14 квітня 2026 року Справа № 480/10858/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10858/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправним рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , викладене у листі № 9999 від 08.12.2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
2. Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити ОСОБА_1 , в порядку передбаченому чинним законодавством, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відобразивши прийняте рішення у військово-обліковій документації ОСОБА_1 та видавши мені відповідну довідку.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 26 листопада 2024 року позивач направив поштою на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має матір з інвалідністю П групи, надавши необхідні документи.
14.12.2024 року отримав лист від 02.12.2024 № 9999 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 , в якому було вказано про відмову у наданні відстрочки. У листі вказано, що вирішення порушеного у зверненні питання виходить за межі повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Для вирішення порушеного у зверненні питання заявнику необхідно особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з паспортом громадянина України, військово-обліковим документом та оригіналами документів, які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Вважаючи відмову в наданні відстрочки незаконною та необгрунтовною, позивач звернувся до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Осіповій О.О.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на його подання.
У відзиві відповідачем зазначено, що для подання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані особисто, з предявленням відповідного актуального військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) подає заяву за формою згідно з додатком 4.
Позивач 26.11.2024 через засоби поштового зв'язку звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зважаючи, що позивач вперше звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою до якої додав не завірені належним чином копії підтверджуючих документів, листом від 02.12.2024 №9999 його повідомлено про те, що оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, здійснюється виключно за особистою участю військовозобов'язаного відповідно до передбаченого Порядку № 560.
Позивачу запропоновано особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 та надати для ознайомлення оригінали підтверджуючих документів які дають право на відстрочку, що ним зроблено не було.
Крім того, за результатами проведеної перевірки шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на спеціальному обліку військовозобов'язаних.
За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» ОСОБА_1 заброньований за місцем працевлаштування Товариством з обмеженою відповідальністю “Полтавська бурова компанія» до 11.01.2026, що з урахуванням вимог пункту 58 Порядку № 560, унеможливлює розгляд його заяви комісією з надання відстрочок.
Таким чином дії та рішення відповідача узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача.
Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 32-35, 39-42, 47-52).
Ухвалою від 27.02.2025 задоволено клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання поважними причин пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву та прийнято відзив по справі №480/10858/24, а також поновлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для надання відзиву на позовну заяву та долучено відзив по справі № 480/10858/24 до матеріалів справи.
У зв'язку із відрахуванням судді ОСОБА_3 зі штату Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України № 958/2025 від 13.12.2025 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 за № 5-ОС та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено судді Прилипчуку О.А.
Ухвалою суду від 14.01.2026 прийнято справу до свого провадження, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Копію ухвали направлено учасникам справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 26.11.2024 про надання про відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 14).
До заяви було додано: копіяю паспорту ОСОБА_1 ; копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 № 5912-1388064-2018 від 01.03.2018; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 ; копію паспорту ОСОБА_4 НОМЕР_1 від 25.10.1996 та її ідентифікаційного номеру; копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 21.03.2016 на ім'я ОСОБА_4 ; копію довідки до акта огляду МСЕК серія АС № 020819 про інвалідність 2 групи ОСОБА_4 (безтермінове); копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_3 від 13.07.1985; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (батька) серія НОМЕР_4 від 07.04.2016; копію довідки Чернеччинської сільської ради від 26.11.2024 № 695.
Листом № 9999 від 02.12.2024 відповідачем, повідомлено, що вирішення порушеного у зверненні питання виходить за межі повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для вирішення порушеного у зверненні питання необхідно особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з паспортом громадянина України, військово-обліковим документом та оригіналами документів, які дають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (а.с. 16).
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Указом Президента України № 65/2022 “Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, а саме: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю .
За приписами частини сьомою статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до пунктів 9 та 11 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
За приписами пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно із пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви, за встановленою формою, з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Однак, як вбачається з наявних у справі матеріалів, заяву позивача про надання відстрочки та додані до неї документи по суті поставленого позивачем питання комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично не було розглянуто, а листом від 08.12.2024 № 9999 повідомлено позивача про необхідність особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з цим, суд зазначає, що саме комісія, створена відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, до компетенції якої належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинна була розглянути заяву та пакет документів, перевірити перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, та прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
У свою чергу, лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.12.2024 № 9999 є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер, однак не містить відмову у наданні відстрочки.
Вказана відповідь також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи та досліджені докази, приймаючи до уваги, що відповідачем не прийнято жодного рішення за результатом поданої позивачем заяви про надання відстрочки від 26.11.2024, суд вважає за необхідне обрати належний захист порушеного права позивача та, із врахуванням ст. 9 КАС України, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.11.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації та зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.11.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Стосовно вимоги про визнання протиправним рішення голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , викладене у листі від 08.12.2024 № 9999, то суд зазначає, що за своїм змістом оскаржуваний лист носить інформативно-роз'яснювальний характер, хоча позивач вважає саме цей лист рішенням про відмову в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Між тим, до правових актів індивідуальної дії належать рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, які спрямовані на виникнення, зміну або припинення права та обов'язків суб'єктів, щодо яких вони прийняті.
Відтак, оцінивши за своїм змістом оскаржуваний лист, суд дійшов висновку, що оспорюваний лист не є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, оскільки є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер,
У той же час вимоги позивача про зобов'язання відповідача за наслідками розгляду заяви прийняти рішення саме про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації з оформленням відповідної довідки, є передчасними та фактично такими, що звернуті на майбутнє, адже їх вирішення безпосередньо залежить від результатів розгляду поданої позивачем заяви.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 17.12.2024 (а.с.18).
Враховуючи зазначене, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неприйняття 26.11.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) від 26.11.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук