06.04.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4946/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Іванов О.Г., Мороз В.Ф.
при секретарі судового засідання Новіковій Д.О.
Представники сторін:
від позивача: КУШНІР ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ (власні засоби EasyCon) - представник ТОВ КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" самопредставництво- виписка з ЄДР
інші представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/4946/24 (суддя Панна С.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика перспективна, буд. 78, код ЄДРПОУ 42132581
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА",49000, м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734
про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі - ТОВ "КОЕК", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (далі - ТОВ ВКФ "Велта", відповідач) про стягнення заборгованості за використану електричну енергію в сумі 84 280 363,41 грн., 8 083 702,11 грн. інфляційних втрат, 3 475 224,80 грн. - 3% річних та судових витрат у розмірі 847 840,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив здійснення платежів за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 573 з Додатком № 2 комерційна пропозиція "Вільна ціна", що почали діяти з 01.01.2019 року. Відповідач допускав прострочення виконання своїх обов'язків щодо термінів оплати використаної електричної енергії у період з 2021- 2024 років, у зв'язку з чим позивач нарахував до стягнення 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 2.8 Додатку № 2 до Договору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 закрито провадження у справі № 904/4946/24 в частині стягнення основного боргу в розмірі 84 280 363,41 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору (борг сплачено відповідачем після подання позову). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (49000, м. Дніпро, вул. Глінки, буд. 7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78, код ЄДРПОУ 42132581) інфляційні втрати в розмірі 8 083 702,11 грн., 3 475 224,80 грн. - 3% річних, судовий збір у розмірі 116 279,99 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 573 (редакція діє з 01.01.2019 р.) з Додатком № 2 комерційна пропозиція "Вільна ціна". Суд встановив, що відповідач допустив заборгованість за використану електричну енергію за червень-вересень 2024 року на загальну суму 84 280 363,41 грн., яка була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, у зв'язку з чим провадження в цій частині закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд, перевіривши розрахунок позивача з урахуванням правових позицій Верховного Суду (постанови у справах № 905/21/19, № 904/3546/19, № 910/13071/19), дійшов висновку про його правомірність, арифметичну вірність та обґрунтованість, у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги в цій частині у повному обсязі. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 116 279,99 грн. покладено на відповідача.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі № 904/4946/24, в якій просить:
1) поновити строк на апеляційне оскарження;
2) прийняти апеляційну скаргу до розгляду;
3) скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "КОЕК" інфляційних втрат у розмірі 8 083 702,11 грн., 3% річних у розмірі 3 475 224,80 грн. та судового збору у розмірі 116 279,99 грн.;
4) постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі;
судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, позивачем не надано належних доказів, що підтверджують обсяги спожитої відповідачем електричної енергії за кожний окремий розрахунковий період. Відповідно до п. 2.3 Договору № 573 обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта приймання-передачі товарної продукції. Проте позивачем не надано до суду актів приймання-передавання товарної продукції за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року, у зв'язку з чим, на думку апелянта, неможливо встановити, яку саме кількість електроенергії було спожито відповідачем у кожен окремий розрахунковий період.
Апелянт зазначає, що надані позивачем акти приймання-передавання товарної продукції за червень-вересень 2024 року не є належними доказами, оскільки вони підписані неуповноваженою особою з боку відповідача. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ ВКФ "Велта" є Бродський Андрій Вікторович, тоді як акти підписані іншою особою. Апелянт посилається на ст. 92, 97, 99 Цивільного кодексу України, ст. 28, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Крім того, апелянт стверджує, що рахунки, надані позивачем, складені та підписані лише з боку позивача, не містять будь-якої інформації про їх отримання відповідачем та про згоду останнього із зазначеними в них сумами. Зазначені рахунки не підтверджуються актами приймання-передавання товарної продукції, а тому, на думку апелянта, не є належними доказами у розумінні ст. 76 ГПК України.
Апелянт також ставить під сумнів факт належного приєднання відповідача до Договору № 573, зазначаючи, що позивачем не надано до суду Додатку № 1 (заяви-приєднання), який відповідно до п. 13.1 Договору є необхідною умовою набрання Договором чинності. Згідно з п. 3.1 Договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком № 1 до Договору. Апелянт посилається на ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 2.1.2, 2.1.3, 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), ст. 634 Цивільного кодексу України, ч. 3, 6 ст. 179 Господарського кодексу України, а також на Додаток № 7 до ПРРЕЕ (Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»), стверджуючи, що відсутність підписаної заяви-приєднання ставить під сумнів посилання позивача на умови зазначеного Договору.
На підставі викладеного апелянт вважає, що позивачем не дотримано вимог ст. 73, 74, 76, 80, ч. 2 ст. 164 ГПК України щодо подання належних доказів, які підтверджують його вимоги, проте суд першої інстанції прийняв доводи позивача в повному обсязі, у зв'язку з чим прийняте оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ТОВ ВКФ "Велта" та вважає її такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на наступне:
Щодо доводів апелянта про відсутність заяви-приєднання до Договору, позивач зазначає, що відповідно до п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції. Водночас, якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та Правилами. Заява-приєднання подається споживачем лише у випадку приєднання до умов розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника комерційної пропозиції. На підставі зазначеного пункту ПРРЕЕ сторонами було укладено Договір у письмовому вигляді, що відповідає нормам ЦК та ГК України, де заява-приєднання до Договору не вимагається.
Позивач зазначає, що відповідач помилково посилається на ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 2.1.2 ПРРЕЕ, якими регулюються відносини між споживачем та оператором системи розподілу (ПрАТ «Кіровоградобленерго»), а також на ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, де мова йде про приєднання до умов публічного договору. Договір № 573 від 01.01.2019 року таким не являється, а Додаток № 7 до ПРРЕЕ «Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» регулює зовсім інші правовідносини та не має жодного відношення до предмету спору.
Щодо обсягів спожитої електричної енергії позивач зазначає, що відповідно до п. 4.1, 4.3, 4.5, 4.12, 4.13 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Обсяги використаної відповідачем електричної енергії були визначені у відповідності з Кодексом комерційного обліку та ПРРЕЕ і надані позивачу адміністратором комерційного обліку. Згідно з п. 8.6.8 Кодексу комерційного обліку відповідач як непобутовий споживач зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників, тобто відповідач не лише знає про обсяги, які він щомісячно споживає, а й зобов'язаний звітувати про кількість використаної електричної енергії. На письмовий запит позивача ПрАТ «Кіровоградобленерго» надало дані про кількість спожитої електричної енергії відповідачем, що підтверджується листом № 5575/05/14 від 19.12.2024 року.
Позивач наголошує, що на момент прийняття рішення (08.05.2025) відповідачем повністю проведено оплату основного боргу за використану електричну енергію в сумі 84 280 363,41 грн., що встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось відповідачем. При цьому оплати проведені з чітким зазначенням призначення платежу та конкретного номеру рахунка, що свідчить про визнання відповідачем своїх зобов'язань та погодження обсягів використаної електричної енергії.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивач зазначає, що в матеріалах справи та під час розгляду справи в суді першої інстанції не міститься жодної вказівки на незгоду відповідача з нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Відповідачем не наводиться жодної аргументованої обставини з вказаного питання в апеляційній скарзі. Згідно з ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті. Суд першої інстанції перевірив розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, визнав його арифметично вірним та обґрунтованим. Відповідач контррозрахунку не надав та арифметичну правильність вимоги не заперечив.
Позивач просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі № 904/4946/24 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ ВКФ "Велта" - без задоволення.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Мороз В.Ф., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/4946/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/4946/24 (суддя Панна С.П.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.
20.06.2025р. матеріали справи № 904/4946/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2025 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів доплати судового збору у сумі 208060,68 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2025, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/4946/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.03.2026 об 11:00 годин.
16.07.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
28.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.01.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено.
25.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2026 учасників справи сповіщено що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/4946/24 відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду зал судового засіданні № 511.
02.03.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2026 відкладено розгляд справи до 06.04.2026 на 12:00 год.
06.04.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
06.04.2026 в судовому засіданні був присутній представник ТОВ КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", інші представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Під час проведення судового засідання на території Дніпропетровської області сигнал повітряної тривоги оголошено не було, у зв'язку з чим колегія суддів висновує про відсутність підстав для висновку щодо наявності обставин, що перешкоджають здійсненню правосуддя та розгляду справи у визначений час.
Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи у судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду поданої заяви, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
06.04.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
У відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон), цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії з урахуванням інтересів споживачів.
Згідно ч. 6 ст. 59 Закону постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Стаття 4 Закону передбачає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Пунктом 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (далі Правила) визначено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається. При цьому, в частині другій п. 3.1.7 Правил зазначено, що на вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що між ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (постачальник) та ТОВ ВКФ "Велта" (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 573 (редакція діє з 01.01.2019 р.) з Додатком № 2 комерційна пропозиція "Вільна ціна".
Згідно п.2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п.п. 3) п. 4.7. Правил, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку.
Підпунктом 5 п. 5.5.5. Правил споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до п. 2.2. та п. 2.3. Договору Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Відповідачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Обсяг проданої Відповідачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підсисання Сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта приймання-передачі товарної продукції.
Згідно п. 3.1. Договору Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві- приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.
Відповідно п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору.
У пункті 5.2 Договору сторони зазначили, що спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є Додатком №2 до цього Договору. Для одного об'єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Відповідно до п. 5.3 Договору Інформація про діючу ціну/орієнтовну ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування, але не раніше дати затвердження Регулятором такої ціни/ складових такої ціни.
Відповідно до п. 13.1. Договору Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Термін дії даного Договору не може бути більшим за термін дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений Споживачем з Оператором системи розподілу.
Пунктом 2.1. Додатку № 2 передбачено, що оплата електроенергії здійснюється Споживачем ініціативно або на підставі рахунків, виставлених Постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у такі терміни:
- до 25 числа місяця, розрахункового місяця платіж у розмірі 10% вартості заявлених договірних величин постачання електроенергії в розрахунковому місяці;
- до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем платіж у розмірі 30% вартості фактично спожитого обсягу електричної енергії в розрахунковому місяці;
- до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем платіж у розмірі 30% вартості фактично спожитого обсягу електричної енергії в розрахунковому місяці;
- до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту в розрахунковому місяці.
Пунктом 2.2. Додатку № 2, передбачено, що по закінченню розрахункового місяця Постачальник, до 7 числа місяця наступного за розрахунковим, надає Споживачу остаточний рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період. Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
згідно пунктів 4.1,4.5 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Споживач, який купує електричну енергію відповідно до умов договору в електропостачальника, здійснює оплату за виставленим електропостачальником рахунком виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків.
Пунктами 4.12, 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку). На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО (адміністратор комерційного обліку), ППКО (постачальник послуг комерційного обліку) та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
позивач та підтверджується матеріалами справи, станом на 06.11.2024 року Відповідачем допущена заборгованість за 2024 року, а саме:
- в червні 2024 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 5 088 991 кВт год., на загальну суму 34 711 478,35 грн. з ПДВ згідно акту прийняття-передавання товарної продукції від 30.06.2024 року; Відповідачем частково проведено оплату за червень 2024 року в сумі 29 805 412,69 грн. з ПДВ.;
- в липні 2024 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 3 405 969 кВт год., на загальну суму 25 206 840,88 грн. з ПДВ згідно акту прийняття-передавання товарної продукції від 31.07.2024 року;
- в серпні 2024 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 3 957 499 кВт год., на загальну суму 29 619 078,11 грн. з ПДВ згідно акту прийняття-передавання товарної продукції від 31.08.2024 року;
- в вересні 2024 року Позивач поставив Відповідачу, а Відповідач прийняв та спожив електричну енергію в розмірі 3 454 766 кВт год., на загальну суму 24 548 378,76 грн. згідно акту прийняття-передавання товарної продукції від 30.09.2024 року.
Внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов'язань, ним було порушено умови Договору про постачання електричної енергії споживачу № 573 від 01.01.2019 року та допущено заборгованість за використану (куповану) електричну енергію на загальну суму 84 280 363,41 грн., яка станом на момент подачі позову не була сплачена.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
В судовому засіданні уповноважний представник апелянта в порядку частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України підтвердив в його розпоряджені доказів на підтвердження тієї обставини, що від'єднання належний приватному підприємству "Євроклімат Дніпро" нежитлових приміщень не призведе до зміни у технологічних показниках роботи внутрішньобудинкової системи опалення, яка належить до інженерної системи будинку як цілісного майнового комплексу і була запроектована і введена в дію відповідно до розрахункових показів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Оскільки за текстом апеляційної скарги , Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних , і , відповідно, в частині закриття провадження у справі в зв'язку із сплатою відповідачем основної заборгованості в розмірі 84 280 363,41грн. після звернення позивача до суду з даним позовом оспорюване рішення не оспорюється, твердження апеляційної скарги в частині того, що : « … Акти прийняття-передавання товарної продукції за червень - вересень 2024 року.
Зазначені Акти на думку Відповідача не є належними доказами, адже вони підписані неуповноваженою Стороною Відповідача
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно до ст. 97 Цивільного кодексу України Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями ст. 99 Цивільного кодексу України визначено, що Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.
Згідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Положеннями ч.1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до відомостей, які знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ ВКФ «Велта» є Бродський Андрій Вікторович.
В той же час окрім рахунків виставлених Позивачем Відповідачеві, Позивач не надає Актів прийняття-передавання товарної продукці за період з жовтня 2021 року по червень 2024 року, у зв'язку з чим не можливо встановити, яку саме кількість електроенергії будо спожито Відповідачем у кожен окремий розрахунковий період.
Також зазначені рахунки які надані Позивачем не містять бідь-якої інформації про їх отримання Відповідачем та про згоду останнього з зазначеними в них сумами.
Зазначені рахунки складені та підписані тільки зі сторони Позивача, вони не підтверджуються Актами прийняття-передавання товарної продукції, а тому на думку Відповідача не є належними доказами….» відхиляються колегією суддів як прояв суперечливої поведінки з боку апелянта, відповідача по справі.
З урахуванням відсутності контр розрахунку заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … Так належним доказом приєднання Відповідача до Договору № 573 є саме Додаток № 1 який має бути підписаний повноваженим представником Відповідача. Натомість Позивачем не надано до суду зазначеного додатку № 1 до Договору, що ставить під сумнів посилання Позивача на умови зазначеного Договору…
…Позивачем не дотримано зазначених вище вимог законодавства України тане надано належних доказів що підтверджують його вимоги проте судом прийняті доводи Позивача в повному обсязі у зв'язку з чим прийняте оскаржуване рішення…» відхиляються колегією суддів як такі, що побудовані на концепції негативного доказу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/4946/24, відповідно, без змін.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 208 060,68 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/4946/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2025 у справі №904/4946/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 208 060,68 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 14.04.2026
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя В.Ф. Мороз