СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1965/26
пр. № 2/759/6500/26
08 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судових засідань Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сич Ірина Миколаївна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сич І.М., у якому просить визнати за ним право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що у визначений законом шестимісячний строк подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Також позивач вказує, що є єдиним спадкоємцем щодо майна померлої ОСОБА_2 , а тому позовні вимоги заявлені до Київської міської ради.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача - адвокат Бітківський В.М. подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи по суті спору проводити без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача Шаркова А.О. у поданому до суду відзиві на позовну заяву вказала, що рішення у даній справі підлягає ухваленню на підставі поданих учасниками справи доказів. Просила розгляд справи проводити без участі представника Київської міської ради.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сич І.М. подала заяву про розгляд справи без її участі у зв'язку із професійною зайнятістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників судового справи, що не з'явились.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21.04.2025 Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), про що зроблено актовий запис №2178.
ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.06.1984.
25 серпня 2025 року за заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сич І.М. заведено спадкову справі №07/2025 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 згідно з ст. 1261 ЦК України.
До спадкової маси увійшла квартира АДРЕСА_2 .
Постановою приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сич І.М. від 14.01.2026 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із відсутністю документів, що посвідчують право власності померлої на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Згідно з ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Стаття 392 ЦПК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності до ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Цивільні права можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства (ст. 11 ч. 3 ЦК України), то в такому випадку позивачу необхідно довести перед судом наявність передбачених такими актами законодавства обставин та умов, безпосередньо на підставі яких у нього за законом виникло спірне право власності, за захистом якого він і звертається до суду із позовом про визнання за ним цього права власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Тобто метою подання позову про визнання прав власності в порядку спадкування є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою, якщо зробити це іншим шляхом неможливо.
Зазначена абзацом вище правова позиція суду, сформульована при розгляді даної цивільної справи, повністю узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 07 вересня 2016 року по справі №6-727цс16, правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 жовтня 2019 року по справі №344/11473/13-ц, від 31 жовтня 2019 року по справі №447/2434/16-ц, від 18 грудня 2019 року по справі №127/9250/14-ц, від 03 червня 2020 року по справі №159/4837/15-ц, від 03 червня 2020 року по справі №161/12411/17, від 01 липня 2020 року по справі №216/5834/15-ц, від 15 липня 2020 року по справі №175/1765/16, від 19 серпня 2020 по справі №569/6008/19, правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 21 березня 2018 року по справі №760/14438/15-ц, від 07 листопада 2018 року по справі №520/6819/14-ц.
Із матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 25,94 кв.м., належала ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданим Клінічним санаторієм Перемога. Вказана квартира була приватизована ОСОБА_2 , що підтверджується розпорядженням органу приватизації - Клінічним санаторієм Перемоги, №51 від 25.10.2000.
Згідно з інформаційною довідкою від 20.11.2025 КВ-2025 №45817 КП КРМ «КМ БТІ» повідомило, що вказане нерухоме майно (спірна квартира) зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 06.11.2000 за реєстровим номером 5416. Відповідно до інвентаризаційної справи (матеріалів технічної інвентаризації) загальна площа квартири складає 25,7 кв.м., житлова площа складає 13,1 кв.м.
Листом від 17.12.2025 №32/125 Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією ОСОБА_1 відмовлено в оформленні та віддачі дубліката свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Отже, на підставі належних та допустимих доказів судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , спадщина прийнята у встановленому законом порядку, право власності спадкодавці на спірне майно підтверджується належними доказами, нотаріальне оформлення спадщини є неможливим, а відповідач не заперечує проти задоволення позову.
Оскільки право власності спадкодавці на нерухоме майно підтверджується архівними даними органу приватизації, та наданими позивачем копіями свідоцтва про право власності на житло та розпорядженням органу приватизації, а позивач є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Згідно з положеннями статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено ті обставини, на які він посилався, як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову суд відносить на рахунок держави, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 206, 223, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сич Ірина Миколаївна, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,7 квадратних метри, у тому числі житловою площею - 13,1 квадратних метри, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 квітня 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко