14 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1905/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України, в адміністративній справі № 360/1905/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України, в адміністративній справі № 360/1905/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви вказано, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі № 360/1905/25 було зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.09.2021 по 18.07.2022, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
16 березня 2026 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 360/1905/25 щодо примусового виконання зазначеного рішення суду, яким передбачено обов'язок військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, а також відповідних одноразових виплат позивачу за період з 30.09.2021 по 18.07.2022.
24 березня 2026 року постановою головного державного виконавця відкрито виконавче провадження № 80583731 з примусового виконання виконавчого листа № 360/1905/25. Вказаною постановою військову частину НОМЕР_1 зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Однак, незважаючи на відкриття виконавчого провадження, станом на день подання цієї заяви рішення суду не виконано.
На підставі викладеного, позивач просить застосувати судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 360/1905/25, зобов'язавши військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 07.04.2026 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу, у строк не пізніше п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, надати до суду письмові пояснення щодо вищевказаної заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України та витребувано у останнього усі документальні відомості щодо фактичного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 360/1905/25 та/або докази на підтвердження заходів, які відповідачем вжиті для виконання вказаного судового рішення.
08 квітня 2026 року від відповідача надійшли пояснення щодо вищевказаної заяви, в обґрунтування яких зазначено, що у зв'язку з відсутністю фінансування військової частини НОМЕР_1 , кошти для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 360/1905/25 за позовом ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені.
У зв'язку із тим, що військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у фінансовому економічному управлінні ІНФОРМАЦІЯ_1 і не є розпорядником коштів, то у неї немає можливості самостійно здійснювати такі виплати.
Станом на 08 квітня 2026 року інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Відповідач не може підпадати до кола осіб - суб'єктів владних повноважень для практичного виконання судового рішення в частині здійснення грошових виплат військовослужбовцям, оскільки військова частина НОМЕР_1 не має своїх фінансових окремих рахунків, не включена до Єдиного реєстру підприємств та організацій України, а є структурним підрозділом у Збройних Силах України.
На підставі викладеного, військова частина НОМЕР_1 просить відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 360/1905/25, яке набрало законної сили 03.03.2026:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.09.2021 по 18.07.2022, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.09.2021 по 18.07.2022, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.
16 березня 2026 року судом видано виконавчий лист у даній справі.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24.03.2026 ВП № 80583731 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 360/1905/25, виданого 16.03.2026 Луганським окружним адміністративним судом, про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.09.2021 по 18.07.2022, а також виплачених у вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017№ 704, з урахуванням раніше виплачених сум. Також у цій постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Судом встановлено, що на виконання судового рішення у даній справі № 360/1905/25 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено відповідний розрахунок грошового забезпечення на суму 11279,71 грн та його одноразових додаткових видів на загальну суму 1070,00 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком від 25.03.2026 № 1782/ФЕС та від 25.03.2026 № 1784/ФЕС.
Вказані суми було включено до розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення А0536, зокрема, на квітень 2026 року, що підтверджується додатком до згаданого розрахунку.
Відповідач посилається на те, що ним здійснено усіх залежних від нього заходів для повного виконання рішення суду в цій справі, однак заборгованість з грошового забезпечення буде виплачено після надходження відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.
Як свідчать матеріали справи, на даний час рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 360/1905/25 залишається невиконаним.
Разом з тим, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 360/1905/25 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено перерахунок та нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення та його одноразових додаткових видів та включено відповідну заборгованість з її виплати до заявки-розрахунку потреби в коштах для виплати такого грошового забезпечення, зокрема, на квітень 2026 року.
Однак, доказів виплати позивачу заборгованості з грошового забезпечення за вказаним судовим рішенням, до матеріалів справи не додано.
Відповідач вказує, що виконання рішення суду в повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.
Верховний Суд у постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду шляхом здійснення розрахунку грошового забезпечення та внесення заборгованості, що утворилась внаслідок такого розрахунку, на облік, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині судового рішення.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
Водночас, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати відповідних сум, пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Державного бюджету України.
Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Схожу позицію викладено Верховним Судом в ухвалі від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24, при розгляді звіту за подібних причин невиконання судового рішення.
Разом з тим, з урахуванням того, що судове рішення в цій справі залишається невиконаним в частині виплати позивачу заборгованості з грошового забезпечення, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача щодо встановлення судового контролю в цій справі.
Водночас, частиною 3 статті 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
На підставі викладеного, з метою надання відповідачу додаткового часу для його виконання, при цьому зважаючи, що для виконання судового рішення в цій справі в повному обсязі необхідне отримання відповідачем відповідних бюджетних призначень за рахунок Державного бюджету України, що, враховуючи складність бюджетного законодавства та обставини воєнного стану в Україні, може зайняти тривалий час, з урахуванням вжитих ним заходів для виконання судового рішення в цій справі, суд вважає за необхідне встановити строк для відповідача для подання відповідного звіту про виконання судового рішення, - три місяці з дня постановлення цієї ухвали.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що за приписами статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту, на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, накладається штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 294, 382, 382-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України, в адміністративній справі № 360/1905/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом трьох місяців з дня постановлення цієї ухвали, подати до суду звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі № 360/1905/25.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок