Красилівський районний суд Хмельницької області
ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75
Справа №: 677/406/26
14.04.2026 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Федишин І.В. з участю секретаря Панасюк Д.М., у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника адвоката Сидорука Д.В., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 156 КУпАП,
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 137289 від 24.02.2026, уточненим протоколом серії ВБА № 137298 від 26.03.2026 ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 24.02.2026 о 13 год. 40 хв. у приміщенні торгового закладу, а саме магазині «Top Smoke» за адресою м. Красилів, вул. Грушевського, 140, вона, перебуваючи на посаді продавця, здійснила продаж рідини, що використовується в електронних сигаретах, а саме: ароматизатор «OctoBar Sour Appel» об'ємом 15 мл, гліцерин «Octolab» об'ємом 12 мл та нікотин «Octolab Flavori» об'ємом 3 мл без марок акцизного збору для ОСОБА_2 за 340 грн, чим порушила вимоги ч. 9 ст. 65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п. 226.5 ст. 226 Податкового Кодексу України, а саме без акцизного збору, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала. Повідомила, що вилучені в магазині ароматизатори та гліцерин є товарами, які перебувають у вільному обігу та не підлягають акцизному збору. Марки акцизного збору наклеюються тільки на нікотин, якого в магазині не було і який працівники поліції в неї не вилучали.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Сидорук Д.В. підтримав її пояснення та просив справу щодо неї закрити в зв'язку з відсутністю складу адмінправопорушення.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сатттями 279, 280 КУпАП передбачено, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та у відношенні особи, щодо якої цей протокол був складений.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 156 КУпАП передбачено відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Дана норма права є бланкетною, диспозиція якої не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених в іншому нормативному акті, у якому сформульовані конкретні правила поведінки.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Згідно ч. 9 ст. 65 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які виробляються в Україні, а також ті, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка в такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання (юридичні особи чи ФОП).
Даних про те, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює свою господарську діяльність у вказаному магазині, матеріали справи не містять.
Отже, ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання, а є продавцем закладу, як про це й зазначено безпосередньо в протоколі, отже, вона не є суб'єктом правопорушення.
В постанові Красилівського районного суду від 12.03.2026 про повернення адміністративної справи до відділення поліції № 4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області для належного оформлення зазначалось про наявність у наданих до суду матеріалах істотних недоліків, які відносяться до суттєвих порушень вимог КУпАП, що не дозволяють здійснити всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та ухвалити законне і обґрунтоване рішення в справі та пропонувалось усунути ці недоліки.
Так, у постанові суду було зазначено про те, що місцем вчинення адміністративного правопорушення в протоколі зазначено магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 перебуває на посаді продавця, і де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_3 , однак встановити, чи дійсно ОСОБА_1 обіймає посаду продавця і кому належить вказаний вище магазин, неможливо, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів цього.
В наданих суду матеріалах немає жодних належних та допустимих об'єктивних доказів на підтвердження факту продажу ОСОБА_1 та вилучення в неї підакцизної рідини - нікотину, що використовується для електронних сигарет, відсутні відомості про вилучення в ОСОБА_1 виручки, одержаної від продажу.
Також в наданих суду матеріалах відсутні належні та допустимі докази (висновки експертів, спеціалістів), які б підтверджували той факт, що вилучені рідини є саме тими, що використовуються для електронних сигарет.
Свідок ОСОБА_4 , пояснення якої наявні в матеріалах справи, вказала, що продавцем була жінка на вигляд 30 років, з темно русим кольором волосся, без прямої вказівки на ОСОБА_1 .
Неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність конкретизації наведених вище даних, позбавляє суд можливості об'єктивно встановити обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення.
Також у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (висновки експертів, спеціалістів і т.п.), які б підтверджували той факт, що вилучені предмети є рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а не, до прикладу, парфюмерією чи побутовою хімією та що вони є підакцизними товарами.
Оскільки недоліки відносяться до суттєвих порушень вимог КУпАП, що не дозволяють здійснити всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та ухвалити законне і обґрунтоване рішення в справі, судом пропонувалось усунути ці недоліки в ході дооформлення матеріалів справи, однак у повернутих до суду після доопрацювання матеріалах справи відсутні будь-які дані про усунення зазначених недоліків, наявність яких, як уже зазначалось, не дозволяють здійснити всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
В розумінні Європейського Суду з прав людини справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які, в разі визнання особи винною, повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Застосувавши до цієї справи принципи кримінального провадження, слід прийти до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях, приймається в разі доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а всі сумніви, які виникають у ході провадження в справі, тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, уповноважена особа не дотрималась вимог закону щодо необхідності встановлення всіх ознак складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, слід прийти до висновку, що провадження в даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись стст. 9, 156, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287-289 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Предмети, вилучені в ОСОБА_1 , що зазначені в протоколі особистого огляду та огляду речей від 24.02.2026, - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя І. В. Федишин