Дата документу 10.04.2026
Справа № 0814/12319/2012
Провадження № 2-во/334/26/26
10 квітня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Александровій А.С.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні від 20 листопада 2012 року по справі № 0814/12319/2012,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про виправлення описки в судовому рішенні від 20 листопада 2012 року по справі № 0814/12319/2012.
Заява вмотивована наступним: ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), при поданні заяви на реєстрацію частки квартири в Єдиний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року номер 1141, Державний реєстратор відмовив в реєстрації, і встановив, що в рішенні суду, виданого ОСОБА_2 на руки зазначено, що номер справи - 2-о/0814/191/2012, номер провадження 0814/12319/2012 та набрання рішення законної сили 03.12.2012. Тоді як Державний реєстратор при запиті до суду одержав завірену копію рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 04.03.2026 року номер 0814/12319/2012/3810/2026 зазначено справа - 0814/12319/2012 та номер провадження 2-о/0814/191/2012 та дата набрання рішення законної сили 01.12.2012 року.
ОСОБА_3 вважає, що у рішенні суду, який їй видали на руки були допущені друкарські опискипереплутані номер справи з номером провадження, та помилка у даті набрання рішення законної сили. Зазначенні розбіжності перешкоджають належному використанню рішення та створює труднощі при його поданні до інших органів.
ОСОБА_1 надіслала на адресу суду клопотання про розгляд питання про виправлення описки без її участі, вимоги заяви підтримала у повному обсязі.
Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб'єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:
- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);
- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;
- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені правильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у спразі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).
Судом встановлено, що 20 листопада 2012 року рішенням Дніпровського (стара назва Ленінського) районного суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задоволено. Встановлено факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане адміністрацією Запорізького трансформаторного заводу акціонерного товариства “Запоріжтрансформатор»30 січня 1997 року, що було зареєстроване ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 07 лютого 1997 року в книзі 266 за реєстровим № 37718 та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду набрало законної сили 01.12.2012 року.
На виконання Закону України № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» 30.04.2025 р. відбулася державна реєстрація змін до відомостей про Ленінський районний суд м. Запоріжжя, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, відповідно до яких назву Ленінський районний суд міста Запоріжжя змінено на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Заявниця вважає, що у рішенні суду, який їй видали на руки були допущені друкарські опискипереплутані номер справи з номером провадження, та помилка у даті набрання рішення законної сили. Зазначенні розбіжності перешкоджають належному використанню рішення та створює труднощі при його поданні до інших органів.
Натомість, ОСОБА_1 не надано суду відомостей щодо неможливості виконання рішення суду від 20.11.2012 року. Крім того, суд звертає увагу заявника, що вона не позбавлена можливості звернутися до суду з заявою про видачу їй копії судового рішення, у якому буде вірно зазначено номер справи та дата набрання законної сили.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у рішенні Дніпровського (стара назва Ленінського) районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2012 року по справі № 0814/12319/2012.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні від 20 листопада 2012 року по справі № 0814/12319/2012 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 10 квітня 2026 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.