13 квітня 2026 року
м. Київ
справа №460/9966/23
адміністративне провадження № К/990/8615/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 07 березня 2023 року №152 «Про порушення дисциплінарного провадження»;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 14 квітня 2023 року №8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»;
- зобов'язати поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області та виплатити середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання обов'язків.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року залучено Головне управління ДПС у Рівненській області як другого відповідача до участі у справі.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 14 квітня 2023 року №8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області з 21 серпня 2023 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання посадових обов'язків з 07 березня 2023 року по 14 квітня 2023 року, в розмірі 30201 (тридцять тисяч двісті одна) грн 47 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року задоволено частково апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України. Змінено рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі № 460/9966/23 та вирішено вважати ОСОБА_1 поновленим на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області з 22 серпня 2023 року. У задоволенні решти вимог апеляційних скарг відмовлено.
Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про закриття касаційних проваджень у справі та частково задоволено касаційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Рівненській області. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 460/9966/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову задоволено частково. Прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову в частині доповнення первісних позовних вимог вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 21 серпня 2023 року №1011-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи №460/9966/23 з урахуванням такої заяви у прийнятій судом частині. У прийнятті до розгляду решти заяви відмовлено.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 21 серпня 2023 року № 1011-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової служби України від 14 квітня 2023 року №8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області з 22 серпня 2023 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період відсторонення від виконання посадових обов'язків з 07 березня 2023 року по 14 квітня 2023 року, в розмірі 30201,47 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що в межах адміністративної справи № 460/9966/23 ОСОБА_1 були заявлені позовні вимоги про:
- визнання протиправним і скасування наказу Державної податкової служби України від 07 березня 2023 року № 152 «Про порушення дисциплінарного провадження»;
- визнання протиправним і скасування наказу Державної податкової служби України від 14 квітня 2023 року № 8-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»;
- визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 21 серпня 2023 року № 1011-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області;
- виплату ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за період відсторонення від виконання обов'язків.
При цьому, в ході судового розгляду з приводу кожної із зазначених вище позовних вимог судом досліджувалися наявні у справі докази, що стверджується протоколами судових засідань, які містяться у справі, а також мотивувальною частиною повного рішення суду від 25 липня 2025 року, виготовленого судом 30 липня 2025 року.
Разом з тим, резолютивна частина рішення суду від 25 липня 2025 року містить висновок щодо вирішення лише однієї позовної вимоги, а саме щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 21 серпня 2023 року №1011-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Відтак, враховуючи відсутність в резолютивній частині рішення суду від 25 липня 2025 року висновків щодо вирішення решти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, з приводу яких судом досліджувалися докази, суд на підставі пункту 1 частини першої статті 252 КАС України прийшов до висновку про необхідність ухвалення у цій справі додаткового судового рішення, яким такі позовні вимоги буде вирішено.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ухваленою за результатами розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 15 січня 2026 року та від 12 лютого 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
25 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року визнано неповажними, зазначені Головним управлінням ДПС у Рівненській області, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку касаційного оскарження додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують, уточнену (нову) касаційну скаргу та докази надсилання її копії іншим учасникам справи. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
На виконання вимог ухвали Суду від 17 березня 2026 року скаржником через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву про усунення недоліків, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23, поновити строк на касаційне оскарження, прийняти касаційну скаргу, відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області. До заяви про усунення недоліків скаржником додано касаційну скаргу на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23, докази направлення касаційної скарги іншим учасникам справи.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку, скаржник зазначає, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2026 року у справі №460/9966/23 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року повернуто особі, яка її подала. Вважає, що всупереч частини другої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України, Суд не залишив касаційну скаргу контролюючого органу без руху та не зазначив її недоліки, спосіб і строк їх усунення, а відразу повернув касаційну скаргу ухвалою від 15 січня 2026 року. Таким чином, Головне управління ДПС у Рівненській області повторно 23 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» звернулося із касаційною скаргою на вищезазначені рішення, однак, з пропуском строку, що не залежить від волевиявлення контролюючого органу, адже оскільки первинна касаційна скарга була подана 26 грудня 2025 року та перебувала на розгляді у Верховному Суді по 15 січня 2026 року, то контролюючий орган не міг подати повторну касаційну скаргу в межах строку визначеного статтею 329 КАС України. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. З огляду на що, скаржником 25 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» втретє подано касаційну скаргу на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23. Просить Суд врахувати, що скаржник, не втрачаючи процесуального інтересу та не допускаючи зволікання конкретизував підстави касаційного оскарження з урахуванням вимог ухвал Верховного Суду від 15 грудня 2025 року та 12 лютого 2026 року, якими касаційна скарга була повернута скаржнику. Також просить врахувати процесуальну поведінку скаржника та ті обставини, що Головне управління ДПС у Рівненській області як в межах процесуального строку, так і на даному етапі вживає всіх залежних від скаржника заходів для виконання вимог Верховного Суду. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. В даному випадку, скаржник не зловживає правом на касаційне оскарження, а з урахуванням складності справи, не допускав зволікання та вжив всіх можливих заходів для подання касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України.
Колегія суддів, оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що, звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник не скористався належним чином своїм правом як при первісному, так і при повторному зверненні до суду. Так, звернувшись з касаційною скаргою до Верховного Суду вперше, заявник, в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, не виклав у ній належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень, у зв'язку із чим вона була повернута особі, яка її подала (ухвала Верховного Суду від 15 січня 2026 року). Належних доводів та обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження судових рішень не було зазначено і при повторному зверненні із касаційною скаргою до Верховного Суду (ухвала Верховного Суду від 12 лютого 2026 року), через що така скарга була повернута скаржнику.
Відтак, скарга Головного управління ДПС у Рівненській області неодноразово поверталась заявнику з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо її змісту.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованою.
Суд зауважує, що підставою для залишення без руху втретє подану касаційну скаргу стало не зазначення скаржником у чому полягає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права при прийнятті додаткового рішення, яким у відповідності до пункту 1 частини першої статті 252 КАС України вирішувалось питання про не ухвалення рішення щодо однієї з позовних вимог позивача по яким досліджувались відповідні докази та надавалась оцінка в мотивувальній частині повного рішення суду першої інстанції від 25 липня 2025 року, проте не були вирішенні в резолютивній частині рішення. Тобто, в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, Головним управлінням ДПС у Рівненській області знову не викладено у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Висновок Верховного Суду у справі №200/3692/21 є актуальним і щодо вирішення питання поновлення строків на касаційне оскарження.
Верховний Суд, не ставлячи під сумнів важливості вчинених відповідачем дій, звертає увагу скаржника, що частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційно скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 року у справі №640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Отже, повернення попередньої касаційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до касаційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області не наведено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а наведені - не можуть оцінюватися як поважні.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України,
Визнати неповажними підстави пропуску Головним управлінням ДПС у Рівненській області строку на касаційне оскарження додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку касаційного оскарження додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №460/9966/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська