Справа № 583/582/26
2/583/616/26
14 квітня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Сидоренко Р.В.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка у залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04.02.2026 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 31.07.2019 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №R01.00503.005542341. За умовами зазначеного Договору позивач надав відповідачу грошові кошти на поточні потреби в сумі 51431,02 грн, строк кредитування 96 місяців з дня підписання договору. За користування кредитом сторони погодили, що позичальник сплачує банку проценти від неповернутої / залишкової суми кредиту, в розмірі визначеному п. 1.3 Кредитного договору. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, в наслідок чого станом на 16.11.2023 року заборгованість за даним договором складає 112288,57 грн з яких: 51431,02 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 60857,55 грн - сума заборгованості за відсотками.
В подальшому, 16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, за умовами якого АТ «Ідея Банк» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» своє право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором №R01.00503.005542341, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим договором третім особам. Користуючись даним правом, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» 29.12.2023 уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за плату відступило ТОВ «Санфорд Капітал» своє право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором №R01.00503.005542341.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором у розмірі 112288,57 грн та понесені судові витрати.
10.02.2026 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася. Процесуальні документи із судовою повісткою направлені поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням за місцем реєстрації і повернуті суду. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Згідно положень п.п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому відділенні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.
Приймаючи до уваги згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 31.07.2019 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №R01.00503.005542341 (43-45).
Згідно з п.1.1. Договору позивач надав відповідачу грошові кошти на поточні потреби в розмірі 51431,02 грн на погоджений умовами договору строк 96 місяців зі сплатою процентів у розмірі 35,09% річних.
Як вбачається із виписки по рахунку ОСОБА_1 , складеної первісним кредитором АТ «Ідея Банк», банк свої зобов'язання перед клієнтом за договором виконав у повному обсязі, надавши кредит на поточні потреби на рахунок IBAN НОМЕР_1 ( а.с. 58).
Відповідно до довідки-розрахунку, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитними коштами не виконувала, внаслідок чого, утворилася заборгованість за кредитним договором №R01.00503.005542341, складена АТ «Ідея Банк», у позичальника станом на 16.11.2023 заборгованість за даним договором складає 112288,57 грн. з яких: 51431,02 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 60857,55 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 35).
В подальшому, 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, за умовами якого АТ «Ідея Банк» за плату відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» своє право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором №R01.00503.005542341, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим договором третім особам.
29.12.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за плату відступило ТОВ «Санфорд Капітал» своє право грошової вимоги, в тому числі, за кредитним договором №R01.00503.005542341.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 31.07.2019 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №R01.00503.005542341, який власноручно підписаний сторонами.
За вказаним договором первісний кредитор надав відповідачці кредит в сумі 51431,02 грн, а остання здійснювала користування грошовими коштами, що відображено у виписці з її рахунку, однак кошти не повернула.
Суддя вважає доведеним факт набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у заявленому до стягнення розмірі, а тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого.
Стороною позивача було заявлено про стягнення з відповідача на їх користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В обґрунтування понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 7200.00 грн, представник позивача надав до суду договір про надання правової допомоги №№1/04 від 01.04.2024, акт приймання - передачі послуг з правничої допомоги, ордер, посвідчення адвоката.
Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з такого.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7200,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп. та 96 грн - сума плати за пересилання поштової кореспонденції (а.с. 7, 30).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» суму заборгованості за кредитним договором позики №R01.00503.005542341 в сумі 112288,57 грн та судові витрати в сумі 7758,40 грн, а всього 120046 (сто двадцять тисяч сорок шість) гривень 97 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко