ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
14.04.2026Справа № 910/3935/26
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши
заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро»
про видачу судового наказу
До Господарського суду міста Києва з заявою звернулася Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 , заявник) про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (далі - ТОВ «Автошини-Прозоро», боржник) штрафних санкцій за договором поставки № 88АС/2025 від 20.10.2025 у сумі 4 341,76 грн.
Дослідивши подану заяву, суддя приходить до висновку, що заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Положеннями ст. 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у поданій заяві ВЧ НОМЕР_1 заявлено вимогу про стягнення пені з боржника, яка нарахована за порушення строків поставки товару за договором № 88АС/2025 від 20.10.2025, тобто за порушення постачальником негрошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже з урахуванням наведених приписів законодавства суд зазначає, що вимога про стягнення з боржника пені не є грошовою заборгованістю за договором, яка може бути стягнута в порядку ст. 148 ГПК України, а є штрафною санкцією, яка має іншу правову природу, ніж договірна заборгованість, відповідно - стягнення пені не може бути предметом заяви про видачу судового наказу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 147-154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» пені в сумі 4 341,76 грн.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десятиденного строку.
Суддя Головіна К. І.