25.03.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3385/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Прокурор: Риженко В.О. (в залі суду) - прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, посвідчення № 069939 від 01.03.2023
Представник відповідача: Касьяненко С.М. (в залі суду) - самопредставництво, голова Наглядової ради, паспорт серії НОМЕР_1 від 01.02.2013, вид. Покровським РВ
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації; Покровської селищної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 (повний текст рішення складено та підписано 15.10.2025, суддя Ярошенко В.І.) у справі № 904/3385/25
за позовом Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивачів:
1. Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, м.Дніпро
2. Покровської селищної ради, селище Покровське, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", смт.Просяна, Синельниківський район, Дніпропетровська область;
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, м. Дніпро, 49005, вул. Сімферопольська, 17-А
про припинення права постійного користування земельними ділянками та їх повернення
В червні 2025 Синельниківська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, Покровської селищної ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" в якому просить суд:
- припинити Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) право постійного користування земельною ділянкою площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 38297916);
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) повернути Покровській селищній раді (код ЄДРПОУ 04338492) земельну ділянку площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2174293712101);
- припинити Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) право постійного користування земельною ділянкою площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 38388388);
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) повернути Покровській селищній раді (код ЄДРПОУ 04338492) земельну ділянку площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2179056612242);
- припинити Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) право постійного користування земельною ділянкою площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 39148008);
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) повернути Покровській селищній раді (код ЄДРПОУ 04338492) земельну ділянку площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219645812000);
- припинити Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) право постійного користування земельною ділянкою площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 39148850);
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) повернути Покровській селищній раді (код ЄДРПОУ 04338492) земельну ділянку площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219683712242).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області розташовані земельні ділянки загальною площею 189,8 га, а саме: площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824; площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823; площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056; площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Право державної власності на вказані земельні ділянки, зареєстровано за державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано за ВАТ «Просянський ГЗК». За період користування спірною земельною ділянкою з 2022-2025 відповідачем не декларувався та не сплачувався земельний податок або інші платежі за користування зазначеними земельними ділянками до бюджету Покровської селищної ради. За результатами обстеження вищевказаних земельних ділянок Покровською селищною радою встановлено, що спірні земельні ділянки не використовуються ВАТ «Просянський ГЗК» для робіт, пов'язаних з користування надрами не використовуються. Прокурор вважає, що вищевказане свідчить про те, що спірні земельні ділянки, фактично не використовується ВАТ «Просянський ГЗК» за цільовим призначенням. Жодна діяльність вказаним підприємством на спірних земельних ділянках не здійснювалась та не здійснюється. Прокурор вказує на те, що перебування спірних земельних ділянок, у постійному користуванні ВАТ «Просянський ГЗК», яке за час користування такими земельними ділянками не сплачувало земельний податок, позбавляє Покровську селищну раду права на отримання до місцевого бюджету плати за використання такими земельними ділянками, а також перешкоджає їх отриманню у комунальну власність відповідно до вимог законодавства. Таким чином, наявні підстави для припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК» спірними земельними ділянками, які розташовані на території Покровською селищною радою та їх повернення в примусовому порядку.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у задоволенні позову Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивачів Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, Покровської селищної ради до Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" про:
- припинення Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» права постійного користування земельною ділянкою площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» повернути Покровській селищній раді земельну ділянку площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- припинення Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» права постійного користування земельною ділянкою площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» повернути Покровській селищній раді земельну ділянку площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- припинення Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» права постійного користування земельною ділянкою площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» повернути Покровській селищній раді земельну ділянку площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- припинення Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» право постійного користування земельною ділянкою площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» повернути Покровській селищній раді земельну ділянку площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття судового рішення, перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації; Покровської селищної ради, звернувся через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду; скасувати рішення суду від 06.10.2025; постановити нове рішення, яким позовну заяву - задовольнити у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської прокуратури сплачений судовий збір; розгляд справи здійснювати за участі Дніпропетровської обласної прокуратури.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі № 904/3385/25 ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Суд першої інстанції, як зазначає скаржник, дійшов правильного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави. Це зумовлено тим, що уповноважені органи - Дніпропетровська обласна державна адміністрація (обласна військова адміністрація) та Покровська селищна рада - всупереч своїм повноваженням не вжили жодних заходів для припинення права постійного користування земельними ділянками, незважаючи на тривалу та систематичну несплату земельного податку. Звернення прокурора до суду було єдиним ефективним способом захисту інтересів держави.
Водночас, всупереч цьому висновку, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи відмову, суд послався на те, що повноваження щодо прийняття рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками належать виключно вищезазначеним органам (обласній державній адміністрації та селищній раді), а не суду. Прокурор наголошує, що така позиція є внутрішньо суперечливою та нелогічною: з одного боку, суд визнав бездіяльність цих органів і, як наслідок, наявність підстав для звернення прокурора, а з іншого - саме цю бездіяльність поклав в основу відмови у позові, фактично позбавивши прокуратуру можливості захистити порушені інтереси держави в судовому порядку.
Крім того, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що невикористання земельної ділянки не є самостійною підставою для припинення права користування, та відмежував це поняття від використання землі не за цільовим призначенням. Прокурор звертає увагу, що позов ґрунтувався не на факті невикористання або нецільового використання земельних ділянок, а на іншій, чітко визначеній законом підставі - систематичній несплаті земельного податку (пункт «д» статті 141 Земельного кодексу України). Факт такої несплати за 2022-2025 роки підтверджений матеріалами справи та не заперечувався судом.
На думку апелянта, суд першої інстанції проігнорував цю ключову обставину - тривале безоплатне користування ВАТ «Просянський ГЗК» земельними ділянками загальною площею 189,8 га з кадастровими номерами 1224287800:01:001:0824 (114,3082 га), 1224287800:01:001:0823 (3,6918 га), 1224255100:03:001:0056 (23,4 га) та 1224255100:03:001:0057 (48,4 га). Внаслідок цього місцевим бюджетом Покровської селищної територіальної громади лише за 2024 рік та 6 місяців 2025 року недоотримано щонайменше 26 097 500 грн. При цьому заборгованість із земельного податку, за даними контролюючого органу, станом на 01.05.2025 становила 1 844 268,61 грн (включно з пенею). Прокурор наголошує, що фактична сума несплати за весь період користування з 2000 року є значно більшою.
Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не застосував належним чином положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які регламентують підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави, а також не врахував висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 26.04.2022 у справі № 738/663/20. Натомість суд застосував правові висновки у справах, фактичні обставини та суб'єктний склад яких не є аналогічними обставинам справи № 904/3385/25.
З огляду на викладене, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3385/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Синельниківської окружної прокуратури в повному обсязі.
Згідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/3385/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/3385/25.
17.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної господарської справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації; Покровської селищної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3385/25. Розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 25.03.2026 о 11 год. 20 хв.
03.12.2025 від представника ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" до ЦАГС надійшов відзив. Відповідач вважає апеляційну скаргу прокурора безпідставною та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Насамперед, ВАТ «Просянський ГЗК» спростовує твердження прокурора про те, що суд першої інстанції нібито відмовив у позові через бездіяльність уповноважених органів. Так, суд відмовив у позові через недоведеність та безпідставність самих позовних вимог, оскільки прокурор не зміг належним чином обґрунтувати ані предмет спору, ані склад учасників, ані належного позивача, якому слід повернути земельні ділянки.
Відповідач звертає увагу, що під час підготовчого засідання суд першої інстанції ставив прокурору конкретні запитання, зокрема: Хто є власником спірних земельних ділянок? Кому саме їх слід повернути (Дніпропетровській ОДА чи Покровській селищній раді)? Чи знаходиться на ділянках нерухоме майно та кому воно належить? Хто є фактичним користувачем, а також чому прокурор не взяв пояснення від позивачів про причини неприйняття ними рішення про припинення права користування? Прокурор не надав відповіді на жодне з цих запитань, обмежившись посиланням на наявність державних актів та доказів несплати податку.
Ключовим аргументом відповідача є посилання на сталу практику Верховного Суду (зокрема, постанови у справах № 924/689/17, № 922/3334/16, № 926/1150/17, № 909/108/19, № 921/99/18, № 924/856/20, № 738/663/20, № 904/2674/22, № 907/883/22 та інших), згідно з якою припинення права постійного користування земельною ділянкою на підставі систематичної несплати земельного податку (пункт «д» статті 141 Земельного кодексу України) здійснюється за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а не в судовому порядку. Перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку, визначений статтею 143 Земельного кодексу України, є вичерпним і не включає систематичну несплату земельного податку. Тому прокурор обрав неефективний спосіб захисту.
Окремо відповідач наголошує на проблемі визначення належного позивача. Спірні земельні ділянки перебувають у державній власності, право власності на них зареєстроване за Дніпропетровською ОДА. Водночас прокурор просить повернути ділянки Покровській селищній раді (або Маломихайлівській сільській раді), яка не є власником і не зареєструвала право комунальної власності в установленому порядку. Це робить позовні вимоги невизначеними та такими, що суперечать закону.
Щодо фактичного використання земельних ділянок відповідач зазначає, що з 2008 року все нерухоме майно на цих ділянках перейшло до ТОВ «Проско Ресурси», а з 2009 року спеціальні дозволи на користування надрами (ліцензії № 4921 та № 4922) отримало саме ТОВ «Проско Ресурси», яке фактично видобуває каолін та глину. Відповідач не має можливості використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням з незалежних від нього причин, що відповідно до статті 762 ЦК України звільняє його від плати. Крім того, саме ТОВ «Проско Ресурси» як правонаступник отримало всі сукупні валові активи відповідача ще у 2008 році.
Відповідач також звертає увагу, що прокурор не заявляв вимог про відшкодування матеріальної шкоди, обмежившись лише вимогою про припинення права користування та повернення ділянок. Такий спосіб захисту є неефективним, оскільки не відновлює майнових інтересів держави.
У підсумку, відповідач наголошує, що суд першої інстанції діяв у межах своїх повноважень, забезпечив повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, а прокурор не виконав вимог суду щодо надання пояснень та доказів. За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга - безпідставною.
24.03.2026 від представника Дніпропетровської обласної державної адміністрації- обласної військової адміністрації/позивача 1 до ЦАГС надійшла заява про проведення судового засідання засідання 25.03.2026 (всі подальші судові засідання) за відсутності учасника справи, зокрема, облдержадміністрації - через значне навантаження судовими справами, за наявними у справі матеріалами.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачами 1, 2 не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджають перегляду рішення суду першої інстанції.
25.03.2026 позивач 2/Покровська селищна рада наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача 2.
У судовому засіданні 25.03.2026 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення, нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор зазначає, що на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області розташовані земельні ділянки загальною площею 189,8 га, а саме - площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.01 - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Згідно даних Державного земельного кадастру обмеження щодо використання вищезазначених земельних ділянок - відсутні.
29.10.2000 ВАТ «Просянський ГЗК» на підставі рішення 7 сесії XXIII скликання Орлівської сільської ради № 44 від 22.10.1999 видано державний акт серії II-ДП №004529 на право постійного користування землею площею 128,000 га.
В подальшому, шляхом поділу із вказаної земельної ділянки утворено наступні земельні ділянки - площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824.
Крім цього встановлено, що 28.11.2000 ВАТ «Просянський ГЗК» на підставі рішення 12 сесії XXIII скликання Покровської селищної ради від 06.04.1990 видано державний акт серії II-ДП № 004530 на право постійного користування землею площею 88,70 га.
В подальшому, шляхом поділу із вказаної земельної ділянки утворено наступні земельні ділянки - площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056.
Земельні ділянки - площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057 сформовані на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та зареєстровані в Державному земельному кадастрі 21.10.2019.
Згідно даних з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно Синельниківською окружною прокуратурою встановлено, що 03.09.2020 в реєстрі зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2174293712101.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2020 за ВАТ «Просянський ГЗК» державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. Номер запису про інше речове право 38297916.
03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2179056612242.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2020 за ВАТ «Просянський ГЗК» державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. Номер запису про інше речове право 38388388.
Крім того, 03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219645812000.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ВАТ «Просянський ГЗК» 03.09.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. Номер запису про інше речове право 39148008.
Також, 03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219683712242.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2020 за ВАТ «Просянський ГЗК» державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. Номер запису про інше речове право 39148850.
Виконавчий комітет Покровської селищної ради листом № 839/0/2-25 від 04.04.2025 за результатами розгляду листа № 65/1-276ВИХ-25 від 24.03.2025 повідомив прокуратуру, що рішень стосовно віднесення ВАТ «Просянський ГЗК» до підприємств, які звільняються від сплати земельного податку Покровською селищною радою не приймалось.
Земельний податок або інші платежі за користування зазначеними земельними ділянками до бюджету Покровської селищної ради від ВАТ «Просянський ГЗК» за період 2022-2025 років не надходили.
Листами Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 37392/5/04-36-04-02-11 від 12.08.2024, 25713/5/04-36-04-05-11 від 29.05.2025 за результатами розгляду листів № 65/1-2105ВИХ-24 від 15.07.2024 та № 65/1-1537ВИХ-25 від 12.05.2025, прокуратуру повідомлено, що упродовж 2022-2025 років податкові декларації з плати за землю за вказані земельні ділянки ВАТ «Просянський ГЗК» не надавались, земельний податок не сплачувався.
Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу станом на 01.05.2025 за ВАТ «Просянський ГЗК» по Покровській ОТГ облікована заборгованість із земельного податку з юридичних осіб у сумі 1 844 268,61 грн., у тому числі 210 933,21 грн. - залишок несплаченої пені.
Також повідомлено, що за неподання податкових декларацій з плати за землю на 2022-2025 роки до ВАТ «Просянський ГЗК» у відповідності до вимог ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції.
Крім того, податковим органом повідомлено, що по ВАТ «Просянський ГЗК» ГУ ДПС у Дніпропетровській області вживається комплекс заходів щодо погашення податкового боргу, передбачений чинним законодавством України, а саме: відповідно до статті 95 Податкового кодексу України за позовами контролюючого органу винесено 8 рішень щодо стягнення з банківських рахунків боржника коштів за податковим боргом на загальну суму 6,041,5 тис. грн. Згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 160/11295/20 частково задоволено позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ВАТ «Просянський ГЗК» та стягнуто з рахунків останнього у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3 496 194, 30 грн.
Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації листом № 2-4109/0/261-24 від 05.11.2024 за результатами розгляду листа № 65/1-1280ВИХ-24 від 02.10.2024 надав інформацію про те, що за даними системи електронного документообігу «ДОК ПРОФ», згідно з переліком вхідної кореспонденції з земельних питань, починаючи з 2007 року звернень від ВАТ «Просянський ГЗК» щодо припинення права постійного користування земельними ділянками - не ідентифіковано.
Департамент економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації листом від 03.06.2025 за вих. № 2405/0/31-25 за результатами розгляду листа № 65/1- 1517ВИХ-25 від 09.05.2025, повідомив, що за інформацією управління діловодства і контролю апарату облдержадміністрації, згідно даних СЕДО «ДОК ПРОФ», починаючи з 2018 року станом на 02.06.2025 вхідної кореспонденції (листів, звернень, заяв тощо) від ВАТ «Просянський гірничо-збагачувальний комбінат» - не ідентифіковано.
Листом № 839/0/2-25 від 04.04.2025 виконавчий комітет Покровської селищної ради за результатами розгляду листа № 65/1-276ВИХ-25 від 24.03.2025 повідомив окружну прокуратуру про те, що упродовж 2022-2024 років земельний податок або інші платежі до бюджету Покровської селищної територіальної громади від ВАТ «Просянський ГЗК» не надходили. Податковий борг по сплаті земельного податку перед селищною радою станом на 27.03.2025 складає 1 843,3 тис. грн. Технічна документація з нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок з 01.01.2022 по теперішній час на затвердження до селищної ради не надавалась.
Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у ВАТ «Просянський ГЗК» відсутнє інше (крім вищевказаних земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні) будь-яке нерухоме майно на праві власності або користування.
21.04.2025 за результатом обстеження вищевказаних земельних ділянок Покровською селищною радою встановлено, що спірні земельні ділянки ВАТ «Просянський ГЗК» для робіт, пов'язаних з користування надрами не використовуються. Вказане свідчить про те, що вказані земельні ділянки фактично не використовуються за цільовим призначенням.
З огляду на зазначене, прокурор звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що перебування спірних земельних ділянок, у постійному користуванні ВАТ «Просянський ГЗК», яке за час користування такими земельними ділянками не сплачувало земельний податок, позбавляє Покровську селищну раду права на отримання до місцевого бюджету плати за використання такими земельними ділянками, а також перешкоджає їх отриманню у комунальну власність відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, наявні підстави для припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК» спірними земельними ділянками, які розташовані на території Покровською селищною радою та їх повернення в примусовому порядку, що і стало підставою звернення до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виснував, що прокуратурою належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Прокурор обґрунтовував позов систематичною несплатою відповідачем земельного податку за користування чотирма земельними ділянками загальною площею 189,8 га, що є підставою для припинення права постійного користування згідно з пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України.
Однак, здійснивши системний аналіз статей 141, 143 та 144 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а не в судовому порядку. Перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку, визначений статтею 143 Земельного кодексу України, є вичерпним і не включає систематичну несплату земельного податку. Цей правовий висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема у справах № 924/689/17 та № 924/856/20.
Крім того, суд встановив, що прокурор визначив двох позивачів: Дніпропетровську ОДА та Покровську селищну раду. Однак право власності на спірні земельні ділянки зареєстроване за Дніпропетровською ОДА, а Покровська селищна рада не здійснила реєстрацію права комунальної власності, тому у суду відсутні законні підстави передавати ділянки особі, яка не є їх власником.
Суд погодився з аргументами прокурора про систематичну несплату відповідачем земельного податку протягом 2022-2025 років, однак зазначив, що невикористання земельної ділянки не є самостійною підставою для припинення права користування згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України. Поняття "невикористання" та "використання не за цільовим призначенням" є різними за правовою природою, і лише останнє передбачає позбавлення права користування.
Оскільки сторонами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження інших обставин, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у цій справі, виходив з наступного.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Уповноваженими суб'єктами у спірних правовідносинах є Дніпропетровська обласна державна адміністрація (як розпорядник земель державної власності) та Покровська селищна рада (як орган, в інтересах якого прокурор просить повернути земельні ділянки). Однак ці органи самостійно не вжили жодних заходів для припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК» та повернення земельних ділянок, незважаючи на тривалу систематичну несплату земельного податку.
На підтвердження бездіяльності уповноважених органів прокурор надав докази листування: звернення до Дніпропетровської ОДА (листи № 65/1-1280ВИХ-24 від 02.10.2024 та № 65/1-1517ВИХ-25 від 09.05.2025), у відповідь на які адміністрація не повідомила про вжиття позовних заходів; звернення до Покровської селищної ради (листи № 65/1-276ВИХ-25 від 24.03.2025 та № 65/1-524ВИХ-25 від 06.06.2025), яка повідомила, що заходів реагування не вживала і намірів їх вживати не має.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 10.08.2021 у справі № 923/833/20) неодноразово зазначав, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про порушення інтересів держави, кваліфікується як бездіяльність, а прокурор виконує субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Таким чином, звернення прокурора до суду є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважені органи самостійно не звернулися до суду з відповідним позовом, а інтереси держави (зокрема, наповнення місцевого бюджету та раціональне використання земель) залишаються порушеними. Прокурором належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у порядку статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Предмет позову у цій справі є предмет позову є матеріально-правова вимога про примусове припинення права постійного користування землею та повернення земельних ділянок (загальною площею 189,8 га (кадастрові номери: 1224287800:01:001:0824, 1224287800:01:001:0823, 1224255100:03:001:0056, 1224255100:03:001:0057) на підставі пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України (систематична несплата земельного податку).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, припинення правовідношення.
Земельний кодекс України визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України).
Підстави припинення права користування земельними ділянками наведено у статті 141 цього Кодексу.
Колегія суддів визнає правильним висновок суду першої інстанції про те, що прокурором не обґрунтовано належним чином заявлені позовні вимоги щодо припинення права постійного користування спірними земельними ділянками у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку.
Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Однак стаття 143 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік випадків примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Систематична несплата земельного податку не включена до цього переліку.
Положеннями статті 144 Земельного кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, який передбачає чотири стадії процедури припинення права користування земельними ділянками, а саме: виявлення порушення, виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень, звернення до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою, за результатами розгляду якого приймається рішення про припинення суб'єктивного права користування земельною ділянкою; оскарження землекористувачем рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою в судовому порядку.
З урахуванням системного аналізу змісту статей 141, 143, 144 Земельного кодексу України за наявності підстав, передбачених пунктом "д" статті 141 цього Кодексу, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 924/689/17, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не обґрунтовано належним чином заявлені позовні вимоги щодо припинення права постійного користування спірними земельними ділянками у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежного визначення позивача у справі.
Звертаючись з позовом до суду, прокурор визначив двох позивачів: Дніпропетровську обласну державну адміністрацію та Покровську селищну раду.
Відповідно до пункту 2 статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Частиною 1 статті 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відповідно до пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірні земельні ділянки загальною площею 189,8 га, а саме - площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057 зареєстровано за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією.
Вищевказані спірні земельні ділянки до теперішнього часу перебувають у державній власності та їх розпорядником є Дніпропетровська обласна державна адміністрація.
Однак, у разі припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК» земельні ділянки прокурор просить повернути Покровській селищній раді, яка не здійснила реєстрацію права комунальної власності на ці ділянки, а тому у суду відсутні законні підстави передавати спірні земельні ділянки особі, яка не є її власником.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невикористання земельної ділянки не є самостійною підставою припинення права користування нею.
Матеріалами справи встановлено, що за результатами обстеження від 21.04.2025 встановлено, що ВАТ «Просянський ГЗК» не використовує спірні земельні ділянки для робіт, пов'язаних із користуванням надрами, та жодної діяльності на них не здійснює.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Як доречно зазначено судом першої інстанції, з прийняттям у 2001 році Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002, законодавець змінив підхід до співвідношення змісту поняття "невикористання земельної ділянки" та "використання землі не за цільовим призначенням".
Так, у ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-XII) в статті 27 було передбачено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
Натомість ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III в статті 141 передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
Поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 918/119/21, від 29.09.2021 у справі № 911/2259/19, від 04.04.2019 у справі № 922/324/17, від 25.03.2020 у справі № 715/214/17-ц, від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19 та від 12.08.2021 у справі № 904/2166/20 (904/5835/20), від 07.02.2023 у справі № 922/672/21, від 17.07.2023 у справі № 640/9431/19.
Отже, за змістом приписів статті 141 ЗК України невикористання земельної ділянки не є самостійною підставою припинення права користування нею.
При цьому апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про систематичне порушення відповідачем сплати земельного податку протягом 2022-2025 років, що підтверджується листами Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 37392/5/04-36-04-02-11 від 12.08.2024 та № 25713/5/04-36-04-05-11 від 29.05.2025, згідно з якими податкові декларації з плати за землю за вказані земельні ділянки ВАТ «Просянський ГЗК» не надавались, земельний податок не сплачувався, та заборгованість станом на 01.05.2025 складає 1 844 268,61 грн, з яких 210 933,21 грн - несплачена пеня.
За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, судам слід ураховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.
Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у вищезазначеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 та від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.
Визначений в ст. 141 ЗК України перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Правові відносини у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України (тут і надалі ПК України, в редакції на час прийняття Оспорюваного рішення від 07.12.2021).
За змістом п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Землекористувачі земельних ділянок є платниками земельного податку, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні за змістом приписів п.п. 269.1.2. п. 269.1. ст. 269 ПК України, п.п. 270.1.1 п. 270.1. ст. 270 ПК України.
За змістом ст. 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 1.284 ст. 284 цього ж кодексу, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Так, відповідно до п. 4.4. та 4.5. ст. 4 Податкового кодексу України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. При встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.
Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.
З листа виконавчого комітету Покровської селищної ради № 839/0/2-25 від 04.04.2025 вбачається, що рішень, стосовно віднесення Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", відповідно до п. 4.4. ст. 4, п. 1 ст. 284 Податкового кодексу України та п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, до підприємств, які звільняються від сплати земельного податку Покровською селищною радою не приймалось.
Позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду (справи № 906/392/18, № 922/989/18) про неможливість позбавлення права користування землею поза межами підстав, визначених ст. 141 ЗК України, а також про обов'язковість дотримання цієї процедури.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, а обраний прокурором спосіб захисту не відповідає встановленому законом порядку припинення права постійного користування земельними ділянками у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність та безпідставність позовних вимог.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.
Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не виявлено, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3385/25, яке відповідає вимогам, встановленим ст. 236 ГПК України.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації; Покровської селищної ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3385/25- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/3385/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 14.04.2026.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін