Іменем України
22 січня 2026 року м. Кропивницький
справа № 391/166/24
провадження № 22-ц/4809/191/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.
з участю секретаря: Зайченко В.К.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Пономарьов Олег Валентинович;
третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області.
Розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2025 року, у складі головуючого судді Козюменської В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області про визначення місця проживання дитини, -
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області про визначення місця проживання дитини.
У серпні 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень позивача із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Просила затвердити графік зустрічей позивача із сином, наступним чином: відвозити за власний кошт матері ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця проживання позивача, у першу суботу кожного місяця терміном на два тижня в проміжку між 13.00 год до 17.00 год .
Забезпечити відеозв'язок через мережу інтернет засобами сучасного програмного забезпечення Zoom чи Viber (чи іншу за взаємною згодою), щодня від 20:00 год до 21:00 год.
Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Забезпечено позов шляхом затвердження графіку зустрічей позивача з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в першу суботу кожного місяця терміном на 1 тиждень, а також в третю суботу кожного місяця терміном на 1 тиждень за місцем проживання позивача.
В іншій частині заяву про забезпечення позову залишено без задоволення.
Адвокат Пономарьов О.В., який представляє інтереси ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвали суду.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача адвоката Пономарьова О.В., пояснення позивачки та її представника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує реальний спір, який виник із сімейних правовідносин та безпосередньо стосується реалізації батьківських прав і забезпечення права малолітньої дитини на спілкування з обома батьками.
Суд першої інстанції вважав доцільним забезпечити позов шляхом зобов'язання відповідача - батька малолітньої дитини, надати можливість матері безперешкодно спілкуватися, бачитися та спільно проводити час з малолітнім сином шляхом встановлення відповідного графіку зустрічей позивача з сином, визначивши графік: в першу суботу кожного місяця терміном на 1 тиждень, а також в третю суботу кожного місяця терміном на 1 тиждень за місцем проживання позивачки.
Суд першої інстанції вважав саме такий графік є доцільним з врахуванням тієї ситуації (в тому числі існуючі на даний час нетривалі та не часті побачення матері з дитиною), яка склалась на даний час.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що метою таких заходів є не вирішення спору по суті, а тимчасове врегулювання правовідносин між сторонами з метою збереження існуючого стану та недопущення порушення прав та інтересів дитини до ухвалення остаточного рішення у справі.
Суд врахував положення статей 149-150 ЦПК України, відповідно до яких забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду, а також зважив на те, що у справах, пов'язаних із вихованням дітей, зволікання у вирішенні питання про спілкування з одним із батьків може мати незворотні наслідки.
Оцінюючи співмірність заявлених заходів, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлення тимчасового порядку побачень і спілкування позивачки з дитиною в обмеженому часовому обсязі є заходами, які відповідають принципу балансу інтересів сторін, не вирішують спір по суті.
Перевіряючи такі висновки суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до положень ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені ст.150 ЦПК України, пункти 2, 3 частини першої якої, в тому числі, передбачають забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини повинен вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Частиною 3 ст. 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «M.S. проти України» від 11 липня 2017 року наголосив, що при визначенні найкращих інтересів дитини необхідно, з одного боку, зберігати її сімейні зв'язки, а з іншого - забезпечувати розвиток дитини у стабільному та безпечному середовищі. Аналогічні підходи послідовно застосовуються Верховним Судом у справах, пов'язаних із визначенням способу участі батьків у вихованні дитини.
Встановлено, що між сторонами склалися стосунки, які фактично позбавляють можливості позивача регулярно спілкуватися, бачитись із сином, приймати участь у його вихованні, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції в частині визначення графіку особистих зустрічей матері з дитиною, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Враховуючі, що дитина є малолітньою, тривалі зустрічі у межах забезпечення позову призводить до фактичного вирішення позовних вимог без всебічного та повного з'ясування обставин справи, без оцінки доказів у їх сукупності та без надання належної оцінки запереченням іншої сторони, що суперечить засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову у сформульований позивачкою спосіб, як такий, що не відповідає інтересам малолітньої дитини.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2025 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Л.Дуковський
Судді: Л.М. Дьомич
О.Л. Письменний