справа № 752/26477/21
провадження №: 2-ві/752/28/26
09.04.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., за участю секретаря Бєляєвої К.Д., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Хоменко В.С. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на 43/100 частки квартири, -
У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. перебуває справа № 752/26477/21 (провадження №2/752/176/26) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на 43/100 частки квартири.
01.03.2026 через систему «Електронний суд», представник позивача - ОСОБА_1 звернулась із заявою про відвід головуючого судді Хоменко В.С. від розгляду цивільної справи № 752/26477/21, яка передана судді 02.04.2026 року.
В якості обґрунтування наявності обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості та об'єктивності судді Хоменко В.С., зазначено, що в судовому засіданні 30.03.2026 виникли обставини для подання заяви про відвід головуючому судді Хоменко В.С. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки в судовому засіданні, на думку представника позивача Аваєвої Наталії Валеріївни, суддя виявила явну прихильність до однієї із сторін спору, повністю ігнорувала процес і порядок проведення судового засідання, ігнорувала думку представника іншої сторони, продовжувала ведення судового засідання після заявленого їй відводу, перешкоджала стороні в ознайомленні з документами у справі, втручалась в діяльність представника (адвоката), надаючи вказівки що, як і коли говорити, не забезпечила право на подання заяви про відвід. Засідання 30.03.2026 було розпочато з суттєвою затримкою без поважних причин. Крім того, на думку представника позивача, судом проігноровано наявні клопотання і заяви сторони, які не взяті судом до розгляду. При цьому, сторони домовилися провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, подавши спільну заяву, але суд самоусунувся безпідставно від виконання свого обов'язку врегулювання спору за його участі. Зазначає, що суд приймав і задовольняв клопотання іншої сторони, які були подані з порушенням процесуального строку без відповідних клопотань про продовження чи поновлення строків.
Суд вивчивши заяву, а також матеріали цивільної справи, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про відвід судді, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно частин 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість . Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.
Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Разом з тим, з поданої заяви не наведено жодних доказів існування обставин, з якими процесуальне законодавство у ст.ст. 36, 37 ЦПК України пов'язує неможливість для судді здійснювати розгляд справи.
Не надано представником позивача ОСОБА_1 і жодних доказів до заяви, які б свідчили про упереджене чи необ'єктивне ставлення судді до сторони позивача.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, відсутні підстави для задоволення заявленого відводу, оскільки в діях головуючого судді не встановлено, а представником позивача ОСОБА_1 не доведено упередженості, необ'єктивності або зацікавленості судді Хоменко В.С. під час розгляду вказаної справи.
Враховуючи викладене, в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Хоменко В.С. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на 43/100 частки квартири, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 36-41, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Хоменко В.С. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на 43/100 частки квартири.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Ю. Мазур