13.04.2026 року м.Дніпро Справа № 912/1896/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Чередка А.Є.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Сокуренко Є.С.
від відповідача-1: Ковальчук Ю.М.
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
від приватного виконавця: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Фермерського господарства "Каскад Грейн"
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р.
(суддя Коваленко Н.М., м. Кропивницький, повний текст ухвали складено 10.12.2025 р.) прийняту за результатами розгляду скарги
Фермерського господарства "Каскад Грейн"
на дії та бездіяльність приватного виконавця,
визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною,
зупинення передачі майна на реалізацію
у справі
за позовом
Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк",
м. Київ
до відповідача -1
Фермерського господарства "Каскад Грейн",
с. Злинка, Кіровоградська обл.
до відповідача -2
гр. ОСОБА_1 ,
с. Злинка, Кіровоградська обл.
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні позивача
Міністерства фінансів України,
м. Київ
про стягнення 3 400 248,16 грн.,
за участю:
приватного виконавця Шмалько Олександра Олександровича
1. Короткий зміст позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2024 р. провадження у справі в частині стягнення 50 829,40 грн заборгованості закрито. Позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ФГ "Каскад Грейн" та гр. ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 570 085,30 грн та заборгованість за процентами у розмірі 209 248,16 грн. Стягнуто солідарно з ФГ "Каскад Грейн" та гр. ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1 570 085,30 грн. Стягнуто з ФГ "Каскад Грейн" на користь АТ КБ "Приватбанк" 20 096,51 грн судового збору. Стягнуто з гр. ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 20 096,52 грн. судового збору.
До господарського суду через систему "Електронний суд" від ФГ "Каскад Грейн" надійшла скарга на дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію, з вимогами:
1. Поновити строки на звернення до суду із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця Шмалько Олександра Олександровича, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію ( справа № 912/1896/24 ).
2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця Шмалько Олександра Олександровича щодо замовлення та проведення оцінки права оренди арештованих 26 земельних ділянок з кадастровими номерами 3523181600:02:000:1397, 3523181600:02:000:2057, 3523181600:02:000:1421, 3523181600:02:000:1697, 3523181600:02:000:1575, 3523181600:02:000:1700, 3523181600:02:000:1509, 3523181600:02:000:1406, 3523181600:02:000:1106, 3523181600:02:000:2408, 3523181600:02:000:1287, 3523181600:02:000:9025, 3523181600:02:000:1107, 3523181600:02:000:1553, 3523181600:02:000:1555, 3523181600:02:000:1507, 3523181600:02:000:1525, 3523181600:02:000:1508, 3523181600:02:000:0451, 3523181600:02:000:1050, 3523181600:02:000:0935, 3523181600:02:000:1276, 3523181600:02:000:1902, 3523181600:02:000:2407, 3523181600:02:000:1278, 3523181600:02:000:1111 у межах зведеного виконавчого провадження № 77561023 ( № 77560054, № 77560207 ).
3. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Шмалько Олександра Олександровича щодо непризначення рецензування 26 звітів про оцінку права оренди земельних ділянок ФГ “КАСКАД ГРЕЙН» з кадастровими номерами 3523181600:02:000:1397, 3523181600:02:000:2057, 3523181600:02:000:1421, 3523181600:02:000:1697, 3523181600:02:000:1575, 3523181600:02:000:1700, 3523181600:02:000:1509, 3523181600:02:000:1406, 3523181600:02:000:1106, 3523181600:02:000:2408, 3523181600:02:000:1287, 3523181600:02:000:9025, 3523181600:02:000:1107, 3523181600:02:000:1553, 3523181600:02:000:1555, 3523181600:02:000:1507, 3523181600:02:000:1525, 3523181600:02:000:1508, 3523181600:02:000:0451, 3523181600:02:000:1050, 3523181600:02:000:0935, 3523181600:02:000:1276, 3523181600:02:000:1902, 3523181600:02:000:2407, 3523181600:02:000:1278, 3523181600:02:000:1111 іншому суб'єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Визнати недійсною оцінку права оренди 26 земельних ділянок з кадастровими номерами 3523181600:02:000:1397, 3523181600:02:000:2057, 3523181600:02:000:1421, 3523181600:02:000:1697, 3523181600:02:000:1575, 3523181600:02:000:1700, 3523181600:02:000:1509, 3523181600:02:000:1406, 3523181600:02:000:1106, 3523181600:02:000:2408, 3523181600:02:000:1287, 3523181600:02:000:9025, 3523181600:02:000:1107, 3523181600:02:000:1553, 3523181600:02:000:1555, 3523181600:02:000:1507, 3523181600:02:000:1525, 3523181600:02:000:1508, 3523181600:02:000:0451, 3523181600:02:000:1050, 3523181600:02:000:0935, 3523181600:02:000:1276, 3523181600:02:000:1902, 3523181600:02:000:2407, 3523181600:02:000:1278, 3523181б00:02:000:1111, проведену суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством “АЖІО.» станом на 25.08.2025 р. у межах процедури зведеного виконавчого провадження 77561023 (№ 77560054, № 77560207 ).
5. Зупинити передачу права оренди 26 земельних ділянок з кадастровими номерами 352З181600:02:000:1397, 3523181600:02:000:2057, 3523181600:02:000:1421, 3523181600:02:000:1697, 3523181600:02:000:1575, 3523181600:02:000:1700, 3523181600:02:000:1509, 3523181600:02:000:1406, 3523181600:02:000:1106, 3523181600:02:000:2408, 3523181600:02:000:1287, 3523181600:02:000:9025, 3523181600:02:000:1107, 3523181600:02:000:1553, 3523181600:02:000:1555, 3523181600:02:000:1507, 3523181600:02:000:1525, 3523181600:02:000:1508, 3523181600:02:000:0451, 3523181600:02:000:1050, 3523181600:02:000:0935, 3523181600:02:000:1276, 3523181600:02:000:1902, 3523181600:02:000:2407, 3523181600:02:000:1278, 3523181б00:02:000:1111 на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні № 77561023 ( №77560054, № 77560207 ) до набрання законної сили судовим рішенням за поданою скаргою.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/1896/24 у задоволенні скарги ФГ "Каскад Грейн" на дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Фермерське господарство "Каскад Грейн", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/1896/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Фермерського господарства "Каскад Грейн" на дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, прийнятою з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та з грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Водночас, на думку Скаржника, ухвала про відмову у задоволенні скарги фактично скасовує легально визначене право сторони виконавчого провадження на оскарження результатів визначення вартості майна у судовому порядку відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі № 308/12150/16-ц зазначено, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків як Стягувачу, так і Боржнику. Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 р. у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 р. у справі № 308/12150/16-ц, вказано, що визначення вартості майна Боржника є процесуальною дією виконавця, тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
При цьому Скаржник зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі сформовано два прямо протилежні висновки. Зокрема, суд навів перелік підстав, за яких звіт про оцінку майна може бути визнаний недійсним ( висновок оцінювача складений з порушенням вимог пунктів 50, 51 Національного стандарту № 1; звіт складений з порушенням ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; рецензування спростувало результати звіту; оцінювачем не здійснено фактичний огляд майна ), з посиланням на постанови Верховного Суду від 14.08.2019 р. у справі № 766/7365/17, від 16.12.2019 р. у справі № 211/2171/15, від 01.10.2020 р. у справі № 2-2394/10, від 15.10.2020 р. у справі № 917/628/17, однак дійшов протилежного висновку про відмову у задоволенні скарги, незважаючи на те, що зазначені підстави, на думку Апелянта, мають місце у даному випадку.
Апелянт стверджує, що судом повністю проігноровані та не перевірені доводи Скаржника про нездійснення оцінювачем особистого огляду об'єкта оцінки, що не відповідає вимогам п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та є підставою для визнання недійсними звітів про оцінку.
Скаржник наголошує на тому, що суд визнав часткову обґрунтованість вимоги скарги щодо непризначення рецензування станом на дату звернення до суду, однак відмовив у задоволенні скарги, пославшись на те, що після подання скарги Приватний виконавець уклав договір на рецензування. На думку Апелянта, судовий контроль за діями Виконавця не може перетворюватися на фіксацію «покращень» після подання скарги, оскільки це стимулює ігнорування прав сторін до моменту звернення до суду, нівелює превентивну функцію судового контролю та порушує принцип правової визначеності.
Апелянт стверджує, що суд ухилився від оцінки істотних доводів Скаржника, прямо зазначивши в ухвалі, що інші доводи Скаржника не оцінює. Між тим, на думку Апелянта, саме ці доводи становлять ядро спору та підтверджують системний характер порушень, зокрема: порушення строків складання та подання звітів; відсутність огляду земельних ділянок; використання непридатних об'єктів порівняння; ігнорування фактичних результатів торгів у межах тієї ж громади; помилкове визначення електронного майданчика реалізації; використання застарілих та нечинних нормативних актів; не попередження оцінювача про кримінальну відповідальність; конфлікт інтересів між Оцінювачем і Стягувачем. Відмову суду від аналізу цих доводів, Апелянт кваліфікує як пряме порушення ст. 86 ГПК України та принципу повного й всебічного дослідження обставин справи.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції використав та поклав в основу ухвали докази, які не надавались сторонами, а саме - наказ Фонду державного майна України № 1617 від 30.09.2025 р. «Про переоформлення кваліфікаційних свідоцтв ( документів ) оцінювачів». Зазначений наказ не подавався жодною зі сторін, не був долучений до матеріалів справи, не досліджувався у судовому засіданні та не був предметом обговорення між учасниками справи. На думку Апелянта, використання судом цього наказу є самостійним збиранням доказів, що прямо заборонено у господарському процесі та порушує принципи змагальності ( ст. 13 ГПК України ), диспозитивності та процесуальної рівності сторін, а також вимоги ст. 73, 74, 86 та 236 ГПК України.
Апелянт також зазначає, що судом взагалі не надано оцінку вимогам та обґрунтуванням Скаржника щодо необхідності зупинення передачі права оренди 26 земельних ділянок на реалізацію. Апелянт посилається на ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що оскарження результатів оцінки не зупиняє передачу майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом, а також на ст. 136, 137, 138 ГПК України щодо заходів забезпечення. Апелянт обґрунтовує необхідність зупинення ризиком невідновної шкоди ( передача майна на реалізацію та подальший продаж третій особі створює безповоротні наслідки ), очевидними ознаками небезпідставності вимог ( методичні помилки, відхилення від Національних стандартів оцінки, ігнорування ринкових даних, порушення процедури ), а також принципом пропорційності та балансу інтересів.
5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти задоволення апеляційної скарги ФГ "Каскад Грейн" в повному обсязі та вважає її безпідставною, а оскаржувану ухвалу - обґрунтованою, мотивованою і законною.
Щодо доводів Апелянта про непроведення оцінювачем огляду об'єкта оцінки, Стягувач зазначає, що пунктами 50 - 53 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна, а відповідно до пункту 56 цього стандарту, за наявності вихідних даних, істотних відомостей про об'єкт оцінки, зокрема вихідних даних про його правовий статус, відомостей про склад, технічні та інші характеристики, зафіксованих у письмовій, електронній формах, у фотоматеріалах, оцінювач має право здійснити оцінку без особистого огляду. Стягувач звертає увагу, що об'єктом оцінки були майнові права ( речові права ), а саме право оренди земельних ділянок, а не самі земельні ділянки, тому фактично неможливо провести особистий огляд саме права оренди, і непроведення огляду не могло вплинути на результати оцінки. Стягувач посилається на постанови Верховного Суду від 27.08.2020 р. у справі № 295/11078/14-ц та від 03.02.2021 р. у справі № 442/6491/17, відповідно до яких відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
Щодо доводів Апелянта про непроведення приватним виконавцем рецензування, Стягувач зазначає, що обов'язкове призначення рецензування Виконавцем визначено лише у випадку, передбаченому абзацом третім ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", тобто коли Стягувачем виступає Банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Оскільки АТ КБ "Приватбанк" не є таким банком, посилання Апелянта на обов'язок приватного виконавця призначити рецензування є безпідставним. Стягувач посилається на постанови Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 826/6706/18, від 03.02.2021 р. у справі № 442/649/17, від 08.11.2023 р. у справі № 761/38243/21, від 01.05.2024 р. у справі № 569/24240/21. Стягувач також зазначає, що Приватний виконавець не відмовляв Боржнику у проведенні рецензування, а навпаки вжив відповідних заходів: 18.11.2025 р. звернувся до Громадської організації "Всеукраїнська спілка оцінювачів землі", а 25.11.2025 р. було укладено відповідний договір. Боржник не довів належними та допустимими доказами, що вартість майна є заниженою порівняно з ринковою.
Щодо доводів Апелянта про використання судом доказів, які не надавались сторонами, Стягувач зазначає, що обставини щодо анулювання сертифіката оцінювача Кононенко Т.Б. не були підставою скарги, а вказані Скаржником лише у додаткових поясненнях від 02.12.2025 р. Крім того, за змістом ч. 7 ст. 82 ГПК України суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт ( сторінку ) з метою встановлення та фіксування їх змісту, а інформація щодо наказу ФДМУ від 30.09.2025 р. є загальнодоступною.
Щодо доводів Скаржника про необхідність зупинення передачі майна на реалізацію, Стягувач зазначає, що нормами ГПК України не передбачено можливості забезпечення судом скарги на рішення, дії чи бездіяльність Виконавця шляхом зупинення передачі нерухомого майна на реалізацію, а звернення до суду з метою оскарження оцінки не зупиняє передачу майна на реалізацію згідно з ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження". Стягувач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі № 904/7326/17 та постанову Верховного Суду від 22.04.2020 р. у справі № 641/7824/18.
Міністерство фінансів України подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає апеляційну скаргу безпідставною, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. - законною та обґрунтованою.
Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу Міністерство фінансів України зазначає, що посилання Скаржника на абзац другий та третій ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" як на підставу для обов'язкового призначення рецензування є помилковим, оскільки АТ КБ "Приватбанк" не є банком, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідно, Приватний виконавець не зобов'язаний був призначати рецензування 26 звітів іншому суб'єкту оціночної діяльності з переліку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Міністерство посилається на постанови Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 826/6706/18, від 03.02.2021 р. у справі № 442/649/17, від 08.11.2023 р. у справі № 761/38243/21, від 01.05.2024 р. у справі № 569/24240/21. Міністерство також зазначає, що в інших випадках Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає обов'язку Приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, а Приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій діяв в межах наданих йому повноважень, у порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством України.
Гр. ОСОБА_1 ( Відповідач -2 ) не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2025 р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/1896/24.
Матеріали справи № 912/1896/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Каскад Грейн" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/1896/24 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 05.03.2026 р..
Від представника Фермерського господарства "Каскад Грейн" надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
02.03.2026 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Кощеєва І.М. на лікарняному, розгляд справи, призначеної на 05.03.2026 р. не відбувся.
У зв'язку із усуненням обставин, пов'язаних з неможливістю проведення судового засідання 05.03.2026 р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2026 р. розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/1896/24 призначено в судове засідання на 13.04.2026 р. Судове засідання з представником Фермерського господарства "Каскад Грейн" вирішено провести в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Відповідач-2, Третя особа та приватний виконавець не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідача-2, Третьої особи та приватного виконавця.
У судовому засіданні 13.04.2026 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.10.2024 р. провадження у справі в частині стягнення 50 829,40 грн заборгованості закрито. Позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ФГ "Каскад Грейн" та гр. ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 570 085,30 грн та заборгованість за процентами у розмірі 209 248,16 грн. Стягнуто солідарно з ФГ "Каскад Грейн" та гр. ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1 570 085,30 грн. Стягнуто з ФГ "Каскад Грейн" на користь АТ КБ "Приватбанк" 20 096,51 грн судового збору. Стягнуто з гр. ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 20 096,52 грн. судового збору.
13.11.2025 р. до господарського суду через систему "Електронний суд" від ФГ "Каскад Грейн" надійшла скарга №б/н від 13.11.2025 р. на дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію, з вимогами:
1. Поновити строки на звернення до суду із скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця Шмалько Олександра Олександровича, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію (справа №912/1896/24).
2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця Шмалько Олександра Олександровича щодо замовлення та проведення оцінки права оренди арештованих 26 земельних ділянок з кадастровими номерами 352З181600:02:000:1397, 3523181600:02:000:2057, 3523181600:02:000:1421, 3523181600:02:000:1697, 3523181600:02:000:1575, 3523181600:02:000:1700, 3523181600:02:000:1509, 3523181600:02:000:1406, 3523181600:02:000:1106, 3523181600:02:000:2408, 3523181600:02:000:1287, 3523181600:02:000:9025, 3523181600:02:000:1107, 3523181600:02:000:1553, 3523181600:02:000:1555, 3523181600:02:000:1507, 3523181600:02:000:1525, 3523181600:02:000:1508, 3523181600:02:000:0451, 3523181600:02:000:1050, 3523181600:02:000:0935, 3523181600:02:000:1276, 3523181600:02:000:1902, 3523181600:02:000:2407, 3523181600:02:000:1278, 3523181б00:02:000:1111 у межах зведеного виконавчого провадження 77561023 (№77560054, №77560207).
3. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Шмалько Олександра Олександровича щодо непризначення рецензування 26 звітів про оцінку права оренди земельних ділянок ФГ “КАСКАД ГРЕЙН» з кадастровими номерами 352З181600:02:000:1397, 3523181600:02:000:2057, 3523181600:02:000:1421, 3523181600:02:000:1697, 3523181600:02:000:1575, 3523181600:02:000:1700, 3523181600:02:000:1509, 3523181600:02:000:1406, 3523181600:02:000:1106, 3523181600:02:000:2408, 3523181600:02:000:1287, 3523181600:02:000:9025, 3523181600:02:000:1107, 3523181600:02:000:1553, 3523181600:02:000:1555, 3523181600:02:000:1507, 3523181600:02:000:1525, 3523181600:02:000:1508, 3523181600:02:000:0451, 3523181600:02:000:1050, 3523181600:02:000:0935, 3523181600:02:000:1276, 3523181600:02:000:1902, 3523181600:02:000:2407, 3523181600:02:000:1278, 3523181б00:02:000:1111 іншому суб'єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Визнати недійсною оцінку права оренди 26 земельних ділянок з кадастровими номерами 3523181600:02:000:1397, 3523181600:02:000:2057, 3523181600:02:000:1421, 3523181600:02:000:1697, 3523181600:02:000:1575, 3523181600:02:000:1700, 3523181600:02:000:1509, 3523181600:02:000:1406, 3523181600:02:000:1106, 3523181600:02:000:2408, 3523181600:02:000:1287, 3523181600:02:000:9025, 3523181600:02:000:1107, 3523181600:02:000:1553, 3523181600:02:000:1555, 3523181600:02:000:1507, 3523181600:02:000:1525, 3523181600:02:000:1508, 3523181600:02:000:0451, 3523181600:02:000:1050, 3523181600:02:000:0935, 3523181600:02:000:1276, 3523181600:02:000:1902, 3523181600:02:000:2407, 3523181600:02:000:1278, 3523181б00:02:000:1111, проведену суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством “АЖІО» станом на 25.08.2025 р. у межах процедури зведеного виконавчого провадження 77561023 ( №77560054, № 77560207 ).
5. Зупинити передачу права оренди 26 земельних ділянок з кадастровими номерами 352З181600:02:000:1397, 3523181600:02:000:2057, 3523181600:02:000:1421, 3523181600:02:000:1697, 3523181600:02:000:1575, 3523181600:02:000:1700, 3523181600:02:000:1509, 3523181600:02:000:1406, 3523181600:02:000:1106, 3523181600:02:000:2408, 3523181600:02:000:1287, 3523181600:02:000:9025, 3523181600:02:000:1107, 3523181600:02:000:1553, 3523181600:02:000:1555, 3523181600:02:000:1507, 3523181600:02:000:1525, 3523181600:02:000:1508, 3523181600:02:000:0451, 3523181600:02:000:1050, 3523181600:02:000:0935, 3523181600:02:000:1276, 3523181600:02:000:1902, 3523181600:02:000:2407, 3523181600:02:000:1278, 3523181б00:02:000:1111 на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні № 77561023 ( № 77560054, № 77560207 ) до набрання законної сили судовим рішенням за поданою скаргою.
Скарга ФГ "Каскад Грейн" на дії та бездіяльність приватного виконавця обґрунтована тим, що станом на 06.11.2025 р. згідно інформації, наявної у Автоматизованій системі виконавчого провадження, приватним виконавцем не винесено постанову про призначення рецензування 26 звітів про оцінку права оренди земельних ділянок ФГ “КАСКАД ГРЕЙН» іншому суб'єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Приватним виконавцем не вживались будь-які заходи, спрямовані на визначення вартості майна Боржника - права оренди 26 ділянок за взаємною згодою сторін виконавчого провадження та протиправно, без погодження з усіма учасниками виконавчого провадження, винесено постанову від 25.08.2025 р. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП “АЖІО» для надання експертної оцінки ринкової вартості права оренди 26 земельних ділянок. Крім того, Приватним виконавцем порушено порядок замовлення та проведення оцінки права оренди арештованих земельних ділянок: як вказує приватний виконавець у своєму листі - жодних дій спрямованих на опис та арешт права оренди 26 земельних ділянок боржника - ФГ "Каскад грейн" не проводилось. Постанова про опис та арешт майна ( коштів ) Боржника складена 10.07.2025 р., Приватним виконавцем двічі приймались постанови про арешт права оренди земельних ділянок, при цьому перший раз - 10.07.2025 р. на 26 земельних ділянок, а другий раз -12.09.2025 р. на 25 земельних ділянок. Приватним виконавцем без проведення належної перевірки інформації, зазначеної у звітах наданих оцінювачем та без врахуванням законодавчих вимог прийнято надані оцінювачем звіти та взято їх за основу при встановленні ринкової вартості права оренди арештованих земельних ділянок ( оцінювачем критично порушено строки надання письмових звітів виконавцю ). Всупереч наявності в межах Кіровоградської області більше 30 оцінювачів, що мають відповідні сертифікати видані Фондом державного майна України, Приватним виконавцем за заявою Стягувача призначено оцінювача ПП “АЖІО», місцезнаходження якого є м. Черкаси. Всупереч поданому 03.11.2025 р. представником ФГ “Каскад грейн» клопотанню про призначення рецензування звітів про оцінку майна, Приватним виконавцем станом на 06.11.2025 р. жодних процесуальних документів прийнято не було. Крім того, ФГ “КАСКАД ГРЕЙН» не погоджується з результатами визначення вартості всіх перелічених майнових прав, вважає їх критично заниженими, а оцінку незаконною, з обґрунтуванням такої позиції. У додаткових поясненнях у справі Скаржника крім іншого, також було зазначено, що на підставі протоколу Екзаменаційної комісії № 121 від 02.07.2020 р. позбавлено (анульовано) ОСОБА_2 спеціалізації 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них" з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №1569, виданого 03.07.2004 р. Фондом державного майна України та ПВНЗ "Міжнародний інститут бізнесу".
Ухвалою від 14.11.2025 р. Господарський суд Кіровоградської області клопотання ФГ "Каскад Грейн" про поновлення строку на подання скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію задовольнив. Поновив ФГ "Каскад Грейн" строк для подання скарги. Скаргу №б/н від 13.11.2025 ФГ "Каскад Грейн" на дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію призначив до розгляду в засідання.
До господарського суду від приватного виконавця Шмалька О. О. надійшов відзив на скаргу з вимогою відмовити у повному обсязі у задоволенні скарги ФГ "Каскад Грейн" на дії та бездіяльність приватного виконавця Шмалька О.О. про визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, з обґрунтуванням підстав такої позиції. До вказаного відзиву було додано завірену копію матеріалів зведеного виконавчого провадження № 77561023.
Згідно із ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/1896/24 відмовлено у задоволенні скарги ФГ "Каскад Грейн" на дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності висновки, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі № 914/881/17 та постанову Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі № 168/828/16-ц. Суд зазначив, що рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки майна. Суд констатував, що вимога скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності Приватного виконавця щодо непризначення рецензування станом на дату звернення зі скаргою була частково обґрунтованою, проте не з підстав порушення вимог ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", а у зв'язку з позбавленням Боржника права на спростування результатів оцінки шляхом рецензування. Водночас суд встановив, що 12.11.2025 р. Приватний виконавець повідомив представника Скаржника про направлення запиту щодо рецензування, 18.11.2025 р. звернувся до Громадської організації "Всеукраїнська спілка оцінювачів землі", а 25.11.2025 р. було укладено відповідний договір, у зв'язку з чим суд констатував відсутність станом на 08.12.2025 р. ознак бездіяльності Приватного виконавця. Решту доводів Скаржника щодо недійсності оцінки суд не оцінював, зазначивши, що критичний розгляд звітів здійснюється виключно при їх рецензуванні. Суд також послався на наказ Фонду державного майна України № 1617 від 30.09.2025 р., яким підтверджено наявність у оцінювача Кононенко Т.Б. відповідних кваліфікаційних свідоцтв, та дійшов загального висновку, що дії чи бездіяльність приватного виконавця Шмалька О. О. вчинені згідно із законом, в межах його повноважень, а права ФГ "Каскад Грейн" під час примусового виконання судового рішення не порушені.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача -1, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду попередньої інстанції, якою відмовлено у задоволені скарги Фермерського господарства "Каскад Грейн" ( Боржника ) на дії та бездіяльність приватного виконавця, визнання оцінки права оренди земельних ділянок незаконною, зупинення передачі майна на реалізацію.
Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності / відсутності підстав для задоволення скарги на дії приватного виконавця.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У ст. 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби ( державних виконавців ) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження") та зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з пунктом 15 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець приймає постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться у постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності (частини перша-третя статті 20 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частинами першою-третьою, п'ятою ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 р. у справі № 821/197/18/4440/16 ( провадження № 11-1200апп18 ), від 12.06.2019 р. у справі № 308/12150/16 ( провадження № 14-187цс19 ), зробила висновок, що визначення вартості майна Боржника є процесуальною дією державного виконавця ( незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії ) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності ( ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Відповідно до частин 1, 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
За положеннями ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ об'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Національний стандарт № 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу ( пропонування ) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Згідно з п. 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
У пунктах 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт № 2 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна ( нерухомості ) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Згідно з п. 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки.
У п. 51 Національного стандарту № 1 передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з п. 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
Згідно з частиною 4 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.
У ст. 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною другою цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Враховуючи викладене, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання ( зокрема недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна ) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності ( ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Подібні за змістом висновки висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18), а також у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі № 168/828/16 ( провадження № 61-21793св18 ), від 07.02.2024 р. у справі № 607/12426/18 ( провадження № 61-4767св23 ), від 10.09.2024 р. у справі № 754/10703/22 ( провадження № 61-9923св24 ).
Апелянт зазначає, що оцінювачем не здійснено фактичний огляд майна за його місцем знаходження (порушенням вимог пунктів 50, 51 Національного стандарту № 1).
Водночас, пунктами 50 - 53 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна, зокрема, передбачено необхідність ознайомлення оцінювачем з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.
Пунктом 52 Національного стандарту № 1 визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором на проведення оцінки майна.
Відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1, звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки ( у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки ), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
З огляду на зазначене, ознайомлення з об'єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої необхідної інформації, передбаченої пунктом 56 Національного стандарту №1 за наявності вихідних даних, істотних відомостей про об'єкт оцінки, зокрема вихідних даних про його правовий статус, відомостей про склад, технічні та інші характеристики тощо, зафіксовані у письмовій, електронній формах, у фотоматеріалах, надає право оцінювачу здійснити оцінку об'єкта оцінки без особистого огляду такого об'єкта.
Як вбачається з висновків щодо оцінки права оренди земельних ділянок, оцінювачем використовувались вихідні дані об'єктів оцінки, зокрема: Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; договорів оренди земельних ділянок, витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок тощо.
Окремо слід звернути увагу на те, що об'єктом оцінки були майнові права ( речові права ), а саме: право оренди земельних ділянок на підставі договорів оренди укладених з фізичними особами ( власниками земельних ділянок ), а не самі земельні ділянки.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 р. у справі № 643/19696/19 (провадження № 61-17805ск23) зазначив, що Боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт та оцінку належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед позикодавцем, у звіті оцінювача містяться дані про огляд суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки, у розділі "Припущення і обмежувальні умови" містяться застереження і припущення щодо використання результатів оцінки (у зв'язку з неповним оглядом об'єкта). Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що та обставина, що приватний виконавець здійснив опис, арешт та оцінку квартири без проникнення до неї, не є безумовною підставою для задоволення скарги, оскільки доступу приватного виконавця до квартири боржник не забезпечив, ухилявся від виконання судового рішення. При цьому відсутність даних про внутрішній огляд об'єкта оцінки не є безумовною підставою для визнання протиправними дій виконавця щодо оцінки майна боржника. За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні скарги, проте не врахував, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. Оскільки боржник під час розгляду його скарги в суді першої інстанції не надав належних доказів недостовірності звіту про оцінку майна, впливу недоліків проведення огляду об'єкта оцінки на результат такої оцінки, відсутні підстави для висновку про наявність порушеного права боржника, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні його скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Отже, вбачається, що фактично неможливо провести особистий огляд саме права оренди земельних ділянок, та непроведення особистого огляду не могло вплинути результати такої оцінки та на визначення вартості оцінюваного майна, з огляду на те, що об'єктом оцінки були майнові права (право оренди). При цьому, оцінювач володів достатніми вихідними даними для здійснення оцінки без особистого огляду такого об'єкта.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 р. у справі № 295/11078/14-ц, від 03.02.2021 р. у справі № 442/6491/17, відсутність даних про огляд об'єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку майна.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна ( акта оцінки майна ), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Тобто Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.
Водночас Закон України "Про виконавче провадження" не містить обов'язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності.
Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 826/6706/18 ( провадження № К/9901/59534/18), від 27.09.2020 р. у справі № 295/11078/14 ( провадження № 61-2646св19 ), від 11.03.2021 р. у справі № 755/6875/18 ( провадження № 61-8091св20 ), від 26.07.2021 р. у справі № 757/33710/14 ( провадження № 61-6879св21 ), від 01.10.2025 р. у справі № 459/3276/24 ( провадження № 61-10272св25 ).
Отже, приватний виконавець під час вчинення виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема під час визначення суб'єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна діяв у межах наданих йому повноважень, у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.
Водночас Боржник, ознайомившись зі звітами про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна. Тобто, не довів належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена в оспорюваному звіті, є заниженою порівняно з ринковою, а наведені Скаржником доводи є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна, у зв'язку з чим такі доводи не можуть бути взяті до уваги.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2025р. на адресу приватного виконавця від представника Боржника надійшло клопотання про проведення рецензування звітів про оцінку майна Боржника. Від представника Стягувача також надійшла заява у якій не заперечувалося проти проведення рецензування звітів про оцінку майна Боржника.
Також, як вбачається із відповіді приватного виконавця на клопотання Боржника про проведення рецензування звіту про оцінку майна, виконавець не відмовляв Боржнику у проведенні рецензування звіту оцінки майнових прав, а навпроти зазначив, що ним буде направлено запит до осіб, які мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна з метою проведення рецензування 26-ти звітів щодо вартості права оренди земельних ділянок.
18.11.2025р. Приватний виконавець звернувся до Громадської організації "Всеукраїнська спілка оцінювачів землі" з проханням укласти договір про рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. У такому зверненні перелічені 26-ть звітів про визначення ринкової вартості майнових прав (речових прав), права оренди земельних ділянок.
