Провадження № 11-кп/803/756/26 Справа № 212/5270/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 квітня 2026 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на вирок Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 21 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні №12024041730000342, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, інвалідності не маючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, без зареєстрованого місця проживання, до моменту затримання проживавшого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Вироком Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 21 жовтня 2025 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Вирішено питання щодо початку строку відбування покарання; запобіжного заходу; зарахування в строк покарання попереднього ув?язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України; стягнення витрат за проведення судових експертиз; скасування арешт, накладеного на майно; застосування спеціальної конфікації та долі речових доказів.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_8 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу - канабіс та отримання у такий спосіб наживи, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 02.04.2024, у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, у невстановленої слідством особи, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, незаконно придбав з метою збуту, 11 сліп - пакетів з наркотичним засобом - канабіс, обіг якого заборонено, масою: 0,924 г., 0,411 г., 0,403 г., 0,425 г., 0,401 г., 0,805 г., 0,693 г., 0,802 г., 0,800 г., 0,796 г., 0,403 г., які він незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
Здійснюючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу - канабіс, 02.04.2024, о 12:37 годині, ОСОБА_8 , перебуваючи на ділянці місцевості поряд з будинком № 15 по вулиці Курчатова в Покровському районі міста Кривого Рогу, в ході оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_9 , який проводив оперативну закупку наркотичного засобу, наркотичний засіб - канабіс, що знаходився в сліп - пакеті та отримав від нього в якості оплати грошові кошти в сумі 120 гривень, купюрами номіналом: 100 гривень - УЧ8379291, 20 гривень - АП3614206, які раніше були оглянуті, помічені, та передані ОСОБА_9 для проведення оперативної закупки.
У той же день, 02.04.2024, о 12:47 годині, ОСОБА_9 , який проводив оперативну закупку, поблизу будівлі № 2а по вулиці Миколи Світальського, в Покровському районі міста Кривого Рогу, добровільно видав працівникам СКП ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області сліп - пакет, зі збутою йому ОСОБА_8 речовиною рослинного походження, масою 0,403 г., яка згідно висновку судової експертизи № СЕ-19/104-24/15162 від 24.04.2024, є наркотичним засобом - канабіс, обіг якого обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,228 г.
В подальшому, 02.04.2024 о 14:34 годині, ОСОБА_8 , був затриманий відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208 - 211, 213 КПК України працівниками ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в приміщенні під'їзду № 2 будинку № 15 по вулиці Курчатова в Покровському районі міста Кривого Рогу. В ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_8 , в присутності понятих, у останнього з правої кишені джинс, в які він був одягнений, було виявлено 1 (один) сліп - пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку судової експертизи № СЕ-19/104-24/14122-НЗПРАП від 03.04.2024 є наркотичним засобом - канабіс, обіг якого обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину в наданій на експертизу 0,924 г. речовини складає 0,810 г., яку ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав при собі з метою незаконного збуту.
Крім того, 02.04.2024 в період часу з 15:00 години до 15:10 години, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено 9 (дев'ять) сліп - пакетів з речовиною зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку судової експертизи № СЕ-19/104-24/15162 від 24.04.2024 є наркотичним засобом- канабіс, обіг якого обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину в наданій на експертизу 0,411 г., 0,403 г., 0,425 г., 0,401 г., 0,805 г., 0,693 г., 0,802 г., 0,800 г., 0,796 г., речовини складає 0,240 г., 0,226 г., 0,255 г., 0,223 г., 0,688 г., 0,564 г., 0,685 г., 0,681 г., 0,677 г., яку ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав з метою незаконного збуту.
Згідно висновку судової експертизи № СЕ-19/104-24/15162 від 24.04.2024 встановлено, що надані на експертизу речовини рослинного походження масою 0,924 г., вилучені у ОСОБА_8 , речовина масою 0,403 г. добровільно видана ОСОБА_9 , вилучена речовина під час обшуку масою: 0,411 г., 0, 403 г., 0,425 г., 0,401 г., 0,805 г., 0,693 г., 0,802 г., 0,800 г., 0,796 г., схожі між собою по виду та складу.
