Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 квітня 2026 р. №520/2017/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у безпідставному взяттю на військовий облік ОСОБА_1 та внесенні таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг»;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви позивача від 12.12.2025 про внесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо нього, ОСОБА_1 , про те, що 21.10.2008 він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на зараз має назву ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі пп.6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 04.06.2008), як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, що підтверджується відповідним записом у моєму військовому квитку серії НОМЕР_1 від 21.10.2008;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо нього, ОСОБА_1 , про те, що 21.10.2008 він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на зараз має назву ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі пп.6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 04.06.2008), як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, що підтверджується відповідним записом у моєму військовому квитку серії НОМЕР_1 від 21.10.2008;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо нього, ОСОБА_1 , про те, що 21.10.2008 він був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , який станом на зараз має назву ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі пп.6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції від 04.06.2008), як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, що підтверджується відповідним записом у його військовому квитку серії НОМЕР_1 від 21.10.2008.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.06.2005 він був засуджений Дзержинським районним судом міста Харкова за ч. 3 ст. 289 КК України. Після звільнення з місць відбування покарань він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 для виключення з військового обліку та 21.10.2008 його було виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що підтверджується записом на стр. 2 його військового квитка серії НОМЕР_1 від 21.10.2008. Однак, позивач виявив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» не відображається інформація про його виключення з військового обліку. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 10.02.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена представнику позивача та відповідачам до їх електронних кабінетів через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_7 , подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що позивача було постановлено на військовий облік на законних підставах. Просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив, що 6 грудня 2025 року позивача було доставлено поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 (який є другим відповідачем у цій справі) та взято позивача на військовий облік, видано направлення на військово-лікарську комісію. ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що в нього був об'єктивно відсутній законний обов'язок та технічна можливість вносити зміни до профілю позивача, тому в його діях повністю відсутній склад протиправної бездіяльності. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав до суду відповіді на відзив, згідно яких виклав свої заперечення проти доводів відповідачів, викладених у відповідних відзивах на позовну заяву, та підтримав свої позовні вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки суддя перебував на навчанні в період з 09.04.2026 по 10.04.2026, розгляд справи здійснюється в перший робочий день після навчання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено наступне.
За доводами позивача, останній 13.06.2005 був засуджений за ч. 3 ст. 289 КК України вироком Дзержинського районного суду м. Харкова (а.с. 10-11).
Відповідно до наявного в матеріалах справи військового квитка позивача вбачається, що останнього було виключено з військового обліку 21.10.2008 на підставі пп. "6" п.6 ст.37 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", згідно якої виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (а.с. 31-39).
Згідно відомостей роздруківки військово-облікового документа з Резерв+, сформованої позивачем 08.12.2025, позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (Дергачі).
Позивач 12.12.2025 звернувся до відповідача з заявою щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" щодо виключення його з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п.п. 6 п. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", як такого, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (а.с. 24-30).
Також, представником позивача було подано адвокатський запит від 12.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви позивача.
Відомостей щодо надання відповідачем відповіді на заяву позивача та адвокатський запит представника позивача матеріали справи не містять.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-ХІІ.
Частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ (у редакції від 12.12.2025) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" №2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до частин 2, 4 статті 2 Закону № 2232-ХІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487, в редакції від 02.10.2025), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період (пункту 3 Порядку №1487).
Згідно з пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІ.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції, що була чинною до 18.05.2024, встановлено, що, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які зокрема: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Верховною Радою України 11.04.2023 прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, у редакції, чинній з 18.05.2024 та на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, який виключений з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Як установлено судом, позивач 12.12.2025 звертався до відповідача з заявою щодо виключення його з військового обліку.
Позивачу було повідомлено про відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку.
Суд зазначає, що станом на момент звернення позивача з заявою до відповідача, частина 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ не містила такої підстави для виключення з військового обліку осіб, як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Окрім того, згідно із пунктом 4 розділу "Загальні питання" Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (в редакції від 09.12.2025), на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
- підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;
- підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, зобов'язані перебувати на військовому обліку та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов'язаних, на загальних підставах, передбачених частиною 1 статті 37 Закону № 2232-XII, якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини 6 статті 37 Закону №2232-XII підстави для виключення з військового обліку.
Окрім того, суд зазначає, що в Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Однак у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
У зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону № 2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов'язаним, тому відповідач на законних підставах поновив його на військовому обліку військовозобов'язаних.
У позовній заяві позивачем не наведені обґрунтовані аргументи, які б дозволяли стверджувати, що виключення з військового обліку особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, може вважатися саме правом особи, що не може бути скасоване або змінене.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» вказано, що при вирішенні питання про погашення судимості правове значення має не тільки наявність вироку суду, яким особу визнано винною у вчиненні злочину, а й підстави та час її звільнення від відбування покарання, оскільки саме з цього часу в передбачених законом випадках особа вважається такою, що не має судимості, або починає обчислюватися строк, протягом якого вона вважатиметься такою, що має судимість.
У постанові Верховного Суду від 27.09.2018 у справі № 647/1831/15-к наведено висновок, згідно з яким припинення судимості анулює всі кримінально-правові й загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й для характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.
Так, відповідно до пунктів 8 та 9 частини 1 статті 89 Кримінального кодексу України, такими, що не мають судимості, визнаються:
- особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення;
- особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання (частина 1 статті 90 КК України).
Таким чином, станом на 12.12.2025 (день звернення позивача до відповідача) позивач вважається таким, що не має судимості, за умови відсутності нових кримінальних правопорушень. Протилежного позивачем не доведено, а судом не встановлено.
Інших підстав для виключення позивача з військового обліку позивачем у позовній заяві не наведено, судом таких обставин не встановлено.
За викладених обставин, доводи позивача про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття його військовий облік та внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є необґрунтованими.
Щодо доводів позивача про бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду його заяви від 12.12.2025 про внесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає, що такі доводи не спростовують вищевикладених висновків суду про відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку з підстав, зазначених позивачем у позовній заяві.
З огляду на викладене вище, суд доходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з мотивів та обґрунтувань, викладених у рішенні суду.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН