про залишення позовної заяви без розгляду
09 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/92/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області - представник Нірода М.В.
відповідача: Мукачівська міська рада ,- представник Ільтьо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області до Мукачівська міська рада про про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
09 січня 2026 року Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівська міська рада , в якій просить :
1. Визнати протиправною бездіяльність Мукачівської міської ради щодо не приведення штатної чисельності працівників та структури Служби у справах дітей Мукачівської міської ради у відповідність до вимог статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та статті 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
2. Зобов'язати Мукачівську міську раду привести штатну чисельність працівників та структуру Служби у справах дітей Мукачівської міської ради у відповідність до вимог статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та статті 12 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
3. Про час та місце розгляду справи повідомити Мукачівську окружну прокуратуру, сторони у справі та Закарпатську обласну прокуратуру, яка буде забезпечувати участь у судовому засіданні.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним.
Служба у справах дітей не може бути позивачем у справі, та відповідно, не спроможна самостійно здійснювати захист інтересів держави у сфері забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У даному випадку прокурором визначено та встановлено поважні причини, необхідні й достатні дані для представництва інтересів держави, яка є тим органом, який функціонує в суспільстві для формулювання і захисту громадських інтересів, а тому державна політика у цій сфері зачіпає інтереси суспільства.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України, керівник Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей, звертається до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання Мукачівської міської ради вчинити певні дії, та реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту інтересів держави.
Прокуратурою у межах наданих повноважень, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вивчено інформацію служби у справах дітей Мукачівської міської ради щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей.
Відповідно до ч.7 ст.4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 за № 2342 - IV передбачено, що для здійснення функцій щодо опіки та піклування над дітьми - сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ, діяльність якого визначається в установленому порядку. Штатна чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але має становити не менше двох осіб.
Згідно з інформації служби у справах дітей Мукачівської міської ради, на території Мукачівської об'єднаної територіальної громади станом на 23.12.2025, проживали 23001 дитина, з них мешканцями сільської місцевості є 4556 дітей, у місті Мукачево проживає 18445 дітей.
У свою чергу, на обліку Служби у справах дітей Мукачівської міської ради перебуває 49 дітей-сиріт; 103 дитини, позбавленої батьківського піклування; 105 дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.
Виходячи з наведеного, штатна чисельність працівників служби у справах дітей Мукачівської міської ради має становити не менше 13 осіб: з розрахунку не менше 4-х працівників на кожну тисячу дітей, які проживаються в районі та не менше 9-х працівників з розрахунку на кожні дві тисячі дітей, які проживають у місті.
Зазначене свідчить про те, що штатна чисельність спеціалістів служби у справах дітей Мукачівської міської ради не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та структура не відповідає ст. 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», оскільки відповідно до вимог зазначених Законів кількість штатних одиниць спеціалістів Служби у справах дітей Мукачівської міської ради повинна складати не менше 13 штатних одиниць.
Враховуючи наведене, орган місцевого самоврядування в особі Мукачівської міської ради зобов'язаний відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та збільшити для цього штатну чисельність спеціалістів служби у справах дітей.
12 січня 2026 року ЗОАС по даній справі ухвалив:
- Відкрити загальне позовне провадження у адміністративній справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури до Мукачівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною зобов'язання вчинити дії.
2. Призначити підготовче судове засідання на 11 лютого 2026 року.
3. Зобов'язати відповідача надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали:
- документи по створення та склад Служби у справах дітей Мукачівської міської ради.
4. Запропонувати відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
30 січня 2026 року відповідачем подано відзив, в якому викладено заперечення , які обгрунтовані наступним.
У цій справі не має передбачених законом виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, адже не зазначаючи орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто, особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та відповідно не набув процесуального статусу органу, якому законом ( статтею 53 КАСУ України та статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру ") надано право захищати свободи та інтереси інших осіб.
Органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, в тому числі виконання повноважень на здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей) є Національна соціальна сервісна служба України, яка, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку і самопредставництво Нацслужби в судах через осіб, уповноважених діяти від її імені, а також представництво інтересів Нацслужби в судах та інших державних органах.
Також зазначає, що фактичними обставинами справи та наявними у ній матеріалами не доведено протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
30 січня 2026 року позивачем було долучено до справи витребувані судом докази.
12 лютого 2026 року позивачем подано Відповідь на відзив наступного змісту.
У своєму відзиві Відповідач стверджує, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба), а тому прокурор не мав права звертатися до суду самостійно.
