СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/21106/25
пр. № 2/759/2327/26
19 березня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Корецької М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди житлового приміщення, стягнення неустойки та відшкодування збитків,
І. Позиції учасників справи
Аргументи позивача
10 вересня 2025 року до суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана 08 вересня 2025 року, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди житлового приміщення, стягнення неустойки та відшкодування збитків.
Позов обґрунтований тим, що:
- 05 травня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір оренди квартири (далі також - договір);
- об'єктом оренди є квартира АДРЕСА_1 (далі також - квартира);
- за умовами договору ОСОБА_1 зобов'язувався передати, а ОСОБА_2 зобов'язувався прийняти у строкове платне користування квартиру, сплачувати орендну плату, оплачувати комунальні послуги;
- свої зобов'язання за договором ОСОБА_2 порушив: не сплатив позивачеві орендну плату за липень 2025 року в сумі 11 000,00 гривень, не оплатив спожиті комунальні послуги в сумі 1 651,82 гривень.
З урахуванням викладеного, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором у сумі 19 692,18 гривень, з яких:
11 000,00 гривень - заборгованість за орендну плату;
1 651,82 гривень - понесені збитки;
7 040,36 гривень - неустойка.
У судове засідання позивач не з'явився. 20 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив його задовольнити.
Позиція відповідача
ОСОБА_2 позов визнав частково.
09 березня 2026 року в судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що вимоги про стягнення заборгованості за орендну плату та збитків визнає повністю; вимогу про стягнення неустойки визнає частково в сумі 2 000,00 гривень. Несплату за договором мотивував нестабільним фінансовим становищем. Пояснив, що під час користування квартирою був пошкоджений замок у вхідних дверях. Він неодноразово пропонував позивачеві відремонтувати замок, що покрило б неустойку, проте позивач на пропозицію позасудового врегулювання спору не відреагував.
ІІ. Процесуальні дії суду
24 вересня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив судове засідання на 18 листопада 2025 року.
З метою надання відповідачеві часу для надання пояснень судове засідання, призначене на 18 листопада 2025 року, суд відклав на 26 січня 2026 року.
У зв'язку з відсутністю електропостачання в суді судове засідання, призначене на 26 січня 2026 року, суд відклав на 09 березня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) для проголошення рішення суд призначив судове засідання на 19 березня 2026 року.
У судове засідання, призначене на 19 березня 2026 року, учасники справи не з'явилися,про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
05 травня 2025 року ОСОБА_1 (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) уклали договір оренди квартири (а.с. 8-11).
Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування житлове приміщення (квартиру), що визначене у цьому договорі, та зобов'язується сплачувати Орендареві орендну плату.
Адреса квартири, що орендується: АДРЕСА_2 (пункт 1.2. договору).
Відповідно до п. 5.1., 5.2. договору розмір місячної орендної плати становить 11 000,00 гривень. Орендна плата сплачується не пізніше 5 числа кожного місяця за відповідний місяць.
Усі витрати за користування комунальними послугами, послугами інтернет оплачуються Орендарем самостійно не пізніше 15 числа кожного місяця, що слідує за місяцем, за який здійснюється оплата. Орендар повинен надіслати підтвердження оплати Орендодавцю в день здійснення оплати (пункт 5.8. договору).
Згідно з п. 8.2. договору у разі несвоєчасної сплати орендної плати та/або комунальних платежів Орендар повинен сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 1 % заборгованості за кожен день затримки з оплатою.
Квартира передана ОСОБА_1 . ОСОБА_2 05 травня 2025 року, що підтверджується актом прийому-передачі квартири (житлового приміщення) в оренду від 05.05.2025 (а.с. 12).
Згідно з квитанцією ТОВ «ФК Герц» № 268/2752 від 30.08.2025 ОСОБА_3 сплатив житлово-комунальні послуги за обслуговування квартири за липень 2025 року в сумі 1 651,82 гривень (а.с. 17).
ІV. Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першій статті 4 ЦПК України.
Способами захисту цивільних прав, згідно із п. 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Між сторонами у справі виникли правовідносини щодо виконання зобов'язань за договором найму (оренди) житла.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Згідно із ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина (частина перша статті 812 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 820 ЦК України розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за найм житла, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Наймач вносить плату за найм житла у строк, встановлений договором найму житла.
Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (частина третя статті 816 ЦК України).
За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Згідно із ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (частини перша, друга статті 549 ЦК України).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини перша, друга статті 551 ЦК України).
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
V. Оцінка суду
Між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу виконання зобов'язань за договором найму (оренди) квартири.
Пунктами 5.1., 5.2., 5.8. договору передбачений обов'язок ОСОБА_2 щомісячно сплачувати орендну плату в сумі 11 000,00 гривень та оплачувати витрати за житлово-комунальні послуги.
Відповідач указану заборгованість визнав; будь-яких сумнівів у достовірності вказаної обставини чи добровільності її визнання суд не має.
Отже, вимогу про стягнення несплаченої орендної плати та збитків суд задовольняє повністю.
Пунктом 8.2. договору передбачений обов'язок ОСОБА_2 сплатити штраф у разі несвоєчасної сплати орендної плати та житлово-комунальних послуг у розмірі 1 % заборгованості за кожен день прострочення.
Розрахунок неустойки, зроблений позивачем, суд визнає обґрунтованим та арифметично правильним.
Відповідач заборгованість за неустойкою визнав частково, в сумі 2 000,00 гривень, з огляду на відмову позивача від пропозиції мирно врегулювати спір та відмову від ремонту замка на вхідних дверях у рахунок відшкодування неустойки.
Наведені доводи суд відхиляє, оскільки на підтвердження вказаних обставин відповідач будь-яких доказів не надав. Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з пропозицією врегулювання спору, доказів пошкодження замка та відмови позивача від його ремонту.
На інші обставини, які могли би бути підставою для зменшення неустойки ОСОБА_2 не посилався.
Суд також зауважує, що нестабільне фінансове становище відповідача не звільняє його від обов'язку виконувати умови укладеного ним договору та від відповідальності за його невиконання.
За таких обставин, вимогу про стягнення неустойки суд задовольняє повністю.
VІ. Висновки суду
ОСОБА_1 пред'явив вимогу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором найму (оренди) квартирив сумі 19 692,18 гривень, з яких:
11 000,00 гривень - заборгованість за орендну плату;
1 651,82 гривень - понесені збитки;
7 040,36 гривень - неустойка.
На підтвердження вказаної суми заборгованості ОСОБА_1 надав належні, допустимі, достовірні і достатні докази.
Доказів погашення зазначеної заборгованості ОСОБА_2 не надав, чим порушив права ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю.
VІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в сумі 1 211,20 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 3187-8186-3504-5301 від 06.09.2025 (а.с. 16).
Доказів понесення інших витрат сторони не надали.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, судовий збір у сумі 1 211,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди житлового приміщення, стягнення неустойки та відшкодування збитків, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди житлового приміщенняв сумі 19 692,18 гривень, з яких: 11 000,00 гривень - заборгованість за орендну плату; 1 651,82 гривень - понесені збитки; 7 040,36 гривень - неустойка.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Повне рішення суду складене 24 березня 2026 року.
Суддя Ю.В. Кравченко