14 квітня 2026 року № 320/15707/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, шляхом:
- заборони Військовій частині НОМЕР_1 та її уповноваженим особам вчиняти дії щодо переведення (переміщення) ОСОБА_1 до іншої військової частини;
- вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 та її уповноваженим особам вчиняти дії щодо переведення (переміщення) ОСОБА_1 до іншого місця несення військової служби;
- вжиття заходів для забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 та її уповноваженим особам вчиняти дії щодо переведення ОСОБА_1 до іншої військової частини, та/або до іншого місця несення військової служби до набрання рішенням суду законної сили.
Опрацювавши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову визначені в статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Поряд з цим суд зазначає, що у відповідності до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Як зазначено у частині першій статті 57 Кодексу представником у суді може бути адвокат або законний представник. При цьому, за приписами частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Зокрема, частиною четвертою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються ордером, виданими відповідно до Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту другого частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
На підставі підпунктів 12.1 - 12.4 пункту 12 Положення № 41 ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
З аналізу матеріалів заяви суд встановив, що заява про забезпечення позову подана адвокатом Шебановою Світланою Вячеславівною.
На підтвердження повноважень адвоката додано ордер серії АІ2164245, в якому вказано, що правова допомога ОСОБА_1 надається на підставі договору про надання правничої допомоги №03-03/26 від 07 березня 2926 року, що не може відповідати дійсності.
Разом із цим, назвою органу, у якому надається правнича допомога зазначено - «Київський міський окружний адміністративний суд», у той час, як заяву про забезпечення позову подано до Київського окружного адміністративного суду.
Таким чином, оскільки ордер серії АІ2164245 не містить дійсного посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи) та вірну назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом, суд дійшов висновку, що повноваження адвоката Шебанової Світлани Вячеславівни на здійснення представництва у Київському окружному адміністративному суді інтересів ОСОБА_1 не підтверджені.
Суд зауважує, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення №41 ордеру унеможливлює встановити волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, оскільки такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката.
За приписами частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, суд резюмує, що заява ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає повернення заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 55, 57, 59, 152, 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Скрипка І.М.