Прокуратура категорично не погоджується з цим твердженням, оскільки спірні правовідносини стосуються формування структури та штатної чисельності виконавчого органу місцевої ради. Нацсоцслужба здійснює нагляд за дотриманням прав дітей, проте вона не наділена повноваженнями зобов'язувати органи місцевого самоврядування змінювати їхні штатні розписи або позиватися до них з цього приводу в інтересах їхніх же структурних підрозділів.
Безпосереднім суб'єктом, права якого порушено та який мав би ініціювати питання приведення штату у відповідність до закону, є Служба у справах дітей Мукачівської міської ради. Однак, як зазначено у позові, Служба є підзвітною та підконтрольною Мукачівській міській раді, фінансується нею та не має адміністративної чи фінансової автономії для подання позову проти свого засновника (міської ради).
24 лютого 2026 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів та зазначено, що 17.02.2026 року Мукачівською окружною прокуратурою отримано лист Національної сервісної служби України, у якому надано інформацію про проведення заходів державного контролю територіальним органом Нацслужби діяльності служби справах дітей Мукачівської міської ради за період з 2024 по 2026 роки та долучено копії відповідних актів , які доказами по справі 260/92/26.
25 лютого 2026 року представником позивача подано додаткові пояснення., в яких зазначено наступне.
У Національної сервісної служби України відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
За подібних правовідносин Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 460/2459/22 дійшов таких висновків, що саме прокурору належить здійснювати захист інтересів держави в суді за відсутності уповноважених органів, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у цих спірних правовідносинах. Між тим, таке обґрунтування прокурора є сумісним з розумінням «інтересів держави".
Норми статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та статті 12 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» зобов'язують органи місцевого самоврядування створювати служби у справах дітей для виконання відповідних повноважень з урахуванням вимог законодавства до їх штатної чисельності, а саме один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Тотожна правова позиція за подібних правовідносин викладена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 340/2019/22 та від 19 вересня 2024 року у справі №260/642/22.
03 березня 2026 року ухвалою ЗОАС закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляд по суті на 31 березня 2026 року.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції викладені в заявах по суті спору.
Вивчивши матеріали справи заслухавши сторони суд констатує наступне.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п'ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Конституційний суд України (Другий Сенат) у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) 3 грудня 2025 року прийняв Рішення № 6-р(II)/2025, в якому зробив наступні висновки:
З огляду на зазначене Конституційний Суд України доходить висновку, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, суперечать також статті 55, пунктам 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України.
. Досліджуючи приписи абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону в їх системному зв'язку та у взаємозв'язку з іншими приписами Закону та інших законів України, Конституційний Суд України зазначає, що їх зміст не пов'язаний із втручанням у поділ влади, розширенням меж конституційних функцій прокуратури та встановленням обмежень прав і свобод людини і громадянина; ними встановлено низку гарантій належної реалізації функції прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом. Ці приписи Закону сформульовано чітко та однозначно, вони не обумовлюють будь-яких переваг прокурора в судовому провадженні, а лише закріплюють обов'язок прокурора обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави в суді; обов'язковість підтвердження таких підстав судом; обов'язок прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень та можливість для суб'єкта владних повноважень оскаржити підстави для представництва. Тобто абзацами першим, другим, третім частини четвертої статті 23 Закону на суд покладено контроль за застосуванням прокурором закріплених у Законі підстав для представництва інтересів держави в суді.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 783 затверджено ПОЛОЖЕННЯ про Національну соціальну сервісну службу України. та утворено її територіальні органи.
Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, сім'ї та єдності і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, здійснення державного нагляду (контролю) задотриманням вимог законодавства під час надання соціальних послуг і соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей;
-.забезпечує в установленому порядку самопредставництво Нацсоцслужби в судах через осіб, уповноважених діяти від її імені, а також представництво інтересів Нацсоцслужби в судах та інших державних органахж
Нацсоцслужба проводить перевірки дотримання об'єктами державного контролю/моніторингу, визначеними у Порядку здійснення державного контролю/моніторингу за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки, соціальних послуг та за дотриманням прав дітей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1035.
Отже Нацслужба з метою організації своєї діяльності організовує координує та контролює діяльність своїх територіальних органів, підприємств та субєктів владних повноважень. А отже, органом, уповноваженим на здійснення функцій державним у спірних правовідносинах є Національна соціальна сервісна служба України.
Прокурорр не зазначив орган, уповноважений звертатитися з даним позовом та в інтересах якого звернувся прокурор, чим самим не підтвердив правових підстав для представництва.
Висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 9901/513/19, відповідно до якого прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 54; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.41; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.58).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАСУ суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області до Мукачівська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії- - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 15 днів.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Ухвала виготовлена та підписана 14.04.2026 року.