вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
02.04.2026м. ДніпроСправа № 904/2301/24 (904/5721/25)
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (49040, м.Дніпро, вул.Мукаша Салакунова, буд.23, ідентифікаційний номер юридичної особи 34454281)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний номер юридичної особи 00135390)
третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Спільне підприємство "Каштан Петролеум ЛТД" (04053, м. Київ, Несторівський, пров., буд. 3-5, ідентифікаційний номер юридичної особи 23703371)
третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Спільне українсько-американське підприємство "УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД" (04053, м. Київ, Несторівський пров., буд. 3-5, ідентифікаційний номер юридичної особи 23152126)
третя особа - 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Акціонерне товариство "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, ідентифікаційний номер юридичної особи 31570412)
третя особа - 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний номер юридичної особи 00032767)
про визнання порушеними органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника; покладення на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта"; стягнення суми 1 949 656 142,06 грн.
в межах справи №904/2301/24
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, ідентифікаційний номер юридичної особи 00135390)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (49040, м.Дніпро, вул.Мукаша Салакунова, буд.23, ідентифікаційний номер юридичної особи 34454281)
про визнання банкрутом
Суддя Суховаров А.В.
Cекретар судового засідання Піхтін Д.С.
Представники:
від позивача: Григор'єв В.В., свідоцтво № 310 від 12.03.2013, ліквідатор
від відповідача: Алексєєв-Каперсак С.С., id картка № НОМЕР_2 , орган що видав №1211 від 02.08.2024
від третьої особи-1: Мошенець Д.В., свідоцтво №1842 від 08.08.2017
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
від третьої особи-4: не з'явився
від третьої особи-5: не з'явився
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 по справі №904/2301/24 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафта" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Галнафта" арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича (свідоцтво № 310 від 12.03.2013).
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" арбітражний керуючий Григор'єв В.В. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , за змістом якого просить суд:
- визнати порушеними органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (ЄДРПОУ 34454281) строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника;
- покласти на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (ЄДРПОУ 34454281) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта";
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (ЄДРПОУ: 34454281) суму 1 949 656 142,06 грн.;
- стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Враховуючи те, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем - ОСОБА_1 , ухвалою від 13.10.2025 господарський суд, враховуючи приписи частини 6, 7 ст. 176 ГПК України, звернувся до Центру надання адміністративних послуг міста Дніпра: Відділ ЦНАП "Правобережний" щодо витребування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 .
Листом від 24.10.2025 від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшла інформація щодо зареєстрованої адреси фізичної особи - ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.10.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" до ОСОБА_1 про визнання порушеними органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника; покладення на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта"; стягнення суми 1 949 656 142,06 грн. залишено без руху та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафта" протягом 10 днів з дня вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області усунути недоліки заяви, а саме надати докази сплати судового збору у сумі 4 844,80грн.
28.10.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2025.
Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2301/24(904/5721/25), вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.11.2025, залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство “Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний номер юридичної особи 00135390), Спільне підприємство “Каштан Петролеум ЛТД» (04053, м. Київ, Несторівський, пров., буд. 3-5, ідентифікаційний номер юридичної особи 23703371), Спільне українсько-американське підприємство “УКРКАРПАТОЙЛ ЛТД» (04053, м. Київ, Несторівський пров., буд. 3-5, ідентифікаційний номер юридичної особи 23152126), Акціонерне товариство “Укртранснафта» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, ідентифікаційний номер юридичної особи 31570412), Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний номер юридичної особи ЄДРПОУ 00032767).
18.11.2025 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , за змістом якого відповідач заперечує проти позову, вказує, що всі боргові зобов'язання, які наявні у боржника перед кредиторами, виникли до травня 2017 року, коли в ЄДР були відображені дані щодо призначення керівником боржника - ОСОБА_1 . Також, відповідач вказує, що з травня 2017 року, боржником не велася будь-яка господарська діяльність, а керівником підприємства не вчинялося жодних дій для ведення господарської чи іншої фінансової діяльності. Крім того, відповідач вказує, що з травня 2017 року, боржником не подавалась податкова звітність, оскільки не велося будь-якої господарської і фінансової діяльності, тобто був відсутній предмет оподаткування. Крім того, відповідач вказує, що з травня 2017 року, фактичне керування боржником не здійснювалось. Щодо трудових відносин між керівником та підприємством, відповідач вказує, що трудові відносини між відповідачем та боржником не розпочиналися; між відповідачем та боржником не було укладено ані трудового договору (у будь-якій формі), ані цивільно-правового договору; відповідач не отримував заробітну платню або будь-яку іншу винагороду, протягом усього строку, коли відомості відповідача публічно використовувались, шляхом відображення у відповідача статусу керівника боржника, у ЄДР; статус керівника боржника у відповідача був виключно фіктивним. Також, відповідач вказує, що йому, як керівнику боржника не передавались банківські ключі, документи, бухгалтерська документація, печатка товариства, яка використовувалась для укладення правочинів з іншими суб'єктами господарської діяльності, що свідчить про відсутність факту управління відповідачем боржника. Щодо банківських рахунків, відповідач вказує, що впродовж 2017-2025р.р. відповідачем не було відкрито жодного банківського рахунку для обслуговування діяльності боржника; відсутні будь-які зарплатні проекти для співробітників боржника, в тому числі і для керівника; рахунки, які були відкриті до травня 2017 року, згідно даних відповідача, арештовані або не активні. Щодо подання податкової звітності відповідач вказує, що він не подавав податкову звітність, оскільки не мав та не має доступу до первинної бухгалтерської документації боржника. Відповідачем не велася господарська діяльність боржника, не велося й управління поточними справами боржника, у зв'язку із їх відсутністю, та не приймалися і не могли прийматися будь-які стратегічні рішення щодо діяльності боржника, оскільки відповідач не знаходився та не знаходиться у трудових взаємовідносинах із боржником. Крім того, відповідач вказує, що ним неодноразово було здійснено спроби зв'язатися з учасниками боржника, шляхом направлення останнім поштової кореспонденції для ініціювання вирішення питання щодо виключення відомостей про статус відповідача, як керівника боржника у ЄДР, проте звернення відповідача залишились без відповіді та без задоволення, поштова кореспонденція не вручена. Отже, відповідач вказує, що він не зміг у законний спосіб захистити свої права та позбавитись статусу керівника боржника без прямої волі учасників боржника. Також, відповідач вказує, що він звертався до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з позовом щодо звільнення його з посади директора, але у позові було відмовлено. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що всі наявні боргові зобов'язання перед кредиторами у боржника виникли до травня 2017 року, а саме, до моменту відображення у ЄДР відомостей про відповідача, як про директора боржника. Відповідач вказує, що за змістом позовної заяви позивач зазначає, про доведеність факту перевищення зобов'язань боржника над активами боржника з 2015 року, але позивач приховує від суду факти того, що з травня 2017 року розмір боргових зобов'язань боржника перед кредиторами не збільшився. Щодо недобросовісності відповідача, ОСОБА_1 вказує, що з моменту отримання ним статусу керівника боржника не отримував жодних документів щодо господарської діяльності боржника, не отримував жодних відомостей щодо заборгованостей чи інших зобов'язань боржника перед третіми особами, не мав жодного контакту з попереднім керівником боржника, який здійснював керівництво боржником до травня 2017 року. Отже, відповідач вказує, що за змістом позовної заяви позивачем не доведено, які саме дії відповідача призвели до неплатоспроможності боржника; позивачем не вказано час вчинення дій відповідачем, що призвели до неплатоспроможності боржника; позивачем не вказано конкретних негативних наслідків для боржника від дій чи бездіяльності керівника боржника; не зазначено про факт завдання з травня 2017 року шкоди відповідачем боржнику, заподіяної з травня 2017 року; не зазначено конкретний розмір шкоди у грошовому еквіваленті, яку завдав відповідач, під час наявності в останнього статусу керівника боржника. За викладених обставин, відповідач, посилаючись на фактичну відсутність трудових взаємовідносин з підприємством, відсутність грошових взаємовідносин між відповідачем та боржником, заперечує проти задоволення позовних вимог про стягнення 1 949 656 142, 00 грн. боргових зобов'язань боржника перед кредиторами та судових витрат, оскільки боргові зобов'язання боржника виникли до травня 2017 року, коли відповідач набув статусу керівника боржника і саме ці боргові зобов'язання призвели до судових витрат позивача.
21.11.2025 до суду надійшла відповідь ліквідатора ТОВ "Галнафта" на відзив ОСОБА_1 , за змістом якої позивач заперечує проти тверджень відповідача, викладених у відзиві. Так, позивач вказує, що ОСОБА_1 подавалися позови про припинення трудових відносин з ТОВ «Галнафта» з 02.09.2024, тобто, відбувалися подання таких заяв лише починаючи з кінця 2024 року, а саме - після звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення провадження в справі про банкрутство. Позивач вказує, що ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14.10.2024 №205/13744/24 відмовлено у відкритті провадження у зв'язку з тим, що заява підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 у справі №904/5397/24 позов повернуто без розгляду в зв'язку з не усуненням позивачем недоліків, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2025 у справі №904/2301/24(904/1500/25) позов залишено без розгляду в зв'язку з неявкою позивача в судові засідання. Отже, позивач зазначає, що звернення ОСОБА_1 з відповідними позовами про припинення трудових відносин носили формальний характер і відбувалися лише через 7 років після того, як він почав виконувати повноваження та обов'язки керівника ТОВ «Галнафта», а за змістом вищевказаних позовів вбачається визнання наявності трудових відносин між керівником та ТОВ «Галнафта» щонайменше до 02.09.2024. Також, позивач вказує, що скан-копії конвертів, додані до відзиву ОСОБА_1 у якості доказів його звернень до учасників ТОВ «Галнафта», не містять опису вкладення та датовані 25.06.2024, тобто надіслані за спливом 7 років після його призначення керівником. До того ж, позивач вказує, що відповідно до інформації з Єдиного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 здійснювалися фактичні повноваження керівника ТОВ «Галнафта», оскільки відповідач, у якості керівника ТОВ «Галнафта» звертався з позовними заявами, здійснював представництво товариства в судах, а також підписував мирові угоди з третіми сторонами, зокрема, у справах №910/10384/17, №904/7/18, №922/3880/17, №922/3881/17, №922/3882/17, №922/3883/17, №922/3884/17, №922/3867/17, №922/4310/17, №922/4311/17, №922/4312/17, №922/4315/17, №922/1778/17, №922/4059/19, №922/4062/19 та №922/4063/19. Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_1 , який діяв від імені та в інтересах товариства на підставі Статуту, 26.03.2020 було підписано мирову угоду між ТОВ «Галнафта» та ПАТ «Укрнафта» в процесі виконання рішення у справі №922/2356/16, яке затверджено ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2020 у цій справі. Отже, позивач вказує, що відповідачем впродовж 2017-2020 років здійснювалися фактичні повноваження керівника ТОВ «Галнафта» щодо представництва інтересів товариства в судах в якості керівника ТОВ «Галнафта», а також щодо підписання мирової угоди між ТОВ «Галнафта» та ПАТ «Укрнафта» від 26.03.2020 року, однак проігноровано обов'язок звернення до суду із заявою про відкриття провадження в справі про банкрутство. Також, позивач заперечує проти тверджень відповідача щодо відсутності у нього інформації про наявність у ТОВ «Галнафта» заборгованості перед третіми особами, оскільки факт підписання ОСОБА_1 вищевказаної мирової угоди свідчить про обізнаність відповідача із наявністю значної кредиторської заборгованості ТОВ «Галнафта» перед третіми особами, зокрема, перед ПАТ «Укрнафта» в розмірі 1 165 595 154, 11 грн., у т.