Справа № 521/1349/26
Номер провадження:1-в/521/264/26
м. Одеса, Україна
13 квітня 2026 року
Хаджибейський районний суд міста Одеси засідаючи у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 на стадії виконання судових рішень, розглянув клопотання начальника ДУ «Одеська виправна колонія №14» про застосування умовно - дострокового звільнення від відбування покарання засудженого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, який зареєстрований та до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, засудженого вироком Ізьмаїльського міськрайонного суду м. Одеси від 23.09.2022 року, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до 4 років 6 місяців позбавлення волі; ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 08.05.2025 року, ст. 71 КК до остаточного покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
Сторони, які приймали участь, з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 , з боку захисту: засуджений ОСОБА_3 ; інші учасники, які приймали участь у судовому розгляді: представник ДУ «ОВК №14» - ОСОБА_5
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Судом проводився розгляд клопотання начальника ДУ «ОВК №14» про застосування до ОСОБА_3 умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Клопотання розглядалось за ініціативою начальника ДУ «ОВК №14».
2.Встановлені судом обставини із посиланням на докази.
З клопотання встановлено, що ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ «ОВК №14» за вироком Ізьмаїльського міськрайонного суду м. Одеси від 23.09.2022 року, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі; ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 08.05.2025 року, ст. 71 КК до остаточного покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
До Одеської виправної колонії №14 прибув 14.02.2023 року з ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор». За період перебування в установі відповідно до вимог ст. 102 КВК України, мав 3 порушення встановленого порядку, згідно ст. 134 КВК вважається, що діючих стягнень не має. До засудженого застосовувались 8 заходів заохочення у відповідності з порядком, встановленим ст. 131 КВК України. За час відбування покарання характеризується позитивно. В установі залучається до праці на підставі ст. 118 КВК, приймає участь у ремонтних роботах, які проводяться в установі. Чесно та повно виконує свої трудові обов'язки, прагне до покращення кількісних та якісних показників виконуваної роботи, дбайливо ставиться до майна колонії і предметів, якими користуються при виконанні дорученої роботи, залучається до суспільно корисної праці за загальним правилом. Сумлінною поведінкою і чесним ставленням до праці довів своє виправлення.
На підставі викладеного, начальником ДУ «ОВК №14» подано клопотання про застосування до ОСОБА_3 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
3.Позиції сторін.
Представник колонії підтримав клопотання начальника ДУ «ОВК №14».
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Засуджений підтримав клопотання та просив задовольнити в повному обсязі та застосувати до нього ст. 81 КК.
4.Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону яким керувався суд.
Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання, з наступних підстав.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення /ч. 2 ст. 81 КК/.
Закон пов'язує умовно-дострокове звільнення від відбування покарання з двома обов'язковими елементами: 1) доведення засудженим свого виправлення та 2) фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного строку покарання.
Щодо другої умови, засуджений ОСОБА_3 відбув більшу половину покарання, призначеного вироком суду. Відповідно, формально за такою умовою він має право на застосування до нього положень ст. 81 КК.
Відповідно, підлягало вирішенню лише питання, пов'язане з доведенням свого виправлення, яке пов'язується із сумлінною поведінкою та ставленням до праці під час відбування покарання.
Питання сумлінної поведінки та ставлення до праці, очевидно, можливо встановити лише після тривалого спостереження за життям особи в тих умовах, в яких вона перебуває.
Зазвичай, таку інформацію суд може отримати лише після дослідження документів, які надані адміністрацією установи виконання покарань, які складаються з характеристики на засудженого та довідки про стягнення і заохочення.
Однак, на думку суду, не менш значущим, з точки зору інформативності, є безпосереднє спілкування з особою під час судового засідання, а також безпосередня характеристика засудженого особою, яка здійснює кожного дня, нагляд за поведінкою та роботою такої особи. Такий наглядач, очевидно краще за інших зможе надати оцінку особистості людині, яка перебуває в певних життєвих обмеженнях.
Так, суд з характеристики встановив, що ОСОБА_3 відбуває покарання в ДУ «ОВК №14» за вироком Ізьмаїльського міськрайонного суду м. Одеси від 23.09.2022 року, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі; ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 08.05.2025 року, ст. 71 КК до остаточного покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі. До Одеської виправної колонії №14 прибув 14.02.2023 року з ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор». За період перебування в установі відповідно до вимог ст. 102 КВК України, не має порушень встановленого порядку, виконання та відбування покарання. Чесно та повно виконує свої трудові обов'язки, прагне до покращення кількісних та якісних показників виконуваної роботи, дбайливо ставиться до майна колонії і предметів, якими користуються при виконанні дорученої роботи, залучається до суспільно корисної праці за загальним правилом. За час відбування покарання характеризується позитивно. Має 8 заохочень.
За загальною характеристикою він є особою не конфліктною, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у задовільному стані, має охайний зовнішній вигляд. Приймає участь у роботах із благоустрою установи.
Таким чином, комісія ДУ «ОВК №14» прийшла до висновку, що ОСОБА_3 заслуговує на умовно-дострокове звільнення, оскільки останній довів своє виправлення.
Окрім того, представник колонії, в судовому засіданні заявив, що ОСОБА_3 порушень не має, своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення і він вважає, що останній підлягає умовно-достроковому звільненню.
Слід зазначити також, що виконання призначеного судом покарання має своєю метою не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових злочинів. Разом з тим, є очевидним, що в певних випадках подальше виконання покарання є не тільки не доцільним, унаслідок досягнення цілей покарання у процесі його відбування, але й не гуманним по відношенню до засудженої особи.
Суд далекий від думки, що знаходячись в умовах ізоляції, людина всім своїм способом думок здатна на перевтілення в іншу ніж була людину тільки завдяки наполегливій і тяжкій праці.
У даному випадку, самі властивості кримінального правопорушення, його тяжкість, фактичні обставини з урахуванням особистості обвинуваченого свідчать про факт необхідності розумного покарання ОСОБА_3 , яке на думку суду вже відбулось.
Станом на 13.04.2026 року, тобто на день винесення ухвали, засуджений відбув 3 роки 5 місяців. Вказаний строк покарання суд вважає достатнім для формальної думки про виправлення і попередження нових правопорушень.
Тобто, очевидно, що у даному випадку засуджений навіть не відбувши всього строку покарання, є такою особою, яка понесла заслужену кару за свій вчинок. Суд впевнений, що ОСОБА_3 усвідомив всі негативні наслідки своїх дій. Навіть, у випадку помилки щодо позитивного перевтілення особи на законослухняну, подальше відбуття покарання жодним чином не виправить мислення такої особи.
Суд вважає, що засуджений ОСОБА_3 має підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та має право на застосування такої позитивної норми до нього. Відбувши більшу частину покарання, ОСОБА_3 , на думку суду, довів своє виправлення, а тому суд приймає рішення про звільнення його умовно-достроково.
Суд також враховує той факт, що звільнення у даному випадку є умовним, оскільки воно не є остаточним. Особа звільняється від частини строку призначеного покарання за певної умови - невчинення будь-якого нового злочину протягом невідбутого строку покарання, який залишається.
Постановляючи ухвалу, суд керується ч. ч. 2, 3 ст. 81 КК, ст. ст. 537, 539 КПК.
1.Висновки суду.
Клопотання начальника ДУ «Одеська виправна колонія №14» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з місць позбавлення волі, умовно - достроково, на не відбутий строк 6 місяців 24 дні (станом на 13.04.2026 року).
2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
С У Д Д Я: ОСОБА_1