Справа №523/2903/26
Провадження №1-кп/523/1260/26
06 квітня 2026 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162490001909 від 17 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
На розгляді Пересипського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Пересипському районному суду міста Одеси, підстав для закриття у підготовчому судовому засіданні немає, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Також прокурор подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави, останній обвинувачується у вчинення особливо тяжкого злочину, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду. При цьому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти вказаному ризику та забезпечити виконання завдань кримінального провадження.
Захисник і обвинувачений не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, вирішення питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою залишили на розсуд суду.
Потерпіла висловила аналогічну позицію.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження підсудне Пересипському районному суду міста Одеси, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення, здійснювати судовий розгляд відкрито, суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КУпАП підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Строк тримання останнього під вартою, відповідно до ухвали суду від 12 лютого 2026 року, спливає 12 квітня 2026 року.
Про обґрунтованість підозри обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не розпочато з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самого обвинуваченого.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків, суд дійшов висновку про існування у кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів на даний час буде недостатнім для запобігання вищевказаному ризику, не забезпечить дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в цьому випадку виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, та, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Водночас, згідно п. 1, 2 ч. 4 ст.183 КК України суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 199, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, в приміщенні Пересипського районного суду міста Одеси на 06 квітня 2026 року о 14 год 40 хв.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, до 04 червня 2026 року включно без права внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1