29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"14" квітня 2026 р. Справа № 924/287/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., з участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 305 справу
за позовом Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця Сукеника Романа Валерійовича, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
про стягнення 32460,00 грн основного боргу, 2107,68 грн 3 % річних, 7451,84 грн інфляційних втрат, 20406,81 грн пені,
представники сторін:
позивача: Онуфрієва М.Д. - представник згідно виписки
відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 14.04.2026 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/287/26 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Сукеника Романа Валерійовича 32460,00 грн основного боргу, 2107,68 грн 3 % річних, 7451,84 грн інфляційних втрат, 20406,81 грн пені за період з 01.01.2024 по 01.03.2026 на підставі договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 01.02.2024 № 222761667. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, зокрема, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надавав відповідачу послуги з доступу до елементів інфраструктури об'єктів за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, на підтвердження чого долучив підписані обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень та скріплені печаткою акти наданих послуг. Однак, відповідач не здійснив оплату наданого доступу у встановлені строки та не надав мотивованої відмови від підписання актів. Відповідно до умов договору у разі ненадання підписаного акту або мотивованої відмови у визначений строк акт вважається підписаним, а доступ - наданим у повному обсязі. Отже, як вважає позивач, послуги з надання доступу є такими, що прийняті відповідачем без зауважень, а зобов'язання з їх оплати - таким, що підлягає виконанню.
Відповідач не скористалися правом участі свого представника на судовому розгляді справи, відзиву на позов не подав, причин не повідомив. Ухвала суду від 23.03.2026 у цій справі надіслана на його адресу вказану в ЄДР (згідно виписки зробленої судом), однак була повернута до суду із відміткою "адресат відсутній".
Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.
Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З наведеного, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття.
Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
01.02.2024 між Акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» (Власник) та фізичною особою-підприємцем Сукеником Романо Валерійовичем (Замовник) укладено договір з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики № 222761667, відповідно до п. 1 якого Замовник замовляє та оплачує, а Власник надає право доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій (доступ) відповідно до погодженої Власником проектної документації доступу.
Відповідно до п. 2 договору перелік елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики, наданих для доступу, є невід'ємною частиною договору та оформляється додатком до договору.
Згідно з п. 3 договору вартість доступу за цим договором (розмір щомісячної оплати) становить 2921,40 гривень, в тому числі податок на додану вартість - 486,90 гривень, а на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування - 2705,00 гривень, в тому числі податок на додану вартість - 450,83 гривень, за місяць користування.
Розрахунок розміру щомісячної плати здійснюється відповідно до ставок плати, розрахованих за Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики, затвердженою наказом Міненерговугілля України від 10.12.2018 № 622 (зі змінами) (далі - Методика), для кожного з елементів об'єктів електроенергетики з урахуванням кількості таких елементів.
При внесенні змін до Методики щодо розміру періодичної плати за доступ до однієї опори вартість доступу за цим договором коригується Власником в односторонньому порядку, про що Замовник повідомляється листом з новим переліком елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики без обов'язку укладення Сторонами додаткової угоди. Датою зміни вартості доступу у такому випадку є дата набрання чинності змін до Методики.
Розрахунок розміру щомісячної плати є невід'ємною частиною договору та оформляється додатком до договору.
За умовами п. 4 договору плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики здійснюється за поточний період з дати застосування договору, зазначеної у пункті 30 цього договору, до 10 числа місяця, наступного за місяцем укладення договору. У подальшому плата за доступ здійснюється Замовником до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на основі рахунка, який надається Власником.
Пунктом 5 договору передбачено, що плата за доступ здійснюється протягом строку дії договору або до дати фактичного демонтажу елементів інфраструктури телекомунікаційних мереж, розміщених на об'єктах електроенергетики, зазначених у додатку до договору.
У п. 7. договору сторонами погоджено, що сторони щомісяця засвідчують факт надання доступу актом надання доступу.
Власник надає до кінця поточного розрахункового місяця Замовнику в електронному вигляді з накладеними електронно-цифровим підписом та печаткою акт надання доступу та рахунок на оплату доступу (п. 8 договору).
Відповідно до п. 17 договору у разі недотримання строків оплати, зазначених у пунктах 4 і 5 цього договору, Замовник сплачує Власнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
Згідно з п. 30 договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення (дати вказаної в правому верхньому куті договору) та застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2024 р., діє до 31 грудня 2024, а в частині оплати до повного його виконання.
Сторонами також укладено додаток до договору від 01.02.2024 № 222761667, у якому погоджено Перелік елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики АТ «Хмельницькобленерго», наданих для доступу ФОП Сукеник Р.В., та розмір щомісячної оплати.
Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків, підписаного позивачем, станом на 30.09.2024 заборгованість фізичної особи-підприємця Сукеника Романа Валерійовича перед Акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» за договором від 01.02.2024 № 222761667 становить 24345,00 грн.
Акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» на виконання договору 01.02.2024 № 222761667 було надано фізичній особі-підприємцю Сукенику Р.В. послуги з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики згідно з наступними актами надання послуг: від 29.02.2024 № 623 на суму 5410,00 грн, від 31.03.2024 № 1157 на суму 2705,00 грн, від 30.04.2024 № 1539 на суму 2705,00 грн, від 31.05.2024 № 2007 на суму 2705,00 грн, від 30.06.2024 № 12354 на суму 2705,00 грн, від 31.07.2024 № 12770 на суму 2705,00 грн, від 31.08.2024 № 13222 на суму 2705,00 грн, від 30.09.2024 № 13694 на суму 2705,00 грн, від 31.10.2024 № 14234 на суму 2705,00 грн, від 30.11.2024 № 14782 на суму 2705,00 грн, від 31.12.2024 № 15263 на суму 2705,00 грн. Всього на суму 32460,00 грн.
Акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» виставлялися фізичній особі-підприємцю Сукенику Р.В. рахунки на оплату, а саме: від 29.02.2024 № 54490 на суму 5410,00 грн, від 31.03.2024 № 57425 на суму 2705,00 грн, від 30.04.2024 № 60562 на суму 2705,00 грн, від 31.05.2024 № 63278 на суму 2705,00 грн, від 30.06.2024 № 67054 на суму 2705,00 грн, від 31.07.2024 № 70084 на суму 2705,00 грн, від 31.08.2024 № 73423 на суму 2705,00 грн, від 30.09.2024 № 76458 на суму 2705,00 грн, від 31.10.2024 № 80233 на суму 2705,00 грн, від 30.11.2024 № 83970 на суму 2705,00 грн, від 31.12.2024 № 87075 на суму 2705,00 грн.
Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» зверталося до фізичної особи-підприємця Сукеника Р.В. із претензіями від 25.04.2025 № 1 та від 24.09.2025 № 2 (надіслання претензії підтверджується списком № 25.09.2025, фіскальним чеком від 25.09.2025), у яких вимагало сплатити основну суму заборгованості, 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.03.2026 № 2483634 фізична особа-підприємець Сукеник Р.В. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між сторонами, мають характер таких, що виникають з договору надання послуг, про що, зокрема, свідчать договірні зобов'язання сторін - Замовник замовляє та оплачує, а Власник надає право доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій (доступ) відповідно до погодженої Власником проектної документації доступу (п. 1 договору).
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів електронних комунікацій визначені Законом України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" (далі - Закон № 1834-VIII).
Дія Закону № 1834-VIII поширюється на відносини між власником (володілець) інфраструктури об'єкта доступу (фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об'єкта доступу або окремі її елементи) та замовником доступу до інфраструктури об'єкта доступу (суб'єкт господарювання (оператор електронних комунікацій, постачальник електронних комунікаційних послуг або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об'єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об'єкта доступу або який уклав договір з доступу).
Інфраструктура об'єкта електроенергетики - об'єкти електроенергетики, у тому числі опори ліній електропередачі, електричні підстанції тощо, придатні для надання власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах (ч. 1 статті 3 Закону № 1834-VIII).
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 16 Закону № 1834-VIII доступ до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов'язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1834-VIII чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами. На вимогу замовника або власника інфраструктури об'єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.
Приписами ст. 14 Закону № 1834-VIII унормовано, що власник інфраструктури об'єкта доступу має право, зокрема вимагати укладення договору з доступу для надання доступу до інфраструктури відповідного об'єкта доступу; визначати плату за доступ, що розраховується згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом; укладати із замовником договір з доступу після досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору з доступу.
Ст. 15 Закону № 1834-VIII визначено, що замовник зобов'язаний, зокрема своєчасно сплачувати плату за доступ до інфраструктури об'єкта доступу.
Аналогічні норми закріплені у пп. 41, 45 постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2018 № 853 "Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта енергетики" (далі - Правила).
За умовами п. 46 Правил плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики може бути одноразовою та/або періодичною.
Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики визначається договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженою Міненерго, з урахуванням вимог, зазначених у частині сьомій статті 17 Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним Договором, укладеним між сторонами, узгоджено розмір періодичної (щомісячної) плати за доступ до елементів об'єкта доступу (п. 47 Правил).
Методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу поширюються на об'єкти доступу всіх форм власності.
Судом встановлено, що у п. 3 договору сторонами обумовлено, що вартість доступу за цим договором (розмір щомісячної оплати) становить 2921,40 гривень, в тому числі податок на додану вартість - 486,90 гривень, а на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування - 2705,00 гривень, в тому числі податок на додану вартість - 450,83 гривень, за місяць користування.
Відповідно до п. 4 договору плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики здійснюється за поточний період з дати застосування договору, зазначеної у пункті 30 цього договору, до 10 числа місяця, наступного за місяцем укладення договору. У подальшому плата за доступ здійснюється Замовником до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на основі рахунка, який надається Власником.
При цьому, у п. 7. договору сторонами погоджено, що сторони щомісяця засвідчують факт надання доступу актом надання доступу.
Матеріалами справи, а саме підписаними сторонами актами надання послуг (а.с. 11-16), стверджується, що Акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» на підставі укладеного договору від 01.02.2024 № 222761667 були надані фізичній особі-підприємцю Сукенику Р.В. послуги з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики на загальну суму 32460,00 грн.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати відповідачем за договором з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики від 01.02.2024 № 222761667 основної заборгованості в розмірі 32460,00 грн, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу заявлена обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, як слідує із позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення 2107,68 грн 3 % річних, 7451,84 грн інфляційних втрат, 20406,81 грн пені за період з 01.01.2024 по 01.03.2026.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень статті 549 ЦК України за своєю правовою природою неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», який набув чинності 28.02.2025 та введений в дію з 28.08.2025, з дня якого визнано Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, ч. 3 ст. 549 ЦК України доповнено абз. 2 наступного змісту: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені».
Як визначено у ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 17 договору сторони погодили, що у разі недотримання строків оплати, зазначених у пунктах 4 і 5 цього договору, Замовник сплачує Власнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
Суд зауважує, що застосування у тексті господарського договору формулювання за кожен день прострочення не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).
У разі використання у договорі лише формулювання про нарахування пені за кожен день прострочення за відсутності застережень про період чи строк, за який нараховується пеня, таке нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22.
Тобто, сторонами у договорі не визначено більшу тривалість періоду нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відтак, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені (по кожному зобов'язанню (акту) окремо), суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення буде пеня у розмірі 4471,88 грн.
1. По зобов'язанню лютого 2024 року: за період з 11.03.2024 по 11.09.2024 (185 днів) на суму боргу 5410,00 грн = 739,22 грн. По зобов'язанню лютого 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
2. По зобов'язанню березня 2024 року: за період з 11.04.2024 по 11.10.2024 (184 дні) на суму боргу 2705,00 грн = 360,52 грн. По зобов'язанню березня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
3. По зобов'язанню квітня 2024 року: за період з 11.05.2024 по 11.11.2024 (185 днів) на суму боргу 2705,00 грн = 358,01 грн. По зобов'язанню квітня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
4. По зобов'язанню травня 2024 року: за період з 11.06.2024 по 11.12.2024 (184 дні) на суму боргу 2705,00 грн = 353,79 грн. По зобов'язанню травня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
5. По зобов'язанню червня 2024 року: за період з 11.07.2024 по 11.01.2025 (185 днів) на суму боргу 2705,00 грн = 357,77 грн. По зобов'язанню червня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
6. По зобов'язанню липня 2024 року: за період з 11.08.2024 по 11.02.2025 (185 днів) на суму боргу 2705,00 грн = 363,20 грн. По зобов'язанню липня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
7. По зобов'язанню серпня 2024 року: за період з 11.09.2024 по 11.03.2025 (182 дні) на суму боргу 2705,00 грн = 364,54 грн. По зобов'язанню серпня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
8. По зобов'язанню вересня 2024 року: за період з 11.10.2024 по 11.04.2025 (183 дні) на суму боргу 2705,00 грн = 378,12 грн. По зобов'язанню вересня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
9. По зобов'язанню жовтня 2024 року: за період з 11.11.2024 по 11.05.2025 (182 дні) на суму боргу 2705,00 грн = 387,47 грн. По зобов'язанню жовтня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
10. По зобов'язанню листопада 2024 року: за період з 11.12.2024 по 11.06.2025 (183 дні) на суму боргу 2705,00 грн = 401,04 грн. По зобов'язанню листопада 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
11. По зобов'язанню грудня 2024 року: за період з 11.01.2025 по 11.07.2025 (182 дні) на суму боргу 2705,00 грн = 408,20 грн. По зобов'язанню січня 2024 року судом застосовано ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки вказана норма була чинною на період розрахунку.
