Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7972/23
Провадження № 2-п/711/25/26
03.04.2026 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.01.2024 у справі № 711/7972/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.01.2024 у справі № 711/7972/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства та постановлено ухвалу від 23.02.2026, якою заяву залишено без руху. Так, в ухвалі суду зазначалося про необхідність подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.01.2024 у справі № 711/7972/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, враховуючи те, що означена заява подана заявником 08.02.2026, тобто протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.
Вказана вище ухвала суду доставлена до електронного кабінету заявника 06.03.2026 о 12 год. 31 хв., про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документу від 06.03.2026. Крім того, цю ухвалу оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, суд виконав обов'язок щодо повідомлення заявника про прийняте у цій справі судове рішення від 23.02.2026 щодо залишення без руху заяви про перегляд заочного рішення.
Так, враховуючи дату та час отримання вказаної ухвали - 06.03.2026 о 12 год. 31 хв., останнім днем строку, встановленим заявнику для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення, є 16.03.2026.
Станом на 16.03.2026 (останній день строку, встановлений заявнику для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення) заявник не зверталася до суду щодо питань розгляду справи за вказаною заявою, не подала заяв про продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, як і нею не подані матеріали на виконання ухвали суду від 23.02.2026, враховуючи, що 10-ти денний строк, визначений цією ухвалою суду, уже закінчився.
Водночас, 19.03.2026 заявником, через систему «Електронний суд», подано заяву про усунення недоліків (клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення). При цьому, заявником, з огляду на норми ст.ст. 120, 122, 123, 124, 126-127 ЦПК України, не заявлено клопотання про поновлення строку для подання такої процесуальної заяви (клопотання) та не наведено поважність причин пропуску строку для її (його) подачі, у зв'язку з пропуском 10-ти денного строку, визначеного судом в ухвалі від 23.02.2026 для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення. Також і не було у межах, встановленого ухвалою суду від 23.02.2026, 10-ти денного строку, подане клопотання про продовження строку для виконання цієї ухвали суду.
Визначаючи наявність підстав для прийняття заяви про перегляд заочного рішення та надаючи оцінку позиції заявника, слід звернути увагу на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Прийняття до провадження заяви про перегляд заочного рішення є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За змістом ст. 185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов'язковості судових рішень є обов'язковою для позивача.
Ухвала суду про залишена заяви про перегляд заочного рішення була винесена судом 23.02.2026.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи без руху заяву про перегляд заочного рішення, заявник інформувалася про обов'язок виправити недоліки вказаної заяви.
Слід зазначити, що вказане рішення відповідає позиції Верховного Суду, що викладене у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 705/5060/18).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи матеріали справи, встановлено, що заявник, звернувшись до суду із вказаною заявою про перегляд заочного рішення, - протягом 10-ти денного строку, визначеного ухвалою суду від 23.02.2026, її не виконала, оскільки клопотання про поновлення пропущеного строку на подання саме заяви про перегляд заочного рішення подала лише 19.03.2026, а не до 16.03.2026 (останній день для виконання ухвали суду). Крім того, у межах 10-ти денного строку, встановленого ухвалою суду від 23.02.2026, не подала клопотання про продовження строку для виконання ухвали суду від 23.02.2026, а також не звернулася до суду із заявою про поновлення строку для подання клопотання про поновлення пропущеного строку на подання саме заяви про перегляд заочного рішення.
Суд звертає увагу на сталу практику Верховного Суду, за якою визначено, що з'ясування судом обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду із заявами, скаргами, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із заявою, скаргою, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення заяви, скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Згідно з ч. 3 ст. 185, ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо позивач (у даному випадку заявник) не усунув недоліки позовної заяви (заяви) у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику. Враховуючи недоліки заяви про перегляд заочного рішення та її невідповідність вимогам ЦПК України, про що було зазначено в ухвалі суду від 23.02.2026, заявником не усунуті в строк встановлений судом, заява підлягає поверненню. До того ж, відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України, заявником до суду не подано заяв про поновлення або продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, подання заяв, документів тощо на виконання ухвали суду від 23.02.2026.
У даному випадку, як вже зазначалось вище, заявника отримала копію ухвали суду від 23.02.2026 і станом на 16.03.2026 заявник не виконала це судове рішення, що дає підстави для повернення заявнику її заяви про перегляд заочного рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 175-177, 185, 258-261, 285, 353-355 ЦПК України суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.01.2024 у справі № 711/7972/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити особам, які звертаються до суду, що повернення заяви про перегляд заочного рішення не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повне судове рішення складено 03.04.2026.
Суддя: С. М. Позарецька