про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2026 року Київ № 320/12515/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд, дослідивши подане позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вважає наведені у ньому підстави пропуску такого строку необґрунтованими та такими, що не підтверджують наявності об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовом у разі, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси. Згідно з частиною другою цієї статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Як убачається з матеріалів позовної заяви та пояснень позивача, останній щонайменше 03.11.2025 року був обізнаний про наявність арешту на належне йому майно, що підтверджується його зверненням до органу державної виконавчої служби із заявою про зняття такого арешту. Отже, саме з цього моменту позивач дізнався про можливе порушення своїх прав, а відтак з цієї дати розпочався перебіг встановленого законом десятиденного строку для звернення до адміністративного суду.
Разом із тим, до суду із даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 22.03.2026 року, тобто із значним пропуском процесуального строку, визначеного частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, позивач посилається на те, що після звернення до органу державної виконавчої служби він подав позов до суду загальної юрисдикції, однак ухвалою суду йому було відмовлено у відкритті провадження з роз'ясненням про необхідність звернення до адміністративного суду, про що позивачу стало відомо лише 20.03.2026 року.
Однак суд зазначає, що сам по собі факт звернення до суду іншої юрисдикції не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а отже на неї покладається обов'язок належним чином реалізовувати своє право на судовий захист, у тому числі з дотриманням правил юрисдикції та процесуальних строків.
Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позову після закінчення встановлених законом строків особа зобов'язана подати заяву про поновлення такого строку та навести належні і допустимі докази поважності причин його пропуску. При цьому поважними можуть визнаватися лише ті причини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Наведені позивачем обставини не свідчать про наявність таких об'єктивних перешкод. Зокрема, позивач не надав суду жодних доказів того, що він був позбавлений можливості звернутися до адміністративного суду у визначений законом строк, не обґрунтував причин, з яких ним було обрано неналежний спосіб судового захисту, а також не підтвердив належними доказами обставини щодо дати отримання ухвали суду загальної юрисдикції чи неможливості ознайомлення з нею раніше.
Суд також звертає увагу, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували безперервність та послідовність його дій, спрямованих на захист порушеного права, зокрема відсутні належні докази своєчасного звернення до суду іншої юрисдикції, дати подання відповідної позовної заяви, а також причин тривалого зволікання між моментом, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, та моментом звернення до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в частині належного обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а також не надано відповідних доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення встановлених законом строків без належної заяви про їх поновлення або якщо наведені у такій заяві підстави визнані неповажними, суд залишає позовну заяву без руху та надає особі строк для усунення недоліків.
За таких обставин, враховуючи, що подане позивачем клопотання не містить належного обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та не підтверджене належними і допустимими доказами у розумінні статей 72- 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повторно залишити позовну заяву без руху.
При цьому суд вважає за необхідне надати позивачу додатковий строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання належно оформленої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших, належним чином обґрунтованих поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із належним обґрунтуванням поважності причин його пропуску та доданням відповідних доказів.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - повторно залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку повторно залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.