суд встановлює суб'єкту владних повноважень новий строк для подання звіту про виконання судового рішення до 13.05.2026.
Керуючись статтями 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити 1 державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 14.04.2026 № 70451-1176/704501/2.
Накласти на начальника 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області ОСОБА_2 штраф у сумі 60560,00 грн.
Встановити 1 державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 № 620/16670/24 до 13.05.2026.
Стягнути з начальника 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Коржова Ігоря Геннадійовича на користь ОСОБА_1 половину штрафу у сумі 30280,00 грн.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання в частині стягнення на користь ОСОБА_1 становить три роки з дня набрання нею законної сили.
Стягнути з начальника 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Коржова Ігоря Геннадійовича до Державного бюджету України половину штрафу у сумі 30280,00 грн. на рахунок UA118999980313090106000026007, отримувач - УК у Печер.р-ні./Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ 38004897), код класифікації доходів бюджету: 21081100, банк - Казначейство України (ЕАП)).
Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання в частині стягнення до Державного бюджету України становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Попередити начальника 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Коржова Ігоря Геннадійовича, що з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.04.2026.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