ч. ПДВ, за 37 договорами купівлі-продажу нафти станом на дату підписання такої угоди. Крім того, позивач вказує, що за змістом інформації з ЄРСР, лише з 2017 по 2018 рік з ТОВ «Галнафта» неодноразово відбувалося стягнення заборгованості на загальну суму 1 448 811 719,18 грн. у справах №№922/2356/16, 922/4091/16, 922/628/17, 922/757/17, 904/7419/17, 904/8736/17, 904/7/18, судові рішення надсилалися на адресу ТОВ «Галнафта», отже, ОСОБА_1 , ставши директором боржника, мав змогу ознайомитися як із вже наявними у відкритому доступі судовими рішеннями, так і брати участь у судових процесах, що відбувалися вже під час виконання його повноважень як керівника, ознайомлюватися із прийнятими надалі судовими рішеннями. Таким чином, позивач заперечує факт необізнаності керівника ТОВ «Галнафта» про наявність у товариства кредиторської заборгованості. Щодо тверджень відповідача про те, що за змістом позову не вказано, які саме дії відповідача та час їх здійснення призвели до неплатоспроможності боржника, позивач вказує, що відповідно до ч.6 ст.34 КУзПБ підставою для настання солідарної відповідальності є не звернення у місячний строк до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника. Крім того, позивач вказує, що обов'язок з надання відповідної заяви належить до компетенції керівника і відповідно до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що діяв станом на травень 2017 року, коли ОСОБА_1 став керівником ТОВ «Галнафта». Щодо тверджень відповідача про відсутність зазначення у позові конкретних негативних наслідків для боржника від дій чи бездіяльності керівника боржника, позивач вказує, що КУзПБ не передбачає обов'язку встановлювати шкоду від неподання керівником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. При цьому, позивач вказує, що твредження ОСОБА_1 про те, що він не здійснював управління ТОВ «Галнафта», свідчить про його безвідповідальне ставлення до фінансового становища товариства, що призвело до зростання відсотків та інфляційних втрат по існуючій кредиторській заборгованості, про наявність якої, як вбачається з обставин справи, йому очевидно було відомо, а також призвело до виникнення нових боргів. За викладених обставин, позивач зазначає, що твердження ОСОБА_1 стосовно того, що він впродовж 2017-2025 років не здійснював жодних дій з управління та в інтересах неплатоспроможного ТОВ «Галнафта» та не був обізнаним із фінансовим становищем товариства не відповідає дійсності, оскільки, за змістом даних з ЄРСР, ОСОБА_1 здійснював представництво ТОВ «Галнафта» в судах, звертаючись із процесуальними заявами та беручи участь в засіданнях від імені товариства як керівник, а також підписував мирову угоду від імені ТОВ «Галнафта», яка частково виконувалася боржником, і подальше невиконання якої зумовило звернення ініціюючого кредитора з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство ТОВ «Галнафта», що свідчить про обізнаність керівника і визнання ним факту такої заборгованості у товариства. Також, позивач вказує, що відповідачем не спростовано законність підстав для притягнення його до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" за невиконання обов'язку, передбаченого ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
З огляду на перебої в роботі сервісу відеоконференцзв'язку "ЄСІТС" (різноманітні помилки на стороні сервера при завантаженні веб-сторінки сервісу), про що 27.11.2025 складений акт за підписом головного спеціаліста ІТЗ та секретаря судових засідань, судове засідання по справі №904/2301/24(904/5721/25) призначене на 27.11.2025р. о 12:00 год., не відбулось, у зв'язку із чим ухвалою суду від 27.11.2025 підготовче засідання суду призначено на 24.12.2025.
Ухвалою суду від 24.12.2026 подовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 27.01.2026.
27.01.2026 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі №904/2301/24(904/5721/25); справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 19.02.2026.
18.02.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи №904/2301/24(904/5721/25).
18.02.2026 до суду надійшли пояснення ОСОБА_1 , за змістом яких відповідач вказує, що впродовж 2017-2025 років, він, як керівник ТОВ "Галнафта", не мав можливості користуватись первинною бухгалтерською документацію, оскільки вона була вилучена під час обшуку НАБУ 01.02.2017, коли він ще не був керівником ТОВ "Галнафта". Крім того, відповідач вказує, що у нього не було доступу до банківських рахунків ТОВ "Галнафта", через неможливість обновити інформацію про учасників товариства, у зв'язку з відсутністю взаємозв'язку із учасниками товариства або їх представниками. До того ж, відповідач вказує, що ним не здійснювалось фактичне керування товариством, проте виконувались виключно представницькі функції, а за час перебування його на посаді керівника товариства, ним не було здійснено дій, спрямованих на доведення товариства до банкрутства. Разом з тим, відповідач зазначає, що він знав про наявність у ТОВ "Галнафта" боргових зобов'язань, проте не здійснював дій, направлених на погіршення фінансового стану товариства. Крім того, відповідач вказує про неможливість звернення із заявою про банкрутство у зв'язку із неплатоспроможністю, з огляду на відсутність первісних бухгалтерських документів та відсутність інформації, з якої він міг би чітко встановити розмір заборгованості, підстави утворення такої заборгованості. Крім того, відповідач вказує, що він не отримував винагороди чи матеріальної вигоди за свої дії чи бездіяльність, як керівник ТОВ "Галнафта". Також, відповідач вказує, що під час перебування його у статусі керівника ТОВ "Галнафта" він звертався до НАБУ за отриманням первісної бухгалтерської документації, але йому було відмовлено, що унеможливлювало ведення господарської фінансової діяльності товариства та здійснення повноважень керівника. За викладених обставин, відповідач не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.
З огляду на перебої в роботі сервісу відеоконференцзв'язку "ЕСІТС" в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, про що складений акт за підписом начальника господарського відділу, начальника відділу ІТЗ та головного спеціаліста, судове засідання по справі №904/2301/24 (904/5721/25), призначене на 19.02.2026 о 11:00год. в залі судових засідань №1-102, не відбулось.
Враховуючи викладене, ухвалою суду від 19.02.2026 справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 24.03.2026.
19.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , за змістом яких відповідач вказує, що всі боргові зобов'язання виникли до травня 2017 року, отже до моменту відображення його керівником у ЄДР. Так, відповідач вказує, що у позовній заяві та у висновку аналізу фінансово-господарської діяльності від 29.05.2025 позивач прямо вказує, що ознаки неплатоспроможності (перевищення зобов'язань над активами) наявні з 2015 року, всі кредиторські вимоги (1 949 656 142, 06 грн.) виникли за період керівництва попереднього директора, під час формального перебування ОСОБА_1 на посаді (з травня 2017 року) жодного нового зобов'язання ТОВ "Галнафта" не виникло, борги не збільшилися, що підтверджується позивачем у відповіді на відзив. Також, відповідач вказує, що він не здійснював фактичного керівництва товариством, між ним та ТОВ "Галнафта" не укладено трудового чи цивільно-правового договору; він не отримував заробітну плату, не мав доступу до первинної бухгалтерської документації, печатки, банківських ключів, не відкривав банківських рахунків, не подавав податкової звітності (немає доступу до документів); рахунки Товариства арештовані з 2017 року. Посилаючись на поштові листи учасникам та позов до Ленінського районного суду м.Дніпра, відповідач стверджує про його неодноразові спроби звільнення, що вказує на формальність його статусу керівника. Відповідач також зазначає про спрямованість його дій на захист інтересів ТОВ "Галнафта" (добросовісність), посилаючись на свою участь у судових засіданнях у якості представника ТОВ "Галнафта" виключно як кредитора, зокрема, у справах №910/10384/17, №904/7/18, з метою стягнення дебіторської заборгованості. Також, відповідач зазначає про факт підписання ним 26.03.2020 мирової угоди з ПАТ «Укрнафта» відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 09.04.2020 стосовно реструктуризації старого боргу, що не є новим зобов'язанням, натомість спрямовано на зменшення шкоди кредиторам. За викладених обставин, відповідач зазначає, що вищевказані дії свідчать про його добросовісність, а не про ухилення від обов'язків. Також, відповідач вказує, що позивач не довів підстав для притягнення відповідача до солідарної відповідальності, оскільки відповідачем не доведено моменту виникнення загрози під час керівництва відповідача, причинно-наслідкового зв'язку, конкретного розміру шкоди, адже загроза неплатоспроможності виникла до 2017 року, що підтверджено позивачем; за період керівництва відповідача борги не зросли, нові зобов'язання відсутні; шкода від моєї бездіяльності відповідача не розрахована і не доведена, оскільки розрахунок збитків за 2017-2025 роки відсутній. За викладених обставин, відповідач вказує, що позовні вимоги про стягнення 1 949 656 142, 06 грн. є незаконними та необґрунтованими, оскільки відсутнє фактичне керівництво з боку відповідача, як і відсутні нові зобов'язання за період перебування відповідача на посаді керівника, не доведена шкода, заподіяна саме відповідачем.
23.03.2026 до суду надійшли пояснення ліквідатора Григор'єва В.В., за змістом яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Щодо тверджень відповідача про утворення боргових зобов'язань перед кредиторами до травня 2017 року, коли інформація про керівника боржника почала відображатися в ЄДР, позивач вказує, що з 2017 року зазначена кредиторська заборгованість ТОВ «Галнафта», про існування якої очевидно було відомо керівнику боржника, постійно збільшувалася у зв'язку з нарахуванням відсотків річних та інфляційних втрат, відтак позивач вважає безпідставним твердження позивача про те, що борги не збільшувались. Між тим, позивач наполягає на тому, що підставою для настання солідарної відповідальності відповідно до ч.6 ст.34 КУзПБ є не звернення у місячний строк до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника. Щодо тверджень відповідача про те, що між ним та ТОВ «Галнафта» не було трудових чи цивільних відносин, його статус в ЄДР був виключно «формальним», а рахунки товариства були заарештовані з 2017 року, позивач вказує, що самим відповідачем зазначається, що він брав участь в судових засіданнях як представник ТОВ «Галнафта», зокрема, від імені та в інтересах ТОВ «Галнафта» як керівник відповідача представляв інтереси ТОВ «Галнафта» у справах №910/10384/17, №904/7/18, №922/3880/17, №922/3881/17, №922/3882/17, №922/3883/17, №922/3884/17, №922/3867/17, №922/4310/17, №922/4311/17, №922/4312/17, №922/4315/17, №922/1778/17, №922/4059/19, №922/4062/19 та №922/4063/19. Крім того. позивач вказує, що ОСОБА_1 , який діяв від імені та в інтересах товариства на підставі Статуту, 26.03.2020 було підписано мирову угоду між ТОВ «Галнафта» та ПАТ «Укрнафта» в процесі виконання рішення у справі №922/2356/16, яка затверджена ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2020 у справі №904/2301/24(904/5725/25), що також визнається відповідачем та зазначається про реструктуризацію боргу та здійснення часткових платежів у 2020-2023 р.р., отже позивач вказує, що твердження відповідача про відсутність будь-яких відносин з ТОВ «Галнафта» не відповідають дійсності, як і твердження про формальність запису в ЄДР. Також, позивач вказує, що відповідачем зазначено про здійснення платежів на користь ПАТ «Укрнафта» у 2020-2023 р.р., проте, згідно тверджень відповідача, рахунки боржника були арештовані з 2017 року. Щодо спроб звільнень, про які зазначає відповідач, позивач вказує, що з Єдиного реєстру судових рішень, вбачається що ОСОБА_1 подавалися позови про припинення трудових відносин з ТОВ «Галнафта» з 02.09.2024 і відбувалися подання таких заяв лише починаючи з кінця 2024 року, отже позивач зазначає, що звернення ОСОБА_1 з відповідними позовами про припинення трудових відносин носили суто формальний характер і відбувалися лише через 7 років після того, як він почав нести повноваження та обов'язки керівника ТОВ «Галнафта», а зі змісту цих позовних вимог вбачається визнання наявності трудових відносин між керівником та ТОВ «Галнафта» щонайменше до 02.09.2024. Крім того, позивач вказує, що відповідач почав вживати дії, спрямовані на його звільнення з посади директора, після того як ініціюючий кредитор звернувся до суду із заявою про відкриття провадження в справі про банкрутство. За викладених обставин, відповідач заперечує проти тверджень позивача щодо відсутності підстав для притягнення відповідача до солідарної відповідальності, натомість вказує, що невиконання керівником юридичної особи обов'язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, є підставою для покладення на останнього солідарної відповідальності.
В судовому засіданні оголошено перерву в судовому засіданні до 02.04.2026 о 11:30год.
В судовому засіданні 02.04.2026 позивач підтримує позовні вимоги, відповідач заперечує проти позову.
Третя особа-2, -3, -4, -5 не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 02.04.2026., про час та місце розгляду справи повідомлені належно, клопотань про відкладення розгляду справи від третьої особи - 2, - 3, - 4, - 5 не надходило.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 по справі №904/2301/24 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафта" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Галнафта" арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича (свідоцтво № 310 від 12.03.2013).
За результатом виконання своїх повноважень в частині аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Галнафта» та підстав його неплатоспроможності, ліквідатор дійшов висновку про наявність підстав для покладення на органи управління боржника солідарної відповідності відповідно до частини 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства враховуючи наступні обставини.
Згідно з висновком ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Галнафта» за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Галнафта», в тому числі про наявність ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства від 29.05.2025, ТОВ «Галнафта» має поточну неплатоспроможність, присутні ознаки критичної неплатоспроможності та надкритичної неплатоспроможності.
У зв'язку із відсутністю з боку посадових осіб боржника будь-яких спроб вийти на контакт з розпорядником майна, відповідей на листи та вимоги розпорядника майна, 27.12.2024 арбітражним керуючим було надіслано запит до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з проханням надати копії фінансової звітності ТОВ «Галнафта» (ЄДРПОУ 34454281) за 2020-2024 роки, надати копії інших наявних документів датованих 2020-2024 роками з яких можливо отримати інформацію для проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності ТОВ «Галнафта» (ЄДРПОУ 34454281) та його становища на ринках, надати баланс боржника на останню звітну дату, а також всі інші баланси боржника.
За результатом звернення ліквідатора до ГУ ДПС у Дніпропетровській області із запитом про надання копій фінансової звітності ТОВ «Галнафта» (ЄДРПОУ 34454281) за 2020-2024 роки, копій інших наявних документів датованих 2020-2024 роками, з яких можливо отримати інформацію для проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності ТОВ «Галнафта» (ЄДРПОУ 34454281) та його становища на ринках, надання балансу боржника на останню звітну дату, а також всіх інші балансів боржника, податковими органами зазначено, що ТОВ «Галнафта» не подавало звітність до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, остання фінансова звітність подана 03.05.2017 за І кв. 2017 року, а з огляду на те, що звітність зберігається в органах ДПС протягом 5 років, отримати її вже не є можливим.
За результатом отримання арбітражним керуючим інформації про стан рахунків боржника, з'ясовано про відсутність грошових коштів на рахунках боржника.
За результатом отримання арбітражним керуючим відомостей про об'єкти рухомого та нерухомого майна та земельних ділянок, належних ТОВ «Галнафта», станом на дату формування висновку не вбачається наявності в боржника активів.
За змістом зведеної фінансової звітності ТОВ «Галнафта» за 2014-2016 роки Українського Бюро Кредитних Історій, ТОВ «Галнафта» було збитковим вже протягом щонайменше 3 років поспіль з 2014 по 2016 рік, станом на кінець 2016 року ТОВ «Галнафта» мало всі ознаки неплатоспроможності. При цьому з 2017 року ТОВ «Галнафта» перестає подавати фінансову світність.
Поряд з цим, ліквідатор ТОВ «Галнафта» зазначає про обставини, які свідчать про виникнення в органів управління ТОВ «Галнафта» обов'язку стосовно звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 про відкриття провадження у справі №904/2301/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2017 року у справі №922/2356/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" заборгованість в сумі 1 320 887 340,80 грн. та судовий збір в сумі 206 700,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2020 по справі №922/2356/16 задоволено подання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в порядку ст. 330 ГПК України, про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення у справі №922/2356/16 та затверджено укладену між ПАТ "Укрнафта" (Стягувач/Кредитор) та ТОВ "Галнафта" (Боржник) мирову угоду від 26 березня 2020 року по справі №922/2356/16.
В пункті 3 Мирової угоди ТОВ "Галнафта" визнав, що з урахуванням здійснених у 2016 - 2019 роках, а також 19.03.2020 року платежів за нафту на користь ПАТ "Укрнафта" (про які зазначається у пункті 2 цієї Мирової угоди), його заборгованість перед ПАТ "Укрнафта" за нафту на момент укладення цієї Мирової угоди складає 1 165 595 154,11грн., у т.ч. ПДВ, за 37 (тридцяти семи) договорами купівлі-продажу нафти, укладеними за результатами біржового аукціону № 199 від 17.06.2015 року, перелік яких наведено в додатку до Мирової угоди.
Згідно з пунктом 4 Мирової угоди, Сторони домовились про те, що погашення ТОВ "Галнафта" суми заборгованості відбуватиметься кожного календарного кварталу відповідного року, починаючи з 01.01.2020 року, згідно з графіком, що визначений в пункті 4 мирової угоди.
ТОВ "Галнафта" частково виконало свої зобов'язання за умовами Мирової угоди, та з 30.09.2023 року було порушено графік зі сплати чергового платежу основної заборгованості та припинено в подальшому виконання передбаченого мировою угодою обов'язку з оплати грошових коштів згідно узгодженого графіку платежів.
Також, починаючи з 30.09.2023 року ТОВ "Галнафта" припинено сплату процентів передбачених пунктом 5 Мирової угоди, згідно узгодженого графіку.
Враховуючи прострочення строків погашення заборгованості згідно узгоджених графіків платежів це призвело до припинення узгодженого Мировою угодою графіку платежів та виникнення у ПАТ "Укрнафта" права вимоги до ТОВ "Галнафта" сплати всієї суми заборгованості по основному боргу в розмірі 488 132 859,02грн. та зі сплати процентів, розмір яких станом на 25.04.2024 року складав 308 455 248,77 грн., як те передбачено в пункті 6 Мирової угоди.
Враховуючи порушення виконання боржником умов Мирової угоди, Кредитор направив 06.05.2024 року на юридичну адресу боржника (адресу місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) вимогу про сплату всієї заборгованість з урахуванням процентів, 3% річних та індексу інфляції за мировою угодою від 26.03.2020 року у справі №922/2356/16, що затверджена ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2020 року по справі №922/2356/16.
