Справа №523/3852/26
Провадження №1-кс/523/3661/26
09 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора в рамках кримінального провадження №22026160000000084 від 04.02.2026, про арешт майна,-
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.
Як вбачається з клопотання, в провадженні слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №22026160000000084 від 04.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Одеською обласною прокуратурою.
Так, органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , може бути причетна до протиправної діяльності та співробітництва із державою-агресором.
Проведеним комплексом оперативно-розшукових заходів та слідчих дій встановлено, що ОСОБА_4 систематично здійснює поїздки до тимчасово окупованих території України, зокрема так званої «ДНР». Крім того наявні відомості про отримання ОСОБА_4 паспорта грмадянина рф, виданого 09.11.2023. Крім того, батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , також отримав паспорт громадянина рф, та наявні відомості щодо його реєстрації у якості «Индивидуального предпринимателя» від 26.12.2022 за законодавством рф.
04.04.2026 слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області, на підставі ухвали слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
-мобільний телефон «Iphone 12 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 ;
-мобільний телефон ззовні схожий на «Iphone Pro» в корпусі синього кольору.
На адресу суду надійшла заява від прокурора про розгляд клопотання без його участі та зазначив, що підтримує клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у ньому.
Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до пп.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно частини 2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно до ч.4 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Кримінальне правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру, передбачає покарання на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна та відповідно відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Тим самим, слід дійти до висновку, що перелік майна, зазначеного у клопотанні слідчого підпадає під критерії, передбачені ст.170 КПК України та на даний час є достатні підстави вважати, що в подальшому вказане майно може бути приховано, пошкоджено або знищено.
Окрім того, окремо слід зазначити, що у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.
Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.
Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Також, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку втручання у мирне володіння майном особи державними органами було законним та таким, що відповідає принципу верховенства права.
Щодо забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, то в даному випадку інтереси суспільства щодо здійснення досудового розслідування, де майно є речовим доказом, перевагає вимозі захисту основоположних прав конкретної особи в частині мирного володіння майном фізичної або юридичної особи.
З викладеного вбачається, що, в даному випадку, втручання органів влади у захищене право не суперечить загальній нормі, зазначеній у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження в частині захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно із забороною володіння, користування та розпорядження:
-мобільний телефон «Iphone 12 Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 з карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 ;
-мобільний телефон ззовні схожий на «Iphone Pro» в корпусі синього кольору.
Роз'яснити, що ухвала про арешт майна може бути скасована за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1