про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2026 року м. Рівне№460/5937/26
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції від 12.01.2026 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Так, згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
За приписами статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За приписами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування
Також, частиною першою статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII установлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Отже, служба в органах Національної поліції є різновидом публічної служби, відтак спірні правовідносини виникли щодо проходження позивачем на публічної служби, а тому з огляду на частину п'яту статті 122 КАС України застосуванню в цій справі підлягає місячний строк для звернення з позовом до суду.
При цьому, частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний підхід до тлумачення поняття "повинен був дізнатися", що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.06.2021 (справа № 805/4179/18-а), від 26.05.2021 (справа № 320/1778/20), від 28.05.2021 (справа № 521/21455/16-а).
До позовної заяви представником позивача долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що відповідно до листа про надання відповіді на запит від 15.01.2026 № Ф-1103/41/30/01-2025 нею було отримано копію наказу від 15.09.2025 за № 45 "Про застосування до працівника управління поліції в Рівненській області ДПП дисциплінарного стягнення", отже тільки після отримання вказаного наказу позивач мав можливість звернутися до суду з позовом, з огляду на що, просить поновити строк звернення до суду та прийняти позов до розгляду.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заявленого клопотання суд зазначає наступне.
Зі змісту вказаної заяви слідує, що після отримання відповіді на запит позивачем було отримано копію наказу від 15.09.2025 № 45 "Про застосування до працівника управління поліції в Рівненській області ДПП дисциплінарного стягнення".
Водночас, предметом спору цієї справи є наказ відповідача від 12.01.2026 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .
До адміністративного суду з цим позовом представник позивача звернувся шляхом його формування та направлення до суду через підсистему "Електронний суд" 03.04.2026, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, установленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Верховний суд у постанові від 23.05.2024 по справі № 420/12562/23 зазначив, що процесуальне законодавство дає можливість суду діяти на власний розсуд при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, однак суд зобов'язаний обґрунтувати підстави прийняття рішення про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску (п. 55 постанови ВС від 23.05.2024 по справі № 420/12562/23).
Водночас, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає що копію наказу від 15.09.2025 № 45 "Про застосування до працівника управління поліції в Рівненській області ДПП дисциплінарного стягнення" отримав у відповідь на запит від 15.01.2026 № Ф-1103/41/30/01-2025 . Однак, як вже зазначав суд, предметом позову цієї справи є наказ від 12.01.2026. Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням підстав для його поновлення за весь період пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказу залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК