С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2-др/760/51/26
В справі 760/12567/24
І. Вступна частина
13 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув заяву представника Позивача про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини шляхом встановлення графіку спілкування.
ІІ. Описова частина
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено наступні способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : на час перебування дитини за межами України передбачено спілкування малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 за допомогою відеозв'язку (а у разі неможливості - телефонного зв'язку) з використанням технічних засобів та програмного забезпечення (Zoom, Viber, WhatsApp, Telegram, Skype, Signal тощо) кожної середи та неділі тижня протягом 60 хвилин з 19:00 години до 20:00 години за київським часом; зобов'язано ОСОБА_2 забезпечити організацію такого спілкування зі сторони дитини.
12 жовтня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника Позивача - адвоката Лисенко І.К. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Відповідачки ОСОБА_2 на користь Позивача ОСОБА_1 36.000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
13 жовтня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника Відповідачки - адвоката Хайнацької О.Ф. щодо витрат на оплату правничої допомоги, в яких остання просить відмовити Позивачу у стягненні з Відповідачки заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу або суттєво зменшити їх розмір. На обґрунтування заперечень представник Відповідачки посилається на пропуск Позивачем строку подання заяви, неспівмірність заявлених витрат з обсягом фактично виконаної представником Позивача роботи (зокрема, на ідентичність текстів відзиву на апеляційну скаргу та раніше складених процесуальних документів), часткове задоволення позовних вимог, а також на скрутний матеріальний стан Відповідачки, яка разом з малолітнім сином вимушено проживає за кордоном та одноосібно забезпечує його утримання.
22 жовтня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника Позивача, в яких остання спростовувала доводи Відповідачки щодо пропуску строку та неспівмірності заявлених витрат.
ІІІ. Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Рішенням суду від 06.10.2025 не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених стороною Позивача. Таким чином, питання про ухвалення додаткового рішення досліджується без повідомлення учасників справи.
Щодо доводів Відповідачки про пропуск строку подання заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві та в судових дебатах представник Позивача заявляла про намір подати докази понесення судових витрат після ухвалення рішення, що підтверджується матеріалами справи.
Рішення суду ухвалено та проголошено 06.10.2025. П'ятиденний строк подання доказів понесення судових витрат сплинув 11.10.2025 (субота). Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто 13.10.2025 (понеділок).
Заява про ухвалення додаткового рішення з доданими доказами понесення судових витрат подана через систему «Електронний суд» 12.10.2025, тобто в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. За таких обставин доводи Відповідачки про пропуск Позивачем строку подання такої заяви є безпідставними.
Щодо суті заявлених до відшкодування витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як убачається з матеріалів справи, 03 травня 2024 року між Позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ІРИНИ ЛИСЕНКО» укладено договір №116 про надання правової допомоги. Додатком №1 від 03.05.2024 до зазначеного договору сторони визначили погодинну ставку адвоката, вартість написання процесуальних документів та вартість участі в судових засіданнях.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано наступні рахунки та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):
- рахунок №2024-116/1 від 29.05.2024 на суму 8.000,00 грн (написання позовної заяви);
- рахунок №2024-116/2 від 05.11.2024 на суму 4.000,00 грн (написання заяви про забезпечення позову);
- рахунок №2025-116/3 від 28.02.2025 на суму 4.000,00 грн (написання відповіді на відзив);
- рахунок №2025-116/4 від 13.03.2025 на суму 12.000,00 грн (написання відзиву на апеляційну скаргу та участь в судовому засіданні у Київському апеляційному суді);
- рахунок №2025-116/5 від 06.10.2025 на суму 8.000,00 грн (участь в судових засіданнях в Солом'янському районному суді міста Києва).
Загальна сума заявлених до відшкодування витрат становить 36.000,00 грн.
Щодо витрат, понесених у суді апеляційної інстанції слід вказати наступне.
Із заявленої до відшкодування суми частина в розмірі 12.000,00 грн (рахунок №2025-116/4 від 13.03.2025) стосуються витрат на правничу допомогу, понесених стороною Позивача у Київському апеляційному суді під час перегляду в апеляційному порядку ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 29.11.2024 про забезпечення позову.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду, на яку посилається й сам представник Позивача (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №308/8430/19), кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, понесених у відповідній інстанції, самостійно. Питання компенсації витрат на правничу допомогу, понесених стороною у суді апеляційної інстанції, не належить до повноважень суду першої інстанції та не може бути вирішене ним при ухваленні додаткового рішення в порядку ст. 270 ЦПК України.