З огляду на викладене у ТОВ "Галнафта" існує заборгованість перед ПАТ "Укрнафта" у розмірі 488 132 859,02 грн. основної суми заборгованості, на підставі якої кредитором подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою від 27.03.2025 у справі №904/2301/24 було встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017 по справі №904/7419/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" на користь Спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" основний борг у сумі 27 252 840,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 240 000,00 грн.
На виконання зазначеного вище рішення судом видано наказ 25.09.2017 року.
Наказ у справі № 904/7419/17 від 25.09.2017 року неодноразово пред'являвся на стягнення у Відділи примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Міністерства юстиції.
За результатами розгляду заяв Товариства, державними виконавцями відкрито виконавчі провадження із присвоєнням в "Автоматизованій системі виконавчого провадження" відповідних номерів, а саме: ВП №59506540 від 10.07.2019 року, №61126932 від 06.02.2020 року, №67712053 від 02.12.2021 року та №72253925 від 19.07.2023 року.
За час перебування виконавчого документа на примусовому виконанні погашення заборгованості не відбувалось, у зв'язку з чим заборгованість за рішенням суду складає суму 27 492 840,00 грн.
Отже, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 встановлено, що в період з 10.07.2019 ТОВ «Галнафта» не мало можливості погасити заборгованість перед Спільним підприємством "Каштан Петролеум ЛТД", а виконавець не виявив активів, за рахунок яких можна було б погасити заборгованість.
Ухвалою від 27.03.2025 в справі 904/2301/24 було встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017 у справі №922/757/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" на користь Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариства з обмеженою відповідальністю) 40 600 822,03 грн. основного боргу та 240 000,00грн. витрати зі сплати судового збору.
На виконання вищевказаного рішення, судом було видано наказ від 15.05.2017 у справі №922/757/17, який неодноразово пред'являвся до виконання у Відділи примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Міністерства юстиції.
За результатами розгляду заяв стягувача, державними виконавцями відкривались виконавчі провадження із присвоєнням в "Автоматизованій системі виконавчого провадження" відповідних номерів, а саме: ВП №59584237 від 19.07.2019 року, №61126884 від 06.02.2020 року та №67359314 від 04.11.2021 року.
За час перебування виконавчого документу на примусовому виконані погашення заборгованості не відбувалось, у зв'язку з чим заборгованість за рішенням суду складає суму 40 840 822,03грн.
Отже, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 №904/2301/24 встановлено, що в період з 10.07.2019 ТОВ «Галнафта» не мало можливості погасити заборгованість перед Спільним підприємством "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД", а виконавець не виявив активів за рахунок яких можна було б погасити заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі №904/2301/24 встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 29.09.2015 року у справі №914/2682/15, позовні вимоги ПАТ "Укртранснафта" задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ "Галнафта" пеню у розмірі 598 082,19 грн., 3% річних у розмірі 71 769,86 грн., інфляційні нарахування у розмірі 349 280,00 грн. та судовий збір у розмірі 20 382,64 грн.
На виконання вищевказаного рішення, судом було видано наказ від 25.11.2024 у справі №914/2682/15.
За результатом перебування виконавчого документа на виконанні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), стягнення грошових коштів на рахунок кредитора не відбулось, а тому загальний розмір заборгованості за рішенням суду Господарського суду Львівської області від 29.09.2015 року у справі №914/2682/15 становить 1 039 514, 69 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.09.2015 року у справі №914/2683/15, позовні вимоги ПАТ "Укртранснафта" задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ "Галнафта" пеню у розмірі 600 013,83 грн., 3% річних у розмірі 72 001,66 грн., інфляційні нарахування у розмірі 333 721,98 грн. та судовий збір у розмірі 20 114,75 грн.
На виконання зазначеного вище рішення, судом було видано наказ від 01.12.2015 у справі №914/2683/15.
За результатом перебування виконавчого документа на виконанні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) стягнення грошових коштів на рахунок кредитора не відбулось, загальний розмір заборгованості за рішенням Господарського суду Львівської області від 22.09.2015 року у справі №914/2683/15 становить 1 025 852,22 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2015 року у справі №914/2684/15 позовні вимоги ПАТ "Укртранснафта" задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ "Галнафта" пеню у розмірі 599 794,52 грн., 3% річних у розмірі 71 975, 34 грн., інфляційні нарахування у розмірі 333 600, 00грн. та судовий збір у розмірі 20 107, 40грн.
На виконання зазначеного вище рішення, судом було видано наказ від 28.12.2015 у справі №914/2684/15.
За результатом перебування виконавчого документа на виконанні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) стягнення грошових коштів на рахунок кредитора не відбулось, тому загальний розмір заборгованості за рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2015 року у справі №914/2684/15 становить 1 025 477,26грн.
Таким чином, грошові вимоги AT "Укртранснафта" до ТОВ "Галнафта" за рішеннями Господарського суду Львівської області від 29.09.2015 у справі №914/2682/15, від 22.09.2015 року у справі №914/2683/15, від 05.10.2015 у справі №914/2684/15 становлять загальну суму 3 090 844,17 грн.
Тобто, ухвалою суду Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 Дніпропетровської області у справі №904/2301/24, встановлено, що з 2015 року ТОВ «Галнафта» не мало можливості погасити заборгованість перед ПАТ «Укртранснафта», а виконавець не виявив активів за рахунок яких можна було б погасити заборгованість.
За викладених обставин, ліквідатор ТОВ «Галнафта» вказує про доведеність факту перевищення зобов'язань боржника над активами з 2015 року по даний час, а також про доведеність факту наявності чотирьох кредиторів відповідно до ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024, 27.03.2025 та 15.05.2025 у справі №904/2301/24, які набрали законної сили.
Поряд з цим, з огляду на положення ч. 6 ст. 34 КУзПБ, ліквідатор зазначає, що місячний строк для виконання обов'язку органу правління ТОВ «Галнафта» для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутства слід відраховувати з 21.10.2019 (з моменту введення в дію КУзПБ) та останнім днем для виконання даного обов'язку було 21.11.2019.