25.11.2025 р. Громадською організацією "Всеукраїнська спілка оцінювачів землі" та Приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком О.О. укладено Договір № 38/11-25 про проведення рецензування звіту про визначення ринкової вартості майнових прав ( речових прав ), а саме: право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Крім того, колегія суддів враховує те, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що його права чи свободи як Боржника були порушені діями Приватного виконавця щодо організації і проведення оцінки спірного майна в межах виконавчого провадження, що є самостійною підставою відмови у задоволенні його скарги в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
Схожі за змістом висновки у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 24.07.2024 р. у справі № 643/19696/19 ( провадження № 61-17805св23 ), від 01.10.2025 р. у справі № 459/3276/24 ( провадження № 61-10272св25 ).
Щодо доводів Апелянта на те, що суд першої інстанції використав та поклав в основу ухвали докази, які не надавались сторонами, а саме - наказ Фонду державного майна України № 1617 від 30.09.2025 р. «Про переоформлення кваліфікаційних свідоцтв (документів ) оцінювачів», колегія суддів зазначає наступне.
Публічна інформація Фонду державного майна, зокрема листи такої установи та рішення Екзаменаційної комісії стосовно оцінювача Кононенко Таїсії Борисівни свідчать про неодноразове анулювання її сертифіката суб'єкта оціночної діяльності не були підставою скарги, а були вказані Скаржником вже у додаткових письмових поясненнях.
Як зазначено судом першої інстнації, за наказом № 1617 від 30.09.2025 р. Фонду державного майна України "Про переоформлення кваліфікаційних свідоцтв (документів) оцінювачів", який набрав чинності з дня його видання, відповідно до частин другої та шостої статті 15 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про адміністративну процедуру", наказу Фонду державного майна України від 26.05.2025 р. № 765 "Деякі питання у сфері професійної оціночної діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.2025 р. за № 896/44302 та наказу Фонду державного майна України від 26.05.2025 р. № 766 "Про затвердження форми кваліфікаційного свідоцтва оцінювача", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.2025 р. за № 892/44298, враховуючи заяви оцінювачів про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та про внесення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, вказаних у додатку до цього наказу, з метою отримання оцінювачами кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів нового зразка, зокрема, наказано: 1. Переоформити кваліфікаційні свідоцтва (документи) оцінювачів, згідно з додатком до цього наказу, шляхом видачі кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів нового зразка за напрямами оцінки майна, визначеними частиною другою статті 15 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". 2. Видати кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів в електронній формі в день їх реєстрації, шляхом направлення на адреси електронної пошти оцінювачів, зазначених в заявах про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та про внесення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності. 3. Департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності внести відповідні зміни до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності та вжити заходів щодо оприлюднення цього наказу.
У додатку до такого наказу зазначено перелік оцінювачів, яким Фонд прийняв рішення переоформити кваліфікаційні свідоцтва (документи) оцінювачів. За п. 5 такого переліку вказано: Кононенко Таісія Борисівна; номер та дата видачі кваліфікаційного свідоцтва (документа) оцінювача на підставі якого оцінювач переоформлює кваліфікаційне свідоцтво: від 03.07.2004 МФ № 1569-1; від 03.07.2004 МФ № 1569-2; від 07.04.2012 МФ № 8279; від 22.04.2017 ЦМК№ 9; від 24.06.2017 ЦМК № 16; від 20.04.2019 МФ№ 54; від 04.07.2020 МФ № 60; від 25.09.2021 МФ № 80; від 22.01.2022 МФ № 7. (загальний доступ до такого наказу на офіційному сайті Фонду державного майна: https://www.spfu.gov.ua/ua/content/civil-access-data-normativno-pravovi-akti-akti-individualnoi-dii-krimvnutrishnoorganizacijnih--prijnyati-fondom- derzhavnogo-majna-ukraini.html).
Отже, місцевий господарський суд керуючись приписима ГПК Украіни і зокрема ч. 7 ст. 82 ГПК України, з власної ініціативи оглянув веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту, встановив, що як станом на 25.08.2025 р., так і на дату підписання оцінювачем Кононенко Т.В. 26-ти звітів оцінки права оренди земельних ділянок, така особа мала відповідні кваліфікаційні свідоцтва, і вказана обставина спростовувала твердження Скаржника щодо протилежного.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що дії чи бездіяльність приватного виконавця Шмалька О.О. вчинені згідно із законом, в межах повноважень приватного виконавця, а права ФГ "Каскад Грейн" під час примусового виконання судового рішення не порушені, тому правові підстави для визнання скарги обґрунтованою та задоволення її вимог відсутні.
Відсутність правових підстав для задоволення скарги ФГ "Каскад Грейн" на дії та бездіяльність приватного виконавця, свідчить про безпідставність вимоги Скаржника про зупинення передачі права оренди 26 земельних ділянок на реалізацію.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Каскад Грейн" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/1896/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.03.2026 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя А.Є. Чередко