Та обставина, що ухвалою Київського апеляційного суду від 10.04.2025 у задоволенні заяви представника Позивача про ухвалення додаткового рішення відмовлено з мотивів того, що постанова Київського апеляційного суду від 20.03.2025 не є рішенням, яким закінчено розгляд справи, не наділяє суд першої інстанції компетенцією щодо розподілу витрат, понесених стороною в апеляційній інстанції.
За таких обставин, у частині стягнення 12.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунком №2025-116/4 від 13.03.2025 заява задоволенню не підлягає.
Щодо витрат, понесених у суді першої інстанції, та клопотання Відповідачки про зменшення їх розміру.
До розподілу судом першої інстанції підлягають витрати на професійну правничу допомогу, понесені стороною Позивача в межах розгляду цієї справи Солом'янським районним судом міста Києва, а саме: 8.000,00 грн (написання позовної заяви) + 4.000,00 грн (написання заяви про забезпечення позову) + 4.000,00 грн (написання відповіді на відзив) + 8.000,00 грн (участь у судових засіданнях) = 24.000,00 грн.
Факт надання адвокатом Лисенко І.К. зазначених послуг та їх обсяг підтверджуються наявними в матеріалах справи процесуальними документами (позовною заявою, заявою про забезпечення позову, відповіддю на відзив), а також протоколами судових засідань про участь представника Позивача в судових засіданнях суду першої інстанції.
У запереченнях, поданих 13.10.2025, представник Відповідачки - адвокат Хайнацька О.Ф. заявила клопотання про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу або суттєве зменшення їх розміру, посилаючись на критерії співмірності, передбачені ч. 4 ст. 137 ЦПК України, часткове задоволення позовних вимог, а також скрутний матеріальний стан Відповідачки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, для визначення розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Аналогічна позиція викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «East/West Alliance Limited проти України» від 23.01.2014 та «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, згідно з якими відшкодуванню підлягають лише витрати, які були фактичними, неминучими, а їхній розмір обґрунтованим та розумним.
Розглядаючи клопотання Відповідачки в межах ч. 5 ст. 137 ЦПК України, суд враховує наступне.
По-перше, рішенням суду від 06.10.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено лише частково. Так, Позивачем заявлялось про визначення графіку спілкування з сином у двох частинах: 1) на час воєнного стану та перебування дитини за кордоном - засобами дистанційного зв'язку; 2) після повернення дитини в Україну - у вигляді детального графіку очних побачень, спільного відпочинку влітку (20 днів) та взимку (5 днів), побачень у дні народження тощо. Судом задоволено лише вимоги в частині визначення способів дистанційного спілкування на час перебування дитини за кордоном; у задоволенні вимог щодо визначення регламенту очних побачень та спільного відпочинку відмовлено. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
По-друге, суд враховує характер та категорію справи (немайновий спір щодо способів участі батька у вихованні дитини, який не належить до справ підвищеної правової чи фактичної складності), а також обсяг фактично виконаної представником Позивача роботи в суді першої інстанції.
По-третє, суд бере до уваги майновий стан Відповідачки. З матеріалів справи вбачається, що Відповідачка ОСОБА_2 разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має статус особи з інвалідністю (що підтверджується копією посвідчення, наданого у складі додатків до відзиву на позовну заяву), вимушено проживає за межами України у Королівстві Бельгія у статусі особи, яка потребує тимчасового захисту. Відповідачка одноосібно винаймає житло, забезпечує утримання дитини, що, з огляду на стан здоров'я останньої, потребує додаткових витрат. За таких обставин стягнення з Відповідачки витрат на правничу допомогу у повному заявленому розмірі може створити для неї надмірний фінансовий тягар та опосередковано вплинути на можливість належного утримання малолітньої дитини з інвалідністю, що суперечило б принципу найкращих інтересів дитини, закріпленому у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини.
Враховуючи у сукупності викладені вище обставини, а також керуючись принципами справедливості, розумності та співмірності, суд вважає клопотання представника Відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню. На переконання суду, справедливим балансом між правом Позивача на компенсацію розумно понесених витрат на правничу допомогу та необхідністю врахування часткового задоволення позовних вимог і майнового стану Відповідачки є зменшення розміру витрат, які підлягають стягненню з Відповідачки на користь Позивача, до 10.000,00 грн.
У задоволенні решти заявлених Позивачем вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 124, 133, 137, 141, 246, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішив:
1. Заяву представника Позивача ОСОБА_1 - адвоката Лисенко Ірини Костянтинівни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у справі №760/12567/24 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10.000,00 (десять тисяч) грн.
У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.
2. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом 30 днів з дня його підписання.
3. Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 41; код ЄДРПОУ: 37485506.
Суддя: