Справа №522/15376/16-ц
Провадження №6/522/242/26
13 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Смокової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування суми боргу, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та скасування арешту з майна по справі №522/15376/16-ц,-
09.03.2026 р. заявник звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про скасування суми боргу, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та скасування арешту з майна, в якій просить суд:
- визнати виконавчий лист, який виданий 29.03.2017 року Приморським районним судом м.Одеси на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2017 року по справі №522/15376/16-ц таким, що не підлягає виконанню;
- скасувати суму боргу у розмірі 108 109,33 грн. та всі додаткові нарахування;
- скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів від 08.07.2025 р.;
- закрити виконавче провадження №59055014 у зв'язку із відсутністю майна та доходів боржника та зобов'язати виконавця зняти арешт з усіх рахунків.
В обґрунтуванні заяви заявниця посилається на положення статті 432 ЦПК України як на підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Обґрунтовуючи свої вимоги, заявниця вказує, що з січня 2018 року не проживає на території України, у зв'язку з чим не отримувала судових та виконавчих документів, не має відкритих банківських рахунків, грошових коштів, а також нерухомого чи рухомого майна на території України. Крім того, заявниця зазначає, що протягом тривалого часу жодних виконавчих дій у межах відповідного виконавчого провадження не вчинялося.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце повідомлялись належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що заочним Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.01.2017 р. позов ТОВ «Кредитні Ініціативи» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованість за кредитним договором №500496150 від 25.06.2014 р. у розмірі 106511,65 грн. та суму судового збору у розмірі 1597,68 грн.
29.03.2017 р. Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист у даній справі.
10.05.2019 р. державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження ВП №59055014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованість у розмірі 108 109,33 грн.
Наразі виконавче провадження не завершено.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як зазначено в постанові Верховного суду України від 13 жовтня 2024 року у справі № 824/2/22 "підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: процесуально-правові та матеріально-правові. Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
У зазначеній категорії справ саме на суд на підставі наданих сторонами доказів покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа".
Дослідивши заяву, суд критично оцінює доводи заявниці та зазначає, що сам по собі факт непроживання на території України, відсутність майна чи коштів, а також невчинення виконавчих дій протягом певного часу не свідчать про неможливість виконання рішення суду в розумінні статті 432 ЦПК України та не є безумовною підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, заявником не доведено наявність матеріально-правових та процесуально-правових підстав для визнання судового наказу таким, що підлягає виконанню, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Окрім цього, суд зазначає, що окремі заявлені вимоги: про скасування суми боргу, скасування постанови державного виконавця про арешт коштів, а також про закриття виконавчого провадження №59055014 і зобов'язання виконавця зняти арешт з усіх рахунків не підлягають розгляду в порядку статті 432 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 261, 432 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 від 09 березня 2026 року в частині про визнання виконавчого листа, виданого 29.03.2017 року Приморським районним судом м. Одеси на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 січня 2017 року по справі №522/15376/16-ц таким, що не підлягає виконанню залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Донцов Д.Ю.