У задоволенні 15934,93 грн пені суд відмовляє з підстав необґрунтованості.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" наданий позивачем розрахунок 3 % річних по кожному зобов'язанню окремо, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано 3 % річних у розмірі 1548,28 грн.
1. По зобов'язанню лютого 2024 року: за період з 11.03.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 5410,00 грн = 320,24 грн.
2. По зобов'язанню березня 2024 року: за період з 11.04.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 153,25 грн.
3. По зобов'язанню квітня 2024 року: за період з 11.05.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 146,59 грн.
4. По зобов'язанню травня 2024 року: за період з 11.06.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 139,72 грн.
5. По зобов'язанню червня 2024 року: за період з 11.07.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 133,07 грн.
6. По зобов'язанню липня 2024 року: за період з 11.08.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 126,20 грн.
7. По зобов'язанню серпня 2024 року: за період з 11.09.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 119,32 грн.
8. По зобов'язанню вересня 2024 року: за період з 11.10.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 112,67 грн.
9. По зобов'язанню жовтня 2024 року: за період з 11.11.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 105,80 грн.
10. По зобов'язанню листопада 2024 року: за період з 11.12.2024 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 99,15 грн.
11. По зобов'язанню грудня 2024 року: за період з 11.01.2025 по 01.03.2026 на суму боргу 2705,00 грн = 92,27 грн.
У задоволенні 559,40 грн 3 % річних суд відмовляє з підстав необґрунтованості.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).
Також об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат по кожному зобов'язанню окремо, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати у розмірі 5698,47 грн.
1. По зобов'язанню лютого 2024 року: за період березень 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 5410,00 грн = 1195,65 грн.
2. По зобов'язанню березня 2024 року: за період квітень 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 581,40 грн.
3. По зобов'язанню квітня 2024 року: за період травень 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 574,84 грн.
4. По зобов'язанню травня 2024 року: за період червень 2026 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 555,27 грн.
5. По зобов'язанню червня 2024 року: за період липень 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 485,09 грн.
6. По зобов'язанню липня 2024 року: за період серпень 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 485,09 грн.
7. По зобов'язанню серпня 2024 року: за період вересень 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 466,07 грн.
8. По зобов'язанню вересня 2024 року: за період жовтень 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 419,20 грн.
9. По зобов'язанню жовтня 2024 року: за період листопад 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 363,96 грн.
10. По зобов'язанню листопада 2024 року: за період грудень 2024 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 306,74 грн.
11. По зобов'язанню грудня 2024 року: за період січень 2025 року - лютий 2026 року на суму боргу 2705,00 грн = 265,16 грн.
У задоволенні 1753,37 грн інфляційних втрат суд відмовляє з підстав необґрунтованості.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, проведені розрахунки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 32460,00 грн основного боргу, 4471,88 грн пені, 1548,28 грн 3 % річних, 5698,47 грн інфляційних втрат. У задоволенні позову в частині стягнення 15934,93 грн пені, 559,40 грн 3 % річних, 1753,37 грн інфляційних втрат суд відмовляє.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (70,77 %).
Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Сукеника Романа Валерійовича, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 32460,00 грн основного боргу, 2107,68 грн 3 % річних, 7451,84 грн інфляційних втрат, 20406,81 грн пені задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Сукеника Романа Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11 А, ідентифікаційний код 22767506) 32460,00 грн (тридцять дві тисячі чотириста шістдесят гривень 00 копійок) основного боргу, 4471,88 грн (чотири тисячі чотириста сімдесят одну гривню 88 копійок) пені, 1548,28 грн (одну тисячу п'ятсот сорок вісім гривень 28 копійок) 3 % річних, 5698,47 грн (п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім гривень 47 копійок) інфляційних втрат, 1884,18 грн (одну тисячу вісімсот вісімдесят чотири гривні 18 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
У задоволенні позову в частині стягнення 15934,93 грн пені, 559,40 грн 3 % річних, 1753,37 грн інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.04.2026.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 2 прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - рек. з повід.
Позивачу надіслати рішення до електронного кабінету Електронного суду.