Справа №760/20559/25 3/760/67/26
06 квітня 2026 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції Національної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
27.06.2025 року о 00 год. 00 хв. по вул. В. Гавела, 36 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 520D» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, про що свідчить висновок лікаря-нарколога №003059 від 04.07.2025 року, результат - позитивний (перебуває у стані наркотичного сп'яніння).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав та надав пояснення по суті справи.
Зокрема, він зазначив, що після того, як він під'їхав до будинку, до нього підійшли працівники поліції та зауважили, що він не ввімкнув покажчик повороту. Після надання документів правоохоронці заявили про виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння. Надалі ОСОБА_1 був доставлений до лікаря-нарколога, де здав необхідні аналізи.
ОСОБА_1 також пояснив, що повідомив поліцейським про вживання канабісу за три дні до події. Він не планував сідати за кермо, проте був змушений це зробити через раптове погіршення стану здоров'я матері.
Крім того, особа зазначила, що працівники поліції не надали йому копію протоколу на місці. Після отримання висновку лікаря-нарколога він з'явився до управління поліції, проте не зміг знайти відповідний кабінет або посадову особу для подальшого оформлення матеріалів.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні надав такі свідчення.
У вечірній час ним було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху, а саме - через невиконання вимоги увімкнути покажчик повороту. Щодо поведінки водія свідок зазначив, що вона була дещо специфічною, проте наразі він не пам'ятає, чи озвучував тоді конкретні ознаки сп'яніння.
ОСОБА_2 підтвердив, що саме він складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та поставив у ньому свій підпис. Протокол було оформлено після отримання офіційного висновку лікаря-нарколога. Процес складання документа розпочав свідок, проте через терміновий виклик до керівництва завершення оформлення він доручив своєму напарнику - ОСОБА_3 . Після повернення ОСОБА_2 перевірив зміст протоколу та підписав його.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надав наступні свідчення.
Через тривалий час, що минув з моменту події, свідок не пам'ятає всіх деталей, проте впізнає ОСОБА_1 . Зокрема, він пригадує, що під час спілкування ОСОБА_1 вживав їжу, а між ними виник словесний конфлікт.
Свідок пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення не складався на місці зупинки, оскільки очікувалися результати медичного огляду від лікаря-нарколога. За спостереженнями свідка, поведінка особи (що також зафіксовано на відеозаписі) давала підстави вважати, що ОСОБА_1 намагається приховати певні обставини.
Також ОСОБА_3 повідомив, що правопорушник ігнорував виклики до управління поліції для завершення оформлення матеріалів: на телефонні дзвінки не відповідав та у призначений час не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Медвідь Ю.П. у судовому засіданні заявила клопотання про повернення матеріалів на доопрацювання, обґрунтовуючи це наступним.
Адвокат вказала на неналежне оформлення та неповноту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, наявні два примірники матеріалів, які суттєво відрізняються між собою за змістом та заповненням граф. Рукописні записи є фрагментарними, нечитабельними та суперечливими. Окремі пункти протоколу взагалі не заповнені. Поєднання друкованого тексту та рукописних вставок захисник вважає неприпустимим, вказуючи на ознаки службового підроблення.
На відеозаписі особою, що складає протокол, представився ОСОБА_3 , проте документ підписаний ОСОБА_2 . Таким чином, фактичний укладач протоколу та особа, яка його підписала, не збігаються.
У матеріалах зафіксовано різні дати: подія відбулася 27.06.2025, а протокол складено лише 09.07.2025. Крім того, до самого протоколу не внесено відомості про висновок лікаря-нарколога.
Під час відеофіксації правопорушнику не було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені законом.
Захисник наголосила на упередженості та недбалості працівників поліції. На її переконання, протокол є необґрунтованим, незаконним та ґрунтується на недопустимих доказах. Оскільки документ складений з істотними порушеннями вимог процесуального закону, він підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, захисник просить суд повернути адміністративний матеріал до органу поліції для належного оформлення (доопрацювання).
Під час дослідження відеозапису, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1від 09.07.2025 року, судом встановлено наступну хронологію та зміст подій.
Працівники поліції повідомили водієві, що підставою для зупинки транспортного засобу стало порушення ним Правил дорожнього руху, а саме - невиконання вимоги увімкнути покажчик повороту.
Під час спілкування з правоохоронцями ОСОБА_1 визнав факт вживання наркотичних засобів («травки») за три дні до моменту зупинки. Надалі він надав добровільну згоду на проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння у лікаря-нарколога.
Згідно з матеріалами відеофіксації, процес складання протоколу здійснював інспектор ОСОБА_3. Також встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час складання адміністративного протоколу, проте у призначений термін до органу поліції не з'явився.
Суд, вислухавши учасників справи та дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно з пункту 2.9.а. Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452\735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 4 розділу І Інструкції - ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно із п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, із аналізу із зазначених вище норм вбачається, що огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, куди поліцейський забезпечує доставку особи, яка має ознаки наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Попри невизнання своєї винуватості правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №385871 від 09.07.2025 року, карткою обліку адміністративного правопорушення, висновком лікаря №003059 від 04.07.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 27.06.2025 року, повідомленням про запрошення до підрозділу полції від 27.06.2025 року, рапортом, витягом з АРМОР, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відеозаписом та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Суд відхиляє клопотання захисника про повернення матеріалів на доопрацювання, оскільки протокол складений відповідно до вимог закону.
Суд не вбачає порушень у тому, що проект протоколу готував один інспектор ( ОСОБА_3 ), а підписав інший ( ОСОБА_2 ). Оскільки ОСОБА_2 був безпосереднім свідком події, здійснював зупинку та перевірив зміст документа перед підписанням, це не є істотним порушенням процедури та не свідчить про службове підроблення.
Різниця в датах (зупинка 27.06.2025, а складання протоколу 09.07.2025) обумовлена необхідністю очікування офіційного лабораторного висновку лікаря-нарколога, без якого неможливо встановити склад правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Суд відхиляє твердження захисту про те, що поєднання друкованого тексту та рукописних записів є ознакою «службового підроблення» або порушенням закону. Відповідно до положень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, протокол може заповнюватися як друкованим способом, так і рукописним текстом (чорнилом або пастою) за умови, що записи є розбірливими. Додаткові відмітки, зроблені інспектором від руки, є невід'ємною частиною процесу оформлення матеріалів у разі неявки особи або її ухилення від підписання документа.
Судом встановлено, що поліцейські вживали заходів для виклика ОСОБА_1 для підписання протоколу, проте останній на виклики не з'явився, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Також суд зазначає, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться відповідний запис. Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце складання протоколу, але до органу поліції не з'явився, відсутність його підпису в документі та наявність рукописних відміток посадової особи про фактичні обставини (зокрема, про неявку або відмову) є цілком законними та не нівелюють доказового значення протоколу.
Суд вважає, що дії поліцейських були правомірними, а виявлені технічні недоліки оформлення не спростовують факту перебування водія у стані сп'яніння, що є визначальним для даного складу правопорушення.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дослідивши адміністративний матеріал та надані докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, зважаючи на те,
що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суддя вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього адміністративного стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, передбаченого санкцією ч. 1
ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 9, 23, 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 245, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, та підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300
Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783
Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (постанова суду у справі №760/_______/__).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір, що становить 665 гривень 60 копійок та підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101
Код отримувача /код ЄДРПОУ: 37993783
Р/Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Призначення платежу 101: (РНОКПП - фізичної особи); Судовий збір стягнути з ПІБ на користь держави за рішенням суду у справі №760/________/__).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять днів) з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.М. Педенко