Дії ОСОБА_8 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, а також незаконний збут наркотичних засобів.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , поданій в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , просить вирок Покровського районного суду м. Кривого Рогу вiд 21 жовтня 2025 року вiдносно ОСОБА_10 змiнити в частинi призначення покарання. Призначити ОСОБА_11 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК Украiни, у виглядi позбавлення волi на строк 4 (чотири) роки. На пiдставi ст. 75 КК Украiни звiльнити ОСОБА_10 вiд вiдбування покарання з випробуванням, встановивши йому iспитовий строк тривалiстю 1 (один) piк. На пiдставiст.76 КК України покласти на ОСОБА_10 настyпнi обов'язки: перiодично з?являтися для реестрацii до уповноваженого органу з питань пробацii; повiдомляти уповноважений орган з питань пробацii про змiну мiсця проживання, роботи або навчання. Запобiжний захiд, застосований до обвинуваченого у виглядi тримання пiд вартою, скасувати та звiльнити ОСОБА_10 з-пiд варти негайно в залі сулу. В iншiй частинi залишити вирок суду без змiн.
В обгрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першоi iнстанцiї безпiдставно не визнав обставиною, що пом'якшуе покарання, щире каяття обвинуваченого, мотивуючи це тим, що ОСОБА_12 визнав свою вину лише наприкiнцi судового розгляду. Зауважує, що вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК Украiни щире каяття є обставиною, що пом'якшує покарання. Закон не пов'язує момент щирого каяття iз певною стадiєю кримiнального провадження.
Звертає увагу, що обвинувачений пiд час судового розгляду повнiстю визнав вину, щиро розкаявся, не заперечував обставин висунутого йому обвинувачення, висловив готовнiсть виправитись. Тому наявнi вci пiдстави для визнання щирого каяття пом?якшуючою обставиною.
Зазначає, що суд першоi iнстанцii у мотивувальнiй частинi вироку безпiдставно послався на те, що ОСОБА_12 ранiше притяryвався до кримiнальноi вiдповiдальностi за кримiнальнi прaвопорушення проти власностi, оскільки станом на 02.04.2024 року у вiдповiдностi до ст. 89 КК є ранiше не судимою особою.
Вважає, що суд дiйшов неправильного висновку про системний спосiб отримання наживи обвинуваченим вiд злочинної дiяльностi, зазначивши у вироку, що пiд час допиту в судi ОСОБА_12 . повiдомив про збут наркотичного засобу п'ятьом покупцям у день проведення оперативної закупки. Вважає посилання суду на цi недоведенi факти лише припущенням.
Вважає, що суд дiйшов невiрного висновку про системний спосiб отримання наживи обвинуваченим вiд злочинної дiяльностi, вказавши у вироку, що пiд час обшуку житла ОСОБА_10 було виявлено та вилучено наркотичний засiб - канабiс, завчасно упакований i розфасований у 9 слiп-пакетiв. Зазначає, що у даному кримiнальному провадженнi встановлено лише один факт збуту, а саме під час оперативноi закупки ОСОБА_9 . Фасування i упакування наркотичного засобу в окремі слiп-пакети без встановлення фактiв збуту саме по собi не може вважатись доказом системноi злочинної дiяльностi, а може бути пояснено зручнiстю у зберiганнi та попереднiм розподiлом дози для власного вживання.
Вважає, що виправлення ОСОБА_10 можливе без вiдбування покарання, але в умовах постiйного контролю за його поведiнкою органом пробацii. Перешкод для застосування звільнення від відбування покарання за критеріями, що передбачені ст. 75 КК України щодо ОСОБА_8 вважає відсутні.
Звертає увагу, що на теперiшнiй час загрози дпя суспiльства ОСОБА_8 не становитъ, оскільки він встав на шлях виправлення, має мiсце проживання, пiдстав очiкувати продовження вчинення обвинуваченим кримiнальних правопорушень не має. Зауважує, що ОСОБА_12 з 02 квiтня 2024 р. перебуває пiд вартою. До нього застосовано найсуворiший вид запобiжного заходу. Вважає недоцiльним застосування до обвинуваченого реальної мiри покарання, та навпаки, йому необхiдно надати можливiсть виправитися, звільнивши з іспитовим строком від покарання.
Позиції сторін в суді :
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні при апеляційному розгляді підтримали апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, просили її задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого, просив її залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, як законний та обгрунтований.
Висновки суду:
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого задоволенню не підлягаєз наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 307 КК України та обране за вказаною нормою покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки ніким із учасників судового провадження не оспорюється, а тому не перевіряється апеляційним судом на предмет його законності та обґрунтованості.
В апеляційній скарзі ставиться питання про звільнення в порядку ст.75 КК України ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Захисник вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування призначеного оскарженим вироком покарання.
Проте, колегія судддів вважає, що такий апеляційний довід не підтверджується матеріалами провадження.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вказані вимоги Закону були належним чином дотримані судом першої інстанції.
За приписами ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Місцевим судом не було встановлено обставин, що пом?якшують та обтяжують покарання ОСОБА_8 .
Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 15 листопада 2021 року у справі № 199/6365/19.
Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачений лише наприкінці судового розгляду визнав свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням. До цього вину не визнавав, будь-яких дій, спрямованих на сприяння розкриттю правопорушення, або таких, які би свідчили про його жаль з приводу вчиненного і критичної оцінку своєї протиправної поведінки, ОСОБА_8 не вчиняв.
Таких обставин апеляційний суд під час розгляду не встановив. Тож, саме по собі визнання обвинуваченим своєї провини під час розгляду провадження не вказує, що його зізнання стало результатом тривалого роздуму й затятої внутрішньої боротьби, а також свідчить про рішучість стати на шлях виправлення, самоосуд свого вчинку.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які їй ставляться в провину, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб'єкта, який дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність. Визнання своєї вини лише під час апеляційного розгляду свідчить про відсутність у обвинуваченого щирого жалю з приводу скоєного та осуду своїх протиправних дій, тобто про відсутність ознак щирого каяття.
Про щирість каяття особи свідчить і поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею кримінального правопорушення (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає в розшуку майна, здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують її щире каяття.
Тож можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю кримінального правопорушення або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності.
Проте, як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що поведінка ОСОБА_8 під час судового розгляду кримінального провадження не свідчила про щире каяття останнього з приводу вчинених дій аж до закінчення стадії судового розгляду.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання судом належним чином враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення (злочину), який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який на момент затримання суспільно-корисливою роботою не займався. Слід також звернути увагу на те, що крім наркотичного засобу, який збув ОСОБА_8 , у нього виявлено ще наркотичний засіб розфасований аналогічним засобом, що обгрунтовано визнано судом, як зберігання наркотичного засобу з метою збуту, що вказує на умисел обвинуваченого систематично займатися збутом наркотичного засобу.
Факт наявності у ОСОБА_8 на теперішній час місце проживання, що може га думку апелянта свідчити про відсутність його загрози для суспільства, та про його можливе виправлення, ні в яким чином істотно не знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та небезпечності особи обвинуваченого, та не можуть бути підставами для застосування вимог ст. 75 КК України.
Додаткових доводів, які б могли бути підставою для зміни вироку захисником обвинуваченого до апеляційного суду не надано, а те, що обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, не є обставиною, яка пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину та не може бути підставою для призначення ОСОБА_8 покарання більш м'якого, ніж передбачено законом зі звільненням його від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, як про це ставить питання захисник в своїй апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанціїї обгрунтовано визнав, що виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, не можливо без реального відбування ОСОБА_8 призначеного судом покарання.
Оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, які би впливали на законність вироку щодо ОСОБА_8 судом першої інстанції не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 404-419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_13 , подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Вирок Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 21 жовтня 2025 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4