При цьому, ліквідатор зазначає, що наведений обов'язок як і порушення щодо його невиконання фактично є триваючим, адже щоразу коли органи виконавчої служби відкривали виконавчі провадження посадові особи банкрута усвідомлювали неплатоспроможність ТОВ «Галнафта», однак з дня введення в дію КУзПБ (21.10.2019) по дату порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Галнафта» (24.12.2024) посадовими особами банкрута не було виконано обов'язку щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника та, в результаті, відкриття провадження у справі про банкрутство №904/2301/24 відбулося лише 24.12.2024 року за заявою ініціюючого кредитора Публічного акціонерного товариства «Укрнафта».
Враховуючи те, що станом на 21.10.2019 та до моменту винесення постанови про визнання ТОВ «Галнафта» банкрутом керівником ТОВ «Галнафта» був Алєксєєв-Каперсак Сергій Сергійович, який не звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у місячний строк з дня виникнення такого обов'язку, чим порушено вимоги ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
Разом з тим, ліквідатор зазначає про відсутність зі сторони директора ТОВ «Галнафта» Алєксєєв-Каперсака С.С. активних дій, спрямованих на співпрацю з арбітражним керуючим як в ході процедури розпорядження майном та ліквідації боржника, а також ігнорування вимог арбітражного керуючого щодо передачі відповідної документації та ухвали суд про його зобов'язання вчинити відповідні дії та передати документи.
За викладених обставин, ліквідатор вказує, що директором ТОВ «Галнафта» Алєксєєвим-Каперсаком Сергієм Сергійовичем, який був обізнаний з фінансовим станом ТОВ «Галнафта», не подано заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Галнафта» у місячний строк з дня виникнення такого обов'язку, чим порушено покладені на нього зобов'язання ч.6 ст.34 КУзПБ, тому з огляду на те, що загальний розмір визнаних судом кредиторських вимог у справі №904/2301/24 про банкрутство ТОВ «Галнафта» станом на дату звернення до суду з даним позовом становить 1 949 656 142, 06 грн., ліквідатор звернувся до суду з позовом про визнання порушеними органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника; покладення на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта"; стягнення суми 1 949 656 142, 06 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд зазначає наступне.
За змістом положень частини четвертої статті 50, частини другої статті 75 Закону України "Про господарські товариства", попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов'язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб'єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.
Суб'єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов'язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - КУзПБ у межах покладення на цих суб'єктів за правилами цього Кодексу солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство.
За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті КУзПБ, якщо керівник (а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX - органи управління боржника) допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання щодо порушення керівником боржника (згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX - органами управління боржника) зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (зазначених осіб).
Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника.
Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 14.09.2021 у справі №902/1023/19, від 30.03.2023 у справі №910/13909/20, від 20.07.2023 у справі №924/408/21).
Зазначене дає підстави для висновку про те, що застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов'язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов'язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).
При цьому, задоволення кредитором або кредиторами своїх вимог за рахунок солідарної відповідальності керівника та/або органів управління боржника, тобто інших осіб, ніж боржник, не призводить до зміни розміру або складу ліквідаційної маси боржника у бік зменшення активів, за рахунок яких підлягають задоволенню кредиторські вимоги, а навпаки, має наслідком зменшення сукупного розміру кредиторських вимог і, як наслідок, більш ефективне задоволення таких кредиторських вимог.
Беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю під час здійснення процедур банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
Суд зазначає, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.
Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний Суд звертає увагу, що закон визначає суб'єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 №2971-IX, суб'єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності, є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.
Визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 №2971-IX - членів органів управління боржника) суб'єктом солідарної відповідальності узгоджується з положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов'язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов'язку.
За змістом положень частини шостої статті 34 КУзПБ порушення, яке є умовою покладення солідарної відповідальності, є допущене керівником боржника (а з 20.03.2023 - органами управління боржника) порушення місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Такими іншими випадками можна б було вважати, зокрема, визначений законом припис частини третьої статті 110 ЦК України - якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Верховний Суд зауважує, що загроза неплатоспроможності боржника і визначається недостатньою вартістю майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів. Тому для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов'язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Момент виникнення такого обов'язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об'єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
Своєчасне, з дотриманням вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є запорукою раціонального та справедливого розподілення активів боржника, якого за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника виявилося недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Належне (об'єктивне) визначення загрози неплатоспроможності боржника дає змогу уникнути як необґрунтованого відкриття за заявою боржника провадження у справі про банкрутство (з виключенням відповідного суб'єкта господарювання із звичайного господарського обороту), так і порушення прав кредиторів через несвоєчасне ініціювання боржником такої справи, приховання неплатоспроможності боржника тощо.
Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку. При цьому зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.
Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов'язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов'язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов'язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов'язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.
При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами. Також доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.
Якщо звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов'язання перед кредиторами) або якщо внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились/не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов'язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), - Суд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника.
За змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов'язань боржника до суб'єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником/органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.
Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб'єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора/кредиторів.
Отже, стягнення коштів із керівника/члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси. При цьому Суд враховує, що арбітражний керуючий, діючи від імені боржника і захищаючи його інтереси, опосередковано діє і в інтересах кредиторів, оскільки кошти, стягнуті на користь боржника, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Тому відповідно до тлумачення виразу "подальше звернення кредиторів своїх вимог" у частині шостій статті 34 КУзПБ цю норму слід розуміти у тому числі і як звернення боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Алєксєєв-Каперсак Сергій Сергійович перебуває на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" з 05.05.2017.
За змістом зведеної фінансової звітності ТОВ "Галнафта" (ЄДРПОУ суб'єкта 3445428) за 2014-2016 роки станом на 2016 рік оборотні активи ТОВ «Галнафта» становили 1 242 546, 00 тис. грн., в той час як розмір зобов'язань ТОВ «Галнафта» становив 1 440 004, 00 тис. грн., що свідчить про наявність, станом на 31.12.2016, ознак неплатоспроможності ТОВ «Галнафта».
Поряд з цим, за змістом інформації, наданої ГУ ДПС у Дніпропетровській області, згідно з даними системи органів ДПС України остання фінансова звітність ТОВ «Галнафта» подана 03.05.2017 за І кв. 2017 року, за період 2020-2024 років ТОВ «Галнафта» не подавало звітність до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що не заперечується відповідачем.
Разом з тим, господарський суд звертає увагу, що судовими рішенням встановленого факт наявності у ТОВ "Галнафта" грошових зобов'язань перед кредиторами.
Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 29.09.2015 року у справі №914/2682/15, позовні вимоги ПАТ "Укртранснафта" задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ "Галнафта" пеню у розмірі 598 082,19грн., 3% річних у розмірі 71 769,86 грн., інфляційні нарахування у розмірі 349 280,00 грн. та судовий збір у розмірі 20 382,64 грн. На виконання зазначеного вище рішення, судом було видано наказ від 25.11.2024 у справі №914/2682/15.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.09.2015 року у справі №914/2683/15, позовні вимоги ПАТ "Укртранснафта" задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ "Галнафта" пеню у розмірі 600 013,83грн., 3% річних у розмірі 72 001,66грн., інфляційні нарахування у розмірі 333 721,98 грн. та судовий збір у розмірі 20 114,75 грн. На виконання зазначеного вище рішення, судом було видано наказ від 01.12.2015 у справі №914/2683/15.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2015 року у справі №914/2684/15 позовні вимоги ПАТ "Укртранснафта" задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ "Галнафта" пеню у розмірі 599 794, 52 грн., 3% річних у розмірі 71 975, 34 грн., інфляційні нарахування у розмірі 333 600, 00 грн. та судовий збір у розмірі 20 107, 40 грн. На виконання зазначеного вище рішення, судом було видано наказ від 28.12.2015 у справі №914/2684/15.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2017 року у справі №922/2356/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (код ЄДРПОУ 34454281, адреса: 61001, м. Харків, просп. Московський, 111) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390, адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) заборгованість в сумі 1 320 887 340, 80 грн. та судовий збір в сумі 206 700,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017 по справі №904/7419/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, 23; ідентифікаційний код 34454281) на користь Спільного підприємства "Каштан Петролеум ЛТД" (м. Київ, пр. Несторівський, 3/5; ідентифікаційний код 23703371), основний борг у сумі 27 252 840,00грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 240 000,00грн. На виконання зазначеного вище рішення судом видано наказ 25.09.2017 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017 у справі №922/757/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (61001, м. Харків, проспект Московський, 111, код ЄДРПОУ 34454281) на користь Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариства з обмеженою відповідальністю) суму 40 600 822,03 грн. основного боргу та 240 000,00 грн. витрати зі сплати судового збору. На виконання зазначеного вище рішення, судом було видано наказ від 15.05.2017 у справі №922/757/17.
За викладених обставин, станом на час ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2017 року у справі №922/2356/16, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" вже були невиконані грошові зобов'язання перед кредиторами відповідно до судових рішень, які набрали законно сили, зокрема, рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2015 року у справі №914/2682/15, рішення Господарського суду Львівської області від 22.09.2015 року у справі №914/2683/15, рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2015 року у справі №914/2684/15.
Отже, саме з 11.01.2017 документально підтверджено та не спростовується матеріалами справи факт настання строку, коли керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" стало відомо про наявність обставин неплатоспроможності, тобто коли розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищив вартість активів боржника, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду директора боржника починаючи з 05.05.2017, тобто, ознаки неплатоспроможності виникли у боржника до того моменту, коли ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора боржника.
Між тим, діючий на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладав обов'язок звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на боржника, а не на керівника боржника, однак не містив приписів щодо місячного строку для такого звернення, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (ч.5 ст.11 та ст.95 цього Закону) передбачав, солідарну відповідальність, але за інше порушення - у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 6 ст.95 цього Закону).
Водночас вказаний Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.
Тобто в Законі про банкрутство були відсутні положення щодо солідарної відповідальності керівника боржника у разі не звернення його до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.
Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).
Таким чином, загроза неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" мала місце до того, як ОСОБА_1 став директором боржника, а також те, що діючий на той момент Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містив приписів щодо місячного строку для звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою.
Аналогічний висновок щодо неможливості застосування частини шостої статті 34 КУзПБ до оцінки подій (обставин загрози неплатоспроможності), що мали місце до введення в дію КУзПБ, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №902/1023/19, від 09.03.2024 у справі №904/6900/20, від 27.11.2024 у справі №904/6740/20.
Наведене є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Щодо заперечень відповідача в частині виконання ним лише представницьких функцій директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" без реальної можливості впливати на його господарську діяльність, господарський суд зазначає наступне.
Відповідач, перебуваючи на посаді директора з 05.05.2017, зобов'язаний був діяти добросовісно та розумно в інтересах товариства. Якщо директор фактично не мав доступу до документів, то він мав вжити розумних та достатніх заходів щодо їх витребування і отримання доступу до них.
Тривале перебування на посаді без реального здійснення повноважень свідчить про прийняття на себе ризиків, пов'язаних із наслідками діяльності підприємства.
Солідарна відповідальність, передбачена ч. 6 ст. 34 КУзПБ, є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності керівника за порушення строків звернення до суду, що призвело до неможливості задоволення вимог кредиторів. Факт підписання документів або офіційне представництво інтересів ТОВ «Галнафта» підтверджує статус керівника, а отже, і його обов'язок аналізувати фінансовий стан боржника.
Таким чином, твердження відповідача про його виключно представницькі функції свідчить про намагання уникнути відповідальності та прямо суперечать засадам належного управління.
Такі заперечення не можуть бути покладені в основу судового рішення як підстава для відмови у задоволенні позову, оскільки формальне виконання обов'язків керівника, тобто свідоме самоусунення від належного виконання своїх обов'язків, не звільняє особу від відповідальності за наслідки такої бездіяльності.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" (49040, м.Дніпро, вул.Мукаша Салакунова, буд.23, ідентифікаційний номер юридичної особи 34454281) до керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Галнафта» (49040, м.Дніпро, вул.Мукаша Салакунова, буд.23, ідентифікаційний номер юридичної особи 34454281) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання порушеними органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника; покладення на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта" ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафта"; стягнення суми 1 949 656 142,06 грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 14.04.2026.
Суддя А.В. Суховаров