адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018Код ЄДРПОУ 03500004
13.04.2026 Справа № 917/705/26
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О. М., розглянувши заяву представника UAB "Nagu sprendimai" - Клепикова М. С. про забезпечення позову (вх. № 4760 від 09.04.2026 року) по справі № 917/705/26
за позовом UAB "Nagu sprendimai", Заліої 71, Гірнакаляй, Електренський муніципалітет, Литва (Zalioji 71, Girnakaliai, Elektrenu sav, Lithuania)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМЕС", вул. Пугачова Вадима, 10, офіс 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39603
про стягнення заборгованості у розмірі 8 315,65 євро, -
09.04.2026 року до Господарського суду Полтавської області від UAB "Nagu sprendimai" надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМЕС" про стягнення заборгованості за договором поставки №114 від 10.10.2025 року у розмірі 8 037,00 євро та збитків у розмірі 278,65 грн (вх. №731/26).
Також 09.04.2026 року позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що належать ТОВ "ФАРМЕС" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44098003, місцезнаходження: 39603, Україна, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Пугачова Вадима, буд. 10, оф. 1) у розмірі 422 085,76 грн, що еквівалентно 8 315,65 євро згідно курсу НБУ, до вирішення спору по суті.
Необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що ще з 12.11.2025 року ТОВ "ФАРМЕС" знав про недоліки поставлено товару та до сьогодні не вчинив жодних дій щодо усунення таких недоліків.
Домінік Адамян, який представився керівником ТОВ "ФАРМЕС" та бренду THE MIDICALIMA, з офіційної електронної адреси ТОВ "ФАРМЕС" pharmescompany@gmail.com, направляв електронного листа до Вільнюського департаменту Національного центру громадського здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я (далі по тексту Департамент). У даному листі від 12.11.2025 Домінік Адамян запевнив про термінове вирішення питання з назвами та описами всієї косметичної продукції. При цьому, залишились без офіційної відповіді з боку ТОВ "ФАРМЕС" направлені UAB "Nagu sprendimai" претензія від 04.02.2026, вимога від 12.02.2026, вимога від 23.02.2026, у тому числі надіслані засобом електронного зв'язку пропозиції досудового врегулювання спору. Отже, ТОВ "ФАРМЕС" свідомо ігнорує спірні правовідносини з UAB "Nagu sprendimai".
На думку позивача, є непрозорим управління ТОВ "ФАРМЕС", оскільки у загаданому вище електронному листі від 12.11.2025 Домінік Адамян представився керівником ТОВ "ФАРМЕС" та бренду THE MEDICALIMA. Однак, згідно відомостей з ЄДРЮОФОПтаГФ засновником та директором ТОВ "ФАРМЕС" являється ОСОБА_1, яка згідно інформації з Спеціальної інформаційної системи УКРНОВІ є особою, що подала на заявку на реєстрацію торгової марки THE MEDICALIMA. Отже, електронною адресою ТОВ "ФАРМЕС" користується особа, яка наділяє себе повноваження керівника ТОВ "ФАРМЕС", але таким не являється. ОСОБА_1 також являється фізичною особою-підприємцем та здійснює діяльність за адресою АДРЕСА_1 . За даною адресою також здійснює підприємницьку діяльність ФОП Лиманська Лариса Андріївна. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ФОП Лиманська Лариса Андріївна та ФОП ОСОБА_1 здійснюють експорт продукції THE MEDICALIMA. З документів, які були надані до позовної заяви, вбачається що виробником продукції ТМ THE MEDICALIMA являється ТОВ "Фармес". Відповідно, пов'язані особи з ТОВ "Фармес" здійснюють продаж продукції ТМ THE MEDICALIMA як фізичні особи-підприємці (судові справи №№ 917/1996/24, 917/1896/24).
Зазначені вище обставини, на думку UAB "Nagu sprendimai", свідчать про можливість ТОВ "Фармес" ухилитись від виконання судового рішення про стягнення на користь UAB "Nagu sprendimai" грошових коштів, у випадку задоволення позову.
Також в обґрунтуванні заяви про забезпечення позову UAB "Nagu sprendimai" посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 та у постанові КГС ВС від 28.12.2021 у справі №910/13681/21.
При розгляді поданої заяви суд враховує наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; (п.1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму 422 085,76 грн, що еквівалентно 8 315,65 євро згідно курсу НБУ, не може негативно вплинути на можливість відповідача здійснювати господарську діяльність.
За таких обставин суд доходить висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах 422 085,76 грн є обґрунтованим, адекватним та співмірним, оскільки:
- відповідає предмету спору;
- спрямоване запобіганню виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову;
- забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.
Суд у справі №917/705/26, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, встановивши наявність прямого зв'язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, приймає як обґрунтовані доводи заявника щодо накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках, що належать ТОВ "ФАРМЕС" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44098003, місцезнаходження: 39603, Україна, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Пугачова Вадима, буд. 10, оф. 1) у розмірі 422 085,76 грн, що еквівалентно 8 315,65 євро згідно курсу НБУ, до вирішення спору по суті.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Відповідна правова позиція викладена в п. 24 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року №905/448/22.
За ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Щодо зустрічного забезпечення слід зауважити, що за частинами 1 та 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Так, ст. 141 ГПК передбачає право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову. Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову відповідно до ст. 146 ГПК.
Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
На відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Такі висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28.07.2023 у справі № 911/2797/22.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Водночас суд зауважує, що у випадку існування обґрунтованих ризиків настання для відповідача негативних наслідків від застосування судом забезпечувальних заходів, останній не позбавлений права ініціювати перед судом питання щодо застосування зустрічного забезпечення шляхом подачі до суду відповідного клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж слід зазначити, що сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів. Зокрема, відповідач може спростувати наведене позивачем обґрунтоване припущення про наявність обставин утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову, подавши докази неспівмірності заходів забезпечення чи їх безпідставність в порядку статті 145 ГПК України.
Керуючись статтями 42, 136 - 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти на банківських рахунках, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРМЕС" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44098003, місцезнаходження: 39603, Україна, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Пугачова Вадима, буд. 10, оф. 1) на суму 8 315,65 євро, що еквівалентно 422 085,76 грн згідно курсу НБ, до вирішення спору по суті.
3. Дана ухвала відповідно до ч. 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувач: UAB "Nagu sprendimai" ("Нагу спрендімай"), Заліої 71, Гірнакаляй, Електренський муніципалітет, Литва (Zalioji 71, Girnakaliai, Elektrenu sav, Lithuania), ЄДРПОУ 305253462
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМЕС", вул. Пугачова Вадима, 10, офіс 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39603, ЄДРПОУ 44098003.
Ухвала постановлена 13.04.2026 року.
Ухвала набрала законної сили 13.04.2026 року.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання по 13.04.2029 року.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ч. 8 ст. 140, ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О. М. Тимощенко