Справа № 308/3838/26
07 квітня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021072060000012 від 14.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 та п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України,-
13.03.2026 року до суду з Ужгородської окружної прокуратури надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021072060000012 від 14.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 та п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Клопотання мотивовано тим, що 14.06.2021 СД Ужгородського відділу поліції розпочато досудове розслідування N? 42021072060000012 за ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до Берегівської окружної прокуратури надійшло клопотання компетентних органів Республіки Польща про перейняття кримінального переслідування громадянина України ОСОБА_4 , який 07.07.2020 з метою отримання візи використав підроблену заяву про доручення виконання праці іноземцю за N? PoOS 14630/20/0549 від 17.06.2020 начебто видану Повітовим центром зайнятості у м. Радомі.
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 14.02.2022 встановлено, що ОСОБА_5 у червні 2011 році будучі в м. Ужгород звертались до невстановленої особи на ім?я ОСОБА_6 , який повинен підготувати документи для отримання Польської робочої візи. Після чого, ОСОБА_7 стало відомо про відмову у видачі візи, через факт підробки вказаних документів. Про те, що документи були підроблені, ОСОБА_8 відомо не було.
У подальшому, 23.09.2022 після надходження матеріалів кримінального провадження до органу дізнання було визначено дізнавача, а 27.09.2022 процесуального прокурора. Після витребування матеріалів вказаного кримінального провадження, процесуальним прокурором ОСОБА_9 було скеровано запит до Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування в межах з Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим, фігурантом кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що процесуальним прокурором надано письмові вказівки в порядку ст. 36 КПК України обов?язкові для виконання у ході здійснення подальшого досудового розслідування, а також скеровано запит начальнику Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про надання інформацією з баз даних Державної прикордонної служби про перетин державного кордону України в напрямках руху «в?їзд в Україну» та «виїзд з України» фігурантом кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення по вказаному кримінальному провадженню особі не оголошувалось, жодна особа у цьому кримінальному провадженні як підозрюваний допитана не була, обвинувальний акт не складено та до суду не направлено, тобто не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Вказує, що так як кримінальний проступок був вчинений 05 січня 2018 року, то з моменту вчинення минуло понад 3 роки, а тому наявні всі підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор враховуючи наведене, керуючись п. 3-1 ч.1 ст.284, п.1-1 ч.2 ст. 284 КПК України, просить суд: кримінальне провадження №42021072060000012 від 14.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, закрити, на підставі п. 3-1 ч. 1 та п.1-1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор клопотання про закриття кримінального провадження підтримала та просила задоволити. Надала поясненя аналогічні викладеним у клопотанні.
Суд дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи прокурора, приходить до наступного висновку.
У провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувало кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021072060000012 від 14.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України.
В ході досудового розслідування, з метою здобуття доказів, встановлення особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, проведено ряд слідчих та процесуальних дій.
15.06.2021 року прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_10 надано письмове доручення про проведення досудового розслідування т.в.о. начальнику СД відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 .
28.10.2021 року прокурором Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_10 надано письмові вказівки по кримінальному провадженню №42021072060000012 т.в.о. начальнику СД відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 про проведення ряду слідчих та розшукових дій, а саме: Встановити та опитати з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення громадянина ОСОБА_12 ; Встановити та допитати можливих свідків вчиненого кримінального правопорушення; Встановити осіб, які могли сприяти ОСОБА_13 у виготовленні «Заяви про намір доручення виконання роботи» з не автентичними підписами; В ході досудового розслідування встановити місце вчинення кримінального правопорушення; Вирішити питання про переклад документів на українську мову, які надійшли з прокуратури м. Радом, Польської Республіки. Всі зазначені дії необхідно провести до 17.11.2021 року.
05.11.2021 року дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 направлено керівнику Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_15 повідомлення про початок досудового розслідування.
20.01.2022 року дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40-1 КПК України.
14.02.2022 року дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 було проведено допит свідка ОСОБА_16 , що стверджується даними протоколу допиту свідка від 14.02.2022 року.
Супровідним листом №07.53-107-5289ВИХ-23 від 04.07.2023 року заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_17 направлено в.о. начальнику СД Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_18 для організації подальшого досудового розслідування у формі дізнання, зокрема матеріали кримінального провадження №42021072060000012.
03.10.2022 року прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 надано вказівки у кримінальному провадженні №42021072072060000012 від 14.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Даних щодо виконання вказівок прокурора від 03.10.2022 року матеріали кримінального провадження не містять.
31.10.2024 року дізнавачем сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_19 надано доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40-1 КПК України.
З 31.10.2024 року року жодні слідчі та процесуальні дії у межах кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021072072060000012 від 14.06.2021 року не проводились.
10.02.2026 року прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 надано вказівки у кримінальному провадженні №42021072072060000012 від 14.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Даних щодо виконання вказівок прокурора від 10.02.2026 року матеріали кримінального провадження не містять.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність як засада кримінального провадження з огляду на ч. 2 ст. 9 КПК полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» № 187-ІХ, який набрав чинності 17.10.2019, внесено зміни до частини 1 статті 284 КПК України, зокрема її доповнено пунктом 3-1, який передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України.
Відповідно пункту 1-1 частини другої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Аналіз вказаної норми процесуального законодавства свідчить про те, що закриття кримінального провадження можливе виключно за наявності двох обставин: 1) якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення; 2) у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вказані дві підстави є взаємозалежними та повинні бути в поєднані між собою. Тобто, законодавцем встановлено імперативне правило, за яким суд приймає рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Звертаючись із клопотанням про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків, визначених ст. 49 КК України, та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, прокурор залишив поза увагою те, що органом досудового розслідування з жовтня 2024 року жодних слідчих та процесуальних дій не проведено, щодо встановлення причетності до скоєння злочину осіб.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
При дослідженні наданих прокурором до клопотання матеріалів кримінального провадження судом був встановлений формальний підхід до розслідування даного кримінального провадження. В ході досудового розслідування слідчими не було вжито вичерпні заходи для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Даних щодо виконання вказівок прокурора від 28.10.2021 року , від 03.10.2022 року та від 10.02.2026 року матеріали кримінального провадження не містять, зокрема, переклад матеріалів наданих компетентними органами Республіки Польща не було здійснено.
Таким чином орган досудового розслідування жодних необхідних слідчих дій, зазначених, зокрема, в письмових вказівках прокурора не провів, не здійснив контролю за їх виконанням, не здійснено переклад матеріалів наданих компетентними органами Республіки Польща, нікого не притягнуто до відповідальності за бездіяльність та невиконання письмових вказівок.
Таким чином, прокурор залишив поза увагою те, що матеріали справи не містять відомостей про проведення слідчих та процесуальних дій на виконання наданих прокурором вказівок.
Таким чином, прокурором не надано доказів, які б давали суду можливість дійти висновку, що органами досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи, яка вчинила зазначене кримінальне правопорушення і з цією метою проведені всі необхідні слідчі дії.
Таким чином, суд приходить до висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, а також не вжиття належних заходів для встановлення винуватої особи.
Разом з тим до обов'язків держави входять позитивні зобов'язання у сфері прав людини, метою, яких є: захист осіб; забезпечення достатніх юридичних засобів реагування на випадки порушення прав людини; гарантія проведення ефективного, оперативного та невідкладного розслідування випадків порушення прав людини незалежними компетентними особами; сприяння реалізації та забезпечення ефективного механізму юридичного, передусім судового захисту основоположних прав людини; запобігання порушення прав людини із боку третіх осіб.
Доктрина позитивних зобов'язань передбачає, що держава повинна не тільки володіти законодавством, що найбільш повно забезпечує дотримання як негативних, так і позитивних прав, але і вживати всіх необхідних заходів для того, щоб воно реально діяло, а не залишалося на папері. Тобто права мають бути забезпечені не тільки de jure, але і de facto. Але держава вільна у виборі конкретних заходів, які підлягають застосуванню, щодо повного та ефективного захисту тих чи інших прав людини. Позитивні зобов'язання держави не можуть тлумачитись як такі, що визначають конкретні засоби чи конкретні дії держави.
Єдиним критерієм для визначення того, чи дотримувалась держава в особі її органів влади цього обов'язку, є ефективність її дій у конкретній ситуації.
Аналізуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що дізнавачем не здійснювалось досудове розслідування в повному обсязі та не здійснювались дії на виконання обов'язку встановленого ст.92 КПК України, слідчими, дізнавачами не було вжито вичерпні заходи для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Враховуючи наведене, а також те, що органом досудового розслідування не вжито усіх заходів для встановлення особи, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, не виконані жодні вказівки прокурора від 28.10.2021 року , від 03.10.2022 року та від 10.02.2026 року, тому клопотання прокурора є передчасним і не підлягає задоволенню.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що прокурор ОСОБА_3 в клопотанні про закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (у порядку п. 3-1 ч. 1 та п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України), посилаючись на необхідність закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021072060000012 від 14.06.2021 року, вказує на те, що кримінальний проступок був вчинений 05 січня 2018 року, а відтак з моменту вчинення минуло понад 3 роки, а тому наявні всі підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Водночас, з допиту свідка ОСОБА_16 від 14.02.2022 року вбачається, що останній надав покази про те, що в червні 2021 року він познайомився з невідомим чоловіком, який запропонував йому допомогу в отриманні візи за грошову допомогу.
Окрім того, згідно повідомлення Заступника окружного прокурора у м.Радомі у справі №PO IV Oz r 150.2021 від 18.05.2021 року, яке було адресовано Закарпатській обласній прокуратурі (завірений переклад з польської мови) вбачається, що 7 липня 2020 року в Пункті Прийому Візових Анкет Генерального Консульства Республіки Польща в Ужгороді ОСОБА_5 користувався як автентичною підробленою заявою про доручення виконання праці іноземцю №PoOS / 14630 / 20 / 0549 на роботу іноземця на території Республіки Польща з метою отримання національної візи тип D, яку видає Генеральний Консул Республіки Польща у Львові, але бажаного наміру не отримав з огляду на оспорювання працівником Консульства автентичності вищевказаного дозволу.
Таким чином, у матеріалах кримінального провадження наявні три різні можливі дати вчинення кримінального правопорушення.
Чим саме керувався прокурор встановивши дату вчинення кримінального проступку 05 січня 2018 року, з матеріалів кримінального провадження та клопотання встановити не можливо.
Лише факт того, що на даний час закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки кримінальне правопорушення вчинено 07.07.2020 року, не може слугувати безумовною підставою для закриття даного кримінального провадження та не звільняє орган досудового розслідування, прокурора від обов'язку провести досудове розслідування та прийняти процесуальне рішення у кримінальному провадженні.
В разі встановлення відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення, слідчий (дізнавач) зобов'язаний винести відповідну постанову про закриття кримінального провадження.
Внесення змін до КПК України , зокрема доповнення ч.1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого (дізнавача) та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків визначених загальними засадами ст. 9, 25 КПК України.
У постановах Верховного суду від 12.11.2025 року у справі №530/2481/24 та від 31.03.2026 року у справі №214/3638/24 суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23), від 18 жовтня 2023 року (справа № 750/1575/23, провадження № 51-4007км23).
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до переконання, що у задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021072060000012 від 14.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 та п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України, необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 286, 314, 369, 372, 477 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021072060000012 від 14.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3-1 ч. 1 та п. 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 10.04.2026 року о 09 год. 00 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1